Лист Державної податкової адміністрації України від 22.02.2011 р. №4905/7/16-1517-10
Фіскальна позиція ДПАУ є звичною для платників ПДВ. Податківці не втомлюються підміняти поняття: раніше — Закону про ПДВ, а тепер — ПКУ. Отож погляньмо на ситуацію ближче.
В умовах дії ПКУ багато кого з бухгалтерів особливо цікавить подальша доля тих податкових накладних, які з тих чи інших причин не були включені до податкового кредиту до 1 січня 2011 року. «Війна» за запізнілі податкові накладні точиться вже не один рік, але зараз вона набуває особливої гостроти — адже всупереч положенням ПКУ ДПАУ накладає додаткові обмеження щодо їх включення до податкового кредиту. У зв'язку з цим нагадаємо, що відповідно до п. 198.6 ПКУ період включення до ПК сум ПДВ за раніше отриманими податковими накладними обмежується строком у 365 календарних днів з дати виписки1. ПКУ не містить додаткового обмеження податкового кредиту щодо тих податкових накладних, запізніле отримання яких не підтверджено документально.
1 За умови дотримання всіх інших вимог статті 198 ПКУ.
Зазначимо, що правила формування податкового кредиту встановлено статтею 198 ПКУ.
У коментованому листі свою позицію податківці, з одного боку, мотивують посиланням на ст. 7 вже не чинного Закону про ПДВ, а з іншого — на принципи відображення первинних документів (а такими податкові накладні є відповідно до Положення №881) у бухгалтерському обліку і вкотре «прив'язуються» до Порядку №7992.
У зв'язку з цим мусимо зауважити, що посилання на Закон про ПДВ можна пояснити лише тим, що податкові накладні, датовані до 01.01.2011 р., складалися саме на підставі цього Закону. Але ж у згаданому Законі жодним словом не йшлося про обмеження ПК тільки на підставі несвоєчасного відображення отриманих податкових накладних — тут діяв лише строк позовної давності (у 1095 календарних днів). А чинний ПКУ (п. 198.6) містить обмеження — 365 днів! Тому платники ПДВ, на нашу думку, сміливо можуть керуватися саме ним при формуванні ПК поточного податкового періоду.
Крім того, Положення №88 не містить окремих вимог щодо реєстрації вхідних первинних документів у журналі (книзі) реєстрації вхідної кореспонденції і заборони відображати їх без цієї реєстрації у бухобліку. Разом з тим практика свідчить, що доцільним і цілком виправданим є ведення журналу обліку бухгалтерських документів «під розписку» з метою їх своєчасного надання у бухгалтерію підприємства матеріально відповідальними особами та керівниками підприємства для наведення порядку в організації бухобліку.
Зверніть також увагу, що відповідальність за несвоєчасне складання облікових регістрів та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці облікові регістри (п. 3.4 Положення №88). Крім того, головний бухгалтер підприємства здійснює контроль за дотриманням графіка документообігу, а керівник підприємства може своїм наказом винести догану або попередження несумлінному працівникові. I тому неправомірність точки зору ДПАУ щодо обмежень у відображенні податкових накладних тільки на підставі недотримання вимог Положення №88 вважаємо очевидною.
Не цілком коректними є і вимоги щодо обов'язковості надсилання податкових накладних рекомендованими листами (із повідомленням про вручення), адже до обов'язків бухгалтерії не входять функції секретаріату щодо реєстрації отриманої кореспонденції.
Зауважимо також: дуже часто невключення податкових накладних до ПК пов'язане, наприклад, з елементарною необізнаністю постачальника щодо правильної виписки податкової накладної, що і може призводити до запізнення з надсиланням документів поштою.
Iнша ситуація: інтернет-компанії розсилають документи поштою в своїх фірмових конвертах без штемпеля, або документи було надіслано не за тією адресою. Що робити у таких випадках? У своїх виступах на семінарах фахівці ДПАУ все-таки радять реєструвати ці документи у журналі вхідної кореспонденції і ставити на накладній штамп «Отримано» з датою отримання. На нашу думку, це слушно, але не принципово.
А от щодо бухгалтерського обліку податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ, то тут слід керуватись Iнструкцією №1413.
1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. №88.
2 Порядок оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій, затверджений постановою КМУ від 28.07.97 р. №799.
3 Iнструкція з бухгалтерського обліку податку на додану вартість, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 01.07.97 р. №141.
Наталія КУЦМIДА, «Дебет-Кредит»