До листа Державної фіскальної служби України від 11.03.2015 р. №5084/6/99-99-17-03-03-15
ЄСВ: мінімум чи факт?
Запровадження нової форми звіту з ЄСВ, а також останні роз'яснення від ДФСУ знову потребують аналізу щодо нарахування та відображення у звітності мінімального страхового внеску з ЄСВ роботодавцями, відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ.
Нарахування
Частина 5 статті 8 Закону про ЄСВ говорить: якщо база нарахування єдиного внеску (крім винагороди за цивільно-правовими договорами) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати (далі — МЗП), установленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску, встановленої для відповідної категорії платника. Саме цей добуток тут і далі називаємо мінімальним страховим внеском для роботодавців.
Також у листі від 11.03.2015 р. №5084/6/99-99-17-03-03-15 (див. «ДК» №20/2015) податківці зазначають таке.
Умовою застосування згаданої норми є перебування найманого працівника у трудових відносинах повний календарний місяць, за основним місцем роботи. Так, у разі звільнення або прийняття працівника на основне місце роботи протягом місяця, в якому нарахована заробітна плата за відпрацьований час не перевищує розміру МЗП, установленої законом на такий місяць, сума ЄСВ розраховується з фактично нарахованої заробітної плати незалежно від її розміру.
Нарахування мінімального страхового внеску для роботодавців застосовується і за умов неповного робочого часу або надання працівникові відпустки без збереження зарплати. Якщо зазначені події призвели до того, що база нарахування ЄСВ є меншою за МЗП, роботодавець сплачує за такий місяць мінімальний страховий внесок.
При нарахуванні працівникові відпусткових сума ЄСВ розраховується таким чином:
— якщо загальна сума нарахованої заробітної плати та оплати частини відпустки, яка припадає на поточний місяць, не перевищує розміру МЗП, установленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), роботодавець сплачує за такий місяць мінімальний страховий внесок;
— якщо відпустка припадає на весь майбутній місяць, відповідно, оплата відпустки нараховується за повний місяць і сума нарахованої оплати відпустки менша за розмір МЗП, установленої законом на місяць, за який вона нараховується, роботодавець також сплачує за такий майбутній місяць у місяці нарахування доходу мінімальний страховий внесок;
— якщо відпустка, що припадає на майбутній місяць, нараховується не за повний місяць і після відпустки працівнику, можливо, буде нарахована заробітна плата або інший дохід, то в поточному місяці (в якому нарахована оплата відпустки за майбутній період) єдиний внесок нараховується на суму фактичної оплати відпустки за майбутній період. При цьому, якщо за підсумком звітного майбутнього місяця (суми оплати відпустки відносяться до того місяця, за який вони нараховані) загальний дохід за місяць є меншим від розміру МЗП, виникає потреба донарахувати ЄСВ виходячи з МЗП, установленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід).
