Загальні моменти відображення податкових доходів підприємства на загальній системі оподаткування

Як відображаються доходи
в податковому обліку?

А що на практиці?

Усі доходи підприємства класифікуються за двома великими групами (згідно зі ст. 135 ПКУ):

1) доходи, пов'язані з реалізацією товарів (робіт, послуг) як власного виробництва, так і раніше придбаних. ПКУ називає такі доходи операційними. Такі доходи відображають у рядку 02 Декларації з прибутку;

2) Інші доходи. Сюди включаються всі інші доходи, які підприємство може отримати протягом звітного періоду. Такі доходи відображають у рядку 03 ІД Декларації з прибутку з розшифруванням у додатку ІД.

Платникам треба бути дуже уважними стосовно дат відображення доходів у податковому обліку. Слід запам'ятати, що для визначення об'єкта оподаткування, зокрема, не враховується сума попередньої оплати й авансів, отримана у рахунок оплати товарів, виконаних робіт, наданих послуг (пп. 136.1.1 ПКУ). Підприємство в основному визначає доходи за методом нарахувань, тобто дохід відображається у податковому обліку за датою переходу покупцеві права власності на товар (за датою складення акта, який підтверджує виконання робіт або надання послуг). Момент отримання оплати вартості відвантажених товарів, наданих робіт, послуг значення не має (див. п. 137.1, 137.4 ПКУ).

 

Що таке метод
нарахування доходів?

А що на практиці?

Починаючи з другого кварталу 2011 року підприємство в основному визначає доходи по методу нарахувань, тобто дохід відображається в податковому обліку за датою переходу покупцеві права власності на товар (за датою складення акта, який підтверджує виконання робіт або надання послуг). Дата визнання доходу визначаться згідно з ст. 137 ПКУ. Момент отримання оплати вартості відвантажених товарів, наданих робіт, послуг значення не має (див. п. 137.1, 137.4 ПКУ).

Приклад У II кварталі 2012 року підприємство отримало:

1) оплату за реалізовану у II кварталі продукцію — 400000 грн. (без врахування ПДВ);

2) передоплату за продукцію, що буде відвантажена на початку III кварталу — 220000 грн. (без врахування ПДВ);

3) відвантажило продукцію на суму 100000 грн. (без врахування ПДВ). Продукція буде оплачена на початку третього кварталу;

4) відвантажило продукції на 50000 грн. (без врахування ПДВ), яка була оплачена у першому кварталі у вигляді передоплати.

Таким чином, за підсумками II кварталу 2012 року підприємство включить до складу доходів:

операцію 1 (див. п. 137.1 ПКУ, відбувся перехід права власності на продукцію покупцю);

операцію 3 (див. п. 137.1 ПКУ, відбувся перехід права власності на продукцію покупцю);

операцію 4.

Таким чином, за підсумками II кварталу сума доходів дорівнюватиме: 400000 + 100000 + 50000 = 550000 грн.

До доходів за підсумками II кварталу не буде включено операцію 2 (див. пп. 136.1.1 ПКУ, передоплата не є доходом). Таким чином, за підсумками II кварталу до доходів не потрапить сума 220000 грн.

 

Які доходи є іншими в розумінні ПКУ та за якими датами такі інші доходи повинні відображатись у податковому обліку ?

А що на практиці?

Склад інших доходів визначено пунктом 135.5 ПКУ, а дату їх відображення в обліку — статтею 137 ПКУ та іншими. Розгляньмо основні джерела виникнення таких доходів та дату їх відображення в обліку (див. таблицю).

