Лист ДПАУ від 20.01.2011 р. №1390/7/16-1517-01
З дати набрання чинності ПКУ, тобто з 01.01.2011 р., операції з постачання деяких послуг перестали бути об'єктом обкладення ПДВ. Це консультаційні, інжинірингові, інженерні, юридичні (у тому числі адвокатські), бухгалтерські, аудиторські, актуарні та інші подібні послуги консультаційного характеру, а також послуги з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп'ютерних систем (п. 196.1.14 та пп. «в» п. 186.3 ПКУ)1.
1 Додатково див. «ДК» №8/2011.
Виходить, що підприємство могло працювати вже й 10 років, напрацювати собі базу бізнес-партнерів та налагодити бізнес-стосунки з численними контрагентами, а з 01.01.2011 р. послуги, які воно здійснювало і надалі має намір здійснювати, перестали бути об'єктом обкладення ПДВ. А через це контрагенти не матимуть змоги включити вхідний ПДВ до складу свого ПК. Деякі аналітики наполягають, що це пільга з ПДВ. Від пільги суб'єкт господарювання має можливість відмовитися (п. 30.4 ПКУ). Цілком логічно виникає запитання: чи можна, скориставшись цією нормою, все-таки нараховувати ПДВ за згаданими операціями, тобто фактично відмовитися від пільги?
Відповідно до п. 30.9 ПКУ податкова пільга реалізується шляхом:
а) податкового вирахування (знижки), що зменшує базу оподаткування до нарахування податку та збору;
б) зменшення податкового зобов'язання після нарахування податку та збору;
в) встановлення зниженої ставки податку та збору;
г) звільнення від сплати податку та збору.
Знижена ставка ПДВ означає застосування ставки 0%, причому при здійсненні операцій з постачання окремих товарів (послуг), визначених ст. 195 ПКУ. Водночас звільнення від ПДВ означає:
1) нарахування ПДВ;
2) право не платити цей ПДВ.
Проте пільга надається не окремим платникам податків, а застосовується при здійсненні операцій з постачання окремих товарів (послуг), визначених ст. 197 ПКУ.
Як бачимо, постачання послуг, перелічених у пп. «в» п. 186.3 ПКУ, не є пільгою, а такі операції не є об'єктом обкладення ПДВ. По суті, при постачанні таких послуг просто немає ПДВ. Тобто не можна добровільно відмовитися від необкладення ПДВ операцій з постачання послуг, перелічених у пп. «в» п. 186.3 ПКУ, оскільки такі операції не є пільгою — вони просто не є об'єктом обкладення ПДВ.
Аналогічного висновку доходить ДПАУ і в коментованому листі: «...відмовитися від використання податкової пільги чи зупинити її використання на один або декілька податкових періодів платник податків має право лише тоді, коли звільнення надається безпосередньо платнику податків, а не окремим операціям з постачання тих чи інших товарів чи надання тих чи інших послуг».
Юлія КЛОВСЬКА, «Дебет-Кредит»