Лист ДПСУ від 03.10.2011 р. №1959/7/15-2217Ф
Коментований лист стосується деяких питань сплати земельного податку с/г підприємствами — платниками ФСП.
Так, ст. 302 ПКУ для сільськогосподарських товаровиробників — платників ФСП об'єктом оподаткування визначає площу сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому в користування, у тому числі на умовах оренди.
Землі сільськогосподарського призначення, як правило, виділяють в окрему категорію земель України. Стаття 22 ЗКУ визначає основний юридичний критерій відмежування земель с/г призначення від інших категорій земель:
— надані для виробництва сільськогосподарської продукції;
— здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності;
— розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції.
Йдеться про те, щоб така земля була надана або в цілому була призначена для таких цілей.
Землі сільськогосподарського призначення можуть належати с/г підприємствам на праві власності, яке, своєю чергою, може набуватися шляхом:
1) внесення до статутного капіталу земельних ділянок їх засновників;
2) придбання земельних ділянок за договорами купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами.
Сільськогосподарське підприємство може також використовувати землі, надані йому в користування, у тому числі на умовах оренди.
Як бачимо, головним критерієм віднесення землі до категорії сільськогосподарської (незалежно від того, чи є вона власністю платника ФСП, чи є орендованою) є її зв'язок із сільськогосподарською продукцією. Сільськогосподарською з точки зору податкового законодавства є продукція, що підпадає під визначення груп 1 — 24 УКТ ЗЕД, якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції). Також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах) для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання (пп. 14.1.234 ПКУ). Крім земель с/г призначення платник ФСП може використовувати інші земельні ділянки.
Юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власноручно виробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання, є сільськогосподарським товаровиробником (пп. 14.1.235 ПКУ). Нагадаємо, сільськогосподарські товаровиробники — платники ФСП не є платниками земельного податку, крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються для ведення сільськогосподарського товаровиробництва. Отже, як наголошують податківці у коментованому листі, якщо с/г земля перебуває під виробничою інфраструктурою і надана для с/г виробництва, для с/г товаровиробника — платника ФСП така земля звільняється від сплати податку за землю. Якщо ж с/г земля використовується для інших цілей або ж надана в оренду, земельний податок сплачується на загальних підставах. При цьому підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Юлія КЛОВСЬКА, «Дебет-Кредит»