Таблиця

Відображення інших доходів в обліку

Джерела отримання доходів	Дата відображення в обліку	Рядок додатка ІД
Дивіденди, отримані від нерезидентів (крім дивідендів від «неофшорних» нерезидентів, які перебувають під контролем підприємства)	Податковий період, на який припадає отримання таких дивідендів (пп. 153.3.6 ПКУ)	03.1
Проценти, доходи від володіння борговими вимогами, зобов'язаннями	Датою отримання доходів платника податку від проведення кредитно-депозитних операцій є дата визнання процентів, визначена згідно з правилами бухгалтерського обліку (п. 137.8 ПКУ). Дохід визнається у вигляді процентів у тому звітному періоді, до якого такі проценти належать виходячи з бази їх нарахування та строку користування відповідними активами (п. 20 П(С)БО 15 «Дохід»)	03.2, 03.4
Роялті	Дата нарахування таких доходів, встановлена відповідно до умов укладених ліцензійних договорів (п. 137.11 ПКУ)	03.3
Доходи, отримані при першому відступленні права вимоги	Платник податку веде облік фінансових результатів операцій з продажу (передачі) або придбання права вимоги зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари (роботи, послуги) третьої особи. При першому відступленні зобов'язань витрати підприємством — першим кредитором визначаються у розмірі договірної (контрактної) вартості товарів, робіт, послуг, за якими виникла заборгованість, за даними бухобліку на дату здійснення такого відступлення. До складу доходів включається сума коштів або вартість інших активів, отримана платником податку — першим кредитором від такого відступлення, а також сума його заборгованості, яка погашається, за умови що така заборгованість була включена до складу витрат. Якщо доходи, отримані платником податку від наступного відступлення права вимоги зобов'язань третьої особи (боржника) або від виконання вимоги боржником, перевищують витрати, понесені на придбання права вимоги, отриманий прибуток включається до складу доходу платника податку. Якщо витрати, понесені підприємством на придбання права вимоги, перевищують доходи, отримані таким платником податку від наступного відступлення права вимоги зобов'язань третьої особи (боржника) або від виконання вимоги боржником, від'ємне значення не включається до складу витрат або на зменшення отриманих прибутків від здійснення інших операцій з продажу (передачі) або придбання права вимоги зобов'язань у грошовій формі (п. 153.5 ПКУ)	03.5
		03.6
Прибуток, отриманий при наступному відступленні права вимоги
Доходи від операцій оренди/лізингу	Дата нарахування таких доходів, встановлена відповідно до умов укладених орендних/лізингових договорів (п. 137.11 ПКУ)	03.7
Суми штрафів та/або неустойки чи пені, фактично отримані за рішенням сторін договору або відповідних держорганів, суду	Включаються до складу доходів платника податку за датою їх фактичного надходження (п. 137.13 ПКУ)	03.8
Вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни	Вважаються доходами на дату фактичного отримання платником податку товарів (робіт, послуг) (п. 137.10 ПКУ)	03.9
Суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої у звітному періоді (крім операцій з надання/отримання безповоротної допомоги між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи)	За датою надходження коштів на банківський рахунок чи до каси платника податку (п. 137.10 ПКУ)	03.10
Умовно нараховані проценти на суму поворотної фінансової допомоги, що залишилася неповернутою на кінець звітного (податкового) періоду	Дата виникнення таких доходів — кінець звітного (податкового) періоду	03.10.1
Суми врегулювання сумнівної (безнадійної) заборгованості (+, -)	Відображаємо додатний або від'ємний фінансовий результат від операцій з врегулювання сумнівної заборгованості	03.11 СБ
Суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками податку на прибуток (у т. ч. нерезидентів)*, або осіб, які мають пільги з цього податку, в т. ч. право застосовувати ставки податку, нижчі ніж 21%	На кінець звітного періоду, у сумі, що залишилася неповерненою	03.12
Фактично отримані суми державного мита, попередньо сплаченого позивачем, що повертаються на його користь за рішенням суду	Дата одержання таких доходів чітко не прописана. На нашу думку, в такій ситуації слід провести аналогію з отриманням штрафів за рішенням суду. Такі суми включають до складу доходів платника податку за датою їх фактичного надходження (п. 137.13 ПКУ)	03.13
Суми акцизного податку, рентної плати, а також суми збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну, теплову енергію та природний газ	Такі доходи є іншими у розумінні ПКУ. Датою отримання інших доходів є дата їх виникнення згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку (п. 137.16 ПКУ). Проте згідно з п. 6.1 П(С)БО 15 суми податків, зборів (у т. ч. акцизів) не є доходом підприємства. На нашу думку, для відображення доходів у такому разі слід керуватись загальними нормами ПКУ. У цьому разі акцизи, рентна плата тощо пов'язані з реалізацією. Для визначення доходу від реалізації, зокрема, не враховується сума попередньої оплати й авансів, отримана у рахунок оплати товарів, виконаних робіт, наданих послуг (пп. 136.1.1 ПКУ). Отже, на нашу думку, такі доходи підприємство визначає за методом нарахувань, тобто у момент відвантаження товарів (надання робіт, послуг)	03.14
Суми дотацій, субсидій, капітальних інвестицій із фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або бюджетів	Доходом у разі отримання коштів цільового фінансування з фондів державного соцстраху або бюджетів визнається (п. 137.2 ПКУ): — сума коштів, що дорівнює частині амортизації об'єкта інвестування (ОЗ, НА), пропорційній до частки отриманого платником податку з бюджету або за рахунок кредитів, залучених КМУ, цільового фінансування капітальних інвестицій у загальній вартості таких інвестицій в об'єкт; — цільове фінансування для компенсації витрат (збитків), яких зазнало підприємство, та фінансування для надання підтримки підприємству без установлення умов витрачання таких коштів на виконання у майбутньому певних заходів — з моменту його фактичного отримання — цільове фінансування, крім вищенаведених випадків, відноситься до доходу протягом тих періодів, у яких було здійснено витрати, пов'язані з виконанням умов цільового фінансування	03.15