При нарахуванні працівникові лікарняних сума ЄСВ нараховується таким чином:
— для працівника (за основним місцем роботи), який перебував на лікарняному повний місяць, у якому сума нарахованого лікарняного менша за розмір МЗП, установленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), роботодавець нараховує за такий місяць мінімальний страховий внесок (нині — 1218,00 х 33,2% = 404,38 грн);
— якщо працівник відпрацював частину місяця, а іншу частину перебував на лікарняному, і загальна сума нарахованого доходу (сукупна сума заробітної плати за відпрацьований час та лікарняного) не перевищує розміру МЗП, установленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), сума ЄСВ розраховується таким чином:
ЄСВ на суму лікарняних розраховується як добуток суми лікарняних та ставки ЄСВ 33,2%;
ЄСВ на суму нарахованої заробітної плати розраховується як добуток розміру МЗП, установленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), зменшеної на суму лікарняних за цей місяць, та ставки ЄСВ, установленої для відповідної категорії платника;
— у разі коли у працівника (за основним місцем роботи), в якого початок та закінчення лікарняного припадають на різні місяці, ЄСВ у місяці початку лікарняного нараховується за фактично відпрацьований час, бо загальна сума доходу ще не є відомою (сума лікарняних буде визначена після надання листка непрацездатності). Якщо після розподілу лікарняного (суми допомоги по тимчасовій непрацездатності належать до того місяця, за який вони нараховані) загальний дохід за місяць менший від розміру МЗП, виникає потреба за минулий місяць (місяці) донарахувати ЄСВ виходячи з МЗП, установленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід). До речі, це роз'яснення спричинює певні побоювання з боку роботодавців, усунути які зможе лише новий порядок нарахування ЄСВ, у якому буде зазначено таку норму. Наразі більшість роботодавців, перестраховуючись, сплачують за лікарняні, нараховані за неповний місяць за відсутності інших доходів (зокрема, якщо працівник не надав наступного листка непрацездатності, але продовжував хворіти), виходячи з розміру МЗП, з наміром відкоригувати нарахування ЄСВ за такий місяць у наступних звітних періодах (коли загальна база нарахування ЄСВ за такий місяць буде остаточно визначена). Але податківці, як бачимо, пропонують іншу схему нарахування ЄСВ (див. приклад 2).
Приклад 1 Працівнику за основним місцем роботи нараховано у травні 2015 р. відпусткові за червень 2015 р. у сумі 1000 грн, а також зарплату за травень 2015 р. у розмірі 2000 грн. У червні працівнику нараховано зарплату у сумі 800 грн. Ставка ЄСВ, установлена для роботодавця, — 38% (умовно).
Сума ЄСВ, яка нараховується роботодавцем у травні 2015 р., дорівнює: 1140 грн = (2000 + 1000) х 38%. У червні 2015 р. роботодавець підсумовує доходи, нараховані у травні-червні 2015 р. за червень 2015 р. (1000 + 800), і проводить остаточний розрахунок ЄСВ за червень: 800 х 38% = 304 грн (оскільки загальний розмір доходу за червень 2015 р. 1800 грн перевищує 1218 грн).
Приклад 2 Працівнику за основним місцем роботи нарахували лікарняні в травні 2015 р. у сумі 800 грн за квітень 2015 р. і 1000 грн за травень 2015 р. При цьому зарплата працівника у квітні 2015 р. становила 500 грн, а в травні 2015 р. не нараховувалася (бо працівник у травні на роботу не виходив через тимчасову непрацездатність, і наступного листка непрацездатності у травні ще не надав). Ставка ЄСВ, встановлена для роботодавця, — 38% (умовно), а щодо лікарняних — 33,2%.
У цьому випадку, за роз'ясненнями податківців, роботодавцю доведеться нараховувати ЄСВ у квітні 2015 р. з фактично нарахованої зарплати (500,00 грн). Така сама ситуація і в травні 2015 р. — стосовно нарахованих за травень лікарняних (1000,00 грн). В обох випадках на час нарахування у місяці, за який виплачується дохід, сума такого доходу менша за 1218 грн. Але, виходячи з вищенаведених роз'яснень податківців, ЄСВ у такому разі нараховується з суми фактично нарахованого доходу та донараховується вже в наступному місяці, коли ситуація зі сумою «перехідних» лікарняних буде остаточно визначена.
Тож у квітні 2015 р. роботодавець нараховує ЄСВ у розмірі: 190 грн = 500 х 38%. У травні 2015 р. нараховує ЄСВ у розмірі: (800 + 1000) х 33,2% = 597,60 грн, бо загальна база нарахування ЄСВ за квітень 2015 р. становитиме: 800 + 500 = 1300 грн, що вище за розмір мінімальної зарплати. Лікарняні за травень 2015 р. (1000 грн) теж оподатковуються ЄСВ виходячи з фактично нарахованого розміру (дохід травня остаточно буде оподатковано після надання працівником наступного листка непрацездатності).
