Юридичні моменти для бухгалтера
Запити
Зустрічній звірці при імпорті підлягає й експедитор
Після митного оформлення імпорту митні органи звернулися до нас із запитом щодо надання інформації про постачальників товару. Ми — посередники, а саме юрособа, яка надавала експедиційні послуги під час перевезення товару від нерезидента до покупця — резидента України. Чи має право митний орган вимагати у нас таку інформацію, якщо митного оформлення товару ми не здійснювали?
З моменту прийняття Податкового кодексу ми вже звикли до таких термінів, як «податкова інформація», «зустрічні звірки». Адже, відповідно до ст. 73 ПКУ, податкові органи у разі потреби та з підстав, передбачених у п. 73.3 ПКУ, мають право звернутися до платника податків із запитом про отримання податкової інформації. Причому якщо така інформація стосується, зокрема, підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків (п. 73.5 ПКУ), то такий захід з отримання податкової інформації називається зустрічною звіркою. Результатом такої звірки є довідка, дані якої враховуються при винесенні висновків під час проведення перевірок таких платників податків (ст. 83 ПКУ).
З прийняттям нового МКУ (набрав чинності з 01.06.2012 р.) митні органи під час проведення документальної виїзної перевірки підприємства з метою з'ясування питань перевірки також мають право проводити зустрічні звірки (ст. 348 МКУ).
Порядок проведення таких зустрічних звірок затверджений наказом Мінфіну від 22.05.2012 р. №582.
Підставою для проведення зустрічної звірки є потреба у перевірці відомостей, отриманих від особи, безпосередньо або опосередковано залученої до операцій з товарами, переміщеними через митний кордон України, у тому числі ввезеними на територію вільної митної зони або вивезеними з цієї території, чи від будь-якої іншої особи, яка може володіти документами та даними, необхідними для прийняття рішення за результатами перевірки, якщо така особа не надасть пояснень та необхідних документальних підтверджень на письмовий запит митного органу протягом трьох робочих днів з дати його отримання.
Під час вирішення питання щодо необхідності надання інформації митному органу та обсягу такої інформації слід зважати на приписи ч. 3 ст. 348 МКУ, а саме: під час зустрічної звірки перевіряються дотримання вимог законодавства при здійсненні зовнішньоторговельних операцій, інформація, яка міститься у митній декларації, декларації митної вартості, а також вид та обсяг операцій з товарами і здійснених розрахунків за них для з'ясування їх реальності та достовірності.
Причому, на відміну від приписів ст. 73 ПКУ, норми МКУ:
1) значно ширше визначають коло осіб, до яких можна звертатись з відповідними запитами;
2) не встановлюють вимог щодо форми та змісту такого запиту;
3) не передбачають можливості відмови у наданні такої інформації митному органу.
Тож зважаючи на те, що підприємство-експедитор було лише опосередковано залучено до переміщення товарів через митний кордон України, проте для підтвердження митної вартості декларантом надавалися відомості про такого експедитора митному органу, останній вже під час проведення виїзної перевірки декларанта має право звернутися до такого експедитора із відповідним запитом та провести зустрічну звірку.
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»
Якщо запит податкової складений неправильно, на нього все-таки краще відповісти
Ми отримали від податкових органів запит, у якому вони просять надати копії документів (зазначено перелік) за певний період, проте посилаються на пп. 20.1.6 та п. 73.5 ПКУ. Які документи треба надати податковому органу?
Попри встановлені законом вимоги щодо складання та змісту запитів, що надсилаються платникам податків, податкові органи іноді дозволяють собі досить вільне тлумачення норм ПКУ в частині адміністрування податків та у тексті запитів посилаються на загальні норми, наприклад, лише на пп. 20.1.6 ПКУ, або додатково вказують п. 73.5 ПКУ.
У зв'язку з цим звертаємо увагу платників податків на деякі моменти, які допоможуть у певних ситуаціях правильно відмовити у наданні витребуваних документів або надати їх, проте в необхідному (обмеженому) обсязі.