Дохід від виконання довгострокових договорів відповідно до п. 137.3 ПКУ	Доходи нараховуються платником податку самостійно відповідно до ступеня завершеності виробництва (операції з надання послуг), який визначається за питомою вагою витрат, здійснених у звітному податковому періоді, у загальній очікуваній сумі таких витрат та/або за питомою вагою обсягу послуг, наданих у звітному податковому періоді, у загальному обсязі послуг, які мають бути надані (п. 137.3 ПКУ). Після переходу покупцю права власності на товари (роботи, послуги) з довготривалим технологічним циклом виробництва виконавець коригує фактично отриманий дохід, пов'язаний з виготовленням таких товарів (робіт, послуг), нарахований у попередні періоди протягом терміну їх виготовлення. При цьому, якщо фактично отриманий дохід у вигляді кінцевої договірної ціни (з урахуванням додаткових угод) перевищує суму доходу, попередньо нараховану за наслідками кожного податкового періоду протягом строку виготовлення таких товарів (робіт, послуг), таке перевищення підлягає зарахуванню до доходів звітного періоду, в якому відбувається перехід права власності на такі товари (роботи, послуги). Якщо фактично отриманий дохід у вигляді кінцевої договірної ціни (з урахуванням додаткових угод) менший від суми доходу, попередньо визначеного за наслідками кожного податкового періоду протягом строку виготовлення таких товарів (робіт, послуг), така різниця підлягає зарахуванню на зменшення доходів звітного періоду, в якому відбувається перехід права власності на такі товари (роботи, послуги)	03.16
Дохід, визначений відповідно до ст. 146 ПКУ	У цьому випадку маються на увазі, зокрема, такі доходи (див. ст. 146 ПКУ): — від перевищення вартості продажу (іншого відчуження) об'єкта ОЗ та НА над його балансовою вартістю; — від перевищення вартості продажу (іншого відчуження) невиробничого об'єкта ОЗ над його балансовою вартістю (у т. ч. його витрат на ремонт); — від перевищення вартості продажу (іншого відчуження) об'єкта ОЗ та НА, безоплатно отриманих, над їхньою вартістю, що була раніше включена до складу доходів. Зазначені доходи відображатимуться, на нашу думку, за правилами реалізації у місяці нарахування доходу (переходу права власності на об'єкт до покупця (п. 146.13 ПКУ). До продажу прирівнюються операції з іншого відчуження ОЗ та НА, зокрема: фінансовий лізинг, внесок до статутного фонду	03.17
Дохід, визначений відповідно до ст. 147 ПКУ, за операціями із землею та її капітальним поліпшенням	У цьому випадку мається на увазі такий дохід (див. ст. 147 ПКУ), як: — додатна різниця між сумою доходу, отриманого внаслідок продажу землі як окремого об'єкта власності, та сумою витрат, пов'язаних із її купівлею (збільшених на коефіцієнт індексації, визначений у п. 146.21 ПКУ); — додатна різниця між сумою доходу, отриманого внаслідок продажу землі, отриманої у власність у процесі приватизації, та сумою оціночної вартості такої землі, визначеної згідно з установленою методикою вартісної оцінки земель з урахуванням коефіцієнтів її функціонального використання на момент такого продажу	03.18
Додатне значення курсових різниць	Визначення курсових різниць від перерахунку операцій, здійснених у іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти здійснюється відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку	03.19
Прибуток від операцій з торгівлі цінними паперами, деривативами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами	До складу доходів звітного періоду включатиметься додатний фінансовий результат від операцій з торгівлі цінними паперами, деривативами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами, визначений у додатку ЦП	03.20, 03,21
Суми страхового відшкодування	Якщо умови страхування передбачають виплату страхового відшкодування на користь платника податку — страхувальника, то застраховані збитки, яких зазнав такий платник податку у зв'язку з веденням господарської діяльності, включаються до його витрат за податковий період, в якому він зазнав збитків, а будь-які суми страхового відшкодування зазначених збитків включаються до доходів такого платника податку за податковий період їх отримання (пп. 140.1.6 ПКУ)	03.22
Сума утриманої (виплаченої) винагороди за управління майном	Платник податку, який отримав майно на підставі договору управління (управитель), веде окремо облік доходів та витрат у розрізі кожного договору управління (пп. 153.13.1 ПКУ). До складу доходів відносяться доходи від управління майном, отримані у будь-якому вигляді. Прибуток від кожного договору управління оподатковується на загальних підставах. Сума утриманої (виплаченої) винагороди за управління майном включається до складу доходу управителя майна від його власної діяльності	03.23
Суми доходів, отриманих (нарахованих) платником податку, що припиняється, та не включених до доходів до дати затвердження передавального акта	Особливості обліку під час реорганізації юридичних осіб прописані у п. 153.15 ПКУ	03.24
Суми безнадійної кредиторської заборгованості	Сума доходу звітного періоду збільшується на суму заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності (пп. 14.1.11, 14.1.257, 135.5.4 ПКУ)	03.25
Перерахунок доходів у разі зміни суми компенсації вартості товарів (робіт, послуг) (+, -)	Продавець здійснює відповідний перерахунок доходів або витрат (балансової вартості ОЗ) у звітному періоді, в якому сталася така зміна суми компенсації вартості товарів (п. 140.2 ПКУ)	03.26
Перерахунок доходів у разі визнання правочину недійсним (+, -)	Перерахунок доходів проводиться (п. 140.2 ПКУ): — у звітному періоді (періодах), в якому доходи за правочином, визнаним недійсним, були враховані в обліку, — у разі визнання судом правочину недійсним як такого, що порушує публічний порядок, є фіктивним; — у звітному періоді, в якому рішення суду про визнання правочину недійсним набуло законної сили, — у разі визнання правочину недійсним з інших підстав	03.27
Інші доходи	Датою отримання інших доходів є дата їх виникнення згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, якщо інше не передбачено нормами цього розділу (п. 137.16 ПКУ)	03.28
* Зверніть увагу! До доходу не потрібно включати суму поворотної фінансової допомоги, отриману від засновника (в т. ч. нерезидента), якщо вона повернута протягом 365 календарних днів з дня її отримання (пп. 135.5.5 ПКУ).