Відображення в додатку 4
Згідно з листом ДФСУ від 30.04.2015 р. №15939/7/99-99-17-03-01-17 (див. «ДК» №19/2015), звітність за квітень 2015 р. (у травні 2015 р.) подається за формами звітності, затвердженими наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 р. №454. А звітність відповідно до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 р. №435, подаватиметься платниками єдиного внеску починаючи з 01.06.2015 р. (звіт за травень 2015 р.).
Отже, у звіті за квітень 2015 р. мінімальний страховий внесок відображаємо (враховуючи невідповідність старої форми змінам в Законі про ЄСВ) згідно з рекомендаціями ДФСУ від 05.03.2015 р.1
Приклад 3 Працівник перебував у трудових відносинах за основним місцем роботи повний календарний місяць (квітень 2015 року), і йому нарахували заробітну плату 500,00 грн, тобто меншу від мінімального розміру (працював на умовах неповного робочого часу). Сума, на яку роботодавець у такому разі нараховує ЄСВ за квітень 2015 р., становить 1218 грн. Ставка ЄСВ, установлена для роботодавця, — 38% (умовно).
При цьому в таблиці 6 додатка 4 відображається, крім інших персональних даних:
— у реквізиті 15 «Кількість календарних днів перебування у трудових/ЦП відносинах протягом звітного місяця» — 30 днів;
— у реквізиті 17 «Загальна сума нарахованої заробітної плати/доходу (усього з початку звітного місяця)» — 500,00 грн;
— у реквізиті 18 «Сума нарахованої заробітної плати/доходу у межах максимальної величини, на яку нараховується єдиний внесок» — 500,00 грн;
— у реквізиті 19 «Сума єдиного внеску за звітний місяць (із заробітної плати/доходу)» — 500 х 3,6% = 18,00 грн.
Відповідно, дані про нараховану заробітну плату та нарахований і утриманий єдиний внесок повинні бути відображені в таблиці 1 додатка 4, а саме:
— у рядку 1 та 1.1 зазначаємо фактичну суму нарахованої заробітної плати, тобто 500,00 грн;
— у рядку 2.1 та 2.1.1 — 1218,00 грн, тобто суму, яка відповідає мінімальному розміру заробітної плати;
— у рядку 3.1 та 3.1.1 — 462,84 грн (1218,00 x 38%);
— у рядку 4.1 та 4.1.1 — 500,00 грн;
— у рядку 5 та 5.1 — 18,00 грн (500,00 x 3,6%).
У новій формі додатка 4 таблицю 6 заповнюємо аналогічно до наведеного у прикладі 3. А ось таблицю 1 — вже інакше (див. приклад 4).
Приклад 4 Працівник перебував у трудових відносинах за основним місцем роботи повний календарний місяць (травень 2015 року), і йому нарахували заробітну плату 500,00 грн, тобто меншу від мінімального розміру (працював на умовах неповного робочого часу). Сума, на яку роботодавець у такому разі нараховує ЄСВ за травень 2015 р., становить 1218 грн. Ставка ЄСВ, установлена для роботодавця, — 38% (умовно).
Дані про нараховану заробітну плату та нарахований і утриманий єдиний внесок повинні бути відображені в таблиці 1 додатка 4 за травень 2015 р. (за новою формою) таким чином (виходячи з назв рядків):
— у рядку 1 та 1.1 зазначаємо фактичну суму нарахованої заробітної плати, тобто 500,00 грн;
— у рядку 2.1 та 2.1.1 — 500,00 грн, тобто фактично нараховану суму заробітної плати;
— у рядку 2.5 та 2.5.1 — 718,00 грн, тобто різницю між розміром мінімальної зарплати та фактично нарахованої зарплати (1218,00 - 500,00);
— у рядку 3.1 та 3.1.1 — 190,00 грн (500,00 x 38%);
— у рядку 3.5 та 3.5.1 — 272,84 грн (718,00 x 38%);
— у рядку 4.1 та 4.1.1 — 500,00 грн;
— у рядку 5 та 5.1 — 18,00 грн (500,00 x 3,6%).
Ганна БИКОВА, «Дебет-Кредит»