Лист ПФУ від 27.05.2013 р. №13169/03-20
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ1, фізичні особи — підприємці визначені платниками ЄСВ. А згідно з п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ, базою для розрахунку ЄСВ, який сплачують підприємці на загальній системі оподаткування, є сума доходу (прибутку), отриманого від їхньої діяльності, що підлягає оподаткуванню ПДФО. Своєю чергою, об'єктом оподаткування ПДФО є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом та документально підтвердженими витратами, пов'язаними з госпдіяльністю підприємця. При цьому сума такого ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску2 за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).
Як бачимо з визначень, при розрахунку ЄСВ, що його мають сплачувати підприємці на загальній системі оподаткування, використовуються відомості, подані підприємцями до ДПI у межах декларування власних доходів від підприємницької діяльності. Згідно з п. 177.5 ПКУ ФОП на загальній системі оподаткування подають до ДПI податкову декларацію3 за місцем своєї податкової адреси4 за результатами календарного року. Декларація подається у строки, встановлені ПКУ для річного звітного податкового періоду (протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного податкового року, пп. 49.18.5 ПКУ). Саме у цій декларації визначають суму чистого доходу (прибутку) підприємця за звітний податковий рік, у колонці 7 розділу I додатка 5 до декларації. Цю суму зазначають і в колонці 2 таблиці 1 звіту до ПФУ за формою додатка 55. Цей звіт підприємці подають до ПФУ за календарний звітний рік до 10 лютого року, наступного за звітним роком (п. 3.2 Порядку №22-2).
1 Закон України від 08.07.2010 р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
2 Мінімальний страховий внесок — сума ЄСВ, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону про ЄСВ), до 01.12.2013 р. це 398,01 грн.
3 Форму податкової декларації про майновий стан і доходи, а також інструкцію щодо її заповнення затверджено наказом МФУ від 07.11.2011 р. №1395.
4 Податковою адресою платника податків — фізичної особи визнається місце його проживання, за яким він береться на облік як платник податків в органі державної податкової служби (п. 45.1 ПКУ).
5 Форма звіту затверджена як додаток 5 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого ЄСВ, затвердженого постановою правління ПФУ від 08.10.2010 р. №22-2 (далі — Порядок №22-2).
Нараховують ЄСВ виходячи не з усієї суми чистого доходу (прибутку), а лише з її частини у межах максимальної величини бази нарахування ЄСВ (колонка 3 таблиці 1 додатка 5). Отже, річна сума ЄСВ, яка має бути сплачена таким підприємцем, визначається шляхом множення суми чистого доходу (прибутку), з урахуванням максимальної величини, зазначеної у колонці 3 таблиці 1 додатка 5, на розмір ЄСВ, обраний підприємцем. Результат проставляють у колонці 5 таблиці 1 додатка 5. У загальному випадку розмір ЄСВ становить 34,7%. Хоча згідно з ч. 11 ст. 8 Закону про ЄСВ, у разі бажання підприємця розмір ЄСВ може бути і більшим (відповідно збільшується і кількість фондів, у яких страхується підприємець). Сплачують річну суму ЄСВ до 10 лютого наступного року (ч. 8 ст. 9 Закону про ЄСВ).
Але відповідно до пп. 4.5.2 Iнструкції №21-51 ФОП на загальній системи оподаткування повинні сплачувати ЄСВ не одноразово (за наслідками звітного року), а протягом року до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада у вигляді авансових платежів. Суму таких авансових платежів визначають у розмірі 25% річної суми ЄСВ. Постає запитання: а як саме ФОП на загальній системі оподаткування повинен визначити ці 25% протягом року, коли річна сума оподатковуваного доходу йому ще не відома?
1 Iнструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджена постановою правління ПФУ від 27.09.2010 р. №21-5.
На жаль, відповіді на це запитання у чинному законодавстві немає. I єдине, що ПФУ у коментованому листі зміг зазначити, — це що відповідальність за несплату авансових платежів з ЄСВ для ФОП на загальній системі оподаткування також не передбачена. До того ж і необхідність сплачувати авансові внески з ЄСВ для ФОП на загальній системі оподаткування встановлена не Законом про ЄСВ, а лише Iнструкцією №21-5. А отже, який би варіант виходу з цієї ситуації підприємець не обрав:
— чи то він буде сплачувати авансові внески на підставі даних про доходи та витрати до дати сплати, встановленої Iнструкцією №21-5, або даних про річний дохід минулого року,
— чи то він взагалі не сплачуватиме авансових внесків з ЄСВ, —
відповідальність однакова — жодної. I будь-який з обраних підприємцем варіантів буде правильним, адже порядку визначення суми авансового внеску з ЄСВ у цьому разі чинним законодавством не встановлено.
Ганна БИКОВА, «Дебет-Кредит»