Поворотна та безповоротна фінансова допомога
у платників на загальній системі оподаткування
Як відображається в податковому обліку підприємства безповоротна фінансова допомога?
А що на практиці?
До безповоротної фінансової допомоги пп. 14.1.257 ПКУ відносить:
1) суму коштів, переданих платнику податків за договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів;
2) суму безнадійної заборгованості, відшкодованої кредиторові позичальником після списання такої безнадійної заборгованості;
3) суму заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, не стягнуту після закінчення строку позовної давності;
4) основну суму кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також суму процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних);
5) суму процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки НБУ, розрахованої за кожен день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.
Сума безповоротної фінансової допомоги, згідно з пп. 135.5.4 ПКУ, включається до складу інших доходів платника податку на прибуток. При цьому датою виникнення інших доходів у сумі безповоротної фінансової допомоги у вигляді:
1) коштів, отриманих за договором дарування;
2) безнадійної заборгованості, відшкодованої кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості;
3) основної суми кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми,
— буде дата надходження коштів на банківський рахунок чи до каси платника податку (п. 137.10 ПКУ). Щодо інших видів безповоротної фінансової допомоги ПКУ не визначає окремо дати їх виникнення, але, на нашу думку, має бути так. Датою виникнення інших доходів у вигляді суми заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності, є період, на який припадає дата такого закінчення строку. А суми процентів, нарахованих, але не сплачених (списаних), на основну суму кредиту або депозиту, що надані платнику податків без установлення строків повернення такої основної суми, суми процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, потраплятимуть до інших доходів за датою нарахування.
Підприємство, що є платником податку на прибуток, отримало поворотну фіндопомогу від юридичної особи — «єдиноподатника». Як слід відобразити таку допомогу в податковому обліку одержувача?
А що на практиці?
Насамперед відзначимо, що відповідно до пп. 14.1.257 ПКУ «поворотна фінансова допомога — сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення»;
Підпунктом 135.5.5 ПКУ встановлено, що до складу інших доходів, зокрема, включаються суми поворотної фінансової допомоги, отриманої у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками податку на прибуток (у т. ч. нерезидентів), або осіб, які згідно з ПКУ мають пільги з цього податку, у т. ч. право застосовувати ставки податку нижчі, ніж установлені п. 151.1 ПКУ (у 2013 році — 19%). Такі доходи відображають у рядку 03.12 додатка IД.
Якщо у майбутніх звітних податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (або її частину) особі, яка її надала, такий платник податку включає суму поворотної фінансової допомоги (або її частину) до витрат за наслідками звітного податкового періоду, в якому відбулося повернення. При цьому доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, яка надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні.
Приклад
Підприємство «Альфа» 11.02.2013 р. отримало поворотну фінансову допомогу у розмірі 50000 грн від юридичної особи — платника єдиного податку. Тут слід мати підтвердження, що надавач допомоги не є платником податку на прибуток (про це бажано зазначити у договорі про надання такої допомоги). 28.03.2013 р. повернуто частину позики у розмірі 15000 грн. Залишок позики повернуто 15.04.2013 р. Оскільки станом на 31.03.2013 частину допомоги у розмірі 35000 грн не повернуто, то таку суму слід включити до складу доходів I кварталу. У другому кварталі суму повернутої допомоги у розмірі 35000 грн можна включити до складу податкових витрат. Відображення в обліку такої операції див. у таблиці 1.
Таблиця 1
Відображення в обліку сум поворотної фінансової допомоги, отриманої від платника єдиного податку
№ з/п
|
Найменування операції
|
Бухгалтерський облік
|
Сума, грн
|
Податковий облік
|
||
Д-т
|
К-т
|
Доходи
|
Витрати
|
|||
1.
|
Отримано 11.02.2013 р. допомогу від юрособи-«єдиноподатника» |
311
|
685
|
50000,00
|
—
|
—
|
2.
|
Повернено частину допомоги 28.03.2013 р. |
685
|
311
|
15000,00
|
—
|
—
|
3.
|
Неповернена частина допомоги на 31.03.2013 р. у сумі 35000,00 грн |
—
|
—
|
—
|
35000,00
|
—
|
4.
|
Повернуто залишок допомоги 15.04.2013 р. |
685
|
311
|
35000,00
|
—
|
35000,00
|
Такий порядок відображення у податковому обліку поворотної фінансової допомоги, наданої неплатником податку на прибуток, не поширюється лише на один випадок — коли поворотну фінансову допомогу надає засновник/учасник (у т. ч. нерезидент) такого платника податку, у разі повернення такої допомоги не пізніше 365 календарних днів з дня її отримання (див. відповідь на наступне запитання).
