Лист Міністерства доходів і зборів України від 18.05.2013 р. №2851/6/99-99-19-04-02-15
Одним із варіантів збереження права на податковий кредит є подання заяви зі скаргою на невідповідального постачальника. Але, щоб мати таке право, покупець повинен виконати низку умов, установлених ПКУ, які роз'яснює Міндоходів у коментованому листі.
У класичній ситуації податкова накладна (далі — ПН) видається платником ПДВ, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту. Але іноді перед покупцем постає запитання: як врятувати ПК з ПДВ без отримання податкової накладної за отриманим товаром чи сплаченим авансом? Або якщо ПН заповнена з порушеннями правил, установлених ПКУ, зокрема немає обов'язкових реквізитів податкової накладної або вони є хибними (п. 201.1 ПКУ), дані такої накладної не відповідають даним Єдиного реєстру або порушено порядок реєстрації в Єдиному реєстрі (п. 201.10 ПКУ)? Єдина можливість зберегти ПК з ПДВ у покупця — додати до декларації з ПДВ «Заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (Д8)» (додаток 8)1, про що зробити відповідну відмітку у визначеному полі декларації. Iз цією заявою додають копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), або копії первинних документів, складених відповідно до Закону про бухоблік2, що підтверджують факт отримання таких товарів (послуг).
До речі, як правило, декларації з ПДВ подають в електронному вигляді, тож копії зазначених документів надають окремо у порядку, визначеному для подання податкової звітності у паперовому вигляді (додатково див. роз'яснення Міндоходів «Практика застосування норм Податкового кодексу України: останні зміни» від 01.07.2013 р. (http://minrd.gov.ua)). А це означає, що такі копії документів подають із дотриманням граничних термінів для подання податкової звітності — протягом 20 к. д., наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця3.
1 Форма додатка затверджена наказом Мінфіну від 25.11.2011 р. №1492 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість».
2 Закон України від 16.07.99 р. №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
3 Якщо звітний період для платника ПДВ становить квартал — протягом 40 к. д., наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.
У коментованому листі контролюючий орган наголошує на вимогах щодо правильності складання первинних документів, що у зазначених вище випадках дозволяє платнику ПДВ реалізувати своє право на податковий кредит. Отже, первинний документ (документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення) відповідно до ст. 9 Закону про бухоблік повинен мати такі обов'язкові реквізити:
— назву документа (форми);
— дату і місце складання;
— назву підприємства, від імені якого складено документ;
— зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;
— посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
— особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції1.
1 Аналогічні вимоги до обов'язкових реквізитів містяться у п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну від 24.05.95 р. №88.
Отже, факт отримання товарів (послуг) може бути підтверджено накладними, актами, звітами про результати виконаних робіт, за умови що у документах зазначено всі обов'язкові реквізити первинного документа бухгалтерського обліку. Зверніть увагу, що рахунок-фактура за загальним правилом не вважається первинним документом, але є низка винятків, коли за певних умов такий документ виконує роль первинного (додатково див. «ДК» №17-18/2013). I насамкінець — як бачимо, податківці твердо стоять на позиції, що звітним періодом, у якому платник ПДВ має право скористатися розглянутим винятком для збереження права на ПК, є лише період виникнення права на ПК. Встановлене п. 198.6 ПКУ право на збереження ПК протягом 365 к. д. діє тільки для податкових накладних. Отже, судячи з логіки податківців, покупець має можливість скористатися своїм правом та подати заяву зі скаргою на постачальника разом із декларацією з ПДВ за звітний (податковий) період, в якому відбувся факт сплати податку постачальнику або факт отримання товарів/послуг, що підтверджується відповідними документами. До речі, потрібно звернути увагу на позицію податківців у разі подання заяви зі скаргою, заповненої з помилками. У своїх консультаціях контролюючий орган зазначає, що виправити самостійно виявлені помилки при заповненні заяви платник податку має можливість виключно до закінчення граничного строку подання декларації з ПДВ за такий самий звітний період шляхом подання «Звітної нової» податкової декларації, до якої, зокрема, додається «Звітна нова» заява зі скаргою з виправленими показниками. Подання такої заяви разом з уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок законодавчо не передбачено (див. ЄБПЗ, підкатегорія 101.23).
Олена ВОДОП'ЯНОВА, «Дебет-Кредит»