• Посилання скопійовано

Нарахування та виплата дивідендів

Нарахування та виплата дивідендів

07.

Що потрібно знати про відображення збитків,
які виникли до 01.04.2011 р. в податковому обліку?

Що каже ПКУ

Пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується:

у 2011 році з урахуванням такого:

якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого — четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення;

у 2012 — 2015 роках таким чином:

якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів платників з доходом за 2011 рік 1 мільйон гривень та більше станом на 1 січня 2012 року є від'ємне значення (з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування станом на 1 січня 2011 року), то сума цього значення підлягає включенню до витрат:

звітних (податкових) періодів починаючи з І півріччя і наступних звітних періодів 2012 року у розмірі 25 відсотків суми такого від'ємного значення. У разі якщо 25 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування не погашається протягом цього і за наслідками наступних податкових періодів 2012 року, то непогашена сума підлягає врахуванню при визначенні податкових зобов'язань у наступних податкових періодах;

звітних (податкових) періодів 2013 року у розмірі 25 відсотків суми такого від'ємного значення та сум від'ємного значення, не погашених за 2012 податковий рік. У разі якщо 25 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування не погашається протягом відповідних звітних (податкових) періодів 2013 року, то непогашена сума підлягає врахуванню при визначенні податкових зобов'язань у наступних періодах;

звітних (податкових) періодів 2014 року у розмірі 25 відсотків суми такого від'ємного значення та сум від'ємного значення, не погашених за 2013 податковий рік. У разі якщо 25 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування не погашається протягом відповідних звітних (податкових) періодів 2014 року, то непогашена сума підлягає врахуванню при визначенні податкових зобов'язань у наступних періодах;

звітних (податкових) періодів 2015 року у розмірі 25 відсотків суми такого від'ємного значення та сум від'ємного значення, не погашених за 2014 податковий рік. У разі якщо 25 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування не погашається протягом відповідних звітних (податкових) періодів 2015 року, то непогашена сума підлягає врахуванню при визначенні податкових зобов'язань у наступних періодах до повного погашення такого від'ємного значення.

При цьому платники податку на прибуток ведуть окремий облік показника від'ємного значення об'єкта оподаткування, що склався станом на 1 січня 2012 року та включається до витрат наступних податкових періодів і сум, не погашених протягом 2012 — 2015 років. Таке від'ємне значення погашається в першу чергу. В другу чергу погашається від'ємне значення об'єкта оподаткування, що виникло після 31 грудня 2011 року.

Для підприємств з доходом за 2011 рік менше 1 мільйона гривень пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується з урахуванням такого:

якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку за наслідками 2011 податкового року є від'ємне значення, то сума такого значення підлягає включенню до витрат звітного (податкового) періоду I півріччя 2012 року та наступних звітних (податкових) періодів до повного погашення такого від'ємного значення.

П. 3 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ

Офіційна думка

У консультації використовуються такі скорочення:

Податковий кодекс України — Кодекс;

Закон України від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» — Закон №334/94;

Закон України від 24 травня 2012 року №4834-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм» — Закон №4834;

форма Декларації з податку на прибуток підприємства, затверджена наказом ДПА України від 29.03.2003 №143, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 08.04.2003 №271/7592 — Декларація №143;

форма Декларації з податку на прибуток банку, затверджена наказом ДПА України від 31.03.2003 №148, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 10.04.2003 №281/7602 — Декларація №148;

форма Податкової декларації з податку на прибуток підприємства, затверджена наказом ДПА України від 28.02.2011 №114, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.03.2011 №397/19135 — Декларація №114;

форма Податкової декларації з податку на прибуток банку, затверджена наказом ДПА України від 21.02.2011 №98, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 березня 2011 р. за №359/19097 — Декларація №98.

Порядок урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у наступних податкових періодах для платників передбачено статтею 150 розділу III Кодексу.

Положеннями пункту 150.1 статті 150 Кодексу встановлено: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

При цьому від'ємне значення як результат розрахунку об'єкта оподаткування, отриманий від ведення діяльності, яка підлягає патентуванню, не враховується для цілей абзацу першого цього пункту та відшкодовується за рахунок доходів, отриманих у майбутніх податкових періодах від такої діяльності.

Згідно із внесеними пунктом 97 Закону №4834 змінами до пункту 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується:

у 2011 році з урахуванням такого:

якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого — четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

у 2012 — 2015 роках таким чином:

якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів платників з доходом за 2011 рік один мільйон гривень та більше станом на перше січня 2012 року є від'ємне значення (з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2010 податковий рік), то сума цього значення підлягає включенню до витрат:

звітних (податкових) періодів починаючи з I півріччя і наступних звітних періодів 2012 року у розмірі 25 відсотків суми такого від'ємного значення. У разі якщо 25 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування не погашається протягом цього і за наслідками наступних податкових періодів 2012 року, то непогашена сума підлягає врахуванню при визначенні податкових зобов'язань у наступних податкових періодах;

звітних (податкових) періодів 2013 року у розмірі 25 відсотків суми такого від'ємного значення та сум від'ємного значення, не погашених за 2012 податковий рік. У разі якщо 25 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування не погашається протягом відповідних звітних (податкових) періодів 2013 року, то непогашена сума підлягає врахуванню при визначенні податкових зобов'язань у наступних періодах;

звітних (податкових) періодів 2014 року у розмірі 25 відсотків суми такого від'ємного значення та сум від'ємного значення, не погашених за 2013 податковий рік. У разі якщо 25 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування не погашається протягом відповідних звітних (податкових) періодів 2014 року, то непогашена сума підлягає врахуванню при визначенні податкових зобов'язань у наступних періодах;

звітних (податкових) періодів 2015 року у розмірі 25 відсотків суми такого від'ємного значення та сум від'ємного значення, не погашених за 2014 податковий рік. У разі якщо 25 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування не погашається протягом відповідних звітних (податкових) періодів 2015 року, то непогашена сума не підлягає врахуванню при визначенні податкових зобов'язань у наступних періодах. (Згідно з останніми змінами в ПКУ, остання 25% частка старих збитків погашається до повного погашення. — Ред.)

При цьому платники податку на прибуток ведуть окремий облік показника від'ємного значення об'єкта оподаткування, що склався станом на 1 січня 2012 року та включається до витрат наступних податкових періодів і сум, не погашених протягом 2012 — 2015 років. Таке від'ємне значення погашається в першу чергу. У другу чергу погашається від'ємне значення об'єкта оподаткування, що виникло після 31 грудня 2011 року.

Для підприємств з доходом за 2011 рік менше одного мільйона гривень пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується з урахуванням такого:

якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку за наслідками 2011 податкового року є від'ємне значення, то сума такого значення підлягає включенню до витрат звітного (податкового) періоду I півріччя 2012 року та наступних звітних (податкових) періодів до повного погашення такого від'ємного значення.

На підставі п. 22.4 ст. 22 Закону №334/94 у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховувалось 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

У 2011 році решта суми від'ємного значення, яка не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягали включенню до складу валових витрат платників податку на прибуток без обмежень.

