Затверджена наказом ДПСУ від 21.12.2012 р. №1180
У коментованій консультації ДПС ще раз нагадала водокористувачам про зміни, внесені до ПКУ Законом України від 24.05.2012 р. №4834-VI. Зокрема, цим нормативним документом до ПКУ було включено новий пункт 323.2, що обумовлює категорію водокористувачів, які не є платниками збору за спеціальне використання води. Таким чином, з 1 липня 2012 року не є платниками цього збору водокористувачі — юридичні та фізичні особи — підприємці, у т. ч. і платники єдиного податку, які використовують воду тільки для задоволення власних питних і санітарно-гігієнічних потреб. Тут же надано роз'яснення терміна «санітарно-гігієнічні потреби», під якими слід розуміти використання води в туалетах, душових, ванних кімнатах і умивальниках, для утримання приміщень у належному санітарно-гігієнічному стані.
Також з 01.07.2012 р. пп. 324.4.1 ПКУ доповнено нормою, згідно з якою збір не стягується за обсяги води, що використовуються для задоволення тільки власних питних і санітарно-гігієнічних потреб. Проте зверніть увагу: у разі використання води як для задоволення власних питних і санітарно-гігієнічних потреб, так і з будь-якою іншою метою, що передбачає сплату збору, водокористувачі сплачують збір на загальних підставах за весь обсяг фактично використаної води з урахуванням обсягу втрат води в їхніх системах водопостачання.
У другій частині консультації ДПСУ роз'яснила порядок стягнення збору за спецводокористування під час оренди приміщень. Податківці нагадали, що у випадку якщо орендар не уклав безпосередньо договір з постачальником води, наприклад, з водоканалом, сплачувати за спожиту таким орендарем воду в орендованому приміщенні буде орендодавець (за деякими винятками, про які I нижче).
Для того щоб водокористувач-орендодавець (у т. ч. і платник єдиного податку) не сплачував за воду, спожиту орендарем, він повинен дотриматися певних умов:
— використовувати воду у своїй госпдіяльності тільки для задоволення власних питних і санітарно-гігієнічних потреб;
— мати дозвіл на спецвикористання води та/або договір з постачальником води;
— надавати в оренду власне приміщення орендареві, який, своєю чергою, використовує воду тільки для задоволення власних питних і санітарно-гігієнічних потреб.
У цьому випадку й орендар, і орендодавець не є платниками збору за спецводокористування (а отже, не зобов'язані не лише сплачувати цей збір, але і подавати щодо нього звітність до ДПС).
Якщо ж, у разі дотримання всіх перелічених вище умов, орендар використовує воду в орендованому приміщенні як на власні питні та санітарно-гігієнічні потреби, так і з іншою метою, то платником збору є орендодавець за весь фактичний обсяг води (як за власний, так і за використаний орендарем).
ДПСУ наголосила, що юридичні та фізичні особи — підприємці, у т. ч. і платники єдиного податку, які використовують воду для задоволення тільки власних питних і санітарно-гігієнічних потреб, могли не подавати податкову звітність починаючи з III кварталу 2012 року. Причому без будь-яких умов щодо повідомлення про це відповідного органу податкової служби.
Ми ж, зі свого боку, нагадаємо, що платника податків, який діє згідно з узагальнюючою податковою консультацією, згідно зі ст. 53 ПКУ, не можна притягти до відповідальності, у тому числі й у зв'язку зі зміною або скасуванням цієї консультації у майбутньому.
Марина ТАРАСОВА,
консультант з бухгалтерського та податкового обліку