Коментар

Коментар

До листа Державної фіскальної служби України від 22.08.2014 р. №2758/7/99-99-19-02-02-17

Ліквідація: акценти для бухгалтера

В умовах теперішньої економічної ситуації чимало підприємств в Україні змушені припинити свою діяльність. Але і за таких обставин важливо все зробити правильно. Процедурні аспекти залишимо керівництву та юристам, у цій статті поговоримо про те, на чому важливо зробити акцент бухгалтерам.

Ліквідаційний баланс Ліквідаційна комісія відповідає за складання та подання ліквідаційного балансу власникові. Відповідно до ст. 111 ЦКУ, є два види балансу: проміжний ліквідаційний та ліквідаційний. Проміжний ліквідаційний баланс містить інформацію про склад майна підприємства, перелік пред'явлених вимог кредиторів та результат їх розгляду. Його складають уже після закінчення строку, встановленого власником (власниками) для пред'явлення вимог кредиторів. Після того як такий проміжний ліквідаційний баланс складено, слід погасити кредиторську заборгованість з урахуванням порядку черговості1, передбаченого ст. 112 ЦКУ.

Черговість погашення кредиторської заборгованості У першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом. У другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов'язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності. У третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов'язкових платежів). У четверту чергу задовольняються решта вимог.

Уже після завершення розрахунків із кредиторами ліквідаційна комісія складає ліквідаційний баланс. Обидва баланси мають бути затверджені учасниками підприємства або органом, що прийняв рішення про ліквідацію підприємства. Зверніть увагу: ні проміжний ліквідаційний баланс, ні ліквідаційний баланс, що, по суті, є остаточним, не мають якоїсь спеціально затвердженої форми. Тому, як правило, ці баланси складають за формою, затвердженою НП(С)БО 1. Крім того, наголошуємо на тому факті, що відповідно до п. 3 ст. 13 Закону про бухоблік звітним періодом для підприємства, яке підлягає ліквідації, є період з початку року до дати прийняття рішення про його ліквідацію. Саме за цей період складають останню фінансову звітність підприємства, що ліквідується. Копію ліквідаційного балансу платник ПДВ на підставі ч. «б» п. 5.1 розділу V Порядку №26 повинен подати до місцевої ДПІ (за місцем реєстрації підприємства). Адже його неподання зумовлює заперечення контролюючого органу щодо здійснення державної реєстрації припинення юридичної особи (ч. 7 п. 11.27 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіну від 09.12. 2011 р. №1588, у редакції наказу Мінфіну від 22.04.2014 р. №462). Водночас на цьому самому етапі слід здати всі оригінали документів, що видані платнику податків та його відокремленим підрозділам (свідоцтва, патенти, довідки за ф. №4-ОПП, інші довідки тощо) та підлягають поверненню відповідно до законодавства, а також засвідчені копії цих документів, якщо такі видавалися та підлягають поверненню до податкового органу. Крім того, потрібно подати заяву про видачу довідки про відсутність у платника податків заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів (форма заяви є додатком 2 до Порядку №5672). Строк розгляду заяви платника податків та видачі довідки або ж надіслання відмови в її наданні становить 5 р. д. з дня отримання такої заяви податковим органом.

1 Вимоги однієї черги задовольняються пропорційно до суми вимог, що належать кожному кредитору цієї черги. 2 Порядок видачі довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів, затверджений наказом Міндоходів від 10.10.2013 р. №567.