 

Підприємство отримує доходи з-за кордону у вигляді дивідендів, чи слід їх включати до складу доходів у податковому обліку?

А що на практиці?

До складу інших доходів підприємства, зокрема, включають доходи у вигляді дивідендів, отриманих від нерезидентів (пп. 135.5.1 ПКУ). Датою визнання таких доходів буде податковий період, на який припадає отримання таких дивідендів (пп. 153.3.6 ПКУ). Слід звернути увагу на те, що не включають до складу доходів (пп. 153.3.6 ПКУ):

1) дивіденди, отримані від юридичних осіб — резидентів;

2) дивіденди, отримані від нерезидентів, які перебувають під контролем підприємства-резидента, що отримує такі дивіденди (за винятком нерезидентів із офшорних зон). Про те, які підприємства перебувають під контролем, можна дізнатися з пп. 14.1.159 ПКУ.

Приклад

Підприємство «А» у I кварталі 2012 року отримало дивіденди (облік курсових різниць не розглядається):

1) від польського підприємства «Альфа +» у сумі 20000 євро, що еквівалентно 220000 грн. за курсом НБУ на дату отримання таких дивідендів. Підприємство «А» володіє часткою у розмірі 40% у статутному фонді підприємства «Альфа +» (тобто здійснює контроль над таким підприємством);

2) від юридичної особи — резидента «Б» у сумі 60000 грн.;

3) від німецького підприємства «Г» у сумі 5000 євро, що еквівалентно 55000 грн. за курсом НБУ на дату отримання таких дивідендів. Підприємство «А» володіє часткою у розмірі 10% у статутному фонді підприємства «Г».

