Лист НБУ від 09.03.2011 р. №11-117/982-3354
Коментований лист роз'яснює суб'єктам господарювання, що використовують у своїй роботі готівку, особливості ведення таких операцій. Так, проведення підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень здійснюється в книзі обліку доходів і витрат1.
Зверніть увагу, що, на відміну від юросіб, ФОП не ведуть касову книгу, не оформлюють касових ордерів, усі касові операції ними ведуться в книзі обліку доходів та витрат. Як слушно зазначає НБУ, затвердження самої книги та методики її заповнення — функція податківців (ч. 3 ст. 8 Закону про ДПС2), тому питання щодо правильності заповнення книги ФОПом є поза його увагою: заповнення книги обліку доходів та витрат не є ні предметом консультацій НБУ, ні предметом його перевірок.
По суті, операцією оприбуткування готівки для підприємця є здійснення запису в книзі обліку доходів та витрат на повну суму її фактичних надходжень (п. 1.2 Положення №6373).
Тобто відсутність запису в книзі доходів і витрат фактично можна трактувати як неоприбуткування готівки (вчасно та в повному розмірі). У разі неповного та/або несвоєчасного оприбуткування у книзі готівки до ФОП, так само як і до юросіб, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу в п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми (абз. 3 ст. 1 Указу №4364).
1 Форма книги та порядок її заповнення затверджені Наказом ДПАУ від 24.12.2010 р. №1025 «Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи — підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення».
2 Закон України від 04.12.90 р. №509-XII «Про державну податкову службу в Україні».
3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою НБУ від 15.12.2004 р. №637.
4 Указ Президента від 12.06.95 р. №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».
Щодо строків, протягом яких можуть накладатися штрафи за порушення готівкового обігу, зокрема за понадлімітні кошти в касі, варто зазначити таке. Стаття 114 ПКУ регламентує граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків на рівні строків давності для нарахування податкових зобов'язань, визначених ст. 102 ПКУ (за загальним правилом — 1095 днів). Тобто, на думку НБУ, строк, протягом якого може бути накладено штраф за порушення норм готівкового обігу, — 3 роки.
Усе добре, але є одне «але». Ст. 102 ПКУ визначає вихідною датою для визначення строку у 1095 днів дату подання податкової декларації та/або дату граничного строку сплати грошових зобов'язань. У готівковому обігу таких дат немає! Звертаємо увагу: з 01.01.2011 р. нова норма ч. 2 ст. 250 ГКУ не поширюється на штрафи, розмір і порядок стягнення яких визначені за ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи ДПС та митні органи. А це автоматом подовжує строк, протягом якого накладаються штрафи, з шести місяців1 до 3 років.
1 Ч. 1 ст. 250 ГКУ.
Зверніть увагу, ПКУ не встановлює штрафів за готівкові порушення, такий штраф встановлено Указом №436, а указ не є законом. А в ч. 2 ст. 250 ГКУ робиться посилання на штрафи, встановлені «іншими законами». На нашу думку, практика піде шляхом того, що під штрафами, визначеними законами, розумітимуть, зокрема, і штрафи згідно з Указом №436.
Від себе додамо, що в листі від 02.12.2009 р. №870-0-2-09-22 Мін'юст стверджував, що штрафи за порушення готівкового обігу є різновидом адміністративно-фінансових санкцій із відповідним строком давності: протягом наступних 6 місяців з дня виявлення факту порушення, але не пізніш як через один рік з дня самого порушення. Тобто якщо порушення мало місце 01.04.2009 р., а акт перевірки касової дисципліни оформлено 02.02.2010 р., то штрафні санкції могли бути накладені до 31.03.2010 р. (завершується рік з дня самого порушення).
Проте доповнена ч. 2 ст. 250 ГКУ виводить з-під контролю цього Кодексу ті штрафні санкції, контроль за дотриманням яких покладено на органи ДПС та митні органи. Наразі чекаємо чітких та прозорих роз'яснень (нехай навіть і в листах-консультаціях) від ДПС та НБУ, з якої дати має обчислюватися строк у 3 роки. На сьогодні ми бачимо два варіанти: з дати фактичного порушення (то чи має бути воно зафіксоване перевіряльниками?) та з дати оформлення акта перевірки. На нашу думку, правильно обчислювати 3 роки з дати вчинення правопорушення, адже сам факт перевірки фіксуватиме саме порушення, і накладатиметься штраф.
Підсумуємо. Несвоєчасне/неповне оприбуткування готівки в касі суб'єкта господарювання коштуватиме йому 5-кратного штрафу від суми неоприбуткованої суми, і строк, протягом якого такий штраф може бути накладено, — вже не 6 місяців, а 3 роки.
Юлія КЛОВСЬКА, «Дебет-Кредит»