Давай автоматичне відшкодування ПДВ!
На виконання пунктів 200.18 — 200.21 ПКУ головний податковий орган Наказом від 25 січня 2011 року №42 затвердив Порядок визначення відповідності платника податку критеріям, які дають право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування ПДВ (далі — Порядок №42, див. у «ДК» №8/2011). Згаданий наказ набрав чинності з 11.02.2011 р.1.
Якщо різниця між сумою ПЗ звітного (податкового) періоду та сумою ПК такого самого періоду є від'ємною, то так званий «мінус» з ПДВ відповідно до п. 200.3 ПКУ зараховується, до складу ПК наступного звітного (податкового) періоду (за відсутності податкового боргу). Якщо ж і в наступному періоді є «мінус» і до нього входить сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню відповідно до пп. «а» п. 200.4 ПКУ, то платник ПДВ, якщо він має право на бюджетне відшкодування ПДВ, приймає рішення про отримання такого відшкодування.
Про це рішення орган ДПС дізнається з поданої платником податкової декларації за той звітний період, у якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами ст. 200 ПКУ. Разом із декларацією подається і заява про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у цій самій податковій декларації (п. 200.6 та п. 200.7 ПКУ). Той платник ПДВ, який має право на БВ і подав заяву на БВ та відповідає критеріям, визначеним п. 200.19 ПКУ, має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку.
Хто може претендувати на автоматичне бюджетне відшкодування
200.19. Право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування податку мають платники, які відповідають одночасно таким критеріям:
200.19.1. не перебувають у судових процедурах банкрутства відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»;
200.19.2. юридичні особи та фізичні особи — підприємці включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, і до цього реєстру стосовно них не внесено записів про:
а) відсутність підтвердження відомостей;
б) відсутність за місцезнаходженням (місцем проживання);
в) прийняття рішень про виділ, припинення юридичної особи, підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця;
г) визнання повністю або частково недійсними установчих документів чи змін до установчих документів юридичної особи;
ґ) припинення державної реєстрації юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця та стосовно таких осіб відсутні рішення або відомості, на підставі яких проводиться державна реєстрація припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця;
200.19.3. здійснюють операції, до яких застосовується нульова ставка (питома вага яких протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів (місяців) сукупно становить не менше 50 відсотків загального обсягу поставок (для платників податку з квартальним звітним періодом — протягом попередніх чотирьох послідовних звітних періодів));
200.19.4. загальна сума розбіжностей між податковим кредитом, сформованим платником податку за придбаними товарами/послугами та податковими зобов'язаннями його контрагентів, у частині постачання таких товарів/послуг, за даними податкових накладних, не перевищує 10 відсотків заявленої платником податків суми бюджетного відшкодування;
200.19.5. у яких середня заробітна плата не менше ніж у два з половиною рази перевищує мінімальний встановлений законодавством рівень у кожному з останніх чотирьох звітних податкових періодів (кварталів), установлених розділом IV цього Кодексу;
200.19.6. мають один з таких критеріїв:
а) або чисельність працівників, які перебувають у трудових відносинах з такими платниками податку, перевищує 20 осіб у кожному з останніх чотирьох звітних податкових періодів (кварталів), установлених розділом IV цього Кодексу;
б) або має основні фонди для ведення задекларованої діяльності, залишкова балансова вартість яких на звітну дату за даними податкового обліку перевищує суму податку, заявлену до відшкодування за попередні 12 календарних місяців;
в) або рівень визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток до сплати до бюджету (відношення сплаченого податку до обсягів отриманих доходів) є вищим від середнього по галузі в кожному з останніх чотирьох звітних податкових періодів (кварталів), установлених розділом III цього Кодексу;
200.19.7. не мають податкового боргу.
Як бачимо, самі критерії, яким одночасно має відповідати платник ПДВ, викладено у Податковому кодексі. А ДПАУ на виконання цих норм розробила Порядок №42 для визначення відповідності платника податку критеріям, зазначеним у п. 200.19 ПКУ. Для цього аналізуватимуться дані його звітних показників та наявної податкової інформації щодо такого платника.