До складу доходів слід включити лише суму 55000 грн. за третьою операцією. Така сума повинна бути відображена у рядку 03.1 додатка ІД. Дохід за першою операцією не враховується, тому що підприємство «Альфа+» перебуває під контролем підприємства «А» згідно з пп. 14.1.159 ПКУ.

 

Як правильно відобразити в податковому обліку
доходи від операцій оренди/лізингу?

А що на практиці?

При відображенні таких доходів слід звернути особливу увагу на те, що дата нарахування таких доходів залежить від умов укладених орендних/лізингових договорів (п. 137.11 ПКУ). Якщо у договорі зазначено, що дохід за договором нараховується поквартально, то фактично отримана оплата (аванс) за півріччя не потрапить до доходів у повній сумі, а лише у сумі, що дорівнює оплаті лише за один квартал. Тому ми радимо уважно складати орендні договори і встановлювати момент нарахування платежу.

Згідно з п. 33.3 ПКУ, платник податків зобов'язаний здійснювати розрахунки податків за базовий податковий (звітний) період, який для податку на прибуток дорівнює календарному кварталу. На нашу думку, положення договорів оренди не повинні призводити до спотворення показників оподаткування. Отже, не варто визначати у договорах оренди/лізингу періоди нарахування доходів, що більші за базовий податковий (звітний) період — квартал, адже у цьому разі буде порушено п. 33.3 ПКУ.

Приклад

Підприємство «А» — орендодавець — уклало 1 лютого 2012 року договір з підприємством «Б» на оренду приміщення строком на рік. У договорі зазначено, що орендні платежі у сумі 12000 грн. (в т.ч. ПДВ — 2000 грн.) нараховують щомісяця в останній день місяця.

У такому разі до складу доходів I кварталу 2012 року потрапить сума 20000 грн. (10000 + 10000).

І якщо підприємство отримає передоплату за півріччя, то тільки суму орендних платежів 20000 грн. буде відображено у рядку 03.7 додатка ІД.

 

Як правильно відобразити в податковому обліку
майно, отримане безкоштовно?

А що на практиці?

До складу інших доходів включається, зокрема (пп. 135.5.4 ПКУ), вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче від звичайної ціни. Слід також пам'ятати, що безоплатно отримані товари (роботи, послуги) вважаються доходами на дату фактичного отримання платником податку товарів (робіт, послуг).

Якщо безоплатно отримуються об'єкти ОЗ, які надалі будуть продані, то:

1) сума перевищення доходів від продажу або іншого відчуження безоплатно отриманих ОЗ або нематеріальних активів над вартістю таких ОЗ чи НА, що була включена до складу доходів у зв'язку з отриманням, включається до доходів платника податку;

2) сума перевищення вартості, що була включена до складу доходів у зв'язку з безоплатним отриманням, над доходами від такого продажу або іншого відчуження, включається до витрат платника податку (п. 146.13 ПКУ).

Приклад

Підприємство «А» у січні 2012р. отримало безоплатно автомобіль. Звичайна ціна автомобіля — 120000 грн. (у т. ч. ПДВ — 20000 грн.). Суму 100000 грн. слід відобразити у складі доходів I кварталу 2012 року у рядку 03.9 додатка ІД.

У березні автомобіль було продано:

варіант 1 — за 180000 грн. (у т. ч. ПДВ — 30000 грн.). У такому разі за підсумками I кварталу слід додатково відобразити у складі доходів суму: 150000 — 100000 = 50000 грн., але вже у рядку 03.17 додатка ІД

варіант 2 — за 60000 грн. (у т. ч. ПДВ — 10000 грн.). У такому разі за підсумками I кварталу слід відобразити у складі витрат суму: 100000 — 50000 = 50000 грн.

Для визначення об'єкта оподаткування не враховуються доходи, наведені у пп. 136.1.16 ПКУ, пп. 136.1.23 ПКУ, п. 137.19 ПКУ.

 

Які доходи не враховуються для визначення об'єкта оподаткування
податком на прибуток?

А що на практиці?

