Прощення боргу «єдиноподатнику»

Юрособа на загальній системі оподаткування має дебіторську заборгованість за товар від підприємства на єдиному податку (платник ПДВ). Чи має право юрособа-кредитор простити цей борг «єдиноподатнику»? Якщо так, то які будуть податкові наслідки для обох контрагентів?

Так, є можливість прощення боргу кредитором. Відповідно до ст. 605 ЦКУ, однією з підстав припинення зобов'язання є звільнення кредитором боржника від його зобов'язань (прощення боргу), за умови що це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора. Тобто, виходячи з цієї норми, фактично кредитор може в односторонньому порядку, навіть без згоди боржника, звільнити його від зобов'язання погасити заборгованість. Єдина умова: не мають бути порушені інтереси третіх осіб (наприклад, якщо проти кредитора вже порушено справу про банкрутство тощо).

Прощення боргу як односторонній правочин може бути оформлено заявою про звільнення боржника від виконання зобов'язання. Заява має містити обставини, за яких відбувається прощення, реквізити договору, за яким виник обов'язок боржника, а також обсяг прощення. При цьому якщо правочин, за яким виникло зобов'язання боржника, мав форму договору, то заява про прощення на підставі ст. 654 ЦКУ вчиняється у такій самій формі.

Отже, оскільки кредитор звільняє боржника від зобов'язань, мають місце ознаки відносин договору дарування, а для боржника раніше відвантажені товари стають безоплатно отриманими. Тут нагадаємо, що згідно з пп. 14.1.13 ПКУ безоплатно наданими товарами є товари, що надаються за договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів.

Відповідно до п. 292.3 ПКУ, до суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг). Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку за письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення. При цьому датою отримання доходу «єдиноподатника» буде дата підписання правочину на прощення боргу. Бажано додатково скласти акт звірки, який підтверджуватиме суму, яка підлягає прощенню.

Водночас постає запитання: в якій сумі «єдиноподатник» повинен визнати дохід? На перший погляд здається, що в сумі заборгованості. Проте податківці в ЄБПЗ (підкатегорія 108.04) на запитання: «Як визначається вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) для включення до доходу ЮО — платника ЄП, у тому числі якщо їх передано без укладання письмового договору?» — відповіли: «Юридичні особи — платники єдиного податку включають до складу доходів вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначену на рівні не нижче від звичайної ціни».

Але прямої такої норми не передбачено в розділі XIV ПКУ для платників єдиного податку, вона є тільки для «загальносистемників» у розділі ІІІ ПКУ. До того ж, виходячи з вимог пп. 14.1.71 ПКУ, звичайна ціна — це ціна товарів, визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено ПКУ. А отже, на думку автора, юрособа-«єдиноподатник» включає до складу доходу суму власної заборгованості, що підтвердиться складеними документами на прощення боргу.

Щодо податкового обліку кредитора. Раніше він на дату переходу прав власності визнав дохід у розмірі договірної вартості та одночасно витрати в сумі собівартості відвантажених товарів. З моментом прощення боргу для кредитора змінюється сума компенсації: вона тепер стає нульовою. А отже, підстав визнавати дохід згідно з п. 135.4 ПКУ немає. Відповідно кредитор коригує доходи за п. 140.2 ПКУ, згідно з яким, якщо після продажу товарів, виконання робіт, надання послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їхньої вартості, платник податку — продавець та платник податку — покупець роблять відповідний перерахунок доходів або витрат у звітному періоді, в якому сталася така зміна суми компенсації. Проте оскільки покупець є платником єдиного податку, зазначена норма його не стосується. До того ж, виходячи з того, що неотримання продавцем доходу за безоплатно наданий товар є його використанням не в госпдіяльності (відповідно до підпунктів 14.1.36 та 139.1.1 ПКУ), він також повинен відкоригувати раніше визнані витрати в сумі собівартості.

З ПДВ у кредитора маємо схожу ситуацію. Використання товарів не в госпдіяльності потребує нарахування ПЗ (пп. «г» п. 198.5 ПКУ). А отже, кредитор у момент прощення боргу повинен відкоригувати податкові зобов'язання зі суми раніше відвантажених товарів відповідно до п. 192.1 ПКУ, адже є факт зміни суми компенсації. Таке коригування здійснюється на підставі оформленого в загальному порядку розрахунку коригування. Коригування проводять як продавець, так і покупець-боржник, відповідно коригуються ПЗ та ПК.

Оскільки згідно зі ст. 188 ПКУ база оподаткування ПДВ визначається виходячи з договірної вартості товарів (у разі здійснення контрольованих операцій — не нижче від звичайних цін), то за безоплатно наданими товарами ПЗ не виникатимуть, бо договірна ціна в такому разі дорівнюватиме нулю. Проте з огляду на норму пп. «г» п. 198.5 ПКУ кредитор нараховує ПЗ виходячи з вартості придбання товарів (п. 189.1 ПКУ).

Приклад Підприємство на загальній системі (платник ПДВ) відвантажило ТМЦ платнику єдиного податку 4-ї групи (платник ПДВ) на суму 12000 грн (з ПДВ). Вартість придбання ТМЦ становить 8000 грн (без ПДВ). Згодом постачальник вирішив простити борг боржникові в сумі наявної заборгованості. Бухгалтерський та податковий облік у кредитора наведено в таблиці.

Таблиця

Бухгалтерський та податковий облік прощення боргу у кредитора

Михайло СТЕПАНОВ, «Дебет-Кредит»