Коментар

Лист ДПАУ від 22.02.2011 р. №4940/7/16-1517-26

Облік операцій з торгівлі борговими зобов'язаннями завжди супроводжувався безліччю неоднозначних питань, вирішення яких кожен бухгалтер бачив по-своєму.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦКУ за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути:

1) право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога);

2) право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. I якщо клієнтом у договорі факторингу може бути як фізична, так і юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності, то фактором, зверніть увагу, може бути тільки банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Досить близьким до факторингу за значенням є договір відступлення права вимоги (цесія). Так, відступленням права вимоги є операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації (пп. 14.1.255 ПКУ). Проте, зверніть увагу, тут немає обов'язкової вимоги, щоб стороною в договорі був банк чи інша фінансова установа, тобто немає жодного обмеження, хто саме може виступати стороною в договорі відступлення права вимоги. Крім того, предметом факторингу може бути тільки грошова вимога, в той час як за договором відступлення права вимоги передаватися можуть і товарні вимоги. I ще одна ознака, що відрізняє ці два договори, — це плата за відступлення вимоги: у договорі факторингу платність є обов'язковою умовою.

Отже, підсумуємо: тільки при дотриманні одночасно всіх трьох ознак (суб'єктний склад, платність, предметом договору є грошова вимога) договір відступлення права вимоги можна вважати, по суті, договором факторингу.

Підпункт 196.1.5 ПКУ звільняє операції з торгівлі борговими зобов'язаннями за кошти та цінні папери від обкладення ПДВ. Але, зверніть увагу, звільнення від ПДВ не стосується операцій з інкасації боргових вимог та факторингу (крім факторингових операцій, якщо об'єктом боргу є валютні цінності, ЦП). Тобто послуга факторингу підпадає під обкладення ПДВ за загальними правилами. Так, наприклад, фінансова компанія А зі статусом торговця цінними паперами купує векселі та перепродує їх на вторинному ринку, такі операції в частині винагороди обкладатимуться ПДВ. I немає значення, які результати продажу: продано боргову вимогу, ЦП з дисконтом чи з премією — сам продаж ЦП та боргових вимог звільнено від ПДВ, оподатковується тільки винагорода.

Відповідно до пп. 196.1.1 ПКУ операції з продажу ЦП не є об'єктом оподаткування: при продажу у звітному періоді цінних паперів продавець заповнює в декларації з ПДВ¹ рядок 3 з обов'язковим розшифруванням змісту та суми операції в таблиці 1 додатка Д6.

¹ Затверджена наказом ДПАУ від 25.01.2011 р. №41.

Додатна різниця від продажу конкретних видів ЦП та боргових вимог відображається в рядку 03 декларації з прибутку — із розшифруванням за рядками 03.4 — 03.6 та 03.20 додатка IД до цієї декларації (при заповненні рядка 03.20 має бути заповнено і додаток ЦП із розшифруванням доходів за конкретними видами ЦП).

Нагадаємо, що чинне законодавство дозволяє передавати право вимоги боргу без згоди боржника. На практиці боржника просто інформують про заміну кредитора або додатковою угодою, чи просто надсилають листа про те, що платіж має бути здійснено за новими реквізитами.

Приклад Фінансова установа А 10.05.2011 р. придбала вексель третьої особи (виписаний на стороннє підприємство) номіналом 10 тис. грн за 9,8 тис. 16.05.2011 р. вексель вже було продано підприємству Б за 12 тис. грн. Податковий та бухгалтерський облік цих двох госпоперацій відображено в таблиці.

Облік операцій торгівців борговими зобов'язаннями фінустанови А

Юлія КЛОВСЬКА, «Дебет-Кредит»