Пункт 3 Порядку №42 визначає дані, на підставі яких формуються критерії, та порядок їх обрахунку. Кожен наступний підпункт (пп. 3.1, 3.2 і т. д. до пп. 3.7) відповідає підпункту в Кодексі. Так, пп. 3.1 Порядку №42 встановлює механізм визначення відповідності критерію, який зазначено у п. 200.19.1 ПКУ. А, наприклад, пп. 3.5 Порядку №42 окреслює механізм визначення відповідності платника ПДВ критерію, який передбачено пп. 200.19.5 і звучить так: «у яких середня заробітна плата не менше ніж у два з половиною рази перевищує мінімальний встановлений законодавством рівень у кожному з останніх чотирьох звітних податкових періодів (кварталів), встановлених розділом IV цього Кодексу».
Проаналізуймо, як згідно з Порядком №42 перевірятимуть саме такий критерій. Для цього органи ДПС використовуватимуть дані форми №1ДФ «Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку» окремо за кожним із останніх 4 послідовних звітних податкових періодів (кварталів), за якими минув граничний термін подання податкової звітності. Тобто якщо платник податку подає до БВ суми, які зазначені у березневій декларації 2011 року (подається не пізніше 20.04.2011 р.), то аналізуватимуться ф. №1ДФ за весь 2010 рік поквартально, бо ф. №1ДФ за I кв. 2011 року подається не пізніше 09.05.2011 р. А ця дата є пізнішою, аніж дата проведення перевірки відповідності критеріям2.
1 «Офіційний вісник України», 2011, №8 (11.02.2011), ст. 389.
2 Така перевірка відповідності платника ПДВ зазначеним критеріям проводиться в автоматизованому режимі протягом 15 к. д. після граничного терміну подання звітності, тобто 20.04 у наведеному прикладі.
Приклад Алгоритм зрозумілий: береться загальна сума виплаченого працівникам протягом відповідного звітного періоду (кварталу) доходу у вигляді заробітної плати, яка ділиться на кількість працівників, яким виплачувалися протягом відповідного звітного періоду (кварталу) доходи у вигляді заробітної плати, і, звичайно, на кількість місяців у кварталі, тобто на три. Таким чином знайшли середній розмір заробітної плати, що припадає на одного працівника. Далі визначається співвідношення розміру середньої заробітної плати працівника до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Держбюджетом окремо за кожним з останніх 4-х послідовних звітних податкових періодів (кварталів). Пам'ятаймо, що мінімальна заробітна плата по Україні щокварталу змінюється. Ось це співвідношення між зарплатами має бути не меншим ніж 2,5 у кожному з періодів, які порівнюються. Тобто середня зарплата по підприємству має бути як мінімум в 2,5 разу більша, ніж мінімальна зарплата по Україні.
Щоправда, незрозуміло, чому для обрахунку береться саме виплачена заробітна плата.
А як ми знаємо, у звіті №1ДФ (як старої форми, так і тієї, що набирає чинності з 01.04.2011 р.) є дві колонки 3а «Сума нарахованого доходу» та 3 «Сума виплаченого доходу», то чому аналізується тільки колонка виплаченого доходу? Адже нарахований дохід рано чи пізно стає виплаченим. Але першою подією є саме нарахування доходу. Напевно, це ще один з методів боротьби з невиплатами заробітної плати.