Питання 1: як визначається дохід платника податку за 2011 рік?

Відповідь: для підприємств дохід за 2011 рік визначається як сумарне значення показників рядків 03 Декларації №143 за I квартал 2011 року та 01 Декларації №114 за II — IV квартали 2011 року.

Для банківських установ дохід за 2011 рік визначається як сумарне значення показників рядків 03 Декларації №148 за I квартал 2011 року та 01 Декларації №98 за II — IV квартали 2011 року.

Питання 2: як визначається показник від'ємного значення об'єкта оподаткування, що склався станом на перше січня 2012 року, для врахування у складі витрат у 2012 — 2015 роках платниками з доходом один мільйон гривень та більше?

Відповідь: підприємства для визначення від'ємного значення об'єкта оподаткування станом на перше січня 2012 року враховують суму від'ємного значення об'єкта оподаткування, задекларованого у рядку 07 Декларації №114 за II — IV квартал 2011 року, отриманого з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування, зазначеного у рядку 08 Декларації №143 за I квартал 2011 року.

Банки враховують суму від'ємного значення об'єкта оподаткування, задекларованого банком у рядку 08 Декларації №98 за II — IV квартал 2011 року, отриманого з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування, зазначеного у рядку 08 Декларації №148 за I квартал 2011 року.

При визначенні від'ємного значення об'єкта оподаткування за I квартал 2011 року враховується сума збитків з податку на прибуток, які утворилися станом на 01.01.2010 та не були враховані у складі валових витрат у 2010 році (80 відсотків від'ємного значення рядка 08 Декларації №143 або Декларації №148 за 2009 рік), від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році (рядок 08 Декларації №143 або Декларації №148), та збитки, які утворилися у I кварталі 2011 року.

Питання 3: як платниками з доходом до одного мільйона гривень визначається показник від'ємного значення об'єкта оподаткування за наслідками 2011 податкового року для врахування у складі витрат, починаючи з I півріччя 2012 року?

Відповідь: платники податку на прибуток з доходом до одного мільйона гривень для визначення від'ємного значення об'єкта оподаткування за наслідками 2011 року враховують суму від'ємного значення об'єкта оподаткування, задекларованого у рядку 07 Декларації №114 (рядку 08 Декларації №98) за II — IV квартали 2011 року, отриманого з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування, зазначеного у рядку 08 Декларації №143 (08 Декларації №148) за I квартал 2011 року.

При визначенні від'ємного значення об'єкта оподаткування за I квартал 2011 року враховується сума збитків з податку на прибуток, які утворилися станом на 01.01.2010 та не були враховані у складі валових витрат у 2010 році (80 відсотків від'ємного значення рядка 08 Декларації №143 або Декларації №148 за 2009 рік), від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році (рядок 08 Декларації №143 або Декларації №148), та збитки, які утворилися у I кварталі 2011 року.

Питання 4: чи враховуються при визначенні від'ємного значення об'єкта оподаткування за II — IV квартали 2011 року суми від'ємного значення об'єкта оподаткування, що утворилися станом на 1 січня 2011 року?

Відповідь: Закон №4834 передбачає врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування, яке утворилося станом на 1 січня 2011 року, при визначенні від'ємного значення об'єкта оподаткування за II — IV квартал 2011 року. Таким чином, з моменту набрання чинності Законом №4834 у разі невідображення в податковій звітності з податку на прибуток за звітний другий, другий і третій, другий — четвертий квартали 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування, яке утворилося станом на 1 січня 2011 року, платник має право подати уточнюючий(чі) розрахунок(ки) за звітний період 2011 року, у якому відобразити суму такого від'ємного значення, визначену з урахуванням непогашених збитків, що утворилися станом на 1 січня 2011 року.

Рекомендуємо для правильного визначення об'єкта оподаткування за наступні звітні періоди подати уточнюючий(чі) розрахунок(ки) до подачі декларації з податку на прибуток за I півріччя 2012 року.

Питання 5: обмеження у розмірі 25 відсотків для врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування у складі витрат у 2013 — 2015 роках включно стосується сум від'ємного значення, що існувало станом на 1 січня 2012 року, чи й сум від'ємного значення, що утворилися (не погашених) протягом 2012 — 2014 років?

Відповідь: це обмеження стосується лише від'ємного значення, що існувало станом на 1 січня 2012 року.

… Питання 7: чи повинен платник податку з доходом за 2011 рік один мільйон гривень та більше подавати уточнений розрахунок за I квартал 2012 року, якщо такий платник включив до складу витрат за I квартал цього року всю суму від'ємного значення, що утворилося станом на перше січня 2012 року?

Відповідь: ні, не потрібно.

Питання 8: як виробники сільськогосподарської продукції з доходом за 2011 рік один мільйон гривень та більше визначають від'ємне значення об'єкта оподаткування для його подальшого списання у складі витрат відповідно до внесених Законом №4834 змін?

Відповідь: виробники сільськогосподарської продукції для визначення від'ємного значення об'єкта оподаткування станом на перше січня 2012 року враховують суму від'ємного значення об'єкта оподаткування, задекларованого у рядку 07 Декларації №114 за II — IV квартал 2011 року, отриманого з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування, зазначеного у рядку 07 Декларації №114 за II квартал 2011 року.

Починаючи з I півріччя 2012 року до складу витрат таких підприємств включається сума від'ємного значення, що утворилося станом на перше січня 2012 року, у розмірі 25 відсотків.

Питання 9: Чи має право платник податків за результатами процедури адміністративного чи судового оскарження рішень, прийнятих контролюючим органом, пов'язаних з невизнанням від'ємного значення об'єкта оподаткування за наслідками документальних чи камеральних перевірок, подати уточнюючий податковий розрахунок щодо такого від'ємного значення?

Відповідь: Так, має. Платник податків, за наслідками процедури оскарження рішень контролюючого органу, керуючись положеннями статті 50 Кодексу та пункту 97 Закону №4834, вправі подати уточнюючий податковий розрахунок, у якому відобразити суму такого від'ємного значення.

«Узагальнююча податкова консультація щодо врахування від'ємного значення
об'єкта оподаткування з податку на прибуток» (витяг)
Затверджена наказом ДПАУ від 5 липня 2012 р. №575

А що на практиці?

Зверніть увагу: згідно зі змінами до ПКУ, які було внесені з 12.08.2012 р., а саме до п. 3 підрозділу 4 розділу XX ПКУ, не погашена в 2015 році частина останньої чверті збитків на 01.01.2012 р. може бути включена і до витрат за I кв. 2016 р., і до витрат інших років — аж до повного погашення.

08.

Що таке дивіденди ?

Що каже закон

Визначення дивідендів у нормативних актах

Дивіденди — частина чистого прибутку, розподілена між учасниками (власниками) відповідно до частки їх участі у власному капіталі підприємства.