До речі, повідомлення про відкриття/закриття рахунка платника податків у фінансовій установі (форма та порядок його отримання затверджені наказом Міндоходів від 26.12.2013 р. №853) не потребує участі платників податків: банк надсилає повідомлення на адресу податкового органу, а він, своєю чергою, фіксує закриття банківських рахунків. Інвентаризація Обов'язковість інвентаризації всіх активів та зобов'язань підприємства у зв'язку з ліквідацією підприємства передбачено п. 12 Порядку №419. Процедура проведення інвентаризації регламентована Інструкцією №69 та Інструкцією №90 — для бюджетних установ. Інвентаризації підлягають абсолютно всі статті балансу. У разі виявлення неоприбуткованих активів під час інвентаризації, пов'язаної з ліквідацією підприємства, вважаємо за потрібне використовувати рах. 719 «Інші доходи від операційної діяльності»: Д-т активного рахунка К-т 719. Нестачі варто відображати проведенням Д-т 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей» К-т активного рахунка. Як бачимо, процес ліквідації підприємства потребує зосередженості та уважності. Розірвання трудових відносин На бухгалтерію та кадрову службу на етапі ліквідації підприємства покладається процес розірвання трудового договору з працівниками: — попередження працівників не пізніше ніж за 2 місяці (ознайомлення з наказом під підпис, що підтверджує повідомлення або окреме попередження) (ст. 49-2 КЗпП); — направлення інформації про припинення юридичної особи та майбутнє вивільнення працівників до державної служби зайнятості (форма №4-ПН «Інформація про заплановане масове вивільнення працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці», затверджена наказом Мінсоцполітики від 31.05.2013 р. №317, ст. 49-2 КЗпП); — окремо вирішується питання щодо осіб із правом обов'язкового працевлаштування (ст. 184, 186-1 КЗпП); — нарахування та виплата вихідної допомоги із зазначенням причин (не менше місячного заробітку, ст. 44 КЗпП); — видача трудових книжок та остаточний розрахунок з працівниками (п. 1 ст. 40, 44, 47, 116, 117 КЗпП). Єдиний податок Часто трапляється так, що на момент ліквідації в обліку значиться так звана внутрішня кредиторська заборгованість: розрахунки з учасниками (К-т 67), поворотна фіндопомога (К-т 685), заборгованість з підзвітних сум (К-т 372). На всі ці розрахунки після задоволення вимог зовнішніх кредиторів на етапі ліквідації банально може забракнути коштів. Як відобразяться ці суми у платників єдиного податку? Чи збільшать вони склад оподатковуваних доходів? Розрахунки за підзвітними сумами є поточними зобов'язаннями суб'єкта господарювання і в податковому обліку не відображаються. Аж до моменту їх списання. На момент, коли кредиторська підзвітна заборгованість списується, вона потрапляє до складу доходів «єдиноподатника» за загальною нормою п. 292.6 ПКУ. У бухгалтерському обліку матиме місце списання заборгованості за кредитом субрахунка 717 «Дохід від списання кредиторської заборгованості» чи субрахунка 746 «Інші доходи від звичайної діяльності». Підставою для списання буде бухгалтерська довідка, яка, своєю чергою, складатиметься після рішення учасників про списання таких заборгованостей через відсутність можливості їх погашення. Щодо розрахунків із учасниками, то при списанні заборгованості перед ними, на нашу думку, дохід виникати не повинен. Адже при здійсненні внесків при створенні підприємства такі суми проходили повз податковий облік (ч. 8 ст. 292.11 ПКУ). Щодо поворотної фіндопомоги, то тут зазначимо таке. Норми ч. 3 п. 292.11 ПКУ говорять про те, що суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, та суми кредитів не включаються до складу доходів «єдиноподатників». Тобто маємо одразу дві умови, які мають виконуватися, на наше переконання, одночасно: поворотність та неповернення сум протягом 12 місяців. Якщо з моменту отримання допомоги до моменту ліквідації минуло понад 12 місяців, а гроші не повернули, то в наступному кварталі, певна річ, матимемо оподатковуваний дохід. У разі коли на момент ліквідації ще не минув 12-місячний період, на нашу думку, підстав для включення цих сум до складу доходів немає. Звичайно, податківці будуть проти. Але однозначної вказівки на включення цих сум до складу доходів, погодьтеся, законодавство не містить. Тож сміливі платники податків можуть вибудувати цілком аргументовану позицію з цього питання. Податок на додану вартість На момент прийняття рішення про ліквідацію треба здійснити аналіз не використаних в оподатковуваних операціях господарської діяльності товарів, робіт та необоротних активів, при придбанні/створенні яких платник податку скористався своїм правом на ПК з ПДВ. Якщо такі операції справді мали місце, в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації платником ПДВ слід визначити ПЗ з ПДВ за такими товарами/послугами, необоротними активами виходячи з їх звичайної ціни (п. 184.7 ПКУ). Пам'ятайте, що визначення звітного періоду тут має свої особливості: останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем анулювання реєстрації платником ПДВ (ч. «б» п. 202.1 ПКУ). Авансові внески з податку на прибуток ДФСУ в листі від 22.08.2014 р. №2758/7/99-99-19-02-02-17 (див. «ДК» №39/2014) зазначає: у разі коли підприємство підпадає під дію п. 57.1 ПКУ та розпочало процедуру ліквідації, воно має припинити сплачувати авансові внески у звітному місяці подання до місцевого податкового органу ліквідаційного балансу. Нараховані таким платником авансові внески враховуються на зменшення задекларованих зобов'язань в останній декларації з податку на прибуток, що її подає платник. Отже, ті суми, що їх підприємство сплатило у вигляді авансових внесків з податку на прибуток до моменту подання ліквідаційного балансу, які перевищують суму податкового зобов'язання з податку на прибуток за останній звітний період, можуть бути повернуті з бюджету (за відсутності у платника податку податкового боргу з інших податків та зборів). Для зменшення суми податку на прибуток до сплати до бюджету за рахунок сплачених авансових внесків заповнюють додаток ЗП, загальний підсумок якого має збігатися із значенням рядка 13 декларації з податку на прибуток1. Для повернення переплати і в разі відсутності податкового боргу суб'єкт господарювання подає заяву у довільній формі на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі (п. 43.4 ПКУ).

1 Форма затверджена наказом Міндоходів від 30.12.2013 р. №872. Нормативна база

• ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
• ЦКУ — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. №435-IV.
• КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.
• НП(С)БО 1 — Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затверджене наказом Мінфіну від 07.02.2013 р. №73.
• Закон про бухоблік — Закон України від 16.07.99 р. №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
• Положення №26 — Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затверджене наказом Міндоходів від 16.01.2014 р. №26.
• Порядок №85 — Порядок подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах до контролюючих органів, затверджений наказом Міндоходів від 26.12.2013 р. №85.
• Порядок №419 — Порядок подання фінансової звітності, затверджений постановою КМУ від 28.02.2000 р. №419.
• Інструкція №69 — Інструкція по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, документів і розрахунків, затверджена наказом Мінфіну від 11.08.94 р. №69.
• Інструкція №90 — Інструкція з інвентаризації матеріальних цінностей, розрахунків та інших статей балансу бюджетних установ, затверджена наказом Головного управління Держказначейства від 30.10.98 р. №90.

Юлія КЛОВСЬКА, головний редактор «Дебету-Кредиту»