Лист ДПСУ від 16.08.2012 р. №374/0/141-12/Б/17-1114
Нерезидент отримав у спадщину земельну ділянку
Уявімо таку ситуацію: ви — нерезидент, і ось раптом у вас в Україні помирає улюблена тітонька і залишає у спадщину вам власну земельну ділянку. Вас, як родича померлої і нерезидента, одразу починають мучити сумні та тривожні думки. З одного боку, горе, з іншого — що з цим багатством робити? Як прибутковіше розпорядитися отриманою нерухомістю і які податки доведеться сплачувати в Україні з доходів, отриманих з цієї землі? Про це розповіла ДПСУ у листі від 16.08.2012 р. №374/0/141-12/Б/17-1114 (див. «ДК» №43/2012), до якого ми весь час звертатимемося далі.
ПДФО у нерезидентів
У коментованому листі декларуються прописні істини: доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів. Але деякими нормами розділу IV ПКУ для нерезидентів встановлено свої особливості щодо сплати ПДФО. Зокрема, таким доходом, з якого у нерезидентів ПДФО утримується в особливому порядку, є отримання спадщини.
ПДФО зі спадщини
Оподаткування спадщини в Україні регулюється ст. 174 ПКУ. У ній сказано, що нерезиденти сплачують ПДФО за ставкою, встановленою п. 167.1 ПКУ (15 — 17%) для будь-якого об'єкта спадщини, отриманої на території України від спадкодавця-резидента (пп. 174.2.3 ПКУ).
Приклад 1 Нерезидент отримав у спадщину від резидента земельну ділянку, оціночна вартість якої — 40000 грн. З такої спадщини нерезидент має сплатити ПДФО у розмірі 10730 х 15% + (40000 - 10730) х 17% = 6585,40 грн.
Зверніть увагу, що сплатити ПДФО нерезидент повинен до отримання свідоцтва про спадщину, інакше нотаріус його не видасть (п. 174.4 ПКУ).
ПДФО з доходу від оренди земельної ділянки
Якщо нерезидент не збирається переїжджати до України, отримати дохід від наявності земельної ділянки він зможе двома найпоширенішими способами: здати земельну ділянку в оренду або продати її.
Як нагадує коментований лист, згідно з п. 164.2 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку (в тому числі і нерезидента) включається, зокрема, дохід від надання майна в оперативну оренду (лізинг), визначений у порядку, встановленому пунктом 170.1 ПКУ. У цьому разі нерезидент (так само як і резиденти) сплачуватиме ПДФО за ставкою, встановленою п. 167.1 ПКУ (15 — 17%).
Але для випадку з нерезидентом є спеціальна норма — пп. 170.1.3 ПКУ, яка говорить, що нерухомість, яка належить фізособі-нерезиденту, надається в оренду винятково через фізособу-підприємця або юрособу-резидента (уповноважених осіб), котрі виконують представницькі функції такого нерезидента на підставі письмового договору та виступають його податковим агентом стосовно таких доходів. Нерезидент, який порушує норми цього пункту, вважається таким, що ухиляється від сплати податку.
Додатково про оподаткування доходів нерезидентів див. п. 170.10 ПКУ.
Тобто нерезидент повинен найняти представника в Україні з осіб, зазначених вище, і такий представник повинен виконувати функції податкового агента, яких у разі оренди нерухомості у фізособи-нерезидента позбуваються орендарі, навіть ті з них, хто є СГД.
Приклад 2 Нерезидент надає земельну ділянку в Україні в оперативну оренду (лізинг). Сума орендної плати — 500 грн на місяць. Сума ПДФО, яку слід сплатити: 5000 х 15% = 75 грн.
ПДФО з продажу (обміну) успадкованої землі
Якщо оренда земельної ділянки приносить більше витрат, ніж доходів, є сенс її продати. До того ж, як встановлено ч. 4 ст. 81 Земельного кодексу України, землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземними громадянами, протягом року обов'язково підлягають відчуженню.
Як нагадує коментований лист, порядок оподаткування операцій з продажу (обміну) об'єктів нерухомого майна визначено ст. 172 ПКУ. Згідно із п. 172.9 цієї статті, дохід від операцій з продажу (обміну) об'єктів нерухомості, що здійснюються фізособами-нерезидентами, оподатковується згідно з цією статтею в порядку, встановленому для резидентів, за ставками, визначеними в п. 167.1 ПКУ (15% та 17%).
Куди нерезиденту платити податок зі спадщини
До якого бюджету сплачується ПДФО при отриманні спадщини (подарунка) ФО-нерезидентом, який не має податкової адреси на території України?
Оподаткування доходу, отриманого фізичною особою — нерезидентом на території України у вигляді спадщини, здійснюється згідно із нормами ст. 174 ПКУ. Відповідно до пп. 174.2.3 п. 174.2 ст. 174 ПКУ для будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента, застосовується ставка податку, визначена у п. 167.1 ст. 167 ПКУ (15% та 17%). Згідно із п. 174.3 та п. 174.4 ст. 174 ПКУ особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину. Крім того, спадкоємці-нерезиденти зобов'язані сплатити податок через банківські установи до бюджету для отримання свідоцтва про право на спадщину за місцем нотаріального оформлення такого свідоцтва (за місцем розташування робочого місця приватного нотаріуса або державної нотаріальної контори). Враховуючи вищевикладене, фізична особа — нерезидент, яка отримує на території України спадщину, сплачує податок на доходи фізичних осіб за місцем нотаріального оформлення свідоцтва про право на спадщину (за місцем розташування робочого місця приватного нотаріуса або державної нотаріальної контори).
Єдина база податкових знань
Норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам
<...>
а) для ведення фермерського господарства — в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району;
б) для ведення особистого селянського господарства — не більше 2,0 гектара;
в) для ведення садівництва — не більше 0,12 гектара;
г) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах — не більше 0,25 гектара, в селищах — не більше 0,15 гектара, в містах — не більше 0,10 гектара;
ґ) для індивідуального дачного будівництва — не більше 0,10 гектара;
д) для будівництва індивідуальних гаражів — не більше 0,01 гектара.
Стаття 121 Земельного кодексу України
При цьому на нерезидентів поширюється пільга, встановлена п. 172.1 ПКУ: дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, і визначеної ст. 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується. Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не поширюється на майно, отримане таким платником у спадщину.
Отже, якщо нерезидент вирішить продати (або обміняти) земельну ділянку, отриману у спадщину, то за умови, що це перша операція з продажу (обміну) нерухомості, яку проводить нерезидент протягом року, і розмір земельної ділянки не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної Земельним кодексом України, сума доходу від такого продажу (обміну) взагалі не обкладається ПДФО.
Ганна БИКОВА, «Дебет-Кредит»