Коментар

Лист Міністерства праці та соціальної політики України від 18.02.2011 р. №1742/0/14-11/18

Лікарняні: якщо прийшло фінансування…

У «ДК» №7/2011 ми писали про новий механізм, який запровадили в ФСС з ТВП з 01.01.2011 року щодо фінансування допомоги по тимчасовій втраті працездатності, по вагітності та пологах і на поховання. Зупинившись на теорично-практичному розгляді порядку подання документів до Фонду для отримання фінансування, у цій статті ми продовжуємо описувати механізм виплати допомоги на другому етапі: що робити з коштами, які надійшли на окремий рахунок підприємства?

Що треба зробити для отримання фінансування

Нагадаємо, що відповідно до ст. 21 Закону №2240¹ для отримання фінансування підприємству необхідно зробити три кроки.

Крок 1. Працівник надав листок непрацездатності. Листок вивчає комісія із соціального страхування, що діє на підприємстві, розглядає підстави для призначення, інші документи, після чого приймає рішення своїм протоколом про призначення страхової виплати за листком (статті 50 - 52 Закону №2240). Отримавши протокол та листок для оплати, бухгалтерія проводить розрахунок середньої заробітної плати відповідно до Порядку №1266² та визначає суму допомоги.

¹ Закон України від 18.01.2001 р. №2240-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням».

² Постанова КМУ від 26.09.2001 р. №1266 «Про обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням».

Крок 2. Заповнення заяви-розрахунку на отримання фінансування. У заяві-розрахунку бухгалтерія зазначає відомості про всі випадки отримання страхових коштів від Фонду та додає платіжку про сплату єдиного внеску.

Крок 3. Отримання фінансування. Для цього підприємство відкриває окремий поточний рахунок (на слуху як «цільовий»), реквізити якого зазначено в заявці-розрахунку, і чекає страхових коштів від Фонду.

Зібрані документи підприємство надає Фонду на розгляд і призначення фінансування. Фонд, призначивши фінансування, протягом 10 робочих днів (строк, визначений ст. 21 Закону №2240) перераховує страхові кошти для виплати допомоги працівникам.

Очікувані цільові кошти від Фонду надходять на окремий поточний рахунок.

Як довго кошти перебувають на рахунку

Отримавши страхові кошти на окремий (цільовий) рахунок, підприємство має розмежувати їх за строками виплати:

1) для лікарняних — цільові кошти виплачуються в найближчий до виплати зарплати день після сплати всіх обов'язкових внесків та ПДФО;

2) для допомоги по вагітності та пологах та допомоги на поховання цільові кошти виплачуються застрахованій особі не пізніше наступного робочого дня за днем отримання коштів на рахунок. У цьому разі все дуже просто, адже з таких видів допомоги не утримуються ПДФО та ЄСВ, тому скільки коштів надійшло, стільки й виплатили. Чого не скажеш про суми лікарняних…

Після виплати допомоги невикористані страхові повертаються до Фонду протягом трьох робочих днів.

Який порядок виплати допомоги запровадили банки?

На виконання листа Мінпраці від 18.02.2011 р. №1742/0/14-11/18 (див. «ДК» №10/2011), яким, зокрема, зазначено таке: «Частиною другою статті 21 Закону №2240 передбачено, що страхувальник-роботодавець відкриває окремий поточний рахунок (або окремий рахунок для бюджетних установ) для зарахування страхових коштів, які надаються Фондом і можуть бути використані страхувальником виключно для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам. Проте частина цих коштів має бути утримана в рахунок сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, які відповідно до законів України утримуються з цих виплат і за утримання яких роботодавець несе відповідальність згідно із законодавством України. Зазначене рекомендуємо довести до відома відділень НБУ та банків України», — усе більше і більше банків почали розмежовувати платіжні доручення на ПДФО та ЄСВ, вимагаючи від підприємств самостійно обчислювати суми для отримання коштів.

Майже всі договори на відкриття банківського рахунка зі спеціальним режимом використання мають подібні фрази: «Платіжні доручення на видачу (переказ) страхових коштів Банк приймає та здійснює видачу (переказ) вищезазначених коштів за умови дотримання Клієнтом чинного законодавства щодо сплати страхових внесків та надання на вимогу банку підтвердних документів щодо їх сплати, за достовірність яких він несе в подальшому повну відповідальність згідно з вимогами чинного законодавства України».

Отже, на підприємство переклали неймовірно складний розрахунок-розподіл ПДФО та ЄСВ, до яких ще потрібно прописати окремі проведення в обліку.

Випадки виплати лікарняних

Приклад 1 Безпроблемний випадок.

Працівник хворів до 5 днів, загальне захворювання. Усі ці дні непрацездатності за первинним листком припали на оплату за рахунок коштів роботодавця. Останній за місяць нарахував суму допомоги, зарплату і все разом виплатив у встановлені строки виплати зарплати. Бухгалтерський та податковий облік подано у таблиці 1.