Як відобразити в податковому обліку підприємства — платника податку на прибуток на загальних підставах суму поворотної фінансової допомоги, отриманої від засновника?
А що на практиці?
Підпунктом 135.5.5 ПКУ встановлено, що до складу інших доходів, зокрема, включаються суми поворотної фінансової допомоги, отриманої у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками цього податку (у т. ч. нерезидентів), або осіб, які згідно з ПКУ мають пільги з цього податку, у т. ч. право застосовувати ставки податку нижчі, ніж установлені п. 151.1 ПКУ (у 2013 році — 19%).
Але таке правило не діє у випадку отримання поворотної фінансової допомоги від засновника. Так, не змінюються доходи у разі отримання сум поворотної фінансової допомоги від засновника/учасника (у т. ч. нерезидента) такого платника податку у разі повернення такої допомоги не пізніше 365 к. д. з дня її отримання. При цьому слід звернути особливу увагу на документальне оформлення: у договорі зазначити строки повернення та стежити за цим. Але якщо протягом цього періоду (365 к. д.) така допомога (або її частина) не буде повернена, на 366-й календарний день виникають доходи на підставі пп. 135.5.5 ПКУ. Але для визначення суми доходу слід аналізувати податковий статус засновника. Тобто залежно від того, чи є засновник платником податку на прибуток, чи ні, відображення в обліку сум поворотної фінансової допомоги, не повернутої протягом 365 днів, буде різним.
Важливо пам'ятати, що надавати поворотну фінансову допомогу на 365 к. д. без податкових наслідків можуть засновники: як фізособи, так і юрособи, як резиденти, так і нерезиденти.
Приклад
Фізособа — засновник підприємства «Альфа» 04.01.2012 р. внесла до каси підприємства суму поворотної фінансової допомоги у розмірі 100000 грн зі строком користування 365 днів. Станом на 31.03.2012 р. допомогу не повернуто. Включати до складу доходів I кварталу 2012 року суму допомоги не потрібно було. Частину допомоги повернуто 24.12.2012 р. у сумі 70000 грн. Станом на 02.01.2013 р. неповернутою залишається сума 30000 грн. У такому випадку у підсумку за I квартал 2013 року слід відобразити у доходах 30000 грн (ряд. 03.12 додатка IД).
Тут виникає запитання: а якщо повну суму допомоги повернено протягом I кварталу 2013 року? Тобто в одному податковому періоді відбулося і порушення 365-денного строку, що мало спричинити збільшення податкових доходів, і повернення такої допомоги, що має спричинити збільшення податкових витрат. Чи потрібно відображати такі події, якщо загалом підсумок за операцією буде — нуль? На нашу думку, згортати такі операції без їх відображення у податковому обліку не можна. Ми повинні відобразити як податкові доходи, так і податкові витрати: адже такі вимоги висуває ПКУ.
Облік операцій див. у таблиці 2.
Таблиця 2
Відображення в обліку сум поворотної фінансової допомоги, отриманої від засновника
№ з/п
|
Найменування операції
|
Бухгалтерський облік
|
Сума, грн
|
Податковий облік
|
||
Д-т
|
К-т
|
Доходи
|
Витрати
|
|||
1.
|
Отримано 04.01.2012 р. допомогу від ФО-засновника |
301
|
685
|
100000,00
|
—
|
—
|
2.
|
Неповернена допомога на 31.03.2012 р. у сумі 100000,00 грн |
—
|
—
|
—
|
—
|
—
|
3.
|
Частину допомоги станом на 24.12.2012 р. повернено засновнику |
685
|
301
|
70000,00
|
—
|
—
|
4.
|
Частину допомоги в сумі 30000,00 грн станом на 05.01.2013 р. не повернено засновнику |
—
|
—
|
—
|
30000,00
|
—
|
5.
|
Повернено залишок допомоги |
685
|
301
|
30000,00
|
—
|
30000
|
Чи враховується згідно з нормами ПКУ у складі витрат сума поворотної фінансової допомоги, отриманої до 01.04.2011 від засновника, якщо дата повернення такої поворотної допомоги з дня отримання є більшою ніж 365 днів?
