Надання податкової інформації
Податковий кодекс України впровадив поняття податкової інформації, що використовується для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності ДПС. До цієї інформації належить не лише та, що надається платниками, а й інформація, яка надходить від органів виконавчої влади, НБУ, банків, міжнародних організацій або нерезидентів тощо.
В окремих випадках ненадання інформації на запит ДПС є підставою для позапланової перевірки. Про це і не тільки поговоримо у статті.
Види податкової інформації
Статті 72 та 73 ПКУ визначають види податкової інформації та засади її надання (див. таблицю). Як видно з таблиці, податкова інформація може бути поділена на види за декількома критеріями:
1. За джерелами: та, що надходить від платників податків та податкових агентів, і та, що надходить від органів державної влади, місцевого самоврядування та інших суб'єктів;
Види податкової інформації
Податкова інформація — сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій.
Стаття 25-1 Закону України «Про інформацію»
2. За порядком подання: та, що подається періодично, і та, що надається за окремими запитами.
Порядок періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом затверджено постановою КМУ від 27 грудня 2010 р. №1245 (далі — Порядок №1245).
Таблиця
Види та загальний порядок подання податкової інформації
|
Ким надається
|
Iнформація
|
Строки надання
|
|
Iнформація, що надається періодично
|
||
| 1. Від платників податків та податкових агентів | а) що міститься у податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах | надається у порядку, встановленому відповідними нормативно-правовими актами |
| б) що міститься у наданих великими платниками податків в електронному вигляді копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронному вигляді, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів | ||
| в) про фінансово-господарські операції платників податків (у частині обов'язку платника податків надавати розшифрування податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів) | ||
| г) про застосування реєстраторів розрахункових операцій | ||
| 2. Від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та Національного банку України | а) про об'єкти оподаткування, що надаються та/або реєструються такими органами. Зазначена інформація повинна містити, зокрема, вид, характеристики, індивідуальні ознаки об'єкта оподаткування (в разі наявності), за якими його можна ідентифікувати | щомісяця протягом 10 календарних днів місяця, наступного за звітним |
| б) про дозволи, ліцензії, патенти, свідоцтва на право провадження окремих видів діяльності | ||
| в) про експортні та імпортні операції платників податків | у строк, визначений спільним наказом Держмитслужби та ДПАУ, але не рідше ніж кожні 10 к. д. | |
| г) що міститься у звітних документах (крім персоніфікованої статистичної інформації, фінансових звітів), які подаються платником податків органам виконавчої влади та/або органам місцевого самоврядування | надається органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування протягом 10 к. д. з дня подання такої звітності відповідному органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Органами державної статистики інформація надається відповідно до плану державних статистичних спостережень | |
| д) про встановлені органами місцевого самоврядування ставки місцевих податків, зборів та надані такими органами податкові пільги | не пізніше 10 к. д. з дати набрання чинності відповідним рішенням | |
|
Iнформація, що надається на запит податкового органу
|
||
| 3. Від платника податків або інших суб'єктів інформаційних відносин | а) що запитується, якщо за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби | протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено ПКУ)* |
| б) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок | ||
| в) в інших випадках, визначених ПКУ | ||
| * В окремих випадках у ПКУ спеціально передбачено інші строки. | ||
Періодична інформація
Незважаючи на те що податкову звітність (декларації, розрахунки) віднесено ПКУ до складу податкової інформації, що надається періодично, Порядок №1245 не регулює порядку подання звітності. Ним визначається порядок подання іншої періодичної податкової інформації, що в основному стосується інформації, яка має надходити від державних органів (див. таблицю). Деталізувати порядок надання такої інформації від державних органів, згідно з п. 6 названого Порядку, має ДПАУ спільно з відповідними органами.
Щодо строків подання декларацій згідно з ПКУ
У зв'язку з численними зверненнями наших читачів зазначимо, що строки подання податкових декларацій1 залежно від тривалості податкового періоду, згідно з ПКУ, не змінилися2. Ці строки визначено у п. 49.18 ПКУ. Згідно з п. 49.20, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то, як і раніше, останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, наступний за вихідним або святковим днем.
1 Податкова декларація, розрахунок — документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених ПКУ) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків — фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку (п. 46.1 ПКУ).
2 Однак для деяких податків змінилися податкові періоди.
За загальним правилом, згідно з п. 57.1 ПКУ платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації.
При цьому, на відміну від правил, установлених у пп. 5.3.3 Закону №2181, ПКУ не містить норм щодо продовження граничних строків сплати податкових зобов'язань у разі, якщо останнім днем граничного строку сплати є вихідний чи святковий день. У таких випадках варто сплачувати податок напередодні.
Надання запиту платнику податків
Згідно з п. 73.3 ПКУ податкові органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи ДПС функцій, завдань, та її документального підтвердження. Крім того, відповідно до пп. 20.1.23 ПКУ у разі виявлення порушення вимог податкового та іншого законодавства України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, податкові органи мають право надсилати платникам податків письмові запити щодо надання засвідчених належним чином копій документів.
Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу ДПС і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують (за потреби), а також підстави для надіслання запиту.
Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин чи його посадовій особі.
Згідно з п. 11 Порядку №1245, перш ніж надіслати запит, орган ДПС, зокрема, перевіряє відсутність підстав для періодичного подання зазначеної інформації. Тож інформація, що має надаватися разом зі звітністю, по суті, не повинна надаватися на запит.
Надання інформації на запит
Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу ДПС, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, наступного за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).
Згідно з пп. 73.3 ПКУ та п. 16 Порядку №1245, у разі коли запит складено з порушенням законодавчих вимог, викладених в абзацах 1, 2 п. 73.3 ПКУ, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит. Такими підставами, на нашу думку, зокрема, є:
1) відсутність у законі підстав для звернення із запитом про надання інформації, відсутність посилання на них у запиті;
2) відсутність підпису керівника податкового органу або його заступника.
Iз п. 15 названого Порядку випливає, що інформація на запит податкового органу надається листом суб'єкта інформаційних відносин. Такий лист повинен містити номер та дату запиту, на який надається відповідь, та інформацію, що запитується органом ДПС.
Відповідальність і позапланові перевірки
Зверніть увагу на те, що ПКУ встановлено відповідальність за неподання або несвоєчасне подання такої податкової інформації, як звітність (податкові декларації, розрахунки), а також за неподання деяких інших видів податкової інформації.
До того ж в окремих випадках у ПКУ спеціально передбачено інші строки, ніж визначено Порядком №1245 для надання інформації. Так, наприклад, згідно з підпунктами 78.1.1, 78.1.9 ПКУ, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу ДПС протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту, то це буде підставою для проведення у такого платника документальної позапланової виїзної перевірки в таких випадках:
1) якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби;
2) у разі коли щодо платника податку подано скаргу про ненадання ним податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної.
Крім того, згідно з пп. 78.1.2 неподання декларації в установлений строк також є підставою для позапланової перевірки.
Зазначимо, що як і законодавство, що діяло раніше, ПКУ визнає підставою для позапланової перевірки саме ненадання пояснень і документальних підтверджень у зазначених випадках. Неповнота (на думку податкового органу) надання такої інформації, на наш погляд, не може бути підставою для позапланової перевірки.
Проведення зустрічних звірянь
Нагадаємо, що згідно з п. 73.5 ПКУ з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірянь даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірянь затверджено постановою КМУ від 27 грудня 2010 р. №1232 (див. у наступних номерах «ДК»).
Олексій КРАВЧУК, к. ю. н., аудитор