Таблиця 1

Нарахування зарплати та лікарняних

Приклад 2 Iдеальний випадок.

Працівниця була на лікарняному по догляду за хворою дитиною 10 днів. Усі дні оплачує Фонд, фінансування відбулося вчасно — до виплати зарплати за цей місяць.

За місяць працівниці нараховано зарплату 2500 грн та лікарняні 500 грн, кошти на виплату яких вже є на окремому поточному рахунку підприємства. З огляду на те, що на окремий поточний рахунок надійшли кошти з урахуванням ПДФО та ЄСВ, які у вигляді утримань становлять загальну суму допомоги, підприємство обчислює окремо ПДФО та ЄСВ із зарплати та лікарняних і подає до банку розрахункові документи окремо для кожного рахунка:

1) нарахована зарплата 2500 грн, з яких сума ПДФО за ставкою 15% становить 361,50 грн і сума ЄСВ 3,6% — 90,00 грн. Нарахування на ФОП становлять 37% — 925,00 грн;

2) нарахована сума лікарняних 500 грн, з яких сума ПДФО за ставкою 15% становить 73,50 грн і сума ЄСВ 2% — 10,00 грн. Нарахування на лікарняні становлять 33,2% — 166,00 грн.

Сплативши всі обов'язкові податки та внески, підприємство з двох рахунків отримує до каси кошти для виплати зарплати та лікарняних. Для уникнення запитань під час перевірки бухгалтер поділила виплату на два документи: зарплату виплатили на підставі відомості, а лікарняні видали за окремим видатковим касовим ордером. Бухгалтерський та податковий облік для цього випадку подано у таблиці 2.

Таблиця 2

Нарахування зарплати та лікарняних

Зверніть увагу, що в обліку на субрахунку 661 вводиться аналітика для розмежування видів нарахувань: зарплати (ЗПЛ) та лікарняних (ЛIК).

На деяких підприємствах для нарахування лікарняних ввели субрахунок 663, що також може бути.

Найпоширеніші випадки. Про попередні, описані вище, випадки мріє кожен бухгалтер, бо всі суми та умови ідеально описують механізм фінансування, і, здавалося б, це не викликає жодних запитань. Але на практиці кожен окремий лікарняний має свою історію, періоди захворювання, середні зарплати і загалом різні місячні доходи, які підпадають під ставки 15% та 17% для утримання ПДФО із обмеженням у 9410 грн і вище, які підпадають під різні ставки ЄСВ 3,6% та 2% до обмеження 14115 грн.

Такі умови нарахувань зарплати та лікарняних виводять в розрахунковий листок працівника неймовірні розрахунки, через те що ні Мінпраці, ні Фонд, ні НБУ, ні ПФУ не дозволяють (не дають) об'єднати виплату зарплати та лікарняних на одному рахунку для спрощення сплати дорученнями обчислених єдиних сум ПДФО та ЄСВ із зарплати та лікарняних. А якщо додати до всього цього ще несвоєчасне отримання фінансування від Фонду, яке надходить на окремий рахунок підприємства після дня виплати зарплати, залишок невиплачених страхових коштів переходить на наступний місяць, тим самим утворюючи у підприємства заборгованість, яка, по суті, виникла не з його вини!

Сьогодні практика свідчить, що більшість малих та середніх підприємств мають працівників, у яких стійкий імунітет і які не хворіють довше 5 днів, бо треба працювати, а хворіти ніколи. Можливо, такий ефект намагались отримати розробники Закону про ЄСВ, бо саме завдяки йому було встановлено такі шокуючі умови виплати страхових коштів застрахованим особам. Менше звернень від підприємств на оплату лікарняних, менша розтрата коштів з Державного реєстру соціального страхування, на які, до речі, мають повне право всі застраховані особи, бо вони сплачували, сплачують і сплачуватимуть страхові внески зі своїх доходів!

На великих підприємствах бухгалтери та програмісти самостійно розробляють окремі механізми та розрахунки сум ПДФО та ЄСВ, сум доходів до виплати окремо за основним та спеціальним рахунками. I все це тільки в межах їх бачення та «відчуття», бо жодного коментарю або порад від розробників «нового фінансування» годі чекати (вони й самі не знають, як порахувати і виплатити правильно!).

Наразі й автор входить в ту величезну армію бухгалтерів та програмістів, які перебувають у пошуках порад щодо єдиного механізму і єдиного порядку обчислення. А поки що радимо обчислювати всі окремі суми ПДФО, ЄСВ та суми допомоги «до виплати» власноруч, окремо, під час здійснення виплати страхових коштів, можливо, застосовуючи пропорційність сум у коефіцієнті до нарахування та виплати.

Про страхові свідоцтва

У минулій статті (див. «ДК» №7/2011), крім механізму фінансування, ми розглядали також зміни в обчисленні страхового стажу працівникам.