Думка ДПС України
Згідно з пп. 4.1.6 Закону України від 28.12.94 року №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі — Закон №334) діючого до 01.04.2011 р. «сума поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від особи, яка не є платником податку на прибуток (у тому числі нерезидента) або має пільги з цього податку, включається до складу валового доходу. У разі коли у майбутніх податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму валових витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке повернення».
Відповідно до пп. 135.5.5 ПКУ суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками цього податку (в тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із цим Кодексом мають пільги з цього податку, в тому числі право застосовувати ставки податку нижчі, ніж установлені пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, враховуються у складі інших доходів при визначенні оподатковуваного прибутку.
У разі якщо в майбутніх звітних податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками звітного податкового періоду, в якому відбулося таке повернення.
При цьому доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, яка надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні.
Положення цього пункту не поширюються на суми поворотної фінансової допомоги, отриманої від засновника/учасника (в тому числі нерезидента) такого платника податку, у випадку повернення такої допомоги не пізніше 365 календарних днів з дня її отримання.
Операції з отримання/надання фінансової допомоги між платником податку та його відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, не приводять до зміни їх витрат або доходів.
Враховуючи викладене, починаючи з 01.04.2011 р. у разі, якщо у платника податку на кінець будь-якого звітного (податкового) періоду 2011 року та наступних років залишається неповернена сума поворотної фінансової допомоги, отриманої до 01.04.2011 р. від засновника/учасника (в тому числі нерезидента), то при її поверненні такий платник податку має право збільшити витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке повернення, незалежно від терміну, на який надавалась така фінансову допомога, та за умови, що її сума була включена до складу валового доходу на підставі норм Закону №334.
Єдина база податкових знань, www.sts.gov.ua
Чи підлягає оподаткуванню неповернена сума поворотної фінансової допомоги, якщо така допомога отримана від засновника, який виходить зі складу засновників протягом 365 календарних днів з дня її надання?
А що на практиці?
Відповідно до пп. 135.5.5 ПКУ, інші доходи, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включають суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду від осіб, які не є платниками цього податку (в тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із цим Кодексом мають пільги з цього податку, в тому числі право застосовувати ставки податку нижчі, ніж установлені пунктом 151.1 ПКУ.
У разі якщо в майбутніх звітних податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками звітного податкового періоду, в якому відбулося таке повернення.
При цьому доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, яка надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні.
Положення цього пункту не поширюються на суми поворотної фінансової допомоги, отриманої від засновника/учасника (в тому числі нерезидента) такого платника податку, у випадку повернення такої допомоги не пізніше 365 календарних днів з дня її отримання.
Таким чином, якщо у межах 365 календарних днів з дня отримання поворотної фінансової допомоги надавач виходить з числа засновників, при цьому поворотна фінансова допомога такому засновнику не повертається, то сума поворотної фінансової допомоги, що залишається неповернутою на кінець такого звітного періоду, враховується в складі інших доходів при визначенні об'єкта оподаткування.
У разі якщо в майбутніх звітних податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками звітного податкового періоду, в якому відбулося таке повернення.
Чи передбачено повернення підприємством фінансової допомоги через касу підприємства, якщо фінансова допомога була надана працівником шляхом внесення готівки на розрахунковий рахунок юрособи?
Думка ДПС України
Відповідно до п. 2.9 глави 1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (Постанова Правління НБУ від 15.12.2004 р. №637), «готівкова виручка (готівка) підприємств (підприємців), у тому числі готівка, одержана з банку, використовуються ними для забезпечення потреб, що виникають у процесі їх функціонування, а також для проведення розрахунків з бюджетами та державними цільовими фондами за податками і зборами (обов'язковими платежами)».