Проблема перша.
За приписами пп. 20.1.6 ПКУ податковий орган має право, зокрема, отримувати безоплатно від платників податків, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за дотриманням якого покладено на органи ДПС. Порядок отримання такої інформації наведений у ст. 73 ПКУ. У п. 73.3 ПКУ визначений перелік підстав для отримання такої інформації, які мають бути обов'язково зазначені у запиті, а також вимоги до змісту запиту. Причому недотримання вимог у частині змісту запиту та відсутності підстав для його складання дає право платнику податків не відповідати на запит.
Увага! Ми все-таки вважаємо, що відповідь треба надати. Але обґрунтувати, чому у цій відповіді ви відмовляєте у наданні необхідної податковому органу інформації або прийняли рішення надати її не в повному обсязі.
Приклад 1 Якщо у запиті йдеться про надання документів, що підтверджують здійснення господарської діяльності з контрагентом з посиланням на пп. 78.1.1 та ст. 79 ПКУ, то податкові органи мають наголосити, що виявлено факти порушень платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС. За їх відсутності у наданні документів можна відмовити, проте надати відповідні пояснення.
Приклад 2 Якщо йдеться про недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, то, на нашу думку, має бути зазначено, про які саме недостовірні дані йдеться. Хоча в ситуації, коли йдеться про звітність, відмовити буває дуже складно, проте вказівка на недостовірні дані у податковій звітності прямо пов'язана з обсягом документів, що мають підтвердити таку недостовірність. Слід зазначити, що в такому разі платник податків самостійно визначає обсяг документів, що мають бути надані.
Проблема друга.
Якщо поряд з посиланням на пп. 20.1.6 ПКУ також є й п. 73.5, то тут слід розуміти, що йдеться про зустрічну звірку. Хоча, керуючись нашим досвідом, податкові органи лише в окремих випадках інформують платника про наслідки надання відповіді за таким запитом — складення довідки та надсилання її платнику податків.
Все-таки, незважаючи на окремі недоліки в оформленні подібних запитів, радимо в обов'язковому порядку вимагати таку довідку від податкового органу. Наступного разу ви зможете послатися на таку звірку та не надавати інформацію повторно.
Проблема третя.
Щодо обсягу документів, то варто насамперед перечитати весь перелік витребуваних документів. Адже обсяг інформації, яка запитується, може бути обмежений і періодом її надання.
У цьому контексті ми хочемо звернути увагу платників податків на таке. Як правило, перелік затребуваної інформації (документів), що зазначається у запиті, є досить значним: від статутних документів до документів, що свідчать про використання товару (робіт, послуг) у господарський діяльності та/або їх реалізації контрагентам (із зазначенням даних і про них).
З одного боку, платник податків має надати всі документи з переліку, які є в наявності. А з іншого — багато керівників вважають, що надання додаткових документів щодо реалізації може вплинути на відносини з такими контрагентами. Тож при визначенні обсягу документів, що їх платник податків готує для надання податковому органу, слід зважати на підстави самого запиту.
Приклад 3 Скажімо, платник податків отримав запит, в якому податковий орган просить надати документи, що підтверджують господарську операцію з конкретним контрагентом, а в переліку зазначені також відомості про реалізацію придбаного товару. При вирішенні питання щодо надання документів про реалізацію та відомостей про контрагента-покупця слід зважати на підстави, що стали приводом для складення запиту. Якщо йдеться про підтвердження ваших господарських відносин з конкретним контрагентом, то питання реалізації товару та/або використання його у госпдіяльності не стосуються цього запиту.
Насамкінець зазначимо, що позапланова перевірка у випадках, установлених у п. 78.1 ПКУ, якій передує обов'язкове надсилання запиту, призначається у разі ненадання відповіді взагалі у встановлений законом строк. Неповний обсяг наданої інформації не зазначений як підстава для її призначення.
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»