• Посилання скопійовано

Коментар

Затверджено постановою КМУ від 02.03.2011 р. №246 (у редакції постанови КМУ від 23.04.2012 р. №342)

Підтримка тваринництва на практиці

З метою підтримки сільськогосподарських товаровиробників Законом України від 22.12.2011 р. №4268-VI з 1 січня 2012 року внесено зміни до окремого порядку справляння ПДВ переробними підприємствами (передбаченого п. 1 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ). У зв'язку з цим Кабмін постановою від 23.04.2012 р. №342 (далі — Постанова №342) затвердив новий механізм використання сум ПДВ, сплачених переробними підприємствами до спеціального фонду державного бюджету за бюджетною програмою «Державна підтримка галузі тваринництва». Постанова №342 (див. у «ДК» №23/2012) набрала чинності з 14.05.2012 р.

Пригадаймо собі: переробним підприємствам відповідно до п. 1 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ на період до 1 січня 2015 року передбачено окремий порядок справляння ПДВ щодо реалізації власної продукції1, виготовленої з молока та м'яса в живій вазі, поставлених:

1) сільгосптоваровиробниками, коло яких визначене п. 209.6 ПКУ;

2) фізособами, які самостійно вирощують, розводять, відгодовують, одержують продукцію тваринництва, визначену у підпунктах 209.17.4 — 209.17.8 ПКУ.

Переробне підприємство відповідно до пп. 6 п. 1 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ додатну різницю між сумою ПЗ та ПК звітного періоду (рядок 14 декларації переробного підприємства)2 перераховує частково до спеціального фонду Держбюджету3, а решту коштів — на спеціальний рахунок, відкритий ним у Держказначействі4.

1 До неї віднесено молоко, молочну сировину, молокопродукти, а також м'ясо, м'ясопродукти та іншу продукцію переробки тварин (шкур, субпродуктів, м'ясо-кісткового борошна).

2 Декларація з ПДВ (переробного підприємства), затверджена наказом Мінфіну від 25.11.2011 р. №1492 (зі змінами, внесеними наказом Мінфіну від 10.02.2012 р. №143).

3 У 2012 році до Держбюджету сплачується 30%, у 2013 році — 40%, у 2014 році — 50%.

4 Ці кошти використовуються переробним підприємством для виплати компенсацій зазначеним вище постачальникам (докладніше — див. «ДК» №20/2012).

Кошти, сплачені переробниками до спецфонду Держбюджету, використовуються відповідно до Постанови КМУ від 02.03.2011 р. №246 (далі — Порядок №246), зміни до якої, власне, і внесено коментованою Постановою №342.

Напрями використання коштів спецфонду

Зразу ж зазначимо, що головним розпорядником бюджетних коштів є Мінагрополітики, а розпорядниками нижчих рівнів — відповідне Міністерство АР Крим та головні управління агропромислового розвитку обласних і управління промисловості, розвитку інфраструктури та агропромислового комплексу Севастопольської міської держадміністрацій.

Оновлений Порядок №246 передбачає використання коштів зі спецфонду Держбюджету для виплати:

1) дотацій фізособам — за утримання та збереження молодняку великої рогатої худоби (далі — ВРХ);

2) часткового відшкодування:

— вартості корів;

— відсоткової ставки за кредитами, залученими на будівництво і реконструкцію тваринницьких та птахівничих ферм і комплексів, придбання технологічного обладнання та механізмів, закупівлю тварин і птиці;

— вартості будівництва та реконструкції тваринницьких ферм і комплексів та підприємств з виробництва комбікормів;

— вартості придбаного обладнання та механізмів вітчизняного виробництва для тваринництва і птахівництва;

— витрат на установки індивідуального доїння.

Як бачимо, новим напрямом використання бюджетних коштів є виплата дотацій фізособам за утримання та збереження молодняку великої рогатої худоби. У 2012 році цей напрям фінансування є пріоритетним. При цьому у 2012 році пріоритетним є також погашення бюджетних зобов'язань минулих років (узятих на облік в органах Казначейства) — у разі їх відповідності паспорту бюджетної програми.

Дотації за молодняк

Ці дотації виплачуються фізособам за молодняк, який народився в їхніх господарствах, та за збереження його до певного віку на дату першого подання відповідних документів, у розмірі:

1) 250 грн за голову — якщо вік молодняку становить від 3 до 5 місяців;

2) 500 грн за голову — за молодняк віком від 6 до 8 місяців;

3) 750 грн за голову — за молодняк віком від 9 до 11 місяців (включно).

У подальшому бюджетна дотація за молодняк виплачується у розмірі 250 грн за кожні наступні три місяці його утримання до досягнення ним 11-місячного віку. Наприклад, якщо на момент оформлення дотації фермер має 2 телят у віці 7 місяців, йому виплатять по 500 грн за кожну голову. А у подальшому йому буде виплачено за кожну голову по 250 грн — до досягнення ними 11-місячного віку.

Зверніть увагу: у попередній редакції Порядку №246 для фізосіб була передбачена дотація за молоко!

Для отримання дотації фізособа щокварталу до 1 числа наступного місяця та до 1 грудня 2012 року має подати до сільської, селищної або міської ради копії таких документів:

1) паспортів ВРХ і ветеринарних карток до таких паспортів, а в разі утримання 10 і більше голів молодняку — витяг з Єдиного державного реєстру тварин, виданий у порядку, встановленому Законом України від 04.06.2009 р. №1445-VI «Про ідентифікацію та реєстрацію тварин»;

2) паспорта особи;

3) довідки про відкриття рахунка в банку;

4) картки платника податків1 (крім фізосіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган ДПС і мають відмітку в паспорті).