Згідно із пп. 3.3 Положення №637 приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства. Видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами або видатковими відомостями (п. 3.4 глави 3 Положення №637).
Згідно з п. 2.10 глави 2 Положення №637 підприємства мають право зберігати у своїй касі готівку, одержану в банку для виплат, що належать до фонду оплати праці, а також пенсій, стипендій, дивідендів (доходу), понад установлений ліміт каси протягом трьох робочих днів, уключаючи день одержання готівки в банку. Для проведення цих виплат працівникам відділених відокремлених підрозділів підприємств залізничного транспорту та морських портів готівка може зберігатися в їх касах понад установлений ліміт каси протягом п'яти робочих днів, уключаючи день одержання готівки в банку. Готівка, що одержана в банку на інші виплати, має видаватися підприємством своїм працівникам у той самий день.
Отже, повернення фізичній особі фінансової допомоги (позареалізаційних надходжень), яка згідно відповідного договору про надання фінансової допомоги була отримана шляхом внесення готівкових коштів на поточний рахунок підприємства, може здійснюватися через касу підприємства шляхом одержання коштів з установи банку, оприбуткування їх у касі підприємства та видачею готівки фізичній особі у той самий день з оформленням видаткового касового ордеру або шляхом безготівкових розрахунків через установи банків.
Єдина база податкових знань, www.sts.gov.ua
Як оподатковується поворотна фінансова допомога, отримана платником податку на прибуток від платника податку на прибуток на загальних підставах?
А що на практиці?
Коли поворотну фінансову допомогу надає платник податку на прибуток, то тут є особливості. Насамперед важливим є те, що сума поворотної фінансової допомоги, яка не була повернена на кінець звітного періоду, не включається до доходу одержувача. Але на неповернену суму допомоги отримувач повинен нарахувати умовні відсотки і віднести їх суму до інших доходів як безповоротну фінансову допомогу за пп. 14.1.257 ПКУ. При цьому сума заборгованості перед позикодавцем не зміниться, адже умовні відсотки нараховуватимуться лише у податковому обліку.
Отже, головна умова — це нарахувати умовні відсотки. Нараховують ці відсотки таким чином: суму поворотної фінансової допомоги, не поверненої на кінець звітного періоду, слід помножити на кількість днів користування та на облікову ставку Нацбанку і поділити на 365 днів (366 днів, якщо рік високосний). Якщо протягом користування поворотною фінансовою допомогою у звітному періоді облікова ставка Нацбанку змінювалася, то для розрахунку умовних відсотків можна застосувати таку формулу:
УВ = ПФД х (Д1 х ОС1 + Д2 х ОС2) : 365 ,
де:
Д1 і Д2 — кількість днів користування поворотною фінансовою допомогою протягом дії різних ставок НБУ у звітному періоді;
ОС1 і ОС2 — облікові ставки НБУ, що діяли протягом звітного періоду.
Приклад
Підприємство — платник податку на прибуток отримало 04.03.2013 р. поворотну фінансову допомогу від підприємства — платника податку на прибуток на загальних підставах у сумі 150000,00 грн. Станом на 31.03.2013 р. (кінець I кварталу) неповернутою залишалася частина у розмірі 80000,00 грн.
Умовні відсотки за користування поворотною фінансовою допомогою за I квартал 2013 р. становлять:
УВ = 80000,00 х 28 х 7,5% : 365 = 460,27 грн.
Умовні відсотки відображають у декларації з прибутку у рядку 03 та в додатку IД у рядку 03.10.1.
Таблиця 3
Відображення в обліку поворотної фіндопомоги, отриманої від платника податку на прибуток
№ з/п
|
Найменування операції
|
Бухгалтерський облік
|
Сума, грн
|
Податковий облік
|
||
Д-т
|
К-т
|
Доходи
|
Витрати
|
|||
1.
|
Отримано 03.03.2013 р. допомогу від платника податку на прибуток |
311
|
685
|
150000,00
|
—
|
—
|
2.
|
Повернено частину допомоги 25.03.2013 р. |
685
|
311
|
70000,00
|
—
|
—
|
3.
|
Неповернена частина допомоги на 31.03.2013 р. у сумі 80000,00 грн |
—
|
—
|
—
|
—
|
—
|
4.
|
Нараховано умовні відсотки за I квартал |
—
|
—
|
—
|
460,27
|
—
|
Як у податковому обліку боржника відображається взаємозалік неповерненої суми поворотної фінансової допомоги та дебіторської заборгованості, яка виникла внаслідок відвантаження позикодавцю товарів (робіт, послуг)?