П. 4 П(С)БО 15

Дивіденди — платіж, що здійснюється юридичною особою — емітентом корпоративних прав чи інвестиційних сертифікатів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв'язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

До дивідендів прирівнюється також платіж, що здійснюється державним унітарним, комерційним, казенним чи комунальним підприємством на користь відповідно держави або органу місцевого самоврядування у зв'язку з розподілом частини прибутку такого підприємства, платіж, який виплачується власнику сертифіката фонду операцій з нерухомістю в результаті розподілу доходу фонду операцій з нерухомістю. При цьому позитивне або від'ємне значення об'єкта оподаткування, розраховане згідно з розділом III цього Кодексу, не впливає на порядок нарахування дивідендів.

Пп. 14.1.49 ПКУ

Дивіденд — частина чистого прибутку акціонерного товариства, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію певного типу та/або класу. За акціями одного типу та класу нараховується однаковий розмір дивідендів.

Ч. 1 ст. 30 Закону від 17.09.2008 р. №514-VI «Про акціонерні товариства»

09.

Які юридично-правові аспекти виплати дивідендів?

А що на практиці?

Кожен учасник господарського товариства має право, зокрема, брати участь у розподілі прибутку товариства й одержувати його частку (дивіденди) (ч. 1 ст. 88 ГКУ та п. «б» ч. 1 ст. 10 Закону про госптовариства). Отже, учасники товариства з обмеженою відповідальністю мають право отримувати дивіденди. Особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів, мають право на частку прибутку (дивідендів) пропорційно до частки кожного з них. Граничний строк виплати дивідендів законодавчо передбачений лише для акціонерних товариств. Щодо решти господарських товариств (наприклад, ТОВ), то вони можуть визначити цей термін у статуті або шляхом прийняття рішення загальними зборами. Рішення про виплату дивідендів приймається засновниками (учасниками) або акціонерами підприємства на зборах та засвідчується протоколом зборів. На підставі цього протоколу керівник підприємства видає наказ про нарахування та виплату дивідендів, а бухгалтерія повинна відобразити цю операцію у бухобліку проведенням, що засвідчить факт нарахування дивідендів.

Що стосується акціонерних товариств, то затвердження розміру річних дивідендів належить винятково до компетенції загальних зборів (ч. 2 ст. 33 Закону про акціонерні товариства). Усі акціонери, що є власниками простих або привілейованих акцій, мають право отримувати дивіденди. Акціонерне товариство виплачує дивіденди лише грошовими коштами (ч.1 ст. 30 Закону про акціонерні товариства):

— за простими акціями — із чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку на підставі рішення загальних зборів акціонерного товариства у строк, що не перевищує шести місяців з дня прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів;

— за привілейованими акціями — із чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку відповідно до статуту акціонерного товариства у строк, що не перевищує шести місяців після закінчення звітного року. У разі коли чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку минулих років немає або його недостатньо, дивіденди за такими акціями виплачуються за рахунок резервного капіталу товариства або спеціального фонду для виплати дивідендів за привілейованими акціями.

10.

Чи існують терміни позовної давності щодо виплати дивідендів?

А що на практиці?

Позовна давність — це термін, в межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ч. 1 ст. 256 ЦКУ).

Згідно зі ст. 257 ЦКУ загальна позовна давність встановлюється тривалістю в 3 роки.

Для окремих видів вимог законом може бути встановлена спеціальна позовна давність. Порівняно із загальною позовною давністю спеціальна позовна давність може бути або скороченою (наприклад, 1 рік), або збільшеною (наприклад, 10 років) (ст. 258 ЦКУ).

Зокрема, скорочена спеціальна позовна давність в 1 рік застосовується до вимог:

1) про стягнення неустойки (штрафу, пені);

2) про спростування недостовірної інформації, поміщеної в засобах масової інформації (позовна давність обчислюється від дня приміщення цих відомостей в засобах масової інформації або від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про ці відомості);

3) у зв'язку з недоліками проданого товару (з урахуванням норм ст. 681 ЦКУ);

4) про розірвання договору дарування (з урахуванням норм ст. 728 ЦКУ);

5) у зв'язку з перевезенням вантажу, пошти (з урахуванням норм ст. 925 ЦКУ).

Збільшена спеціальна позовна давність тривалістю в 5 років застосовується до вимог про визнання недійсним правової дії, здійсненої під впливом насильства або обману, а тривалістю в 10 років — щодо вимог про застосування наслідків нікчемної правової дії.

Згідно ч. 1 ст. 259 ЦКУ, позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін (договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі), але не може бути скорочена сторонами договору.

Для відліку початку перебігу терміну позовної давності важлива наявність порушення права акціонера (кредитора) — невиконання господарським товариством свого зобов'язання по виплаті нарахованих дивідендів або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання1 (неналежне виконання).

1Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ГКУ).

За зобов'язаннями зі встановленим терміном виконання, як у випадку з виплатою дивідендів акціонерними товариствами (не пізніше за 6 місяців після закінчення звітного року або шести місяців з дня прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів), перебіг позовної давності починається після закінчення терміну його виконання. При цьому перебіг терміну починається з наступного дня після відповідної календарної дати або виникнення події, з якою пов'язаний його початок (ст. 253 ЦКУ).

Причому акціонерне товариство (боржник) вважається таким, що прострочило зобов'язання, якщо воно не приступило до виконання зобов'язання або не виконало його в строк, встановлений законом.

У разі коли ухвалено рішення про виплату дивідендів, відома сума зобов'язання за ними, акціонер повідомлений і звернувся за отриманням дивідендів, проте їх не виплатили в строк, можна говорити про виникнення підстав для початку перебігу позовної давності.

Це — день, наступний за останнім днем терміну виплати дивідендів (але не пізніше дня, наступного за останнім днем встановленого законодавством 6-місячного терміну). Разом з тим можлива ситуація, коли акціонер повідомлений вчасно і про дату, і про розмір, порядок і термін виплати дивідендів, але не з'явився для їх отримання (не надав належні дані, необхідні для виплати дивідендів). У цьому випадку цей акціонер вважатиметься таким, що прострочив зобов'язання.

Відзначимо, що кредитор (тобто акціонер) вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не зробив дій, встановлених договором, актами цивільного законодавства, або дій, що випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, без здійснення яких боржник не міг виконати свого обов'язку (ст. 613 ЦКУ). Тоді підстав для початку перебігу позовної давності немає.

Отже, якщо положеннями ЦКУ або інших законодавчих актів для окремих видів вимог не передбачена спеціальна позовна давність, то застосовується загальна. Таким чином, до дивідендів застосовується термін позовної давності в 3 роки, з врахуванням наведених вище умов.

11.

Як у бухобліку відбувається нарахування та виплата дивідендів?

А що на практиці?

