Лист ДПАУ від 02.03.2011 р. №4284/6/32-0715
Відповідно до п. 226.1 ПКУ виробники та імпортери алкогольних напоїв і тютюнових виробів зобов'язані маркувати ці підакцизні товари марками акцизного податку. Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів затверджено постановою КМУ від 27.12.2010 р. №1251 (далі — Положення №1251). Вироблені в Україні алкогольні напої і тютюнові вироби маркуються марками, що відрізняються дизайном та кольором від марок, призначених для імпортованих алкогольно-тютюнових виробів. При цьому маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об'ємних одиниць, а вироблені в Україні алкогольні напої з вмістом спирту від 1,2 до 8,5 відсотка об'ємних одиниць не маркуються. Контроль за наявністю марок на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх ввезення на митну територію України здійснюють митні органи (за вітчизняними товарами — органи ДПС). Ввезені алкогольні напої та тютюнові вироби маркуються виробниками зазначеної продукції1.
1 У п. 226.10 ПКУ зазначено перелік видів продукції, яка не підлягає маркуванню.
Щоб здійснити маркування, імпортер повинен закупити необхідну кількість марок у податкового органу.
Згідно із п. 226.16 ПКУ і п. 25 Положення №1251 марки, не використані покупцем марок для маркування через їх пошкодження, повертаються в орган ДПС — для утилізації з відшкодуванням фактично сплачених сум податку. Плата за марки поверненню не підлягає.
Відповідальність за порушення порядку маркування, продажу алкогольних напоїв і тютюнових виробів, несплату чи несвоєчасну сплату податку несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи згідно із законом.
Водночас за п. 228.8 ПКУ при виявленні нестачі марок (у зв'язку з їх розкраданням, знищенням, маркуванням алкогольних напоїв і тютюнових виробів, призначених для продажу на експорт, тощо) виробники такої продукції несуть повну майнову відповідальність у розмірі розрахункової суми податку, яка повинна бути сплачена до бюджету в разі реалізації підакцизних товарів, для маркування яких придбавалися марки акцизного податку. У даному випадку імпортери не є виробниками продукції, що підлягає маркуванню, але є покупцями марок. У зв'язку з цим і виникають запитання щодо того, чи повинні імпортери нести відповідальність згідно із цим підпунктом ПКУ у разі виявленні нестач. У коментованому листі ДПАУ покладає відповідальність у таких випадках на покупців акцизних марок — платників акцизу, тобто на імпортерів. I хоча п. 228.8 ПКУ не згадує жодним словом про імпортерів, все-таки їх можна було б у цьому разі прирівняти до виробників — адже фактично відповідальним за перетин кордону та ввезення на митну територію України підакцизних товарів є імпортер. Проте тут слід наголосити, що імпортер не наклеює сам марки на підакцизні товари, а передає їх нерезиденту-виробнику, але при цьому саме він фактично несе відповідальність за використання марок таким виробником. I у зв'язку з цим дуже актуальним є питання контролю з боку імпортера за використанням переданих марок.
Наталія КУЦМIДА, «Дебет-Кредит»