Протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого ч. 1 ст. 26 Закону про відпустки1 (п. 3 та 4 ст. 12 Закону №21362).
1 Закон України від 15.11.1996 №504/96-ВР «Про відпустки».
2 Закон України від 15.03.2022 №2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
Отже, працівники можуть скористатися зазначеною нормою та написати заяви на відпустку без збереження зарплати на час воєнного стану без обмеження строку, тобто до дня його припинення або скасування, а роботодавець повинен видати відповідний наказ. Але роботодавець має право не надати зазначену відпустку, якщо працівники залучені до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури, робіт з виробництва товарів оборонного призначення або до виконання мобілізаційного завдання (замовлення).
Наголосимо, що право працівників на відпустку без збереження заробітної плати на час воєнного стану настає з 15.03.2022 — з дати набрання чинності Законом №2136. До цієї дати працівники, які написали заяви на відпустки без збереження зарплати з 24.02.2022, мають право на таку відпустку, але на час карантину, згідно з Постановою, яка діяла в той період. Строки встановлення карантину та воєнного стану можна переглянути в розділі «Довідники» нашого сайту.
Таким чином, працівники підприємства, які написали заяви на відпустку без збереження зарплати (під час чи то карантину, чи то воєнного стану), мають повне на це право і жодних штрафних санкцій, при правильному оформленні, на підприємство не накладатиметься.