Якщо після підготовки фінансової звітності за звітний період підприємство має бухгалтерський прибуток (сума у К-т субрахунка 441 «Прибуток нерозподілений»), то учасники (власники, засновники) такого підприємства можуть прийняти рішення про розподіл прибутку відповідно до напрямів використання прибутку, обумовлених статутними документами. Причому про такий намір має свідчити їхнє (засновників, учасників) рішення. Розподіл прибутку може бути різним. Прибуток може бути повністю використаний підприємством для поповнення власних обігових коштів. Водночас усю суму або частину нерозподіленого прибутку може бути виплачено учасникам товариства у вигляді дивідендів. Таке рішення приймається засновниками (учасниками) або акціонерами підприємства на зборах та засвідчується протоколом зборів. На підставі цього протоколу керівник підприємства видає наказ про нарахування та виплату дивідендів, а бухгалтерія повинна відобразити цю операцію у бухобліку проведенням, що засвідчить факт нарахування дивідендів:

— Д-т 443 «Прибуток, використаний у звітному періоді» — К-т 671 «Розрахунки за нарахованими дивідендами»;

— із закриттям 443 субрахунка на 441 проведенням: Д-т 441 «Прибуток нерозподілений» — К-т 443 «Прибуток, використаний у звітному періоді».

Останнє проведення якраз і свідчитиме про розподіл прибутку, який акумулювався на К-т 441 (див. таблицю 10).

Таблиця 10

Відображення в бухобліку нарахування та виплати дивідендів

№ з/п
Зміст господарської операції
Бухгалтерський облік
Д-т
К-т
Юридичним особам — резидентам
1.
Нараховані дивіденди
443
671
441
443
2.
Виплачені дивіденди
671
311
3.
Одночасно перераховано до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток
641
311
Юридичним особам — нерезидентам
1.
Нараховані дивіденди
443
671
441
443
2.
Нараховано податок з доходу із джерелом його походження з України у вигляді дивідендів 15%*
671
641/податок
3.
Виплачено дивіденди
671
31
4.
Одночасно перераховано до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток
641
31
5.
Перераховано до бюджету податок з доходу нерезидента у вигляді дивідендів
641/податок
31
Фізичним особам
1.
Нараховано дивіденди
443
671
441
443
2.
Нараховано ПДФО у вигляді дивідендів за ставкою 5%**
671
641/ПДФО
3.
Виплачено дивіденди
671
311
4.
Перераховано до бюджету ПДФО
641/ПДФО
311
* Якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів.
** Якщо виплачуються дивіденди за минулий рік (мається на увазі за 2010 рік), починаючи з 06.08.2011 р. застосовується ставка 15%.

 

12.

Чи є виплата дивідендів базою
для нарахування ПДВ?

А що на практиці?

Виплата дивідендів у грошовій формі або у вигляді цінних паперів, здійснювана емітентом, не є об'єктом оподаткування ПДВ відповідно до пп. 196.1.6 ПКУ. Проте якщо дивіденди виплачуються у товарній формі, то така операція оподатковується ПДВ, оскільки матиме місце поставка товарів (робіт, послуг).

13.

Як сплачується авансовий внесок з податку на прибуток?

А що на практиці?

Незалежно від податкового статусу підприємства, що прийняло рішення про виплату дивідендів (чи перебуває воно на загальній системі оподаткування, чи є платником єдиного податку), відповідно до пп. 153.3.2 ПКУ воно зобов'язане до або одночасно з виплатою дивідендів сплатити до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі 21% (з 01.01.2012 р.) чи 19% (з 01.01.2013 р.). Податок нараховується на суму дивідендів, що фактично виплачуються, без зменшення суми дивідендів на суму податку. Це правило поширюється також на державні некорпоратизовані, казенні або комунальні підприємства. Як виняток, авансовий внесок при виплаті дивідендів не потрібно нараховувати та сплачувати у випадку, якщо суб'єкт господарювання є платником фіксованого сільськогосподарського податку згідно з розділом XIV ПКУ.

Авансовий внесок з податку на прибуток, передбачений пп. 153.3.5 ПКУ, не сплачується під час виплати дивідендів:

а) фізичним особам;

б) у вигляді акцій (часток, паїв), емітованих платником податку, за умови, що така виплата ніяким чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів (власників) у статутному фонді емітента, незалежно від того, чи були такі акції (частки, паї) належним чином зареєстровані (відображені у зміні до статутних документів), чи ні;

в) інститутами спільного інвестування;

г) на користь власників корпоративних прав материнської компанії, що сплачуються в межах сум доходів такої материнської компанії, отриманих у вигляді дивідендів від інших осіб. Якщо сума виплат дивідендів на користь власників корпоративних прав материнської компанії перевищує суму отриманих такою компанією дивідендів, то дивіденди, сплачені в межах такого перевищення, підлягають оподаткуванню за правилами, встановленими підпунктом 153.3.2 ПКУ. З метою оподаткування материнська компанія веде наростаючим підсумком облік дивідендів, отриманих нею від інших осіб, та дивідендів, сплачених на користь власників корпоративних прав такої материнської компанії, та відображає у податковій звітності такі дивіденди в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики;

ґ) управителем фонду операцій з нерухомістю при виплаті платежів власникам сертифікатів фонду операцій з нерухомістю в результаті розподілу доходу фонду операцій з нерухомістю;

д) платником податку, прибуток якого звільнено від оподаткування відповідно до положень ПКУ, у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування у періоді, за який виплачуються дивіденди.

Передбачено зменшення сум нарахованого податку на прибуток звітного періоду на суму авансового внеску, попередньо сплаченого протягом такого звітного періоду у зв'язку з нарахуванням дивідендів (пп. 153.3.3 ПКУ). У разі коли «<...>сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного періоду, перевищує суму податкових зобов'язань підприємства — емітента корпоративних прав за податком на прибуток такого звітного періоду, сума такого перевищення переноситься у зменшення податкових зобов'язань наступного податкового періоду, а при отриманні від'ємного значення об'єкта оподаткування такого наступного періоду — на зменшення податкових зобов'язань майбутніх податкових періодів» (пп. 153.3.4 ПКУ). Зверніть увагу, що на суму такого авансового внеску не зменшується величина єдиного податку для «спрощенців»-юросіб.

14.

За якою ставкою нараховується та сплачується авансовий внесок із податку на прибуток підприємств у разі нарахування (виплати) платником податку дивідендів на користь своїх акціонерів (власників)?

А що на практиці?

Підпунктом 153.3.2 ПКУ визначено, що крім випадків, передбачених пп. 153.3.5, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку в розмірі ставки, встановленої пунктом 151.1 ПКУ, нарахованої на суму дивідендів, що фактично виплачуються, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

Згідно з п. 151.1 ПКУ, основна ставка податку становить 16 відсотків.

Але положення зазначеного пункту застосовуються з урахуванням пункту 10 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, відповідно до якого встановлено ставку податку на прибуток підприємств:

з 1 квітня 2011 року по 31 грудня 2011 року включно — 23 відсотки;

з 1 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року включно — 21 відсоток;

з 1 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року включно — 19 відсотків;

з 1 січня 2014 — 16 відсотків.

15.

Які особливості сплати авансового внеску при виплаті дивідендів юридичній особі?

А що на практиці?

При виплаті дивідендів юридичній особі підприємство-емітент повинне сплатити лише авансовий внесок на дивіденди. Такий авансовий внесок платник податку повинен сплатити незалежно від обраної системи оподаткування. Така сплата стосується і юридичних осіб на спрощеній системі оподаткування, якщо вони будуть виплачувати дивіденди своїм засновникам. Причому платник єдиного податку не має права зменшити свої зобов'язання щодо сплати єдиного податку звітного періоду на суму такого попередньо сплаченого авансового внеску.

