• Посилання скопійовано

Коментар

Закон України від 23.02.2012 р. №4448-VI

Перевірки не для всіх

Новим Законом від 23.02.2012 р. №4448-VI (див. «ДК» №15/2012) визначено особливості перевірок фізосіб-підприємців та юросіб-«спрощенців» (неплатників ПДВ) у сфері госпдіяльності. Останнє означає, що цей закон не стосується перевірок, які віднесені до повноважень податкових органів.

Цим Законом введено особливості здійснення перевірок окремих суб'єктів підприємницької діяльності, а саме щодо:

1) фізосіб-підприємців, які не зареєстровані платниками ПДВ, діяльність яких не віднесена до високого ступеня ризику (далі — фізособи-«підприємці»). Тож зважаючи на те, що Закон не містить прямої норми, яка б не поширювала його дію на фізосіб-«спрощенців», та з огляду на назву Закону, слід вважати, що особливості перевірок, встановлені цим Законом, поширюються на всіх фізосіб-підприємців — неплатників ПДВ, у т. ч. і «спрощенців»;

2) юросіб, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, що передбачає включення ПДВ до складу єдиного податку, діяльність яких не віднесена до високого ступеня ризику відповідно (далі — юрособи-«спрощенці»). Тобто йдеться про юросіб-«спрощенців», які сплачують єдиний податок за ставкою 5% (п. 293.3 ПКУ).

З наведеного можна зробити висновок, що під дію закону не підпадають:

1) усі фізособи-підприємці, які є платниками ПДВ;

2) юрособи, які перебувають на загальних умовах оподаткування;

3) юрособи-«спрощенці», госпдіяльність яких віднесена до високого ступеня ризику та які сплачують єдиний податок за ставкою 3% плюс ПДВ.

Хто контролюватиме госпсуб'єктів?

Фізосіб-підприємців — неплатників ПДВ та юросіб на ЄП за ставкою 5%, діяльність яких не віднесена до високого ступеня ризику, перевірятимуть:

1) позапланово — органи державного нагляду (контролю) за додержанням санітарного законодавства;

2) позапланово і тільки за скаргами споживачів — органи захисту прав споживачів.

Крім того, тих же ФОП та ЮО, але діяльність яких віднесена до середнього ступеня ризику, планово та позапланово перевірятимуть органи ПФУ.

Таким чином, щоб визначити сферу дії цього Закону, варто врахувати критерії, за якими госпсуб'єкти розподіляються за ступенем ризику: високий, середній та низький. Ці критерії визначені у постановах КМУ:

1) від 30.11.2011 р. №1405 — критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності для санітарного та епідемічного благополуччя населення;

2) від 27.12.2008 р. №1164 — критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, пов'язаної з виробництвом, випуском і реалізацією продукції (виконанням робіт, наданням послуг);

3) від 09.03.2011 р. №233 — Порядок проведення ПФУ та його територіальними органами планових та позапланових перевірок платників ЄСВ.

Щодо порядку контролю

У цьому Законі терміни «державний нагляд (контроль)», «заходи державного нагляду (контролю)» вживаються у значеннях, наведених у Законі про держнагляд1.

1 Закон України від 05.04.2007 р. №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Нагадаємо, що відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону про держнагляд держорган визначає у віднесеній до його відання сфері критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від здійснення госпдіяльності.

Визначення понять

Державний нагляд (контроль) — діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади АРК, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) — планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Загалом підстави для проведення позапланових заходів госпсуб'єктів наведено у ч. 1 ст. 6 Закону про держнагляд. Проте вони обмежені приписом ст. 3 коментованого Закону.

Щодо документів, які надаються перед проведенням перевірки, то слід звернути увагу на приписи ч. 1, 3 ст. 6 Закону про держнагляд. Так, госпсуб'єкт повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного документа. Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення перевірки.

Тож при проведенні позапланового заходу перевіряльники мають пред'явити наказ на проведення перевірки та направлення, яке має містити вичерпний перелік питань, необхідність перевірки яких стала підставою для її здійснення.

Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати 10 робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва — 2 робочих днів. Продовження строку здійснення позапланового заходу не допускається (ч. 4 ст. 6 Закону про держнагляд).

Висновки

Ми вже давно звикли, що прийняття нового Закону — це не лише певні полегшення, а й нові проблеми, що безпосередньо стосується й Закону №4448.

1. Не можна не звернути увагу на певні переваги, адже перевірок з питань нагляду за госпдіяльністю у «спрощенців» — неплатників ПДВ значно поменшає, особливо позапланових перевірок, за умови виконання вимоги, що діяльність СГД не відноситься до високого ступеня ризику. Проте це не означає, що якщо госпсуб'єкт, скажімо, підпадає під критерії середнього ступеня ризику для контролю у санітарній сфері та до високого — у сфері контролю МНС, то його взагалі не перевірятимуть. Перевірки будуть, але з дотриманням вимог коментованого Закону.

2. Закон №4448 на момент публікації не оприлюднено. Тож на сьогодні можливі розбіжності у прочитанні, адже сам Закон не містить перехідних положень. У такому разі не виключено, що госпсуб'єктам доведеться вирішувати, допускати чи ні перевіряльників, які прийдуть на позапланову перевірку після опублікування Закону з наказами, винесеними до цієї дати (якщо, звісно, такі накази не будуть скасовані самими держорганами).

Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»

До змісту номеру