Визначення витрат

податок на прибуток підприємств

Визначення витрат

Суми членських внесків до неприбуткової організації враховуються у складі інших витрат звичайної діяльності

Ми є підприємством на загальній системі оподаткування. Щокварталу сплачуємо членські внески до неприбуткової організації. Чи маємо ми право врахувати сплачені суми у складі податкових витрат і як таку операцію провести в бухгалтерському обліку?

Відповідно до пп. 14.1.121 ПКУ, неприбуткові підприємства, установи та організації — підприємства, установи та організації, основною метою діяльності яких є не одержання прибутку, а провадження благодійної діяльності та меценатства й іншої діяльності, передбаченої законодавством. Відповідно до пп. 138.10.6 ПКУ, до інших витрат звичайної діяльності (крім фінансових витрат), не пов'язаних безпосередньо з виробництвом або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, зокрема, включаються суми коштів або вартість товарів, виконаних робіт, наданих послуг, добровільно перераховані (передані) протягом звітного року до неприбуткових організацій, визначених у ст. 157 ПКУ, в розмірі, що не перевищує чотирьох відсотків оподатковуваного прибутку попереднього звітного року. Причому такі витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, а саме за датою фактичного перерахування (передачі) таких коштів, товарів, робіт та послуг до неприбуткової організації (пп. 138.5.3 ПКУ). Зверніть увагу на те, що підтвердженням статусу неприбутковості отримувача внесків є копія рішення органу ДПС про внесення організації (установи) до Реєстру неприбуткових установ та організацій (додаток 2 до Положення №37).

Оскільки сплата членських внесків не відповідає сутності постачання товарів або послуг, то, відповідно до п. 185.1 ПКУ, така операція не є об'єктом обкладення ПДВ. Для підприємства, що сплачує зазначені внески, така операція не пов'язана з його основною господарською діяльністю, тому сплачена сума враховується ним у складі інших витрат звичайної діяльності згідно з п. 29 П(С)БО 16 «Витрати».

Приклад Підприємство відповідно до укладеного договору з неприбутковою організацією кожного кварталу перераховує 1500 грн у вигляді членського внеску. Оподатковуваний прибуток підприємства в попередньому році становив 200000 грн. Бухгалтерський та податковий облік наведено в таблиці.

Таблиця

Відображення в обліку членських внесків до неприбуткової організації

Михайло СТЕПАНОВ, «Дебет-Кредит»

Витрати при продажу товарів пов'язаним особам визнаються в межах отриманого доходу від продажу

Наше підприємство через несприятливу ситуацію на ринку мусить продавати товари нижче від їх собівартості, інакше підприємство можна просто закривати. Чи може підприємство продати товари нижче від ціни придбання? Чи встановлено в ПКУ обмеження? Яка ситуація з доходами в такому разі?

Відповідно до п. 135.4 ПКУ, дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг є доходом від операційної діяльності, який визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань. Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг (п. 138.4 ПКУ). При цьому собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу (п. 138.6 ПКУ).

Водночас ст. 138 ПКУ не містить обмежень щодо формування собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг залежно від розміру доходу від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг. Але є операції, в яких звичайні ціни відіграють важливу роль. Це бартерні операції, відповідно до норм п. 153.10 ПКУ та реалізація товарів (робіт, послуг) особам зазначеним у п. 153.2 ПКУ. Дохід, отриманий платником податку на прибуток від продажу товарів (виконання робіт, надання послуг) особам, зазначеним у п. 153.2 ПКУ, зокрема пов'язаним особам, неплатникам податку на прибуток та особам, які сплачують податок за іншою ставкою, визначається відповідно до договірних цін, але не менших від звичайних цін на такі товари, роботи, послуги, що діяли на дату такого продажу, у разі якщо договірна ціна на такі товари (роботи, послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (роботи, послуги). При цьому згідно з пп. 153.2.6 ПКУ витрати, понесені у зв'язку з продажем/обміном товарів, виконанням робіт, наданням послуг пов'язаним з таким платником податку особам, визнаються в розмірі, що не перевищує доходи, отримані від такого продажу/обміну (додатково див. «ДК» №38/2012).

Таким чином, операцію з продажу товарів платникові податку на прибуток на загальних підставах, у т. ч. за ціною, нижчою за ціну придбання, підприємство-продавець відображає в податковому обліку за загальним правилом. У разі продажу товарів пов'язаним особам, неплатникам податку на прибуток або підприємствам-«пільговикам» доходи та витрати продавця формуватимуться з урахуванням обмежень, визначених п. 153.2 ПКУ. Зауважимо, що база оподаткування ПДВ не залежатиме від статусу покупця товарів і визначатиметься на загальних підставах відповідно до п. 188.1 ПКУ, тобто виходячи з договірної (контрактної) вартості, але не нижчої від звичайних цін.

Приклад Підприємством реалізовано ТМЦ підприємству на єдиному податку на суму 10000 грн. ПДВ — 2000 грн (договірна ціна) Звичайна ціна становить 14000 грн (крім того, ПДВ 2800 грн). Собівартість ТМЦ — 8000 грн. Податковий та бухгалтерський облік наведено в таблиці.

