ДПС не змінила точку зору, а лише висловила її жорсткіше
У нещодавній ІПК від 27.04.2026 №2425/ІПК/99-00-04-03-03 (див. «ДК» №23/2026) ДПС дійшла висновку: надання послуг із заряджання електромобілів несумісне з перебуванням на спрощеній системі оподаткування (принаймні, у І — ІІІ групах).
Це не перша консультація ДПС на цю тему — про це ми писали за посиланням. І раніше податківці натякали на те, що надавати такі послуги не варто. Все ж таки електроенергія — товар підакцизний. А торгівля підакцизними товарами «єдинникам» І — ІІІ груп заборонена (пп. 3 пп. 291.5.1 ПКУ).
Цього разу податківці висловилися рішуче і чітко: юрособа не має права перебувати на спрощеній системі оподаткування у разі надання послуг із заряджання акумуляторів електричних транспортних засобів іншим суб’єктам господарювання за допомогою власної електрозарядної станції.
І це при тому, що жодних відповідних змін до ПКУ останнім часом не вносилося!
Чому податківці дійшли такого остаточного висновку та що з цим робити «єдинникам», — з’ясовуємо в деталях.
Зміст запиту до ДПС
Одне з вітчизняних товариств вирішило підійти до справи зважено і, перш ніж почати надавати послуги, заздалегідь звернулося до ДПС за роз’ясненням.
Компанія перебуває на спрощеній системі оподаткування (єдиний податок, ІІІ група, ставка 5%) та планує встановити власну електрозарядну станцію (ЕЗС) для надання послуг із заряджання акумуляторів електромобілів.
Податківцям поставили три запитання:
- Чи можна залишатися на спрощеній системі оподаткування, надаючи такі послуги?
- Чи виникає в цьому разі об’єкт оподаткування екологічним податком?
- Чи виникає обов’язок сплачувати акцизний податок?
Парадокс від ДПС: коли споживання перетворюється на торгівлю
Розглядаючи перше запитання, ДПС побудувала довгий ланцюжок із посилань на законодавство.
Для початку згадала Закон України від 24.02.2023 №2956-IX, який визначає статус електрозарядних станцій.
Відтак — звернулася до Закону про ринок електричної енергії, нагадавши, що електрична енергія — це товар, а її постачання — це продаж або перепродаж.
Не забула ДПС процитувати і пп. 3 пп. 291.5.1 ПКУ, який суворо забороняє платникам єдиного податку ІІІ групи здійснювати виробництво, експорт, імпорт і продаж підакцизних товарів (а електроенергія, згідно з п. 215.1 ПКУ, є підакцизним товаром).
Посилаючись на наведені в ІПК аргументи, ДПС дійшла такого висновку:
- позаяк заряджання акумуляторів електричних транспортних засобів за допомогою власної ЕЗС не є власним споживанням та є об’єктом оподаткування акцизним податком, тому юрособа не має права перебувати на спрощеній системі оподаткування у разі надання послуг із заряджання акумуляторів електричних транспортних засобів іншим суб’єктам господарювання за допомогою власної ЕЗС;
- власне споживання електричної енергії (шляхом заряджання акумуляторів власних електричних транспортних засобів у межах одного підприємства (без продажу третім особам)) не впливає на можливість перебування юрособи на спрощеній системі оподаткування.
Редакція не згодна з таким трактуванням законодавства
За нашим переконанням, надавати послуги із заряджання електромобілів, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування, можна. Адже Законом про ринок електроенергії для такого виду діяльності діє окрема, згадана вище нами норма — ч. 5 ст. 58.
5. Діяльність з надання послуг із заряджання систем акумулювання електричної енергії (акумуляторних батарей) електромобілів за допомогою електрозарядних станцій є споживанням електричної енергії та не є постачанням електричної енергії в розумінні цього Закону.
Ця діяльність кваліфікується як надання послуг, а не продаж підакцизного товару (електроенергії). Тому згадане обмеження, пов’язане з продажем підакцизних товарів, не має жодного відношення до подібних підприємств.
Фактично, такі підприємства надають покупцям послуг лише доступ до інфраструктури (зарядної станції) для технічного процесу накопичення енергії в акумуляторі.
Головне для таких підприємств — не здійснювати продажу електричної енергії як окремого товару на підставі ліцензії на постачання електроенергії.
А те, що послуги із заряджання акумуляторів електричних транспортних засобів не потребують ліцензії, визнає навіть НКРЕКП:
- власник (користувач) об’єкта (приміщення) або земельної ділянки, де встановлено електрозарядні станції, є споживачем електричної енергії;
- електрична енергія на електрозарядних станціях використовується для надання послуг із заряджання акумуляторів електромобілів, а отже, така діяльність не підлягає ліцензуванню.
Екологічний податок та акциз
Розглядаючи друге і третє запитання платника, податківці фактично заперечили самі собі.
Акцизний податок.
Аналізуючи норми ПКУ (зокрема, пп. 212.1.13, де платниками акцизу визначено саме виробників електроенергії, які мають ліцензію), ДПС чітко резюмувала: акцизний податок за операціями з реалізації електроенергії виникає виключно у її виробника.
І тут раптом податківці самі ж процитували ч. 5 ст. 58 Закону №2019, де чорним по білому написано, що діяльність із надання послуг із заряджання систем акумулювання електричної енергії (акумуляторних батарей) електромобілів за допомогою електрозарядних станцій є споживанням електричної енергії і не є постачанням електричної енергії.
Отже, в одному розділі консультації ДПС визнає, що діяльність ЕЗС — це споживання електроенергії. Але в іншому — стверджує, що це продаж підакцизного товару, який позбавляє права на спрощену систему.
Екологічний податок.
Щодо екологічного податку (ст. 242 ПКУ) позиція ДПС стандартна. Якщо під час експлуатації зарядки не відбувається викидів забруднюючих речовин в атмосферу стаціонарними джерелами (наприклад, дизель-генераторами), скидів у воду чи розміщення відходів, — екоподатку та потреби в спеціальних дозволах не виникає. Сама собою ЕЗС, що працює від загальної мережі, повітря не забруднює.
Висновки та рекомендації для бізнесу
Ця ІПК демонструє класичний фіскальний підхід, спрямований на обмеження прав «спрощенців» через суперечливе трактування законодавства.
Але цього разу це відбувається наочно: в одній консультації ДПС наводить два протилежні висновки, то вважаючи надання послуг із заряджання електромобілів продажем електроенергії, то заперечуючи це і вважаючи споживанням електроенергії.
Рекомендації для бізнесу
Зважайте на ризики. Позаяк ІПК має індивідуальний характер, вона є обов’язковою лише для того платника, який її отримав. Проте вона віддзеркалює позицію податківців. Якщо ви перебуваєте на єдиному податку та надаєте послуги ЕЗС, не виключено, що під час перевірки фіскали намагатимуться анулювати вашу реєстрацію «спрощенця».
Судове оскарження. Якщо ви отримали аналогічну негативну ІПК, її варто оскаржувати в суді. Шанси на успіх високі, адже профільне законодавство прямо захищає бізнес, зазначаючи, що ЕЗС не здійснюють постачання (продаж) товару. І, якщо суд стане на ваш бік, то податківці будуть змушені скасувати надану вам ІПК та видати нову, з урахуванням висновків суддів.
Якщо ви не бажаєте ризикувати. До врегулювання цього питання (внесення змін до ПКУ або появи відповідних висновків Верховного Суду) безпечніше виокремити діяльність електрозарядних станцій на юрособу чи ФОПа, які перебувають на загальній системі оподаткування.