Лист ДПАУ від 28.01.2011 р. №2337/7/23-7017/125
Податковим кодексом органам ДПС надано право здійснювати камеральні, документальні та фактичні перевірки.
Коментованим листом ДПАУ звертає увагу на порядок проведення фактичних перевірок та допуск посадових осіб податкового органу до їх проведення. Перелік підстав для проведення такого виду перевірок є виключним (п. 80.2 ПКУ).
1. Допуск до перевірки. Відповідно до п. 81.1 ПКУ платник податку має право допустити перевіряльників до перевірки за умови пред'явлення йому або уповноваженому представнику направлення на перевірку під розписку до її початку.
У направленні мають бути зазначені: дата видачі, найменування податкового органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (П. I. Б. фізичної особи — платника податку, який перевіряється), підстави, передбачені п. 80.2 ПКУ, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку.
Оскільки фактична перевірка може проводитися щодо окремих об'єктів платника податку, то, як зазначає ДПАУ, і наказ, і направлення на перевірку складаються окремо щодо кожного суб'єкта чи об'єкта, який підлягає перевірці згідно з наказом, а також окремо на кожного перевіряльника.
Непред'явлення платнику податків (його посадовим (службовим) особам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) направлення на проведення перевірки або пред'явлення направлення, оформленого з наведеними вище порушеннями, є підставою для недопущення посадових осіб податкового органу до проведення фактичної перевірки.
Нагадаємо також, що під час фактичних перевірок, відповідно до п. 80.2 ПКУ, копія наказу вручається платнику податків або його уповноваженому представникові під розписку до початку перевірки.
2. Відмова від допуску. Після пред'явлення направлення платник податків, його представники або особи, які фактично проводять розрахункові операції, розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
У разі відмови особи розписатися у направленні на перевірку складається акт, який засвідчує факт відмови. Причому складання такого акта не є перешкодою для проведення фактичної перевірки (абз. 4-5 п. 81.1 ПКУ) — саме цей акт є підставою для її початку.
3. Склад перевіряльників. Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами органу ДПС у присутності посадових осіб госпсуб'єкта або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.
Зважаючи на позицію ДПАУ в коментованому листі, кожен перевіряльник має пред'явити направлення на перевірку, складене на його ім'я, із зазначенням конкретного об'єкта, що перевіряється.
4. Контрольна закупівля. Перед початком фактичної перевірки з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій посадовими особами органів ДПС може бути проведена контрольна розрахункова операція.
При цьому має бути дотримано таких вимог:
1) у направленні має бути зазначено, що йдеться про перевірку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій. В інших випадках контрольна закупівля не передбачена;
2) придбані товари підлягають поверненню у непошкодженому вигляді. У разі неможливості повернення такого товару витрати відшкодовуються відповідно до законодавства з питань захисту прав споживачів. Хоча строки повернення товару (скажімо, після підписання акта перевірки чи в останній день перевірки) Податковим кодексом не окреслено.
5. Тривалість перевірки. Тривалість фактичної перевірки не повинна перевищувати 10 діб (звертаємо увагу, що саме діб, а не робочих днів) з правом продовження на строк до 5 діб за таких підстав:
— заява суб'єкта господарювання (у разі необхідності подання ним документів, які стосуються питань перевірки);
— змінний режим роботи або підсумований облік робочого часу суб'єкта господарювання та/або його господарських об'єктів.
6. Оформлення результатів фактичної перевірки.
Результати фактичної перевірки оформляються актом (довідкою) з урахуванням рекомендованого переліку питань, які необхідно відображати в акті перевірки.
Після чого, як зазначено в коментованому листі ДПАУ, необхідно оформити податкове повідомлення-рішення (а не рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, як це було раніше).
Водночас у платника податку залишається право подати заперечення на акт перевірки та/або оскаржити прийняте за її результатами рішення в адміністративному чи судовому порядку.
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»