У цій статті звернемо увагу, що раніше описані та вищезазначені перешкоди — це ще не всі неприємні новини. Так, між іншим, завдяки появі єдиного реєстру соціального страхування Пенсійний фонд пригадав, що ним не просто так було витрачено час і кошти за останні 10 років: ПФУ нагадав про страхові свідоцтва застрахованих осіб як про той основний документ, який дає право на отримання ними страхових виплат (лікарняних, декретних тощо) за рахунок коштів Фонду (які він отримує з єдиного реєстру соцстрахування).

Так, на офіційному сайті www.pfu.gov.ua ПФУ 31.01.2011 р. розмістив інформацію¹ щодо видачі свідоцтв про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Щодо свідоцтв з соціального страхування

Iнформація щодо видачі свідоцтв про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначена Порядком видачі та зразком свідоцтва про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2000 р. №1306.

Пунктом 2 вищезазначеного Порядку регламентується, що страхове свідоцтво є єдиним для всіх видів загальнообов'язкового державного соціального страхування документом суворої звітності, що підтверджує право застрахованої особи на одержання послуг та матеріального забезпечення за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням.

Відповідно до пунктів 3, 4, 6 цього Порядку страхове свідоцтво видається кожній особі, яка підлягає будь-якому виду загальнообов'язкового державного соціального страхування, на підставі анкети застрахованої особи після обов'язкової реєстрації цієї особи в органах Пенсійного фонду. Анкета застрахованої особи заповнюється цією особою відповідно до наданого зразка, підписується нею, засвідчується підписом роботодавця і печаткою та подається ним до органу Пенсійного фонду України, де його зареєстровано як платника страхових внесків. Особи, які забезпечують себе роботою самостійно, особи, які добровільно сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а також громадяни України, які працюють за межами України і не застраховані в системі соціального страхування країни, де вони перебувають, подають анкету до органів Пенсійного фонду за постійним місцем проживання самостійно одночасно з реєстрацією платниками страхових внесків.

Для громадян, які відмовилися від ідентифікаційного номера через свої релігійні переконання, у страховому свідоцтві ідентифікаційний номер не зазначається.

Ще на початку статті автор звернула увагу на статті 50 - 52 Закону №2240, якими передбачено, що наданий працівником листок непрацездатності вивчає комісія із соціального страхування, що діє на підприємстві, розглядає підстави для призначення, інші документи. Такими іншими документами, виявляється, і є це страхове свідоцтво! Воно фактично надає статус «застрахованої особи» особі, яка його пред'являє для оплати йому лікарняних, декретних тощо².

¹ http://pfu.gov.ua/pfu/control/uk/publish/article?art_id=165330.

² На кшталт «ідентифікаційного номера» особи, яким підтверджується особа як платник податку.

Отже, звернімося до ключових чотирьох пунктів згаданої вже ПФУ постанови КМУ №1306:

— страхове свідоцтво є єдиним для всіх видів загальнообов'язкового державного соціального страхування документом суворої звітності, що підтверджує право застрахованої особи на одержання послуг та матеріального забезпечення за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням (п. 2);

— страхове свідоцтво пред'являється застрахованою особою у разі одержання послуг та матеріального забезпечення за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, укладення трудового договору (контракту), договору цивільно-правового характеру, предметом якого є виконання робіт та надання послуг, під час прийому на навчання, а також в інших випадках, передбачених законодавством (п. 17);

— у разі втрати або пошкодження страхового свідоцтва застрахованій особі видається його дублікат на підставі раніше поданих документів та особистої заяви застрахованої особи, де пояснюються обставини втрати або пошкодження. У лівому верхньому кутку страхового свідоцтва ставиться штамп або робиться чорним чорнилом напис »дублікат» (п. 15);

— якщо відомості, що включаються до страхового свідоцтва, з часом зазнали змін, застрахована особа у місячний термін з дня настання змін зобов'язана через страхувальника подати органу Пенсійного фонду заяву про обмін страхового свідоцтва разом з копіями документів, що підтверджують ці зміни (п. 14).

Як бачимо, проблему отримання страхових коштів від Фонду ускладнює не тільки механізм фінансування, але й проста відсутність у застрахованої особи страхового свідоцтва. Про що заздалегідь має подбати сама застрахована особа, а потім вже роботодавець має потурбуватися про правильне обчислення та виплату суми допомоги та сплату податку з доходів фізичних осіб та ЄСВ з цієї суми.

Наразі маємо дві проблеми, що виникли за рахунок наших же сплачених коштів!

Як довго це триватиме — наразі не відомо.

Вже сьогодні обуреним страхувальникам та застрахованим особам обіцяють найближчим часом поліпшення механізму фінансування або повернення до відшкодування. Коли це буде — невідомо. Але ми чекатимемо…

Тетяна МОЙСЕЄНКО, «Дебет-Кредит»