Для юридичної особи, яка одержує дивіденди (в т. ч. юрособи-«єдиноподатника»), такі доходи не включаються до загального складу доходів (крім постійних представництв нерезидентів) (див. пп. 136.1.12 та пп. 153.3.6 ПКУ, п. 292.11 ПКУ).

Виплачуючи дивіденди юридичним особам — нерезидентам, слід пам'ятати, що згідно з пп. 153.3.8 ПКУ: «Авансовий внесок із податку, сплачений у зв'язку з нарахуванням/сплатою дивідендів, є невід'ємною частиною податку на прибуток та не може розцінюватися як податок, який справляється при репатріації дивідендів (їх сплаті на користь нерезидентів) відповідно до норм статті 160 цього Кодексу або чинних міжнародних договорів України». Отже, сплачувати авансовий внесок при виплаті дивідендів нерезидентам-юрособам все одно потрібно окремо і незалежно від того, чи буде утримуватися податок відповідно до п. 160.2 ПКУ з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (дивідендів) відповідно до п. 160.1 ПКУ.

16.

Наше підприємство сплатило авансовий внесок з податку на прибуток за виплаченими дивідендами. У якому звітному періоді ми повинні показати таку сплату в декларації з прибутку?

А що на практиці?

За загальним правилом, підприємство, що приймає рішення про виплату дивідендів своїм власникам, нараховує і вносить до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток (у 2012 р. — 21%, у 2013 р. — 19%, див. п. 10 підрозділу 4 розділи ХХ ПКУ), нарахований на суму фактично виплачуваних дивідендів, без зменшення суми такої виплати на суму податку. При цьому авансовий внесок вноситься до бюджету до або одночасно з виплатою дивідендів (пп. 153.3.2 ПКУ).

І головне, що необхідно врахувати, — підприємство зменшує суму нарахованого податку на прибуток звітного періоду на суму авансового внеску, який був сплачений протягом цього періоду у зв'язку з нарахуванням дивідендів (пп. 153.3.3 ПКУ).

Якщо сума авансового внеску, сплаченого підприємством в звітному періоді, перевищує суму податкових зобов'язань з податку на прибуток цього періоду (або ж взагалі підприємство отримало від'ємне значення об'єкту оподаткування), тоді величина перевищення (або ж вся сума авансового внеску) переноситься в зменшення податкових зобов'язань наступного (наступних) податкового періоду (пп. 153.3.4 ПКУ).

17.

Які особливості сплати авансового внеску при виплаті дивідендів фізичній особі?

А що на практиці?

Підприємству при виплаті дивідендів фізособам (не має значення, резидентам чи нерезидентам) сплачувати авансовий внесок з податку на прибуток не потрібно (пп. 153.3.5 ПКУ).

На підставі пп. 164.2.8 ПКУ дохід у вигляді дивідендів включається до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізособи.

Причому дивіденди оподатковуються податком на доходи фізосіб за ставкою 5% відповідно до п. 167.2 ПКУ. Але при реінвестиції дивідендів (сума дивідендів не виплачується, а йде на збільшення статутного фонду) ПДФО з такої суми нарахованих дивідендів не утримується (пп. 165.1.18 ПКУ). У випадку виплати дивідендів фізособам-нерезидентам слід керуватися нормою пп. 170.10.1 ПКУ, де зазначено, що доходи «<...>з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами цього розділу для нерезидентів)». Це, в свою чергу, означає, що виплата дивідендів фізособам-нерезидентам оподатковується за ставкою, визначеною у п. 167.2 ПКУ, тобто 5%. Нагадаємо, що у разі коли міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана ВРУ, встановлює правила, які відрізняються від передбачених ПКУ, то застосовуються правила міжнародного договору (п. 3.2 ПКУ). Таким чином, при нарахуванні та виплаті дивідендів на користь фізичних осіб — нерезидентів ПДФО може утримуватися за ставкою, передбаченою міжнародним договором, а вона буває іншою, ніж 5-відсоткова ставка, передбачена нормами ПКУ.

Не утримується ПДФО за ставкою 5%, а прирівнюється до виплати зарплати з відповідним оподаткуванням за ставкою 15% або 17% при нарахуванні (виплаті) дивідендів на користь фізосіб (у т. ч. нерезидентів) за акціями або іншими корпоративними правами, які мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, яка є більшою за суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку. Таке оподаткування передбачене пп. 153.3.7 ПКУ. Тобто фактично така виплата з метою оподаткування не вважається виплатою дивідендів, а прирівнюється до виплати зарплати «<...>з відповідним оподаткуванням та включенням суми виплат до складу витрат платника податку». Зауважимо, що не потрібно платити й авансовий внесок з податку на прибуток у випадку виплати таких «дивідендів-зарплати» на підставі пп. 153.3.5 ПКУ, бо виплата проводиться фізособам.

Доходи фізичних осіб у вигляді дивідендів остаточно оподатковуються під час їх виплати та за їх рахунок. Податок слід перерахувати до бюджету в момент виплати дивідендів. Якщо місяць нарахування та виплати дивідендів не збігається, то рекомендовано (хоча прямої норми в ПКУ і немає) сплатити ПДФО у строки, встановлені для місячного податкового періоду, тобто протягом 30 календарних днів, наступних після закінчення місяця, в якому були нараховані доходи. Про нараховані (виплачені) дивіденди слід повідомити податкові органи. Звітуємо у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, тобто протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу. I відповідно до пп. «б» п. 176.2 ПКУ подаємо «<...>податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається незалежно від того, виплачує чи ні доходи платникам податку зазначена особа протягом звітного періоду». Тобто платник податку (він же і податковий агент) відображає суму нарахованих та виплачених дивідендів у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку (форма №1ДФ, ознака доходу 109).

18.

Чи є виплачені дивіденди фізособам за простими акціями чи корпоративними правами базою для нарахування (утримання) ЄСВ?

А що на практиці?

Оскільки із сум дивідендів утримується ПДФО, то виникає запитання: чи не є сума дивідендів об'єктом утримань та нарахувань і для єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі — ЄСВ), який передбачений Законом №24641? Базою нарахування ЄСВ, відповідно до ст. 7 Закону №2464, як для роботодавця, так і для працівника, є, зокрема, сума «<...>нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці». Звернімося до Інструкції зі статистики заробітної плати2. За п. 3.35 цієї Інструкції дивіденди відносяться до інших виплат, що не належать до фонду оплати праці. Тобто із сум дивідендів, які виплачуються фізособам, утримується лише ПДФО, а ЄСВ не утримується і не нараховується. Зрештою, підтвердження цьому знаходимо й у п. 14 розділу II Постанови №11703.

1 Закон України від 08.07.2010 р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Закон набрав чинності з 01.01.2011 р.
2 Затверджена наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. №5.
3 Постанова КМУ від 22.12.2010 р. №1170, чинна з 01.01.2011 р.
19.

Яка передбачена відповідальність у разі несплати або несвоєчасної сплати платником авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів (частини чистого прибутку)?

А що на практиці?

