• Посилання скопійовано

Коментар

Лист ПФУ від 23.03.2011 р. №5535/03-30

Єдиний внесок — чергові роз'яснення ПФУ

ПФУ листом від 23.03.2011 р. №5535/03-30 (див. у «ДК» №21/2011) видав чергове роз'яснення щодо норм Закону про єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі — єдиний внесок). В листі надано відповідь на болючі питання страхувальників та застрахованих осіб. Тож залишити його без уваги неможливо.

Дохід, з якого нараховується єдиний внесок

Базою для нарахування єдиного внеску для підприємств, установ та організацій, інших юридичних осіб, утворених відповідно до законодавства України незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб, є (п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону про єдиний внесок):

1) сума нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону про оплату праці;

2) сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

ПФУ акцентує увагу на порядку визначення максимального розміру доходу, з якого розраховується єдиний внесок. У коментованому листі ПФУ роз'яснює, що кожен роботодавець окремо зобов'язаний нараховувати його на суму заробітної плати та/або винагороду за цивільно-правовим договором, нараховану ним у межах максимальної величини, встановленої законодавством (наразі 15 прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб у місяці, в якому відбувається нарахування доходу).

Тобто реальною є ситуація, коли людина, наприклад, заробляє за основним місцем роботи 10000,00 грн і 6000,00 за сумісництвом або за цивільно-правовою угодою, але це не означає, що єдиний внесок буде якимось чином порівнюватися за місцями одержання доходу і обкладатися спільно, тільки в межах максимального розміру доходу. За кожним таким місцем роботи роботодавець буде окремо порівнювати нарахований дохід із максимальною величиною доходу, з якого розраховується єдиний внесок, як і сказано у коментованому листі. З іншого боку, якщо такі два види доходів були одержані за одним місцем роботи, ПФУ вважає, що працедавець повинен порівнювати з максимальною величиною доходу загальний дохід працівника (тобто 16000,00 грн). I не бачить суперечності між такими різними підходами, адже це прямо передбачено законодавством. Якщо пригадати, що аналогічна норма діяла близько десяти років, згідно із нормами попереднього законодавства, скоріше за все, ситуація найближчим часом не зміниться.

Термін, за який нараховується дохід, що обкладається єдиним внеском

ПФУ в коментованому листі повертається до проблеми так званих «перехідних» виплат. Але ретельно уникає спірних питань з цього приводу.

Так, щодо виплат, які нараховуються за минулий період, все досить зрозуміло. Як правило, йдеться про лікарняні, про середню зарплату, яку виплачують працівнику при поновленні на попередньому місці роботи, або про виправлення помилок шляхом донарахування зарплати за минулі місяці. ПФУ роз'яснює: якщо нарахування фонду оплати праці здійснюються за попередній період, зокрема у зв'язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, вони відображаються у фонді оплати праці того місяця, у якому були здійснені нарахування. Так само нарахований єдиний внесок і дохід, з якого він був розрахований, відображатимуться й у звітності. А ось щодо виплат, які виплачуються за майбутній період, ситуація, як і раніше, незрозуміла, і ПФУ коментованим листом не додає ясності з цього питання. На нашу думку, у разі виплати у поточному місяці, наприклад, відпусткових за наступний місяць та одночасній сплаті єдиного внеску з суми цих відпусткових, відображати ці суми слід буде і в обліку, і у звітності того місяця, за який вони сплачуються.

Обчислення сум єдиного внеску за минулі періоди провадиться виходячи з розміру єдиного внеску, що діяв на день нарахування (обчислення, визначення) заробітної плати (доходу), на яку нараховується єдиний внесок (ч. 4 ст. 9 Закону про єдиний внесок). При цьому, знову ж таки, слід буде дотримуватися максимальної величини доходу, з якого обчислюється єдиний внесок, вже звертаючи увагу на місяць, до якого належить виплата. Бо така максимальна величина застосовується кожен місяць окремо.

Зверніть увагу: приклад розрахунку єдиного внеску, який ПФУ наводить у коментованому листі, можна застосовувати на практиці дуже обережно. Адже 18.02.2011 р. у листі №3116/03-30 (який ми коментували у «ДК» №16/2011) ПФУ вже наводив приклад з точно такими ж умовами, але порядок розрахунку єдиного внеску щодо утримань був інший.

Розгляньмо цей приклад уважніше.

«Працівнику в грудні 2010 року нараховано заробітну плату в сумі 8000 грн та відпусткові — 15500 грн, у тому числі — 7000 грн за грудень і 8500 грн за січень 2011 року.

За січень 2011 року нараховано заробітну плату в сумі 6000 грн».

Щодо нарахувань єдиного внеску ПФУ точку зору не змінив:

«Нарахування страхових внесків за грудень 2010 року здійснюється таким чином:

13830 грн (у межах максимальної величини, встановленої на грудень 2010 року) х 33,2% = 4591,56 грн;

8500 грн х 33,2% = 2822,00 грн.

За січень 2011 року:

5615 грн (у межах максимальної величини, встановленої на січень 2011 року, та враховуючи відпусткові, нараховані в грудні, а саме 14115 - 8500) х розмір єдиного внеску відповідно до класу професійного ризику виробництва».

А ось утримання у коментованому листі робить зовсім інші!

«Утримання:

страхових внесків за грудень 2010 року — 13830 грн х 2% = 276,60 грн» (у коментованому листі 13830 грн х 1 - 5% = 679,00 грн);

«8500 грн х 2% = 170,00 грн» (у коментованому листі 8500 грн х 1 - 5% = 412,50 грн);

«єдиного внеску за січень 2011 року — 5615 грн х 3,6% = 202,14 грн» (у коментованому листі 5615 грн х 6,1% = 342,52 грн.

Тільки проаналізувавши ставки, можна зрозуміти, що працівники, дохід яких розглядався у коментованому листі і в листі №3116/03-30, є різними насамперед за професіями. Адже ставку 6,1% єдиного внеску встановлено тільки для платників, які працюють на посадах, зазначених у п. 9 ст. 8 Закону про єдиний внесок. Незрозуміло, чому ПФУ в умовах прикладу не зазначив цей важливий факт, можливо, у фонді вважають, що працедавці здогадаються і так. Тож будьте уважні і звертайте увагу на такі «дрібниці» у роз'ясненнях.

Ганна БИКОВА, «Дебет-Кредит»

До змісту номеру