• Посилання скопійовано

Коментар

Лист Держмитслужби України від 16.03.2011 р. №11/2-10.15/4401-ЕП

Для початку нагадаємо, що за ПКУ митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов'язань. Певно, це й сприяло написанню коментованого листа, в якому головний митний орган роз'яснює окремі нюанси нарахування штрафних санкцій відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі — ПКУ).

Нагадаємо також, що відповідно до п. 12 ст. 1 МКУ «митна декларація — письмова заява встановленої форми, яка подається митному органу і містить відомості щодо товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, необхідні для їх митного оформлення або переоформлення». Відповідно до ст. 44 МКУ пред'явлення митному органу для митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, а також документів на них здійснюється у строк не пізніше ніж через три години після прибуття зазначених товарів і транспортних засобів до пункту пропуску через митний кордон України або таке місце. Особи, які переміщують товари і ТЗ через митний кордон України чи провадять діяльність, контроль за якою МКУ покладено на митні органи, зобов'язані подавати митним органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю. Перелік таких документів та відомостей визначено КМУ1.

1 Постанова КМУ від 01.02.2006 р. №80 «Про перелік документів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України».

Одними з таких документів, обов'язкових для подання, є якраз митна декларація та декларація митної вартості при потребі (п. 1 та п. 5 Постанови №80). Митна декларація подається митному органу, який здійснює митне оформлення, протягом 10 днів з дати доставлення товарів і транспортних засобів до митного органу призначення (ст. 85 МКУ). Цей строк, як виняток, може збільшуватися у порядку та на умовах, визначених постановою КМУ від 26.03.2003 р. №377.

Як зазначено в коментованому листі, у разі коли митна декларація не подається у зазначені строки (з урахуванням збільшення строку пред'явлення та продовження строків декларування), то митний орган на наступний день після граничного строку подання декларації вчиняє такі дії:

1) складає акт про несвоєчасне подання митної декларації;

2) складає з урахуванням вимог п. 116.1 ПКУ податкове повідомлення-рішення про нарахування штрафних санкцій у розмірі, встановленому п. 120.1 ПКУ;

3) нараховує самостійно податкові зобов'язання та штрафні санкції відповідно до вимог п. 123.1 ПКУ, якщо платник податків не встигне подати митну декларацію до дати складання податкового повідомлення-рішення за самостійно нарахованими ПЗ.

При цьому митний орган наголошує на тому, що при вчиненні вищезазначених дій до платника податків може бути застосовано тільки один вид штрафної (фінансової) санкції (штрафу), передбаченої ПКУ та іншими законами України (п. 116.2 ПКУ).

Також коментованим листом звертається увага на те, що в разі якщо платник податків не сплачує у встановлені законом строки суми самостійно визначеного ним грошового зобов'язання, то він несе відповідальність у вигляді штрафу за приписами п. 126.1 ПКУ.

При цьому, оскільки йдеться про суми самостійно визначеного платником податків грошового зобов'язання, підстав для застосування норм п. 126.1 ПКУ в разі порушення платником податків граничних термінів сплати податкових зобов'язань, визначених митним органом у податкових повідомленнях, немає. Тут слід нагадати, що відповідно до п. 57.1 ПКУ сплата ПЗ, визначеного у митній декларації, здійснюється платником податків до закінчення митного оформлення товарів. Просто без такої сплати не відбудеться митне оформлення товарів.

Виникає запитання: як бути, якщо платник податків визначив податкові зобов'язання, сплатив їх вчасно, але після завершення митного оформлення виявив помилку у їх розрахунку?

Головний митний орган зазначає, що положення ПКУ не передбачають можливості здійснювати доплати ПЗ за митними деклараціями після закінчення митного оформлення товарів. У такому разі платник податків не має можливості надіслати уточнюючий розрахунок з урахуванням вимог п. 50.1 ПКУ. А митний орган, своєю чергою, має самостійно визначити податкові зобов'язання та надіслати податкове повідомлення-рішення.

Наостанок додамо, що ДМСУ каже про застосування нею у першому півріччі 2011 року штрафу за неподання митної декларації в розмірі 1 грн. Ми погоджуємось з таким висновком, який повністю відповідає нормам ПКУ.

Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»

До змісту номеру