Лист ДПСУ від 28.03.2012 р. №8971/7/15-3417-26
Відповідно до пп. «е» п. 185.1 ПКУ об'єктом обкладення ПДВ є операції платників податку з постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів, зокрема, автомобільним транспортом.
Причому відповідно до п. 197.8 ПКУ операції з постачання послуг з перевезення (переміщення) пасажирів та вантажів транзитом через митну територію України, а також з постачання послуг, пов'язаних із таким перевезенням (переміщенням), звільняються від обкладення ПДВ.
Спершу варто вияснити, що ж таке транзит вантажів. Як і в коментованому листі, звернімося до відповідного законодавства. Так, відповідно до ст. 1 Закону України від 20.10.99 р. №1172-XIV «Про транзит вантажів» (далі — Закон №1172) під транзитом вантажів розуміють «...перевезення транспортними засобами транзиту транзитних вантажів під митним контролем через територію України між двома пунктами або в межах одного пункту пропуску через державний кордон України».
Як бачимо, у транзиті вантажів братимуть участь транспортні засоби транзиту і, звичайно, транзитні вантажі. Що це таке? Відповідно до того ж Закону №1172 транспортом транзиту може бути авіаційний, автомобільний, залізничний, морський і річковий. А визначення транзитних вантажів наводиться у ст. 5 Закону №1172, про це згадується і в коментованому листі.
Від себе додамо, що транзит вантажів може здійснюватися у прямому або змішаному (комбінованому) сполученні відповідно до ст. 4 Закону №1172. Пряме сполучення передбачає транспортування вантажів одним видом транспорту без перевантаження на інший. У змішаному сполученні транзит вантажів може бути пов'язаний з їх перевантаженням з одного виду транспорту на інший, а також ще з якимись супутніми транзиту послугами — переробкою, сортуванням, пакуванням, обмірюванням, накопиченням, формуванням або подрібненням партій транзитного вантажу, тимчасовим зберіганням тощо. Такі операції здійснюються в зонах митного контролю винятково за вибором вантажовласника (уповноваженої ним особи).
Ще у своєму листі головний податковий орган нагадує, якими документами відповідно до ст. 6 Закону №1172 мають супроводжуватися транзитні перевезення. Вони залежать від виду транспорту. Для прикладу, при перевезенні автомобільним транспортом — це буде міжнародна автомобільна накладна (CMR). Можуть бути ще й інші, додаткові документи, а саме: (за наявності) рахунок-фактура (Invoice) або інший документ, що вказує вартість товару, пакувальний листок (специфікація), вантажна відомість (Cargo Manifest), книжка МДП (Carnet TIR), книжка ATA (Carnet ATA).
Зі всього наведеного ДПСУ робить висновок: «...пільга, визначена пунктом 197.8 статті 197 Кодексу, застосовується до операцій з постачання послуг з транзитного перевезення по всьому маршруту перевезення вантажів у цілому, без поділу його на відрізки в межах митної території України та поза межами митної території України». Причому застосовувати відповідно до пп. «а» пп. 195.1.3 ПКУ нульову ставку оподаткування до відрізків транзитного маршруту, які припадають на територію за межами митної території України, не можна. Все через те, що такі відрізки є не самостійними маршрутами, а частинами повного маршруту транзитного перевезення.
Фактично для платника податку важливим є правильно визначити весь маршрут транзитного перевезення. Якщо для його підтвердження є один документ (наприклад, одна CMR), то проблем, здається, не повинно виникати. Пільга з ПДВ є. Слід тільки пам'ятати, що пільга з ПДВ тягне за собою окремий облік, додатковий розподіл вхідного ПДВ. Однозначно ліпше було б застосовувати нульову ставку з оподаткування, бо це ставка, яка дає право на вхідний ПДВ. Але маємо те, що маємо.
Галина БЕДНАРЧУК, «Дебет-Кредит»