Лист ДПАУ від 21.07.2011 р. №13186/6/15-0315
Епопея щодо відстоювання платниками свого права обирати спосіб подання звітності до органів ДПС триває вже не один рік. Ще до набрання чинності Податковим кодексом податківці неодноразово намагалися змусити ледве не всіх платників подавати звітність в електронній формі, зручній для приймання, але дуже часто з тих чи інших міркувань неприйнятній для конкретного платника. Нагадаймо, що на той час на законодавчому рівні обов'язковість подання звітності в електронній формі не була закріплена, хоча платників ПДВ усе-таки зобов'язали з травня минулого року подавати реєстри податкових накладних в електронній формі. Проте багато хто з платників, залишившись прихильником «паперової» звітності, подавав її особисто (при цьому флешки або диски з хml-файлом реєстру ПН надавались одночасно із декларацією з ПДВ на паперових носіях). Дуже часто це не було примхою або невиправданою впертістю, як правило, відмова від електронної звітності диктувалася реаліями життя (справді, не всі могли собі дозволити додаткові видатки на впровадження «електронки»).
Ситуація змінилася з 1 січня поточного року: пунктом 49.4 ПКУ для великих та середніх платників1 можливість обрання способу надання податкової звітності до органу ДПС звелась до єдиного варіанта. Цим пунктом Кодексу зазначених платників зобов'язали подавати звітність тільки в електронній формі — з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису посадових осіб підприємства у порядку, визначеному законодавством2.
1 Критерії розподілу платників податків на великі, середні, малі передбачені ч. 7 ст. 63 ГКУ.
2 Відповідно до Закону України від 22.05.2003 р. №852-IV «Про електронний цифровий підпис».
Відповідно платники, яких можна віднести до малих, мають право обрати один зі способів подання звітності, зазначених у п. 49.3 Кодексу, — незалежно від кількості працівників та обсягів, але з урахуванням ч. 7 ст. 63 ГКУ. Тобто вони можуть подавати «паперову» звітність до органів ДПС особисто або поштою (рекомендованим листом з повідомленням про вручення, не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації) чи обрати «електронну» звітність.
Останнім часом посилився тиск з боку органів ДПС на місцях щодо обов'язковості подання звітності засобами електронного зв'язку на тих платників, які відмовляються переходити на такий спосіб подання звітності. Платники вперто намагаються відстояти своє право на вибір, а місцеві податківці всіма правдами і неправдами примушують їх до переходу на електронну звітність. Відтепер платники мають вагомий аргумент на свою користь — листом від 21.07.2011 р. №13186/6/15-0315 ДПАУ підтверджує право малих підприємств подавати звітність у будь-який спосіб, визначений у ПКУ. Проте, обираючи «паперовий» варіант звітності, не забудьте про необхідність подання реєстрів ПН у разі реєстрації платником ПДВ тільки в електронній формі. Зі свого боку можемо лише додати, що перехід на «електронну» звітність спрощує життя бухгалтеру, попри те, що програми для складання звітності потребують постійного оновлення, часто дають збої, потребують від бухгалтера елементарних навиків роботи з Iнтернетом, ретельного дотримання правил формування електронної звітності тощо.
Зауважимо також, що навіть подання звітності в електронній формі, зокрема декларації з податку на прибуток, не виключає необхідності окремого подання платником (особисто або поштою), у довільній формі, розшифрування деяких рядків додатків, а також подання оригіналів ВМД — якщо в декларації з ПДВ заявлено суму до БВ.
Наталія КУЦМIДА, «Дебет-Кредит»