Крім того, підставою для реєстрації відомостей про наявність у фізособи поголів'я молодняку є запис у погосподарській книзі2, що ведеться сільською, селищною чи міською радою.

1 Додаток 2 до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб — платників податків, затвердженого наказом ДПАУ від 17.12.2010 р. №954.

2 Форма №1, затверджена наказом Держкомстату від 11.10.2010 р. №418.

ПДФО. Неоднозначним з точки зору обкладення ПДФО є питання невключення отриманої фізособою дотації за молодняк до оподатковуваного доходу. Перелік доходів, які не включаються до загального оподатковуваного доходу фізособи (ст. 165 ПКУ), не містить конкретно такої дотації, але містить просто слова «сума... дотацій.., які отримує платник податку з бюджетів...». У пп. 165.1.1 ПКУ наведено «...у тому числі (але не виключно)...» перелік різноманітних видів державної допомоги у вигляді адресних виплат, які платник податку отримує з бюджетів і які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу. На нашу думку, саме завдяки пп. 165.1.1 ПКУ маємо можливість з метою обкладення ПДФО не включати отриману дотацію до загального місячного (річного) доходу фізособи.

Часткове відшкодування вартості корів

Відповідно до п. 12 оновленого Порядку №246 суб'єктам господарювання частково відшкодовується вартість корів на безповоротній основі у розмірі 50% їх вартості (але не більш як 7000 грн за голову) — за закуплених ними, в тому числі у 2011 році, на племінних заводах та у племінних репродукторах племінних телиць, нетелей та корів молочного, м'ясного і комбінованого напряму продуктивності або за поставлених у режимі імпорту племінних телиць, нетелей та корів молочного, м'ясного і комбінованого напряму продуктивності. Згадаймо, що за попереднім порядком таке відшкодування виплачувалось на конкурсній основі.

Наприклад, сільгосппідприємство закупило на племінному заводі 10 корів вартістю 9000 грн за кожну. Воно має право на відшкодування у сумі 4500 грн за кожну голову.

Відповідно до п. 16 оновленого Порядку №246, часткове відшкодування вартості корів не виплачується суб'єктам господарювання, якщо:

1) їх визнано банкрутами або щодо них порушено провадження у справі про банкрутство;

2) їх ліквідовано;

3) вони отримали відшкодування вартості закуплених племінних телиць, нетелей та корів молочного, м'ясного і комбінованого напряму продуктивності за іншими бюджетними програмами.

Для отримання часткового відшкодування господарюючі суб'єкти щокварталу до 5 числа наступного місяця і до 5 грудня (станом на 1 грудня) повинні подати до комісій (утворених відповідно до п. 13 оновленого Порядку №246) перелік документів, визначених у п. 14 цього Порядку. Слід зазначити, що цей перелік не змінився. Як бачимо, жодних додаткових вимог та обмежень щодо призначення відшкодування оновлений Порядок №246 не містить. Тому всі СГД (крім тих, що зазначені у згаданому п. 16 Порядку №246) зможуть претендувати на отримання часткового відшкодування вартості корів. Iмпортери (як і раніше) додатково мають подавати копії контракту, рахунка-фактури (інвойса) та ВМД1.

1 Її форма затверджена наказом Мінфіну від 22.02.2012 р. №246.

Повернення отриманого відшкодування

Якщо поголів'я корів станом на 1 січня двох наступних років зменшується (з урахуванням введених в основне стадо закуплених племінних тварин, вартість яких була частково відшкодована), одержані бюджетні кошти повертаються до держбюджету повністю. Отримане відшкодування також належать до повернення у держбюджет у разі вибуття зі стада станом на 1 січня двох наступних років окремих закуплених племінних телиць, нетелей та корів, вартість яких була частково відшкодована, з причин, обумовлених набутими карантинними інфекційними хворобами або набутими з вини власника незаразними хворобами.

Наприклад, якщо сільгосппідприємство у 2012 р. отримало часткове відшкодування за 5 голів ВРХ у сумі 30000 грн (6000 х 5), а на початок 2013 р. та 2014 р. поголів'я худоби зменшилося, отримане відшкодування має бути повернуте до бюджету повністю.

Iнші види часткових відшкодувань

Що стосується інших видів часткових відшкодувань, які виплачуються суб'єктам господарювання, то слід зазначити, що порівняно з попередньою редакцією порядок їх виплат не змінився. Нагадаємо тільки, що СГД має право на такі часткові відшкодування:

1) відсоткової ставки за кредитами, залученими на:

— будівництво і реконструкцію тваринницьких та птахоферм і комплексів;

— придбання технологічного обладнання та механізмів;

— закупівлю тварин і птиці;

2) вартості будівництва та реконструкції тваринницьких ферм і комплексів та підприємств з виробництва комбікормів;

3) вартості придбаного обладнання та механізмів вітчизняного виробництва для тваринництва і птахівництва;

4) витрат на установку індивідуального доїння вітчизняного виробництва.

Докладніше — див. наш коментар у «ДК» №24/2011.

Наталія КУЦМІДА, «Дебет-Кредит»

До змісту номеру