А що на практиці?
Відповідно до ст. 601 ЦКУ, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
У разі якщо за домовленістю сторін буде проведено зарахування однорідних вимог, а саме залік неповерненої суми поворотної фінансової допомоги та дебіторської заборгованості, яка виникла внаслідок відвантаження позикодавцю товарів (робіт, послуг), то на дату такого заліку поворотна фінансова допомога вважається поверненою, а відвантажені товари (роботи, послуги) оплаченими.
При цьому, якщо сума поворотної фінансової допомоги була отримана в особи, яка не є платником цього податку (у тому числі нерезидентів), або особи, яка згідно із Податковим кодексом України має пільги з цього податку, та відображалась у складі доходу платника податку — позичальника, то на дату проведення заліку такий платник податку може віднести суму поворотної фінансової допомоги до складу витрат згідно з абз. 2 пп. 135.5.5 ПКУ.
Чи зміниться податковий облік позичальника за отриманою поворотною фінансовою допомогою від позикодавця — платника податку на прибуток, якщо такий позикодавець перейде на спеціальний режим оподаткування (ЄП або ФСП)?
Думка ДПС України
Відповідно до пп. 135.5.4 ПКУ при отриманні платником податку поворотної фінансової допомоги від особи, що є платником податку на прибуток на загальних підставах, сума такої допомоги не включається до доходів платника податків, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування. При цьому у разі якщо на кінець звітного періоду платник податку не повертає суму такої поворотної фінансової допомоги (її частину), то до доходів платника податку такого звітного періоду включається сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою, у розмірі облікової ставки НБУ, розрахованої за кожен день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.
У разі отримання поворотної фінансової допомоги від осіб, які не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із ПКУ мають пільги з цього податку, платник податку враховує у складі доходу суму отриманої поворотної фінансової допомоги (її частину), що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду (пп. 135.5.5 ПКУ).
Для суб'єктів господарювання, які перейшли на сплату єдиного податку із сплати інших податків і зборів, встановлених ПКУ, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, що настає за наступним податковим (звітним) кварталом, у якому таким особам виписано свідоцтво платника єдиного податку, і закінчується останнім календарним днем останнього місяця такого періоду (п. 294.3 ст. 294 ПКУ).
Для платників фіксованого сільськогосподарського податку базовий податковий (звітний) рік починається з 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (п. 305.2 ст. 305 ПКУ).
Отже, якщо платник податку отримав поворотну фінансову допомогу від платника податку на прибуток, який перейшов на спеціальний режим оподаткування, то за підсумками податкового періоду, в якому позикодавець перебував на загальній системі оподаткування, до складу доходу платника податку (отримувача фінансової допомоги) включається сума процентів, умовно нарахованих на суму неповерненої поворотної фінансової допомоги (її частини), у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожен день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги. Починаючи зі звітного періоду, в якому позикодавець перейшов на спрощену систему оподаткування, платник податку має врахувати у складі доходу суму фінансової допомоги (її частину), що залишилась неповернутою на кінець такого звітного періоду. У разі якщо в майбутніх звітних податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками звітного податкового періоду, в якому відбулося таке повернення.
Єдина база податкових знань, www.sts.gov.ua
Чи може фізична особа — резидент надати поворотну фінансову допомогу підприємству валютними коштами шляхом внесення її на рахунок підприємства у банку?
А що на практиці?
Відповідно до ст. 7 Декрету №15-931, у розрахунках між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту використовується як засіб платежу іноземна валюта. Такі розрахунки здійснюються лише через уповноважені банки в порядку, встановленому Національним банком України. Отже, позику у валюті може надати тільки фізична особа нерезидент і така позика може бути надана через уповноважений банк.
