Затверджена наказом ДПС України від 23.11.2012 р. №1051
Відповідно до ч. 4 п. 297.1 ПКУ платники ЄП звільняються від нарахування та сплати до бюджету земельного податку, але тільки за ті земельні ділянки, що використовуються ними у їхній господарській діяльності. Тобто «єдиноподатники» сплачують земельний податок за земельні ділянки, що не використовуються ними для провадження господарської діяльності, на загальних підставах.
У коментованій УПК №1051 головний податковий орган прив'язує звільнення від оподаткування земельним податком до двох ключових умов:
— оформлення права власності на земельну ділянку на фізичну особу (фізичну особу — підприємця);
— використання земельної ділянки власником — фізичною особою — платником ЄП для провадження господарської діяльності (магазин, СТО, здача в оренду як земельної ділянки, так і нерухомості разом із земельною ділянкою, під якою знаходиться нерухомість та обов'язковим зазначенням такого виду діяльності у свідоцтві платника ЄП тощо).
За одночасного дотримання цих двох умов платник ЄП земельний податок не сплачує.
Щодо оформлення права власності на фізособу (ФОП), то в листі ДПСУ від 06.03.2012 р. №6535/7/17-3217 (див. «ДК» №22/2012) висловлено думку, що ключовим у цьому питанні має бути факт реєстрації земельної ділянки на фізособу чи фізособу-підприємця: якщо держакт оформлений на фізособу-підприємця і ця земельна ділянка використовується в його госпдіяльності, то саме ФОП звільняється від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з земельного податку. У разі ж якщо держакт на право власності за земельну ділянку оформлений на фізособу, то жодних звільнень від сплати земельного податку, на думку податківців, у цьому листі не передбачено: «нарахування сум податку проводиться органами ДПС, фізособа до 1 липня отримує податкове повідомлення-рішення і протягом наступних 60 днів має сплатити нараховані їй податкові зобов'язання».
Але не все так просто. Оформлення держакта на землю на фізособу-підприємця чинним законодавством не передбачено. Суб'єктами права власності на землю можуть бути тільки фізичні та юридичні особи. Фізособи-СПД до цього переліку не входять.
Чинне законодавство не виділяє такого суб'єкта права власності, як фізична особа — підприємець, і не містить норм щодо права власності фізичної особи — підприємця. Законодавство лише встановлює, що фізична особа — підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення. Як наслідок, суб'єктом права власності визнається саме фізична особа, яка, своєю чергою, може бути власником будь-якого майна, крім майна, що не може перебувати у власності фізичної особи. При цьому правовий статус фізичної особи — підприємця не впливає на правовий режим майна, що перебуває у його власності. Таким чином, нерухоме майно, на нашу думку, має реєструватися саме за фізичною особою.
А от друга умова щодо обов'язковості використання земельної ділянки в госпдіяльності «єдиноподатника» є цілком логічною та обгрунтованою.
Юлія КЛОВСЬКА, «Дебет-Кредит»