Лист ДПАУ від 27.04.2011 р. №11956/7/15-0317
Коментований лист робить правильний висновок, фактично цитуючи норми ПКУ: «...платники податку на прибуток підприємства не мають права включати до складу витрат роялті, нараховані на користь нерезидента, якщо роялті виплачуються щодо об'єктів, права інтелектуальної власності щодо яких вперше виникли у резидента України (пп. «в» п. 1 пп. 140.1.2 п. 140.1 ст. 140)». Ніхто й не сперечається, адже це чітко прописано у ч. «в» пп. 1 п. 140.1.2 ПКУ. Тільки от біда — у листі все-таки жодного слова не сказано про те, як визначити особу, в якої вперше виникли (були набуті) права інтелектуальної власності на об'єкт інтелектуальної власності. Що це за спеціально уповноважений орган, визначений Кабміном, до якого податкові органи зобов'язані звернутися, щоб отримати висновок про таку особу в разі, коли між платником податку та органами ДПС виникнуть розбіжності щодо цього питання? Можливо, якби були відповіді на ці питання, то для уникнення непорозумінь платник самостійно звертався б і отримував відповіді на питання щодо резидентності особи, яка вперше отримала права інтелектуальної власності на той чи інший об'єкт.
Нагадаємо, що об'єкти права інтелектуальної власності перелічено у ст. 420 ЦКУ. До них належать:
— літературні та художні твори;
— комп'ютерні програми;
— компіляції даних (бази даних);
— виконання;
— фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення;
— наукові відкриття;
— винаходи, корисні моделі, промислові зразки;
— компонування (топографії) інтегральних мікросхем;
— раціоналізаторські пропозиції;
— сорти рослин, породи тварин;
— комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення;
— комерційні таємниці.
Визначення роялті наведене в п. 14.1.225 ПКУ, і це є «...будь-який платіж, отриманий як винагорода за користування або за надання права на користування будь-яким авторським та суміжним правом на літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп'ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, будь-яким патентом, зареєстрованим знаком на товари і послуги чи торговельною маркою, дизайном, секретним кресленням, моделлю, формулою, процесом, правом на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау)...».
Фактично виплата роялті може відбуватися після передання майнових прав інтелектуальної власності, що оформлюється обов'язково договором, який укладається відповідно до ЦКУ та іншого закону залежно від об'єкта права інтелектуальної власності.
Галина БЕДНАРЧУК, «Дебет-Кредит»