Лист ДПСУ від 18.05.2012 р. №13920/Ж/17-1216
У коментованому листі податкова служба розглядає такі питання:
1) чи включаються до доходу юридичної особи — платника єдиного податку відсотки, отримані від банку за користування коштами на депозитному рахунку;
2) порядок зберігання первинних документів, зокрема у випадку, коли перевірка органом ДПС не проводилася протягом терміну, який перевищує 1095 днів.
Щодо першого запитання орган ДПС повідомляє, що проценти, отримані від банку за користування коштами на рахунку — як депозитному, так і поточному — будуть складовою доходу юридичної особи — платника єдиного податку.
Порядок визначення доходів та їх склад для платників ЄП встановлено ст. 292 ПКУ. Так, у платників ЄП — юросіб до складу доходу, отриманого протягом податкового (звітного) періоду, належить не тільки дохід від діяльності такої особи, але й дохід представництв, філій, відділень особи, у грошовій (готівковій та/або безготівковій), матеріальній або нематеріальній формі. Зверніть увагу: до складу доходу юросіб — платників ЄП, на відміну від фізосіб — платників ЄП, належать усі отримані доходи, включаючи пасивні (втім, за деякими винятками. Наприклад, пасивний дохід у вигляді дивідендів за нормою п. 10 п. 292.11 ПКУ не включається до складу доходу платника ЄП).
Відповідно до пп. 14.1.268 ПКУ, пасивні доходи — доходи, отримані у вигляді процентів, дивідендів, страхових виплат і відшкодувань, а також роялті. Своєю чергою, згідно з пп. 14.1.206 ПКУ, до процентів включається, зокрема, платіж за використання коштів, залучених у депозит1.
1 Депозит (вклад) — кошти, які надаються фізичними чи юридичними особами в управління резиденту, визначеному фінансовою організацією згідно із законодавством України, або нерезиденту на строк або на вимогу та під процент на умовах видачі на першу вимогу або повернення зі спливом встановленого договором строку. Залучення депозитів може здійснюватися у формі випуску (емісії) ощадних (депозитних) сертифікатів (пп. 14.1.44 ПКУ).
Датою отримання доходу у вигляді процентів від банку буде дата зарахування коштів на рахунок (депозитний, поточний) платника ЄП (п. 292.6 ПКУ). Документом, який підтверджує факт, суму і дату надходження процентів, буде банківська виписка.
У податковій декларації платника ЄП — юрособи1 доходи, отримані у вигляді процентів, відображаються у відповідному рядку суми доходів за податковий (звітний) період отримання, що оподатковується за відповідною ставкою (залежно від того, яку ставку та групу застосовує платник).
У бухобліку, відповідно до п. 20 П(С)БО 15 «Дохід»,2 проценти визнаються доходами у тому звітному періоді, до якого вони належать, виходячи з бази їх нарахування та строку користування відповідними активами. Таке нарахування здійснюється проведенням:
Д-т субрахунка 373 «Розрахунки за нарахованими доходами» — К-т субрахунка 732 «Відсотки одержані» за депозитними процентами або К-т субрахунка 719 «Iнші доходи від операційної діяльності», якщо проценти нараховані на залишок коштів на поточному рахунку.
Отримання процентів буде відображене проведенням:
Д-т рахунка 31 «Рахунки в банках» — К-т субрахунка 373.
У фінансовій звітності, яку складають платники ЄП, зокрема у Звіті про фінансові результати, який складається під час заповнення форми №2-мс3, проценти, отримані від банку, відображають у рядку 040 «Iнші доходи».
У другому питанні ДПС розглядає ситуацію щодо термінів, передбачених для зберігання документів СГД, у випадку коли орган ДПС не проводив перевірку більше 1095 днів. За п. 44.3 ПКУ платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів (регістри бухобліку, фінзвітності, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством), а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, а у разі її неподання — з передбаченого ПКУ граничного терміну подання такої звітності. I якщо протягом 1095 днів орган ДПС не проводив перевірку платника, забезпечується належне зберігання платником первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, або такі документи здаються до архіву відповідно до Закону №38144.
Зверніть увагу: у листі Державної архівної служби від 13.09.2012 р. №01.2/2855 повідомляється: «термін зберігання первинних бухгалтерських документів становить 3 роки (за умови завершення перевірки державними податковими органами з питань дотримання податкового законодавства. У разі виникнення спорів (розбіжностей), порушення кримінальних справ, відкриття судами провадження у справах ? зберігаються до прийняття остаточного рішення. Документи, що містять інформацію про фінансові операції, які підлягають фінансовому моніторингу, зберігаються 5 років). Обчислення строків зберігання документів проводиться з 1 січня року, наступного за роком завершення їх діловодством. Наприклад, обчислення строку зберігання справ, завершених діловодством у 2009 році, починається з 1 січня 2013 року».
Такі вимоги встановлено наказом Мін'юсту №578/5 (набирає чинності з 01.01.2013 року)5.
1 Наразі форму декларації затверджено наказом Мінфіну від 21.12.2011 р. №1688.
2 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затверджене наказом Мінфіну України від 29.11.99 р. №290.
3 Звіт про фінансові результати (форма №2-мс) затверджено наказом Мінфіну від 25.02.2000 р. №39 «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 «Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва».
4 Закон України від 24.12.93 р. №3814-XII «Про Національний архівний фонд та архівні установи».
5 Наказ Мін'юсту від 12.04.2012 р. №578/5 «Про затвердження Переліку типових документів, що створюються під час діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів».
Олена ВОДОП'ЯНОВА, «Дебет-Кредит»