Таблиця

Продаж ТМЦ платником податку на прибуток неплатнику цього податку

Михайло СТЕПАНОВ, «Дебет-Кредит»

Страхове відшкодування — у дохід

Наше авто потрапило у ДТП, тепер очікуємо на страхову виплату. Як треба буде відобразити у податковому обліку отримане страхове відшкодування? Чи збільшувати дохід на суму відшкодування? Як потім відображати ремонт ОЗ?

Нагадаємо, що, відповідно до абз. 2 пп. 140.1.6 ПКУ, якщо страховик за умовами страхування виплачує вам страхове відшкодування, то застраховані збитки, пов'язані з госпдіяльністю, яких ви зазнали, включаються до ваших витрат за податковий період, в якому ви їх зазнали, а ось будь-які суми страхового відшкодування — до доходів платника податку — страхувальника за податковий період їх отримання. Тож отримали страхове відшкодування — будь ласка, покажіть дохід. I не забудьте показати витрати на суму збитків від ДТП у періоді, коли ви їх зазнали. До речі, у «Віснику податкової служби» №19/2012 на с. 8 спеціалісти ДПСУ радять зменшити балансову вартість авто на суму визнаних витрат від страхового випадку, щоб надалі не подвоювати їх при нарахуванні амортизації.

У загальному випадку витрати, пов'язані з ремонтом та поліпшенням об'єктів ОЗ, у розмірі, що не перевищує 10% сукупної балансової вартості всіх груп ОЗ на початок звітного року (які підлягають амортизації), платник податку відносить до складу витрат (п. 146.12 ПКУ). I показує такі витрати у періоді, в якому проведено ремонт.

Якщо цього року підприємство вже встигло перевищити 10-відсотковий ліміт за витратами на ремонт ОЗ, то первісну вартість ОЗ збільшують на суму понесених витрат на ремонт (п. 146.11 ПКУ).

У роз'ясненнях у підрозділі 110.09.01 ЄБПЗ податківці ще зовсім недавно зазначали, що слід визнавати ремонтні витрати на авто лише у тому разі, якщо підприємство самостійно понесло такі затрати. Виходить, якщо страховик заплатить за ремонт вашого авто після страхового випадку на рахунок СТО, то вартість ремонту не потрапить до витрат за правилами пунктів 146.11 та 146.12 ПКУ.

Варто не погодитися з таким тлумаченням: адже за своєю суттю ця виплата, хай і на рахунок СТО, є компенсацією ваших збитків, а отже, можете показати дохід відповідно до абз. 2 пп. 140.1.6 ПКУ. Крім того, саме застрахована особа буде власником відшкодування. Послуги на СТО також замовляли ви — просто платить за них страхова компанія. Тож у податковому обліку слід показувати всі витрати на ремонт пошкодженого авто, незалежно від того, хто і як проводив ремонт та за нього платив.

Податок на додану вартість. Звісно, при отриманні від страхової компанії відшкодування жодних ПЗ не виникатиме. Адже така операція не є об'єктом оподаткування ПДВ (п. 185.1 ПКУ). Ви нічого страховику не постачали, а сума, яку ви отримаєте від нього, — це просто компенсація понесених вами збитків.

Зрозуміло, вхідний ПДВ, який був сплачений при купівлі авто, коригувати також не треба: адже такої вимоги не містить ПКУ і ця операція ніяк не потрапляє під постулати п. 198.5 ПКУ.

ПДВ, сплачений у складі витрат на ремонт, ви маєте право віднести до податкового кредиту. Звичайно, за умови що відновлений транспортний засіб використовують в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п. 198.3 ПКУ). Не забувайте також, що у загальному випадку право на ПК підтверджується податковою накладною або ж іншими документами відповідно до вимог п. 201.11 ПКУ (п. 198.6 ПКУ). Датою виникнення права на податковий кредит з ПДВ буде дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка на оплату послуг, або дата отримання послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ПКУ).

У листі від 12.01.2012 р. №809/7/15-3417-26 податківці висловили таку думку: «...Сума ПДВ, пропорційна до частини платежу, сплаченого страховою компанією, до складу податкового кредиту власником автомобіля не відноситься, а страхувальник (власник автомобіля — платник ПДВ) має право включити до податкового кредиту лише ту частину ПДВ, що відповідає частині вартості ремонту автомобіля, яка була сплачена власним коштом такого страхувальника і не була чи не буде погашена за рахунок коштів, отриманих ним від страхової компанії». Тож будьте готові, що податківці дотримуватимуться своїх фіскальних тлумачень і захочуть зняти ПК з ПДВ пропорційно до суми, яку ви отримали як відшкодування завданих збитків (прямо чи як сплату страховиком за рахунком СТО). Такі твердження податківців, на думку автора, є безпідставними, тож варто обстоювати своє право на ПК з ПДВ.

Василь БРЮХОВИЦЬКИЙ, «Дебет-Кредит»