Лист Міністерства доходів і зборів України від 19.09.2013 р. №11534/6/99-99-19-04-02-15
Щодо обліку операцій зі списання безнадійної дебіторської заборгованості за поставлену електроенергію
Суттєво. Електроенергія, поставлена споживачам за договорами, не може вважатись безоплатно наданою, оскільки таке постачання передбачає компенсацію її вартості споживачами за регульованими тарифами, визначеними в договорі.
! Постачальникам електроенергії
Міністерство доходів і зборів України розглянуло звернення <...> щодо відображення в податковому обліку операцій із списання безнадійної дебіторської заборгованості за поставлену електроенергію та повідомляє таке.
Щодо відображення операцій зі списання безнадійної дебіторської заборгованості в податковому обліку податку на прибуток підприємств
Відповідно до підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі — Кодекс) безнадійною вважається заборгованість, яка відповідає одній з таких ознак:
а) заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;
б) прострочена заборгованість, що не погашена внаслідок недостатності майна фізичної особи, за умови що дії кредитора, спрямовані на примусове стягнення майна боржника, не призвели до повного погашення заборгованості;
в) заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією;
г) заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності коштів, одержаних після звернення кредитором стягнення на заставлене майно відповідно до закону та договору, за умови що інші дії кредитора щодо примусового стягнення іншого майна позичальника, визначені нормативно-правовими актами, не призвели до повного покриття заборгованості;
ґ) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;
д) прострочена заборгованість померлих фізичних осіб, а також осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, недієздатними або оголошені померлими, а також прострочена заборгованість фізичних осіб, засуджених до позбавлення волі.
До набрання чинності Кодексу врегулювання сумнівної, безнадійної заборгованості при оподаткуванні податком на прибуток здійснювалось відповідно до вимог статті 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» <...> від 28.12.94 р. №334/94-ВР.
Порядок урегулювання безнадійної та сумнівної заборгованості в умовах дії Кодексу встановлено пунктом 159.1 статті 159 Кодексу.
Разом з цим, відповідно до пункту 5 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» розділу XX «Перехідні положення» Кодексу на заборгованість, що виникла у зв'язку із затримкою в оплаті товарів, виконаних робіт, наданих послуг, норми пункту 159.1 статті 159 цього Кодексу не поширюються, якщо заходи щодо стягнення таких боргів здійснювалися до набрання чинності розділом III цього Кодексу.
З метою оподаткування відображення в обліку продавця та покупця такої заборгованості здійснюється до повного погашення чи визнання такої заборгованості безнадійною у порядку, встановленому пунктом 5 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.
Відповідно до абзацу «г» підпункту 138.10.6 пункту 138.10 статті 138 Кодексу платник податку на прибуток має право до складу інших витрат включати витрати на створення резерву сумнівної заборгованості, що визнаються витратами з метою оподаткування в сумі безнадійної дебіторської заборгованості з урахуванням підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.
Для розрахунку і створення резерву сумнівних боргів платниками використовуються правила, встановлені пунктами 8 і 9 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.10.99 р. №237 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.10.99 р. за №725/4018.
Отже, платник податку витрати на створення резерву сумнівної заборгованості, що відповідає вимогам підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, зокрема суми зобов'язань, щодо яких минув строк позовної давності, включає до складу витрат при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, за умови що сума такої заборгованості не включалась до складу витрат (валових витрат) при застосуванні механізму врегулювання сумнівної заборгованості.
Щодо відображення операцій із списання безнадійної дебіторської заборгованості в податковому обліку податку на додану вартість
Об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу, а також операції із ввезення чи вивезення товарів на митну територію України чи за її межі відповідно (п. 185.1 ст. 185 Кодексу).
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їхньої договірної (контрактної) вартості, але не нижчої від звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.
Відповідно до п. 187.10 ст. 187 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (далі — ПКУ) платники податку, які постачають теплову енергію, газ природний (крім скрапленого), у тому числі надають послуги з його транспортування та постачання, надають послуги з водопостачання, водовідведення чи послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості, визначають дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту за касовим методом.
Зазначене правило визначення дати виникнення податкових зобов'язань поширюється також на операції з постачання зазначених товарів/послуг для ЖЕКів та бюджетних установ, що отримують такі товари/послуги, якщо вони зареєстровані як платники податку.
Відповідно до пп. 14.1.266 п. 14.1 ст. 14 ПКУ касовий метод для цілей оподаткування згідно з розділом V цього Кодексу — метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (до каси) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунка (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).
Таким чином, платники податку, які постачають теплову енергію, газ природний (крім скрапленого), послуги з водопостачання, водовідведення чи послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим як платники податку, та іншим особам, визначеним пунктом 187.10 ст. 187 Кодексу, визнають податкові зобов'язання з податку на додану вартість за такими операціями на дату зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (до каси) платника податку або дату отримання інших видів компенсацій.
Дебіторська заборгованість, що виникла у платників податку, визначених пунктом 187.10 ст. 187 Кодексу, за операціями з постачання товарів/послуг, які визначені цим же пунктом, може бути списана після закінчення строку позовної давності по такій заборгованості та після вжиття необхідних заходів по її стягненню.
При списанні дебіторської заборгованості у вищезазначених платників податку не виникають податкові зобов'язання з податку на додану вартість, оскільки:
- не відбувається зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (до каси) платника податку в рахунок оплати вартості поставлених товарів/послуг;
- не отримується платником податку будь-яка інша компенсація за поставлені товари/послуги.
В той же час пунктом 198.5 статті 198 Кодексу визначено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися в операціях, що:
- не є об'єктом оподаткування;
- звільнені від оподаткування;
- здійснюються в межах балансу;
- не відносяться до господарської діяльності платника.
Товари/послуги, необоротні активи, при придбанні яких суми податку на додану вартість були включені до складу податкового кредиту і в подальшому використані в операціях з постачання товарів/послуг, визначених пунктом 187.10 ст. 187 Кодексу, та пунктом 11.11 статті 11 Закону України від 03.04.97 р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», щодо яких не отримано компенсації їхньої вартості, є використаними в операціях, що підлягають оподаткуванню згідно з п. 185.1 ст. 185 Кодексу. А тому нарахування податкових зобов'язань за такими операціями відповідно до пункту 198.5 статті 198 Кодексу не здійснюється.
Щодо віднесення операції із списання дебіторської заборгованості до операції з безоплатного надання товарів/послуг повідомляємо таке. Термін «безоплатно надані товари, роботи, послуги» визначено підпунктом 14.1.13 пункту 14.1 статті 14 Кодексу. Так, відповідно до зазначеної норми безоплатно наданими вважаються товари, що надані згідно з договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення. Роботи (послуги) вважаються наданими безоплатно в разі, якщо не висовуються вимоги щодо компенсації їх вартості.
Таким чином, електроенергія, поставлена споживачам за укладеними договорами, не може вважатись безоплатно наданою, оскільки таке постачання передбачає компенсацію вартості електроенергії споживачами за регульованими тарифами, що визначені у договорі.
Заступник міністра А. IГНАТОВ