Відповідно до п. 5.3 Інструкції №4922, на поточні рахунки в іноземній валюті юридичних осіб — резидентів зараховуються кошти, зокрема:
а) через розподільні рахунки:
- у готівковій формі у випадках, визначених нормативно-правовими актами Національного банку, що регулюють використання готівкової іноземної валюти на території України;
- перераховані з-за кордону нерезидентами у формі кредитів (позик, фінансової допомоги);
- інші надходження на користь резидента — власника рахунку, що не суперечать законодавству України;
б) безпосередньо на поточні рахунки:
- перераховані як кредит, позика, фінансова допомога відповідно до договору.
1 Декрет КМУ від 19.02.93 р. №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»
2 Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затверджена постановою Правління НБУ від 12.11.2003 р. №492
Постановою Правління НБУ від 30.05.2007 р. №200 затверджено Правила використання готівкової іноземної валюти на території України. Наведені правила не передбачають внесення позик в іноземній валюті готівкою. Отже, фізична особа — резидент не зможе внести на рахунок підприємства позику в іноземній валюті готівкою. Правилами №200 не передбачено можливості отримання в касу підприємства готівкової валюти в якості позики.
Також слід звернути увагу на те, що згідно з п. 7.13 Інструкції №492 з поточного рахунка в іноземній валюті за розпорядженням фізичної особи — резидента або за його дорученням, зокрема, проводиться операція з перерахування коштів для здійснення операцій, передбачених відповідною індивідуальною ліцензією або реєстраційним свідоцтвом Національного банку. Операція з надання позик в іноземній валюті, відповідно до пп. «в» п. 4 ст. 5 Декрету №15-93, потребує індивідуальної ліцензії НБУ. Будь-якої іншої можливості для перерахування валютних коштів з поточного рахунка фізичної особи Інструкцією №492 не передбачено.
Підприємство на загальній системі оподаткування надало поворотну фінансову допомогу. Чи можна включити суму такої допомоги до складу податкових витрат?
А що на практиці?
Поворотна фінансова допомога — це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення (пп. 14.1.257 ПКУ). Відображення такої операції в податковому обліку отримувача поворотної фінансової допомоги має певні особливості, пов'язані з податковим статусом надавача та строком повернення фінансової допомоги. Порядок оподаткування поворотної фінансової допомоги визначено пп. 135.5.5 ПКУ. Щодо надавача поворотної фінансової допомоги, то податкові зобов'язання такої особи не змінюються як при її наданні, так і при зворотному отриманні, незалежно від того, коли такий суб'єкт господарювання зареєстрований.
Немає законодавчих підстав для включення суми наданої поворотної фінансової допомоги до складу податкових витрат. Але є винятки, які стосуються надання допомоги неприбутковим організаціям (див. відповідь на наступне запитання).
Чи включаються до складу податкових витрат суми коштів, добровільно перераховані (передані) як допомога до неприбуткових організацій, до Державного бюджету України або бюджетів місцевого самоврядування?
А що на практиці?
Відповідно до пп. 138.10.6 ПКУ, до складу інших витрат, які враховуються при обчисленні податку на прибуток підприємства, включаються інші витрати звичайної діяльності (крім фінансових витрат), не пов'язані безпосередньо з виробництвом та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, зокрема, суми коштів або вартість товарів, виконаних робіт, наданих послуг, добровільно перераховані (передані) протягом звітного року до Державного бюджету України або бюджетів місцевого самоврядування, до неприбуткових організацій, визначених у статті 157 ПКУ, в розмірі, що не перевищує чотирьох відсотків оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.
Приклад.
У 2012 році сума прибутку до оподаткування підприємства становила 100000 грн, тому у 2013 році у складі податкових витрат можна відобразити не більш ніж 4000 грн допомоги неприбутковим чи бюджетним організаціям.
За наявності яких первинних документів платник податку на прибуток може врахувати у складі податкових витрат суми коштів або вартість товарів (робіт, послуг), що добровільно перераховані (передані) протягом звітного року до неприбуткових організацій як допомога?
А що на практиці?
