Лист НБУ від 25.09.2012 р. №29-113/9544
Нацбанк роз'яснює деякі практичні аспекти застосування останніх змін, які були внесені Постановою №3081 до Положення №2812. Про зміни ми вас інформували в «ДК» №39/2012. Постановою №308 було введено обмеження, за яким учасник ЗЕД діяльності повинен купувати, обмінювати іноземну валюту тільки через одного суб'єкта ринку за кожним ЗЕД-договором з нерезидентом для розрахунків за поточними торговельними операціями (п. 3 глави 1 р. II Положення №281). Виникало логічне питання: чи поширюється така вимога на ЗЕД-договори, які передбачають виконання робіт, надання послуг? У коментованому листі спеціалісти НБУ зазначають, що така вимога стосується і цих договорів. Адже, згідно зі ст. 1 Закону про ЗЕД3, товар — це будь-яка продукція, послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, призначені для продажу (оплатної передачі).
1 Постанова НБУ від 19.07.2012 р. №308 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України».
2 Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затверджене постановою НБУ від 10.08.2005 р. №281.
3 Закон України від 16.04.91 р. №959-ХII «Про зовнішньоекономічну діяльність».
Але, як слушно зауважено в коментованому листі, пунктом 3 глави 1 р. II Положення №281 не заборонено суб'єктам ЗЕД перераховувати власні кошти (не придбані чи обміняні) в інвалюті з поточного рахунка, що відкритий в іншому уповноваженому банку (який не здійснює купівлю чи обмін іноземної валюти), з метою виконання зобов'язань за ЗЕД-договором. Тож виходить, що для сплати за ЗЕД-договором можна купити інвалюту в одному банку, а якщо купленої валюти бракує, то решту можна доплатити нерезидентові з іншого банку — того, в якому є власна виручка в інвалюті.
З переліку документів, які необхідні для здійснення операції купівлі та обміну іноземної валюти за поточними торговельними операціями, Постановою №308 було виключено митну декларацію (далі — МД), якщо товар ввезений на територію України (п. 1 глави 1 р. II Положення №281). Відтепер достатньо, щоб інформація про ввезення та випуск у вільний обіг на митній території України товарів за відповідним ЗЕД-договором клієнта-резидента була в реєстрах митних декларацій. У коментованому листі наголошується, що клієнт має зазначати у МД реквізити уповноваженого банку, через який буде здійснено купівлю чи обмін інвалюти для розрахунків за відповідним ЗЕД-договором.
Правда, у випадках купівлі чи обміну інвалюти за операціями, пов'язаними з рухом капіталу, для підтвердження надходження товарів в Україну банки використовують оригінали МД, якщо клієнт здійснює декларування шляхом оформлення МД на паперовому носії. У разі електронного декларування уповноважені банки використовують інформацію з реєстрів митних декларацій (п. 3 глави 3 р. II Положення №281).
Якщо ж у зв'язку з певними обставинами ви вирішили обслуговуватись в іншому банку, то, для того щоб придбати чи обміняти інвалюту, вам (або вашому новому банку з вашого дозволу) слід звернутися до першого банку та попрохати надати «всю наявну в нього інформацію про незавершені розрахунки резидента та обсяги купленої, обміняної та перерахованої іноземної валюти за цим договором через цей банк».
Якщо ви перевели ЗЕД-договір на обслуговування до іншого уповноваженого банку, за першим банком все-таки залишається обов'язок контролю за валютними операціями клієнтів та додержанням ними 180-денного терміну завершення розрахунків за тими платежами, які були проведені саме через цей банк. Докладніше про валютний контроль та зняття операції з такого контролю читайте в «ДК» №24/2012 та «ДК» №25/2012.
Василь БРЮХОВИЦЬКИЙ, «Дебет-Кредит»