Лист Мінсоцполітики від 13.04.2012 р. №123/13/133-12
У коментованому листі від 13.04.2012 р. №123/13/133-12 Мінсоцполітики надає роз'яснення до ст. 71 КЗпП щодо роботи у вихідні дні. Міністерство наголошує на тому, що залучення до роботи у вихідний день у зв'язку з виробничою необхідністю чинним законодавством не передбачене — закон установлює винятковий характер застосування такої роботи.
Зверніть увагу на те, що, коли йдеться про роботу у вихідні, під вихідним днем не завжди розуміються неділя (загальний вихідний день) та субота чи понеділок (другий вихідний, установлений на підприємстві при 5-денному робочому тижні).
Річ в тім, що згідно зі ст. 69 КЗпП на підприємствах, зупинення роботи яких неможливе з виробничо-технічних умов або через необхідність безперервного обслуговування населення, а також на вантажно-розвантажувальних роботах, пов'язаних з роботою транспорту, вихідні дні надаються в різні дні тижня почергово кожній групі працівників згідно з графіком змінності, що затверджується адміністрацією за погодженням з профкомом.
На таких підприємствах вихідними днями працівника будуть саме ті дні, що визначені графіком, а не субота й неділя (див. приклад 1).
Приклад 1 Якщо працівники працюють по 11,5 години на день за графіком тиждень (з понеділка до неділі) — через тиждень (з понеділка до неділі), то їхні вихідні дні за графіком припадають на той тиждень, коли вони не працюють (другий тиждень). А в перший тиждень робота у суботу та неділю не вважається роботою у вихідні дні і оплачується на загальних засадах. У цьому разі передбачена ст. 72 КЗпП компенсація за роботу у вихідний день таким працівникам не виплачується, інші дні відпочинку не надаються.
Це правило, однак, не стосується випадків роботи у святкові та неробочі дні (дні державних і релігійних свят, передбачені у ст. 73 КЗпП). Зазначена стаття передбачає, що на безперервно діючих підприємствах та підприємствах, де здійснюються роботи, викликані необхідністю обслуговування населення, невідкладні ремонтні та вантажно-розвантажувальні роботи, допускається робота у святкові та неробочі дні. Однак ця робота компенсується в порядку, визначеному в ст. 107 КЗпП, тобто оплачується в подвійному розмірі (приклад 2).
Приклад 2 Якщо зміна працівників безперервно діючого підприємства за графіком припадає на святковий день (наприклад, 28 червня — День конституції), то їхня робота у цей день оплачується в подвійному розмірі.
У листі від 17.02.2012 р. №51/13/116-12 Мінсоцполітики роз'яснює, що якщо робота у святкові та неробочі дні проводиться в межах місячної норми (а так, як правило, і буває при змінній роботі), то оплата за ці дні проводиться за робочі години, що припадають на святкові і неробочі дні, в одинарному розмірі понад місячний посадовий оклад. По суті, це одне й те саме: працівник отримує оклад за роботу в ці дні і додатково отримує погодинну оплату в одинарному розмірі за ці години.
Якщо працівник працював у святковий (неробочий) день понад установлену норму, то оплата згідно з роз'ясненням Міністерство здійснюється як за надурочну роботу (тобто у подвійному розмірі).
Як зазначає Мінсоцполітики, робота понад норму робочого часу, передбаченого графіком в окремі дні, тижні, місяці облікового періоду, при збереженні норми робочого часу за обліковий період не є надурочною. Проте такий висновок стосується лише випадків роботи з підсумованим обліком робочого часу. Для інших випадків надурочної роботи оплата має проводитися в установленому порядку, причому згідно зі ст. 106 КЗпП компенсація надурочних робіт шляхом надання відгулу не допускається.
Олексій КРАВЧУК, к. ю. н., аудитор