Відповідно до пп. 138.10.6 ПКУ, до складу інших витрат, які враховуються при обчисленні податку на прибуток підприємства, включаються інші витрати звичайної діяльності (крім фінансових витрат), не пов'язані безпосередньо з виробництвом та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, зокрема, суми коштів або вартість товарів, виконаних робіт, наданих послуг, добровільно перераховані (передані) протягом звітного року до Державного бюджету України або бюджетів місцевого самоврядування, до неприбуткових організацій, визначених у статті 157 ПКУ, в розмірі, що не перевищує чотирьох відсотків оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.
Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II ПКУ (п. 138.2 ПКУ).
Пунктом 157.1 ПКУ визначено перелік організацій та установ, які з метою оподаткування може бути віднесено до неприбуткових, та обумовлено ряд положень, за умови дотримання яких такі установи та організації включаються до Реєстру неприбуткових установ і організацій (далі — Реєстр). Право неприбуткової організації на користування пільгами в оподаткуванні податком на прибуток виникає після внесення такої організації до Реєстру органами ДПС в порядку, встановленому законодавством.
Підтвердженням статусу неприбутковості є рішення органу ДПС про внесення організацій (установ) до Реєстру (див. Положення про Реєстр неприбуткових установ та організацій, затверджене наказом Мінфіну від 24.01.2013 р. №37).
Отже, платник податку може врахувати у складі витрат суми коштів або вартість товарів, виконаних робіт, наданих послуг, добровільно перераховані (передані) протягом звітного року до неприбуткових організацій, у розмірі, що не перевищує чотирьох відсотків оподатковуваного прибутку попереднього звітного року. Такі витрати враховуються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, а також копії рішення органу державної податкової служби про внесення організації (установи) до Реєстру.
Як у податковому обліку відображається сума поворотної фінансової допомоги (отриманої від платника податку на прибуток), якщо термін дії договору закінчився, а суму такої допомоги не повернуто?
А що на практиці?
Підпунктом 135.5.4 ПКУ передбачено, що інші доходи включають суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.
Безповоротна фінансова допомога — це, зокрема, сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності; а також сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки НБУ, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги (пп. 14.1.257 ПКУ).
Отже, сума поворотної фінансової допомоги, отриманої від платника податку на прибуток на загальній системі оподаткування (який сплачує податок на прибуток за ставкою, встановленою п. 151.1 ПКУ), не включається до доходів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування. До доходів звітного періоду, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включається сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожен день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.
Якщо поворотна фінансова допомога, отримана від особи, що є платником податку на загальних підставах, не була повернута після закінчення дії договору і термін дії договору не було подовжено, то після закінчення строку позовної давності (1095 днів) від дати закінчення договору сума неповерненої фінансової допомоги набуває статусу безповоротної та підлягає включенню до доходу платника податку на підставі пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
При цьому такий платник податку припиняє нарахування умовних відсотків на суму поворотної фінансової допомоги на день закінчення дії договору.
Як відображається в податковому обліку платника податку на прибуток підприємства надання безповоротної фінансової допомоги особі, що не має статусу неприбуткової організації?
Думка ДПС України
Відповідно до пп. 14.1.257 ПКУ безповоротна фінансова допомога — це, зокрема, сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів.
Господарська діяльність — діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (пп. 14.1.36 ПКУ).
Надання підприємством безповоротної фінансової допомоги не передбачає одержання в подальшому таким платником доходів. Тобто здійснення зазначених операцій не має безпосереднього відношення до господарської діяльності платника податку — надавача безповоротної фінансової допомоги.
У зв'язку з цим надання безповоротної фінансової допомоги в податковому обліку не впливає на розмір доходів та витрат особи, що надає таку допомогу.
Єдина база податкових знань, www.sts.gov.ua
Чи має право платник податку на прибуток — підприємство у разі здійснення витрат за рахунок сум отриманої міжнародної технічної допомоги (гранту), врахувати такі витрати у складі витрат або амортизувати їх?
Думка ДПС України
Відповідно до пп. 136.1.15 ПКУ для визначення об'єкта оподаткування не враховуються кошти або майно, що надходять у вигляді міжнародної технічної допомоги, яка надається відповідно до чинних міжнародних договорів.