Таким доходам присвячена ст. 136 ПКУ. Зокрема, для визначення об'єкта оподаткування не враховуються такі доходи:

1) сума попередньої оплати та авансів, отримана в рахунок оплати товарів, виконаних робіт, наданих послуг;

2) суми ПДВ, отримані/нараховані платником ПДВ (за винятком випадків, коли підприємство-продавець не є платником податку на додану вартість);

3) суми коштів або вартість майна, що надходять платникові податку у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій (у т. ч. за договорами про спільну діяльність на території України без створення юрособи);

4) суми коштів у частині надміру сплачених податків та зборів, що повертаються або мають бути повернені платникові податку з бюджетів, якщо такі суми не були включені до складу витрат;

5) суми отриманого платником податку емісійного доходу;

6) номінальна вартість взятих на облік, але не оплачених (не погашених) цінних паперів, які засвідчують відносини позики, а також платіжних документів, емітованих (виданих) боржником на користь (на ім'я) платника податку як забезпечення або підтвердження заборгованості такого боржника перед зазначеним платником податку (облігацій, ощадних сертифікатів, казначейських зобов'язань, векселів, боргових розписок, акредитивів, чеків, гарантій, банківських наказів та інших подібних платіжних документів);

7) кошти або майно, які повертаються власнику корпоративних прав, емітованих юридичною особою, після повної і кінцевої ліквідації такої юридичної особи — емітента, або в разі зменшення розміру статутного фонду такої особи, але не вище вартості придбання акцій, часток, паїв;

8) кошти або майно, які повертаються учаснику договору про спільну діяльність без створення юридичної особи, в разі припинення, розірвання або внесення відповідних змін до договору про спільну діяльність, але не вище вартості вкладу;

9) кошти або вартість майна, що надходять комісіонеру (повіреному, агенту тощо) в межах договорів комісії, доручення, консигнації та інших аналогічних цивільно-правових договорів;

10) основна сума отриманих кредитів, позик.

 

На яку дату платник податку повинен збільшити доходи, якщо за придбані товари (роботи, послуги) ним видано простий вексель за пред'явленням, який не було надано для оплати?

А що на практиці?

Відповідно до ст. 4 Закону України від 5 квітня 2001 року №2374-III «Про обіг векселів в Україні», видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги.

Умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем. Отже, у покупця у разі видачі простого векселя припиняються зобов'язання щодо оплати товарів за договором поставки та виникають зобов'язання щодо сплати зобов'язань за векселем.

Женевською конвенцією 1930 року запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі (далі — Уніфікований закон). Згідно із Уніфікованим законом, переказний вексель може бути виданий із таким строком платежу:

1) за пред'явленням;

2) у визначений строк від пред'явлення;

3) у визначений строк від дати складання;

4) на визначену дату.

Переказні векселі, що або містять інші строки платежу, або передбачають оплату частинами, є недійсними (ст. 33 Уніфікованого закону). Статтею 34 Уніфікованого закону визначено, що переказний вексель строком за пред'явленням підлягає оплаті при його пред'явленні. Він повинен бути пред'явлений для платежу протягом одного року від дати його складання.

Позовні вимоги, які випливають з переказного векселя проти акцептанта*, погашаються після закінчення трьох років із дня терміну платежу (ст. 70 Уніфікованого закону).

* Акцептант векселя — юридична або фізична особа, яка акцептує (підписує) вексель (тратту), беручи на себе зобов'язання здійснити платіж за переказним векселем під час настання строку платежу.

До простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, зокрема, це стосується положення щодо строку платежу, позовної давності (згідно зі ст. 77 Уніфікованого закону). Отже, позовні вимоги, які випливають з простого векселя проти акцептанта, погашаються після закінчення трьох років із дня терміну платежу.

Відповідно до п. 135.1 ПКУ, доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2, та складаються з доходу від операційної діяльності та інших доходів.

Сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності, згідно з пп. 14.1.257 ПКУ є безповоротною фінансовою допомогою. У свою чергу, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді у складі інших доходів, враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування (пп. 135.5.4 ПКУ).

Таким чином, після закінчення трьох років із дня терміну платежу за векселем сума заборгованості є безповоротною фінансовою допомогою, тому платник податку — емітент повинен включити суму такої заборгованості до складу доходів за підсумками звітного податкового періоду, у якому така заборгованість визнана безповоротною фінансовою допомогою. Фактично, якщо вексель не було пред'явлено до оплати, то для включення суми по векселю до складу доходів є 4 роки: рік на пред'явлення до оплати і 3 роки позовної давності.