Зверніть також увагу на критерій, зазначений у пп. 200.19.3 ПКУ. Механізм визначення відповідності цьому критерію передбачено пп. 3.3 Порядку №42 і полягає ось у чому. Платник податку повинен здійснювати операції, до яких застосовується ставка 0%, протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів (місяців) (для «квартальників» — попередніх чотирьох послідовних звітних періодів), питома вага яких у загальному обсягу поставок становить не менш ніж 50%. Для цього насамперед братимуться до уваги тільки ті податкові декларації та уточнюючі розрахунки, які вважаються наданими (п. 49.9 ПКУ). Натомість декларації з позначкою «до відома» — ні. Треба знайти співвідношення операцій постачання за ставкою 0% до загального обсягу поставок. Принаймні так звучить норма Кодексу, і якщо брати за рядками теперішньої декларації з ПДВ, то фактично треба було б число (суму чисел) з колонки А рядків 2.1 «експортні операції» та рядків 2.2 «інші операції, що оподатковуються за нульовою ставкою» поділити на число (суму чисел) з цієї самої колонки, тільки рядків 5 «Загальний обсяг поставки (сума значень з 1-го до 4-го рядка колонки A)» декларацій з ПДВ за 12 попередніх місяців (чи чотири квартали). Алгоритм, який пропонує Порядок №42, відрізняється від нашого. Він передбачає співвідношення поставок за ставкою 0% до суми цих самих поставок плюс оподатковувані за основною (розумій — 20%) ставкою. Можливо, це навіть краще для платника. Адже коли платник здійснює експортні та тільки пільговані операції, то цьому критерію за формулою, запропонованою податковою, він відповідатиме навіть на 100%, а вимагається не менше 50%.
Наступний критерій зазначено у пп. 200.19.4 ПКУ. Механізм визначення відповідності цьому критерію передбачено пп. 3.4 Порядку №42 і полягає в такому: «Загальна сума розбіжностей між податковим кредитом, сформованим платником податку за придбаними товарами/послугами, та податковими зобов'язаннями його контрагентів, у частині постачання таких товарів/послуг, за даними податкових накладних, не перевищує 10 відсотків заявленої платником податків суми бюджетного відшкодування». Для перевірки відповідності цьому критерію Порядок №42 рекомендує визначати співвідношення загальної суми розбіжностей між ПК, сформованим платником податку за придбаними товарами/послугами, та ПЗ його контрагентів, у частині постачання таких товарів/послуг, до суми ПДВ, яку платник задекларував до відшкодування у поточному звітному періоді. Сума розбіжності визначається як розбіжність між податковим кредитом, сформованим платником податку за придбаними товарами/послугами, та податковими зобов'язаннями контрагентів у частині постачання таких товарів/послуг на перше число місяця, другого за звітним періодом.
Зауважте, при автоматичному відшкодуванні ланцюг постачальників до виробника або імпортера не аналізуватиметься. Якщо безпосередньо ваш постачальник задекларував свої ПЗ щодо проданих вам товарів/послуг, а ви, відповідно, показали суми ПДВ у своєму ПК, то проблем щодо відповідності цьому критерію у вас не повинно бути.
На окрему увагу заслуговує критерій, визначений у пп. 200.19.6 ПКУ. Він містить фактично три умови, але платник мусить відповідати одній з них: або мати достатню кількість працівників (перевищує 20), або достатню кількість ОФ (залишкова вартість в податковому обліку яких на звітну дату має перевищувати суму БВ, заявлену платником за попередні 12 місяців), або виконувати податкове навантаження зі сплати зобов'язань з податку на прибуток вище від середнього по галузі в кожному з останніх чотирьох звітних податкових періодів (кварталів). Групування за галузями проводиться за 4 знаками виду діяльності за КВЕД.
За результатами перевірки формуються два списки. До одного потрапляють платники, які відповідають критеріям, зазначеним у пп. 200.19 ПКУ. До другого — ті, які критеріям не відповідають і не мають права на автоматичне бюджетне відшкодування ПДВ. Причому таких платників протягом 17 к. д. після граничного терміну подання звітності органи ДПС повинні повідомити про невідповідність критеріям на автоматичне бюджетне відшкодування з наданням докладного пояснення і розрахунків за критеріями, значення яких не дотримано (повідомлення за формою згідно з додатком до Порядку №42). Зауважимо, що перевірці на автоматичне відшкодування підлягатимуть усі платники ПДВ, які заявили суми до БВ податку.
Галина БЕДНАРЧУК, «Дебет-Кредит»