Платники податку, дохід (прибуток) яких повністю та/або частково звільнено від оподаткуванням цим податком, ведуть окремий облік доходу (прибутку), який звільняється від оподаткування згідно з нормами ПКУ. При цьому:
- до складу витрат таких платників податку, пов'язаних з отриманням доходу (прибутку), що не звільняється від оподаткування, не включаються витрати, пов'язані з отриманням такого звільненого доходу (прибутку);
- сума амортизаційних відрахувань, нарахованих на основні засоби, що використовуються для отримання такого звільненого доходу (прибутку), не враховується у витратах, пов'язаних з отриманням доходу (прибутку), що не звільняється від оподаткування (п. 152.11 ПКУ).
Згідно з п. 2 Порядку залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги, затвердженого постановою КМУ від 15.02. 2002 р. №153, міжнародна технічна допомога — ресурси та послуги, що відповідно до міжнародних договорів України надаються донорами на безоплатній та безповоротній основі з метою підтримки України.
Враховуючи викладене, міжнародна технічна допомога не спрямована на отримання доходу, і тому відображення таких операцій у податковому обліку не передбачено ПКУ. Отже, міжнародна технічна допомога не відображається у складі доходу платника податку — реципієнта, а витрати, здійснені за рахунок такої міжнародної технічної допомоги, не підлягають включенню до складу витрат та не підлягають амортизації.
Єдина база податкових знань, www.sts.gov.ua
Поворотна фінансова допомога надійшла від юрособи і повернута в одному податковому періоді. Чи показувати її у декларації з податку на прибуток?
А що на практиці?
Відповідно до п. 152.9 ПКУ, з метою розділу III ПКУ базовим податковим (звітним) періодом є календарний квартал. Суми поворотної фінансової допомоги, які платник податку отримав у звітному податковому періоді, але які залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду, причому від осіб, які не є платниками податку на прибуток або сплачують цей податок за ставками, відмінними від звичайної (на 2013 рік встановлено ставку податку 19%), згідно з пп. 135.5.5 ПКУ включаються до іншого доходу. Як бачимо, ключовим у питанні оподаткування поворотної фіндопомоги є те, від кого вона отримана та чи повернута на кінець звітного періоду. Під кінцем звітного періоду слід розуміти останній календарний день звітного кварталу.
Поворотна фіндопомога отримана від юрособи, але невідомо, на якій системі оподаткування такий позикодавець знаходиться. Та це й не має значення. Адже основним в оподаткуванні є те, що поворотну фіндопомогу повернули на кінець податкового (звітного) періоду. Тобто у податковому обліку позичальника операція отримання та повернення поворотної фінансової допомоги у межах одного податкового періоду не відображається.
Нагадаємо, що у податковому обліку позикодавця операція надання поворотної фіндопомоги та отримання назад позичених коштів не відображається жодним чином, причому не має значення, кому і на який термін кошти позичаються.
Який порядок оподаткування податком на прибуток підприємств операцій з повернення поворотної фінансової допомоги ОЗ або товарно-матеріальними цінностями (ТМЦ)?
Думка ДПС України
Відповідно до пп. 14.1.257 ПКУ поворотна фінансова допомога — це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.
Отже, для того, щоб сума коштів, що передана платнику податку у користування, оподатковувалась податком на прибуток підприємств як поворотна фінансова допомога, умови її надання мають відповідати вимогам підпункту 14.1.257 ПКУ, тобто повернення поворотної фінансової допомоги повинно здійснюватись виключно грошовими коштами.
Враховуючи зазначене, якщо умови договору передбачають повернення фінансової допомоги (позики) основними фондами або товарно-матеріальними цінностями, такий договір не буде вважатись договором про надання поворотної фінансової допомоги з метою оподаткування податком на прибуток.
Єдина база податкових знань, www.sts.gov.ua
А що на практиці
Погоджуємося з позицією податківців. Дійсно, повернення фінансової допомоги у вигляді ТМЦ вже не відповідатиме визначенню операції «фінансова допомога». Така операція відповідає ознакам договору купівлі-продажу ТМЦ з усіма податковими наслідками, що з цього випливають, починаючи з періоду отримання коштів.