 

Чи треба підтверджувати актом надання послуг зв'язку? Якщо акт не підписується покупцем або підписується із запізненням, то коли у підприємства — постачальника послуг виникатимуть доходи від реалізації фактично наданих послуг, але не підтверджених актом?

Відповідно до п. 44.1 ПКУ, для цілей ведення податкового обліку платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на:

1) первинних документів;

2) регістрів бухгалтерського обліку*;

3) фінансової звітності;

4) інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

* Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку (ч. 3 ст. 9 Закону про бухоблік).

Суб'єкти господарювання повинні забезпечити зберігання документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання — з передбаченого ПКУ граничного терміну подання такої звітності.

Пункт 135.2 ПКУ встановлює обов'язкову наявність первинних документів для визначення доходів:

«Доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу».

Отже, дохід від виконання робіт та надання послуг визнається за датою складання акта чи іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства. Ключовим тут є факт підписання акта замовником, адже доки акт не повернеться підписаним, виконавець не знає, чи прийняв замовник надані послуги.

Крім того, відповідно до абз. 2 п. 137.1 ПКУ, за загальним правилом дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.

У разі коли отримання підписаного обома сторонами акта наданих послуг є неможливим або відбувається із запізненням, варто скористатися п. 44.1 ПКУ:

«Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту».

Отже, регістри бухобліку також можуть бути підставою для відображення доходу в податковому обліку суб'єкта господарювання — постачальника. Тобто, по суті, лише якщо акт наданих послуг відображений у регістрі бухобліку, тільки тоді підприємство матиме право включити таку суму і до доходів у податковому обліку. Сам собою акт, не відображений у регістрах бухобліку, підстав для відображення у податковому обліку доходу не дає. Рахунок-фактура не є первинним документом, тому не може бути підставою для відображення у регістрах бухобліку.

Отже, якщо контрагент надсилає підписані акти наданих послуг із запізненням або ж взагалі їх не повертає, у податковий облік такі операції можна включати на підставі бухгалтерських регістрів.

Під час перевірок податківці перевіряють документальне підтвердження показників, що містяться у податковій звітності. Відповідно до п. 44.1 ПКУ, у разі коли документи втрачені чи їх взагалі ще не отримано, на момент перевірки вони мають бути надані перевіряльникам (якщо це пов'язано з об'єктом перевірки). Адже у разі неможливості проведення перевірки платника податків через відсутність документів терміни проведення таких перевірок переносять до дати поновлення та надання документів (абз. 3 п. 44.5 ПКУ). Отже, варто докласти зусиль, щоб документи від контрагентів на момент перевірки вже були.

Зверніть увагу ще на таке: незабезпечення платником податків зберігання первинних документів та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених ст. 44 ПКУ строків (1095 календарних днів) їх зберігання тягне за собою штраф у розмірі 510 грн. (ст. 121 ПКУ).

Крім того, є ще й адміністративні санкції, які застосовуються до керівників та інших посадових осіб підприємства:

ст. 163-1 КпАП (порушення ведення податкового обліку): 10 — 15 н. м. д. г. (170 — 255 грн.);

ст. 164-2 КпАП (порушення ведення бухгалтерського обліку): 10 — 20 н. м. д. г. (170 — 340 грн.).

Отже, якщо контрагент надсилає підписані акти наданих послуг із запізненням або ж взагалі їх не повертає, у податковий облік такі операції можна включати на підставі бухгалтерських регістрів, проте варто докласти максимум зусиль, щоб на момент перевірки такі документи, підписані контрагентом, вже були на підприємстві.

 

Яка дата є датою збільшення доходів та витрат при здійсненні операцій з купівлі-продажу товарів (робіт, послуг) через інтернет-магазин за допомогою електронних грошей (WebMoney, Яndex.Деньги, PayCash, PayPal тощо)?

Думка контролюючих органів

 

Яка дата є датою збільшення доходу при визначенні об'єкта оподаткування платника податку — ТОВ у разі невиплати (неповернення) засновникам частини їх внесків у строк, встановлений рішенням загальних зборів учасників товариства про зменшення розміру статутного капіталу?

