До постанови КМУ від 17.07.2003 р. №1078
Зміни у порядку проведення індексації
Необхідність індексації зарплати передбачена ст. 33 Закону України від 24.03.95 р. №108/95-ВР «Про оплату праці» та ст. 2 Закону України від 03.07.91 р. №1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі — Закон №1282). Порядок проведення індексації затверджений постановою КМУ від 17.07.2003 р. №1078 (далі — Порядок №1078, див. «ДК» №09/2014). Цей порядок був змінений недавньою постановою КМУ від 29.01.2014 р. №36 «Про внесення змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення». Нововведення мають бути застосовані вже з 13 лютого 2014 р. З'ясуймо, чого ж саме стосуються зміни і якими на сьогодні є тенденції у питанні індексації доходів.
За загальним алгоритмом індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані у гривнях на території України, які не мають разового характеру. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється у розмірі 101%.
У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100%. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не проводиться.
Пунктом 3 Порядку №1078 визначено виключний перелік доходів, які не належать до об'єктів індексації. Завдяки нововведенням тепер чітко визначено, що до такого переліку не належать виплати, які обчислюються за середньою заробітною платою1, у т. ч. суми виплат за час відрядження та відпусткові. Це нововведення є досить логічним. Адже про той факт, що індексації не підлягають усі виплати, що обчислюються за середньою заробітною платою, а не тільки лікарняні, як це було виписано досі, Мінпраці неодноразово роз'яснювало у листах: від 24.12.2003 р. №024-159, від 22.06.2007 р. №47/10/136-07, від 21.10.2009 р. №629/13/84-09.
1 До змін формулювання було трохи іншим: «оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця, допомога по тимчасовій непрацездатності як такі, що враховуються під час обчислення середнього заробітку».
Пункт 4 Порядку №1078 також зазнав змін. Тепер визначено, що у ситуації, коли особа працює неповний робочий час, сума індексації визначається з розрахунку повного робочого часу, а виплачується пропорційно до відпрацьованого часу. Така позиція також не є новою — див. листи Мінсоцполітики від 12.09.2012 р. №9816/0/14-12/10, від 12.10.2012 р. №385/10/136-12, від 25.10.2013 р. №12082/0/11-13/10.
Від себе додамо: що є неповним робочим часом? Як правило, це і неповний робочий день, і неповний робочий тиждень. Формулювання «сума індексації визначається з розрахунку повного робочого часу» означає, що, наприклад, якщо працівник відпрацював лише частину місяця, спочатку індексація його зарплати розраховується у звичайному порядку. Але виплачується (на нашу думку, мається на увазі «нараховується») пропорційно до відпрацьованого часу — тобто розрахована сума індексації множиться на співвідношення фактично відпрацьованого часу до норми робочого часу у такому місяці.
Часто у бухгалтерів виникали проблеми з визначенням базового місяця, у разі коли мало місце розширення зони обслуговування, збільшення обсягу виконуваних робіт, поєднання професій (посад), заміщення тимчасово відсутнього працівника, збільшення розміру премій та внутрішнього суміщення. Раніше слід було аналізувати: а чи змінилася постійна частина оплати праці, чи є, наприклад, збільшення розміру премії постійним чи тільки тимчасовим? Тепер у цих ситуаціях завдяки змінам аналізуємо лише, чи зросла ставка (оклад). Місяць підвищення доходів у таких ситуаціях (за умови, що тарифна ставка (оклад) залишається) більше не змінюється, не вважається базовим при визначенні коефіцієнтів для індексації.
КМУ чітко визначив, що для осіб, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною до 3-х років, під час визначення базового місяця для проведення індексації зберігаються такі самі умови нарахування сум індексації, як і в інших працівників, які займають аналогічні посади, з урахуванням положень пунктів 1-1, 4 та 5. Отже, базовим місяцем для розрахунку індексації вважатиметься саме місяць підвищення окладу, а не місяць виходу на роботу після відпустки.
Як відомо, за порушення законодавства про працю передбачено адміністративну або навіть кримінальну (якщо таке порушення визнається грубим) відповідальність. Але щодо кримінальної відповідальності, то тут законодавець не встановив критеріїв «грубого порушення» законодавства про працю, тож воно має визначатися компетентним правозастосовним органом. Тут усе залежатиме від конкретної ситуації: наполегливості конкретних перевіряльників, поточної спрямованості державної політики боротьби з порушеннями трудового законодавства і власне обсягів порушень. Наприклад, на підприємстві з великою кількістю працюючих, де заробітна плата не підвищувалася 3 — 4 роки, обсяги невиплачених сум індексацій можуть бути набагато більшими, ніж на середньому підприємстві, де індексація не проводилася 1 рік. Отже, правопорушення на першому підприємстві з вищою вірогідністю може бути визнане грубим з відповідними негативними наслідками.
І ще один аспект. Спеціальних органів контролю за дотриманням законодавства про індексацію доходів населення немає. Згідно зі ст. 14 Закону №1282, такий контроль покладається на відповідні органи державної влади й органи місцевого самоврядування. Тому логічно, що контроль за проведенням індексації зарплати може здійснюватися органами, які здійснюють контроль за дотриманням законодавства про оплату праці. До таких, зокрема, належать органи прокуратури та Державної інспекції з питань праці.
Ні для кого не є таємницею, що проведення індексації — річ нелегка. Більшість бухгалтерів, навіть досить досвідчених, користуються калькуляторами індексації, особливо не заглиблюючись у нюанси визначення базових місяців та інші премудрості механізму індексації. Водночас вірогідність притягнення до відповідальності у цьому разі (якщо не буде обґрунтованих скарг працівників) є досить невеликою, адже контролюючі органи, як правило, цікавить сам факт проведення індексації, а не її правильність і повнота.
Якщо ж за скаргою чи з інших причин інспекція з праці проведе перевірку, яка встановить непроведення або неправильне проведення індексації у певному періоді, посадовцям підприємства загрожує притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 41 КУпАП у вигляді штрафу від 30 до 100 н. м. д. г. (510 — 1700 грн). Не слід забувати і про вірогідність притягнення керівника підприємства до кримінальної відповідальності за ст. 172 ККУ за грубе порушення законодавства про працю (якщо правозастосовний орган визнає таке порушення грубим — наприклад, вчинене у великих розмірах або щодо значної кількості потерпілих).
Юлія КЛОВСЬКА, головний редактор «Дебету-Кредиту»