Лист ДПАУ від 18.06.2011 р. №11329/6/15-0516
У коментованиму листі головний податковий орган розглядає питання щодо оподаткування операцій з торгівлі цінними паперами (далі — ЦП). Можливо, це питання не викликало б якогось особливого інтересу, якби загальний принцип визначення об'єкта обкладення податком на прибуток, визначений розділом III ПКУ, не змінився порівняно з Законом про прибуток. Тобто тепер діє правило нарахування (п. 137.4 ПКУ), а раніше, як ми всі пам'ятаємо, діяло правило «першої події». Правда, вся біда в тому, що законотворці спеціально норму, за якою оподатковуються операції з торгівлі ЦП, деривативами та іншими, ніж ЦП, корпоративними правами, майже дослівно списали з аналогічної норми, яка діяла до 01.04.2011 р. і була викладена в п. 7.6 Закону про прибуток. Тому багато фахівців вважали, та й далі вважають, що зі спеціальних норм ПКУ, які стосуються торгівлі ЦП (п. 153.8 та п. 153.9 ПКУ), випливає, що при визначенні доходів/витрат за такими операціями залишилося правило «першої події». Коментований лист спростовує цей підхід і зазначає: «Після 01.04.2011 р. витрати на придбання цінних паперів, крім придбаних при первинному розміщенні, відображатимуться в момент отримання доходів від подальшого продажу цінних паперів». Правда, аргументів, якими керується головний податковий орган, можна сказати, у листі немає. Автор дотримується такої самої думки, як у листі, і наведе свої аргументи на користь такої позиції.
Визначення товару міститься в пп. 14.1.244 ПКУ. Там зазначено: товари — це «матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення». Як бачимо, ЦП, крім операцій з випуску та погашення, також є товаром. Стаття 137 ПКУ наводить порядок визнання доходів. Це загальне правило. Зокрема, у п. 137.4 зазначено, що «датою отримання доходів, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, є звітний період, у якому такі доходи визнаються згідно з цією статтею, незалежно від фактичного надходження коштів (метод нарахувань), визначений з урахуванням норм цього пункту та статті 159 цього Кодексу». А за п. 137.1 датою визнання доходів від продажу товарів є дата переходу покупцеві права власності на такий товар, у тому числі і на ЦП. Взагалі не зрозуміло, для чого було виділяти торгівлю ЦП у спеціальні норми. Варто також звернути увагу і на те, що відповідно до п. 135.2 ПКУ доходи (в тому числі і доходи від продажу кожного з окремих видів цінних паперів) мають визначатися на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку. Тобто сплату авансів чи отримання таких при операціях з ЦП все-таки дуже ризиковано відносити до «ціннопаперових» доходів/витрат за першою подією. Однозначно можна сказати, що норми, що стосуються ЦП-обліку, виписані некоректно. Але чи тільки вони? Так, наприклад, у пп. 153.1.1 ПКУ, який відповідає за визначення доходів в іноземній валюті, також є словосполучення «доходи, отримані/нараховані». Втім, і самі законотворці розуміють, що норму, пов'язану з операціями з ЦП, у ПКУ можна трактувати неоднозначно. Тому не забарилися зі змінами, і 07.07.2011 р. ВРУ прийнято в другому читанні законопроект №8217 (Закон №3609-VI), який, зокрема, вносить зміни до п. 153.8 та п. 153.9 ПКУ. Про всі зміни до ПКУ, які випливають із цього закону, читайте в наступних коментарях.
Галина БЕДНАРЧУК, «Дебет-Кредит»