При нарахуванні суми дивідендів, призначених для виплати власникам корпоративних прав, платник податків повинен нарахувати авансовий внесок на суму таких дивідендів за встановленою ставкою і внести його до бюджету до/або під час такої виплати. У разі ненарахування, неутримання та/або несплати (неперерахування) авансового внеску до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів до платників застосовується відповідальність у вигляді штрафів, передбачених ст. 127 ПКУ, та пені відповідно до ст. 129 цього Кодексу.

20.

Є отриманий прибуток за рік у бухгалтерському обліку. Прийняли рішення виплатити дивіденди фізособам-резидентам. У яких проведеннях з отриманого прибутку утримати податок на прибуток, ПДФО і податок на дивіденди?

А що на практиці?

Якщо за звітний період підприємство має бухгалтерський прибуток (що буде видно зі Звіту про фінансові результати), то учасники (власники, засновники) такого підприємства можуть прийняти рішення про розподіл прибутку відповідно до шляхів використання прибутку, що обумовлені статутними документами. Причому про такий намір має свідчити їх (засновників, учасників) рішення. Розподіл прибутку може бути різноманітним і залежатиме від рішення про його розподіл, яке приймуть засновники (учасники). Прибуток може бути повністю використаний підприємством для поповнення власних обігових коштів, а може вся сума або частина нерозподіленого прибутку бути виплачена учасникам товариства у вигляді дивідендів. На підставі протоколу про прийняття рішення керівник підприємства видає наказ про нарахування та виплату дивідендів, а бухгалтерія відображає цю операцію у бухгалтерському обліку проведенням, що засвідчить факт нарахування дивідендів: Д-т 443 «Прибуток, використаний у звітному періоді» — К-т 671 «Розрахунки за нарахованими дивідендами», із закриттям субрахунка 443 проведенням: Д-т 441 — К-т 443.

Але дуже часто засновником товариства є одна особа. У цьому випадку засновник приймає рішення про виплату самому собі дивідендів за відповідний період. На підставі рішення керівник підприємства (це може бути той самий засновник) видає наказ по підприємству про виплату дивідендів.

Незалежно від статусу підприємства, що прийняло рішення про виплату дивідендів (чи перебуває воно на загальній системі оподаткування, чи є платником єдиного податку), відповідно до пп. 153.3.2 ПКУ воно зобов'язане (за винятком, зазначеним у пп. 153.3.5 ПКУ) нарахувати та внести до бюджету «<...>авансовий внесок із податку в розмірі ставки, встановленої пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, нарахованої на суму дивідендів, що фактично виплачуються, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку». Тобто у разі якщо авансовий внесок має місце і підприємство зобов'язане його сплатити, це робиться за рахунок підприємства-емітента, а не отримувача дивідендів. Умовно при виплаті 100 грн. дивідендів авансового внеску нараховується та перераховується у 2012 році 21 грн. (21% від 100 грн.).

Нагадаємо, що починаючи з II кварталу 2011 року авансовий внесок на суму дивідендів не потрібно нараховувати у разі виплати дивідендів, зокрема, фізособам (див. ч. «а» пп. 153.3.5 ПКУ). Тому при виплаті дивідендів фізособам-засновникам треба тільки утримати ПДФО з такої виплати. Відповідно до пп. 164.2.8 ПКУ, дохід у вигляді дивідендів включається до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізособи, а ставка оподаткування ПДФО з 01.01.2011 р. становить 5% згідно з п. 167.2 ПКУ. Але слід пам'ятати, що з 06.08.2011 р. відповідно до п. 6 підрозділу 1 розділу ХХ ПКУ «оподаткування доходів платника податку, нарахованих за наслідками податкових періодів до 1 січня 2011 року, здійснюється за ставками та згідно з нормами, що діяли до 1 січня 2011 року, незалежно від дати їх фактичної виплати (надання)». Тобто якщо прийняте рішення у 2012 році про виплату дивідендів за результатами 2010 року, то ставка ПДФО буде не 5%, а 15% — за нормами Закону про доходи, який з 01.01.2011 р. втратив чинність. Фактично нарахована сума дивідендів зменшується на суму утриманого ПДФО і виплачується засновнику (учаснику) за мінусом утриманого податку. Саму суму дивідендів, нараховану і виплачену фізособам, треба зазначити у додатку АВ до декларації з прибутку в рядку 1.1 та сумарно в рядку 1 цього ж додатка. Також такі виплати, як і суму утриманого з них ПДФО, слід вписати і в Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ)1 з ознакою доходу 109.

Ще один цікавий момент, на який варто звернути увагу тим, хто виплачує дивіденди і при цьому не сплачує авансового внеску з податку на прибуток за встановленою ставкою (на 2012 рік — 21%) відповідно до норм пп. 153.3.5 ПКУ. При виплаті дивідендів і при цьому законній несплаті авансового внеску з податку на прибуток треба заповнювати Звіт про суми податкових пільг2, де якраз і зазначати цю пільгу. Цей звіт подається протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем податкового періоду. Сама сума пільги буде розраховуватися просто: сума нарахованих та виплачених дивідендів помножена на ставку податку на прибуток.

1 Затверджений наказом ДПАУ від 24.12.2010 р. №1020.
2 За формою згідно з додатком до постанови КМУ від 27.12.2010 р. №1233.

Приклад

У лютому 2012 року прийнято рішення виплатити дивіденди своєму засновнику (фізособі) за підсумками 2011 р. Тоді ж виплачено дивіденди у сумі 10000 грн. У проведеннях ці операції відображаються так, як показано у таблиці 11. Авансовий внесок з податку на прибуток не нараховується. ПДФО утримується за ставкою 5%.

Таблиця 11

Бухгалтерський і податковий облік нарахування дивідендів

№ з/п
Зміст господарської операції
Бухгалтерський облік
Сума, грн.
Податковий облік
Д-т
К-т
Доходи
Витрати
1.
Прийнято рішення про виплату дивідендів
443
671
10000,00
2.
Утримано ПДФО зі суми нарахованих дивідендів
671
641/ПДФО
500,00
3.
Сплачено ПДФО
641/ПДФО
311
500,00
4.
Виплачено дивіденди на зарплатну картку директора-засновника з рахунка у банку
671
311
9500,00
5.
Закрито субрахунок 443
441
443
10000,00

 

21.

Як оподатковуються ПДФО дивіденди,
отримані від нерезидента?

Офіційна думка

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України, розглянула в межах своєї компетенції <...> лист <...> щодо оподаткування іноземних доходів у вигляді дивідендів, які будуть отримані у 2011 році резидентом від нерезидента з місцем реєстрації в Республіці Кіпр, і повідомляє.

Згідно із ст. 7 Угоди між Урядом Союзу Радянських Соціалістичних Республік і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна, яка діє на підставі Закону України від 12.09.91 р. №1543 «Про правонаступництво України», дивіденди, що виплачуються особою з постійним місцем перебування в одній Договірній Державі особі з постійним місцем перебування в іншій Договірній Державі, не оподатковуються в першій Державі.

