До листа Національного банку України від 26.06.2014 р. №25-109/33434
Нацбанк видав роз'яснення щодо низки актуальних питань з обігу та використання суб'єктами господарювання електронних грошей.
Основними нормативними документами, що регулюють обіг електронних грошей (далі — ЕГ), є:
— Закон України від 05.04.2001 р. №2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»;
Для суб'єктів — користувачів ЕГ законодавством визначені дві різні допустимі суми, що мають право бути на електронному пристрої (2 тис. грн — для непоповнюваних електронних пристроїв та 8 тис. грн — для поповнюваних). Для суб'єкта господарювання, який лише приймає ЕГ за реалізовані товари, роботи, послуги, обмежень на суми накопичених ЕГ немає.
Якщо СГ має намір бути користувачем ЕГ і водночас приймати їх за реалізовані товари, роботи, послуги (що є цілком природним, адже, маючи такі кошти на рахунку, логічно їх використовувати на обслуговування потреб бізнесу), банк-емітент має розділити електронні гаманці такого СГ: окремо як торговцю і окремо як користувачу (купівля ЕГ, оплата ними своїх господарських потреб), і для гаманця користувача діятимуть зазначені вище граничні сумові обмеження.
Це офіційна точка зору НБУ. Проте на практиці, як нам відомо, користувачем діючих систем ЕГ1 є винятково фізична особа. Юридична особа може тільки приймати ЕГ та повертати їх контрагенту (у разі розірвання договору, повернення товару, неприйняття виконаних робіт). Користуватися електронними грішми, оплачуючи виставлені на її ім'я рахунки, вона не може. Але держрегулятор суто теоретично говорить, що навіть якби й могла, то варто було б розділити електронні гаманці в банку, на обслуговуванні в якому перебуває суб'єкт господарювання.
1 ГлобалМані, Максі, MoneXy — тільки ці три платіжні системи є легальними в Україні та визнані НБУ.
Ще один аспект, що аналізується: отримуючи ЕГ, СГД фактично отримує кошти, які можуть бути ним використані на власний розсуд (конвертовані в безготівкові, пред'явлені емітенту для погашення). У плані оподаткування ЕГ фактично нічим не відрізняються від звичайних безготівкових коштів, а це означає, що платники ЄП такі отримані кошти мають включити до бази оподаткування та сплатити з них податки. Підсумовуючи, можна дійти висновку, що платники ЄП можуть працювати з ЕГ, адже в плані податків держава нічого не втрачає. Водночас під оподаткування, на думку НБУ, такі електронні гроші підпадають після того, як вони трансформуються у безготівкові кошти на рахунку СГД. Залишилося дочекатися офіційного роз'яснення ДФСУ.
Юлія КЛОВСЬКА, головний редактор «Дебету-Кредиту»