Лист СДПI ВПП у м. Львові від 24.03.2011 р. №5376/31-029
З прийняттям ПКУ госпсуб'єкти, які надавали послуги, змушені були звернути увагу на пп. 196.1.14, згідно з яким послуги, перелік яких наведено у пп. «в» п. 186.3 ПКУ, не є об'єктом оподаткування ПДВ.
Отже, йдеться про консультаційні, інжинірингові, інженерні, юридичні (у тому числі адвокатські), бухгалтерські, аудиторські, актуарні та інші подібні послуги консультаційного характеру, а також послуги з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп'ютерних систем.
Ця проблема виявилась набагато глибшою та складнішою, ніж здається на перший погляд, адже останнім часом є дуже популярним поряд з основним видом діяльності (код КВЕД 22.12.0 Видання газет, 22.13.0 Видання журналів та періодичних публікацій) задовольняти щоденну цікавість читачів та користувачів мережі Iнтернет шляхом розміщення на веб-сайтах або розсилання новин разом з розсиланням екранізацій друкованого видання в електронному виді всім користувачам Iнтернету за відповідну плату.
Електронні видання за своєю суттю та змістом, як правило, є екранізацією друкованого видання з додаванням різного роду необхідної та супутньої інформації, у т. ч. й з питань чинного податкового та іншого законодавства, що стосуються фінансово-господарської діяльності госпсуб'єктів, а також питань дозвільної системи, що супроводжує відповідні види підприємництва.
За відсутності спеціального закону розповсюдження електронних видань, журналів, газет чи іншої подібної продукції через Iнтернет та/або шляхом використання електронної пошти не можна віднести до діяльності у сфері інформатизації (код КВЕД 72).
Хоча багато хто намагався це пояснити, наприклад, прив'язавши Iнтернет-видання до електронно-інформаційних послуг за кодом 72.40.0 «Діяльність, пов'язана з банками даних» за КВЕД-2005, які, своєю чергою, не є об'єктом обкладення ПДВ.
Такий вид діяльності, як робота з базами даних, включає:
1) створення баз даних: збирання даних з одного чи декількох носіїв інформації;
2) зберігання баз даних: підготовка комп'ютерного запису певної інформації згідно з обумовленим форматом;
3) організація доступу до баз даних: подання даних в обумовленому порядку чи послідовності за допомогою вибірки чи прямим доступом (автоматичне керування). Дані можуть бути доступні для всіх чи для обмеженої кількості користувачів та можуть сортуватися за бажанням.
У цій ситуації, на нашу думку, варто брати до уваги не лише спосіб розповсюдження Iнтернет-видань, а й те, що саме під цим розуміє сам госпсуб'єкт. Якщо, звісно, Iнтернет-видання створюється окремо від друкованого або взагалі випускається виключно в електронному вигляді, то за певних умов, можливо, його й можна було б віднести до створення бази даних. Але нині, як правило, через мережу Iнтернет розповсюджуються в переважній більшості електронні версії (екранізації) друкованих видань, що не має нічого спільного з інформатизацією. Хоча користувачами — отримувачами електронних видань є юридичні особи, фізичні особи та фізичні особи — підприємці.
Тому ми цілком погоджуємося з позицією СДПI ВПП і також вважаємо, що надання послуг, які, зокрема, включають розповсюдження через мережу Iнтернет чи електронною поштою електронних видань (тобто екранізацію друкованого видання) у відповідному електронному форматі, підлягає обкладенню ПДВ на загальних підставах.
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»