При цьому відповідно до ст. 2 цієї Угоди вказана Угода поширюється на податки, що справляються у відповідності із законодавством кожної Договірної Держави як загальнодержавного, так і місцевого характеру незалежно від методу їх стягування.

Таким чином, такі дивіденди звільнені від оподаткування в Республіці Кіпр і підлягають оподаткуванню в Україні відповідно до норм Податкового кодексу України.

З 01.01.2011 р. оподаткування доходів фізичних осіб здійснюється відповідно до розділу IV Податкового кодексу України (далі — Кодекс), згідно із пп. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 якого до складу загального місячного/річного оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема, дохід у вигляді дивідендів (крім дивідендів, визначених у пп. 165.1.18 п. 165.1 ст. 165 Кодексу), порядок оподаткування яких регулюється п. 170.5 ст. 170 Кодексу.

При цьому згідно із пп. 14.1.56 п. 14.1 ст. 14 Кодексу доходи — це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Дохід, отриманий з джерел за межами України, — це будь-який дохід, отриманий резидентами, у т. ч. від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи, зокрема, дивіденди (пп. 14.1.55 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Згідно з пп. 163.1.3 п. 163.1 ст. 163 Кодексу об'єктом оподаткування резидента також є і іноземні доходи, тобто доходи, отримані з джерел за межами України, оподаткування яких регулюється п. 170.11 ст. 170 Кодексу.

Підпунктом 170.11.1 вказаного пункту та статті Кодексу визначено (з урахуванням вимог пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Кодексу), якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку — отримувача, який зобов'язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставками, визначеними в п. 167.1 ст. 167 Кодексу.

Підпунктом «б» пункту 171.2 статті 171 Кодексу встановлено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з іноземних доходів, є платник податку.

«Щодо оподаткування ПДФО дивідендів від нерезидента»
Лист ДПАУ від 13.04.2011 р. №7127/6/17-0715

22.

Чи включається до складу витрат платника податку на прибуток підприємства сума виплачених дивідендів та прирівняних до них платежів?

А що на практиці?

Відповідно до пп. 14.1.49 ПКУ, дивіденди — платіж, що здійснюється юридичною особою — емітентом корпоративних прав чи інвестиційних сертифікатів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв'язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

До дивідендів прирівнюється також платіж, що здійснюється державним унітарним, комерційним, казенним чи комунальним підприємством на користь відповідно держави або органу місцевого самоврядування у зв'язку з розподілом частини прибутку такого підприємства, платіж, який виплачується власнику сертифіката фонду операцій з нерухомістю в результаті розподілу доходу фонду операцій з нерухомістю. При цьому позитивне або від'ємне значення об'єкта оподаткування, розраховане згідно з розділом III цього Кодексу, не впливає на порядок нарахування дивідендів.

Згідно з пп. 139.1.8 ПКУ, до складу витрат дивіденди не включаються.

З урахуванням викладеного, при визначенні об'єкта оподаткування сума виплачених платником податку на прибуток підприємства дивідендів та/або прирівняних до них платежів не включається до складу витрат.

23.

Підприємство отримує доходи з-за кордону у вигляді дивідендів. Чи слід їх включати до складу доходів у податковому обліку?

А що на практиці?

До складу інших доходів підприємства включають доходи у вигляді дивідендів, отриманих від нерезидентів (пп. 135.5.1 ПКУ), зокрема юрособи-резиденти — постійні представництва нерезидентів. Датою визнання таких доходів буде податковий період, на який припадає отримання таких дивідендів (пп. 153.3.6 ПКУ). Слід звернути увагу на те, що не включають до складу доходів (пп. 153.3.6 ПКУ):

1) дивіденди, отримані від юридичних осіб — резидентів;

2) дивіденди, отримані від нерезидентів, які перебувають під контролем підприємства-резидента, що отримує такі дивіденди (за винятком нерезидентів із офшорних зон).

Приклад

Підприємство «Альфа» у IІІ кварталі 2012 року отримало дивіденди (облік курсових різниць не розглядається):

1) від німецького підприємства «Альфа +» у сумі 40000 євро, що еквівалентно 428000 грн. за курсом НБУ на дату отримання таких дивідендів. Підприємство «А» володіє часткою у розмірі 40% у статутному фонді підприємства «Альфа +» (тобто здійснює контроль над таким підприємством);

2) від юридичної особи — резидента «Бета» у сумі 60000 грн.;

3) від польського підприємства «Гама» у сумі 5000 євро, що еквівалентно 53500 грн. за курсом НБУ на дату отримання таких дивідендів. Підприємство «Альфа» володіє часткою у розмірі 10% у статутному фонді підприємства «Гама».

До складу доходів слід включити лише суму 53500 грн. за третьою операцією. Така сума повинна бути відображена у рядку 03.1 додатка ІД. Дохід за першою операцією не враховується, тому що підприємство «Альфа+» перебуває під контролем підприємства «Альфа» згідно з пп. 14.1.159 ПКУ.

24.

Як у підприємства-засновника (платника податку на прибуток) відображаються кошти або вартість майна, які повертаються йому при виході з числа засновників (ліквідації емітента корпоративних прав, зменшенні статутного фонду), та чи є дивідендами кошти (вартість майна), що перевищують розмір внеску такого засновника?

Офіційна думка

Відповідно до пп. 14.1.49 ПКУ, дивіденди — платіж, що здійснюється юридичною особою — емітентом корпоративних прав чи інвестиційних сертифікатів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв'язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

При визначенні податку на прибуток підприємств не враховуються кошти або майно, які повертаються власнику корпоративних прав, емітованих юридичною особою, після повної і кінцевої ліквідації такої юридичної особи — емітента, або в разі зменшення розміру статутного фонду такої особи, але не вище вартості придбання акцій, часток, паїв (пп.136.1.13 ПКУ).

Отже, сума коштів або вартість майна, які повертаються платнику податку у разі його виходу з числа засновників або у разі ліквідації емітента корпоративних прав, а також у разі зменшення статутного фонду, не враховуються у складі доходів такого платника у розмірі, що не перевищує вартості придбання акцій, часток, паїв. Сума перевищення не вважається виплатою дивідендів та враховується у складі доходів при обчисленні об'єкта оподаткування.

Єдина база податкових знань www.sts.gov.ua

25.

Як заповнити додаток АВ до декларації з прибутку?

А що на практиці?

Заповнення додатка АВ розглянемо на умовному прикладі.

Приклад

Підприємство «Альфа» у третьому кварталі 2012 року мало такі операції з дивідендами:

1) виплачено дивіденди засновникам:

а) юридичній особі «Бета» у розмірі 50000 грн., включається до р. 1 додатка АВ;

б) фізичній особі Іванову А. у розмірі 10000 грн., включається до р. 1 та р. 1.1 додатка АВ;

в) нерезиденту — підприємству «Альфа +» у сумі 10000 дол., що на момент нарахування дивідендів становило 80000 грн. Гривневий еквівалент, тобто 80000 грн., включається до р. 1 додатка АВ (облік курсових різниць тут не розглядаємо);

г) нерезиденту — фізичній особі у сумі 3000 дол., що на момент нарахування дивідендів становило 24000 грн. Гривневий еквівалент, тобто 24000 грн., включається до р. 1 та р. 1.1 додатка АВ (облік курсових різниць тут не розглядаємо).