Думка контролюючих органів

Згідно з останніми змінами, внесеними в ПКУ Законом №4834 та чинними з 1 липня 2012 року, не включаються до складу доходу платника податку «136.1.13. кошти або майно, які повертаються власнику корпоративних прав, емітованих юридичною особою, після повної і кінцевої ліквідації такої юридичної особи — емітента, або в разі зменшення розміру статутного фонду такої особи, але не вище вартості придбання акцій, часток, паїв;

кошти або майно, внесені до статутного капіталу, які не повернуті власнику корпоративних прав, емітованих платником податку , або не повернуті учаснику господарського товариства у зв'язку з недостатністю або відсутністю активів внаслідок погашення зобов'язань при припиненні діяльності такого платника шляхом ліквідації юридичної особи».

 

Чи включається до складу доходів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг)?

А що на практиці?

Відповідно до п. 135.1 ПКУ, доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до ст. 137, на підставі документів, зазначених у п. 135.2, та складаються, зокрема, з інших доходів.

Згідно з пп. 135.5.4 ПКУ, інші доходи включають, зокрема, вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначену на рівні не нижче звичайної ціни.

Отже, вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, включається до складу доходів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування. Нагадаємо, що до 01.01.2013 р. звичайні ціни визначаються відповідно до п. 1.20 Закону про оподаткування прибутку підприємств.

 

Чи оподатковуються доходи неприбуткової організації
від надання майна в оренду?

А що на практиці?

У пункті 157.1 ПКУ наведено перелік неприбуткових установ та організацій, які можуть бути включені до Реєстру неприбуткових організацій та установ.

Виключний перелік доходів неприбуткових організацій, що звільняються від оподаткування, визначено пунктами 157.2 — 157.9 ПКУ. Надання в оренду майна не входить до цього переліку. У більшості видів неприбуткових організацій від оподаткування звільняються пасивні доходи. Проте у визначенні пасивних доходів (пп. 14.1.268 ПКУ) надання послуг з оренди не згадується.

Отже, нормами ПКУ прямо не передбачено звільнення від оподаткування доходів неприбуткових організацій від надання майна в оренду.

Крім того, якщо неприбуткова організація отримує дохід з інших джерел, ніж ті, що визначено пунктами 157.2 — 157.9 ПКУ, така неприбуткова організація зобов'язана сплатити податок на прибуток, який визначається як сума доходів, отриманих із таких інших джерел, зменшена на суму витрат, пов'язаних з отриманням таких доходів, але не вище суми таких доходів (абз. 2 п. 157.11 ПКУ). При цьому при визначенні сум оподатковуваного прибутку сума амортизаційних відрахувань не враховується.

Отже, неприбуткові організації та установи повинні сплачувати податок на прибуток з доходів від надання майна в оренду за ставкою 21%.

Проте цікавою буде позиція ДПСУ з цього питання, висловлена у листі від 19.09.2011 р. №299/5/15-1415. Податкове відомство, розглядаючи подібні операції, зазначає: «...доходи органів місцевого самоврядування (бюджетних установ та організацій) від надання в оренду приміщення та доходи від реалізації в установленому порядку майна (крім нерухомого майна) є надходженнями від плати за послуги, що надаються такими бюджетними установами, які звільняються від оподаткування податком на прибуток підприємств за умови, що такі послуги пов'язані з їх основною статутною діяльністю.

Доходи від надання в оренду приміщення та доходи від реалізації в установленому порядку майна (крім нерухомого майна) відображаються у рядку 1.3.7 частини I Податкового звіту про використання коштів неприбуткових установ та організацій, форму якого затверджено Наказом ДПАУ від 31.01.2011 р. №56 «Про затвердження форми та Порядку складання Податкового звіту про використання коштів неприбуткових установ та організацій».

Тобто податківці дозволяють бюджетним установам не оподатковувати такі доходи, якщо надання відповідних послуг передбачене статутом. Проте для впевненості у такій позиції неприбуткової організації у разі виникнення операцій такого виду ліпше звернутися з письмовим запитом до ДПС за місцезнаходженням та отримати відповідне роз'яснення.

 

Чи включається до доходу сума коштів, отримана платником на загальній системі оподаткування, за умови, що товар було відвантажено на спрощеній системі?

Що каже ПКУ

 

Як відображаються доходи
від продажу іноземної валюти?

Що каже ПКУ