Прибуток підприємства «Альфа» оподатковується за ставкою 21%. Філій у підприємства «Альфа» немає.

Фрагмент заповнення додатка АВ

Зразок

Розрахунок авансового внеску з податку на прибуток на суму виплачених дивідендів

Показники
Код рядка
Сума
1
2
3
Сума виплачених у звітному (податковому) періоді дивідендів, в тому числі:
1
164000*
Сума дивідендів, виплачена фізичним особам
1.1
34000**
...  
-
Сума дивідендів, з якої має бути сплачено авансовий внесок у звітному (податковому) періоді (рядок 1 — рядок 1.1 — рядок 1.2 — рядок 1.3 — рядок 1.4 — рядок 2 — рядок 3)
4
130000
Сума авансового внеску при виплаті дивідендів, що має бути сплачена у звітному (податковому) періоді (рядок 4 х рядок 10 Податкової декларації / 100), в тому числі:
5
27300***
Сума авансового внеску при виплаті дивідендів у звітному (податковому) періоді, що має бути сплачена за місцезнаходженням юридичної особи (переноситься в рядок 20 Податкової декларації)
5.1
27300
* 164000 = 50000 + 80000 + 10000 + 24000.
** 34000 = 10000 + 24000.
*** 27300 = 130000 х 21%.

Додаток АВ має також заповнювати і материнська компанія, яка відповідно до ч. «г» пп. 153.3.5 ПКУ з метою оподаткування «<...>веде наростаючим підсумком облік дивідендів, отриманих нею від інших осіб, та дивідендів, сплачених на користь власників корпоративних прав такої материнської компанії, та відображає у податковій звітності такі дивіденди в порядку, визначеному центральним податковим органом». Про це також свідчить і зноска 1 в самому додатку АВ, де зазначено, що рядки 1, 1.1, 1.2, 1.3, 1.4 та 2 додатка АВ заповнюються материнською компанією наростаючим підсумком. Тобто незалежно від того, чи материнська компанія нараховує дивіденди і має сплачувати авансовий внесок з прибутку при виплаті їх чи ні, вона має заповнювати додаток АВ, де буде відображати суми як отриманих, так і нарахованих дивідендів. Якщо сума виплат нарахованих материнською компанією дивідендів перевищує суму отриманих нею дивідендів, то дивіденди, нараховані і сплачені в межах такого перевищення, підлягають оподаткуванню за правилами, встановленими пп. 153.3.2 ПКУ, тобто на них вже треба буде нараховувати авансовий внесок з податку на прибуток.

26.

Чи є регулювання з боку держави порядку виплати дивідендів за привілейованими акціями?

Офіційна думка

1. Виплата дивідендів за привілейованими акціями всіх класів здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку.

У разі відсутності або недостатності чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку минулих років виплата дивідендів за привілейованими акціями здійснюється за рахунок резервного капіталу акціонерного товариства або спеціального фонду для виплати дивідендів за привілейованими акціями (далі — фонд виплати дивідендів).

2. Статутом акціонерного товариства може бути передбачено створення фонду виплати дивідендів.

3. Фонд виплати дивідендів створюється за рішенням загальних зборів акціонерів.

4. Фонд виплати дивідендів формується шляхом щорічних відрахувань від чистого прибутку товариства або за рахунок нерозподіленого прибутку.

Розмір відрахувань до фонду виплати дивідендів визначається рішенням загальних зборів акціонерів.

5. Кошти фонду виплати дивідендів використовуються виключно для виплати дивідендів за привілейованими акціями.

«Порядок формування та використання спеціального фонду для виплати дивідендів за привілейованими акціями»
Затверджено Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 29.09.2011 №1376

27.

Чи повинен «єдиноподатник» — юридична особа при розподілі прибутку платити авансовий внесок з податку на прибуток, передбачений при виплаті дивідендів?

А що на практиці?

Юрособа — платник єдиного податку при виплаті дивідендів повинна буде сплатити авансовий внесок з податку на прибуток. Адже обов'язок нарахування та сплати авансового внеску з податку на прибуток за ставкою, визначеною п. 151.1 ПКУ, покладається на будь-якого емітента корпоративних прав, який є резидентом. Тобто незалежно від того, чи є такий емітент платником податку на прибуток, чи ні. Випадки, коли такий емітент корпоративних прав звільняється від сплати авансового внеску з податку на прибуток, перераховані в пп. 153.3.5 ПКУ.

Проте авансовий внесок з податку на прибуток, передбачений пп. 153.3.5 ПКУ, не сплачується під час виплати дивідендів:

а) фізичним особам;

б) у вигляді акцій (часток, паїв), емітованих платником податку, за умови, що така виплата ніяким чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів (власників) у статутному фонді емітента, незалежно від того, чи були такі акції (частки, паї) належним чином зареєстровані (відображені у зміні до статутних документів), чи ні;

в) інститутами спільного інвестування;

г) на користь власників корпоративних прав материнської компанії, що сплачуються в межах сум доходів такої материнської компанії, отриманих у вигляді дивідендів від інших осіб. Якщо сума виплат дивідендів на користь власників корпоративних прав материнської компанії перевищує суму отриманих такою компанією дивідендів, то дивіденди, сплачені в межах такого перевищення, підлягають оподаткуванню за правилами, встановленими підпунктом 153.3.2 ПКУ. З метою оподаткування материнська компанія веде наростаючим підсумком облік дивідендів, отриманих нею від інших осіб, та дивідендів, сплачених на користь власників корпоративних прав такої материнської компанії, та відображає у податковій звітності такі дивіденди в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики;

ґ) управителем фонду операцій з нерухомістю при виплаті платежів власникам сертифікатів фонду операцій з нерухомістю в результаті розподілу доходу фонду операцій з нерухомістю;

д) платником податку, прибуток якого звільнено від оподаткування відповідно до положень ПКУ, у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування у періоді, за який виплачуються дивіденди.

Водночас «єдиноподатник» не може зменшити величину єдиного податку на сплачений авансовий внесок при виплаті дивідендів.

Звертаємо також увагу на те, що якщо фізособам не виплачувалися дивіденди за періоди, що передують даті набрання чинності ПКУ, а потім у 2011 і в подальших роках було прийнято рішення про таку виплату, то з урахуванням п. 6 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ оподаткування доходів платника податком на доходи фізичних осіб, нарахованих за наслідками податкових періодів до 01.01.2011 р., здійснюється за ставками і відповідно до норм, що діяли до 01.01.2011 р., незалежно від дати фактичної виплати таких дивідендів.

Отже, при оподаткуванні дивідендів, нарахованих за періоди, що передують 2011 року, потрібно застосовувати положення Закону України від 22.05.2003 р. №889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб» (далі — Закон №889). А це означає, що податковий агент — резидент, який нараховує і виплачує дивіденди фізособам, приміром, за 2010 рік, застосовує ставку 15 % замість 5% (п. 7.1 і пп. 9.3.2 Закону №889).

До змісту номеру