Закон №4840 (див. «ДК» №20/2026) замінить базовий Закон №877 і вже встановлює нові правила держнагляду (контролю). Про це ми докладно розповіли за посиланням.
Серед новацій, що їх вносить цей закон, є створення єдиної цифрової системи державного нагляду. Щоправда, норми Закону №4840 поширюються не на всі державні органи. Тож, від яких органів буде інформація в цій системі, читайте в статті «Хто перевірятиме бізнес по-новому: аналіз Закону №4840» в цьому ж номері «ДК».
Ще одне «але»: ця єдина цифрова система з’явиться вже після війни. Але вона досить цікава, тому рекомендуємо ознайомитися з нею вже тепер. Тим більше що складовою такої системи буде електронний кабінет, який зможе завести кожен суб’єкт господарювання для спілкування з контролерами і не тільки.
Інтегрована інформаційно-комунікаційна система державного нагляду (контролю) (далі — ІКС) — це єдина система збирання, накопичення, обробки, аналізу, систематизації та оприлюднення інформації про заходи державного нагляду (контролю), призначена для забезпечення автоматизації планування й організації перевірок і всієї іншої діяльності, пов’язаної з держнаглядом.
До складу ІКС входять, зокрема:
- підсистема взаємодії з державними електронними інформаційними ресурсами,
- персональні електронні кабінети зареєстрованих користувачів та суб’єктів наповнення,
- а також модуль забезпечення доступу й взаємодії між суб’єктами наповнення та користувачами.
Запрацює вона з дня, наступного за днем оприлюднення на офіційному вебсайті ДРС повідомлення про введення в дію інтегрованої інформаційно-комунікаційної системи держнагляду (контролю), але не раніше дня припинення чи скасування воєнного стану.
Що ЮО та підприємець побачать у своєму Е-кабінеті?
Електронних кабінетів нині чимало. Бізнесу добре знайомі Е-кабінети на сайтах ДПС, ПФУ, навіть у судовій системі. Навіщо заводити ще один на сайті Державної регуляторної служби?
Через свій безоплатний електронний кабінет в ІКС підприємець зможе:
1) переглядати:
- свій рейтинг ризику (високий / середній / незначний) та чинники, що на нього впливають;
- план перевірок щодо свого підприємства на поточний рік із датами та строками;
- акти та приписи всіх заходів нагляду в електронному вигляді;
- результати аудиту — власного або замовленого, і його висновки;
- усе листування з органами нагляду в хронологічному порядку;
2) діяти:
- відмовитися від комплексного планового заходу через надсилання електронного звернення замість паперового листа;
- подавати скарги на дії інспекторів безпосередньо через кабінет;
- отримувати електронні акти перевірок із КЕП за наявності технічної можливості та згоди госпсуб’єкта;
- подавати пояснення та заперечення до актів перевірок онлайн із кваліфікованим електронним підписом;
- замовляти добровільний аудит або подавати заявку на безоплатний аудит від органу нагляду;
- отримувати повідомлення про майбутні планові перевірки онлайн замість паперового рекомендованого листа.
Яка інформація обліковуватиметься в ІКС?
Система накопичуватиме і зберігатиме структуровану інформацію в кількох блоках:
| Блок | Що обліковується |
| Про юрособу / ФОПа | Ідентифікаційні дані з ЄДР, фактичне місцезнаходження (вочевидь усі адреси провадження госпдіяльності з метою перевірки), вид діяльності |
| Рейтинг ризику | Рівень ризику, критерії присвоєння, дата перегляду |
| Планові заходи | Дата, орган, строки, перелік питань перевірки |
| Позапланові заходи | Підстава, орган, тривалість, предмет |
| Результати перевірок | Акти (наразі не зрозуміло, як відображатимуться акти у паперовій формі), виявлені порушення (або їх відсутність), приписи |
| Аудити | Ініціатор, дата, висновок, виконання рекомендацій |
| Листування | Повідомлення, звернення, заперечення, відповіді органів |
| Виконання приписів | Строки, підтвердження усунення порушень |
| Звіти органів нагляду | Щорічні публічні звіти про виконання планів перевірок |
Уся інформація про плани та результати перевірок буде доступна публічно — на сайті Державної регуляторної служби та на порталі відкритих даних після закінчення воєнного стану.
Антикорупційний потенціал: що ІКС справді змінює
За оцінкою Кабміну, автоматизований модуль управління ризиками унеможливлює суб’єктивні рішення — ІКС мінімізує людський чинник і зменшує корупційні ризики.
Бізнес може прогнозувати свою участь у планових перевірках і бачити дані онлайн.
Уся інформація про плани та результати перевірок буде відкрита.
Звучить гарно, але що це означатиме на практиці?
Варто звернути увагу на важливі конкретні механізми, що обмежують корупцію:
- автоматичне формування плану перевірок за алгоритмом (рейтинг ризику) — інспектор не обирає, кого перевіряти;
- обов’язкова відеофіксація з моменту прибуття — кожна перевірка документується;
- заборона вилучення оригіналів документів і комп’ютерів поза КПК;
- електронна фіксація всього листування — інспектор не може «не отримати» звернення;
- пояснення та заперечення до актів перевірок можна подавати онлайн через електронний кабінет із КЕП, а бізнес зможе оскаржити дії контролюючих органів у Держрегуляторній службі без суду;
- при органах контролю створюються громадські ради для розгляду скарг і забезпечення відкритості. До речі, ще у 2017 році КМУ ухвалив Порядок проведення органами держнагляду (контролю) консультацій із громадськістю за ініціативою громадських об’єднань (постанова від 24.05.2017 №398) на виконання ст. 20 Закону №877, але про неї взагалі мало хто чув та її мало хто застосовував. Чи зміниться щось з ухваленням Закону №4840, — покаже час.
Проте, на нашу думку, попри задекларовані гарантії, є кілька системних зон ризику, які ІКС не усуває повністю.
Ризик 1. Алгоритм присвоєння рейтингу ризику — по суті, «чорна скринька». Конкретні критерії і вага кожного параметра рейтингу визначатимуться підзаконними актами КМУ, які мають бути ухвалені або приведені у відповідність до 24.10.2026. Тож ми ще не раз повернемося до теми застосування нового Закону №4840 попри невведення його в дію. До їх затвердження і публічного роз’яснення залишається ризик, що «важливість» того чи іншого критерію може регулюватися не публічно, а підприємство / ФОП не зможе ефективно оскаржити своє місце в рейтингу.
Ризик 2. Позапланові перевірки — поза алгоритмом. Автоматизація стосується планових перевірок. Позапланові ініціюються на підставі «звернень» або «виявлених даних» — і тут людський чинник залишається, як і дія Постанови №303 та можливих інших нормативних актів від КМУ до припинення воєнного стану. Вичерпний перелік підстав є, проте їх трактування — поле для зловживань.
Ризик 3. Адміністратор системи — монополіст на доступ. Держрегуляторна служба є водночас власником, розпорядником та адміністратором ІКС. За відсутності незалежного аудиту самої системи залишається ризик маніпуляцій із даними або доступом, що може бути безпосередньо пов’язано з технічними можливостями самої системи під час воєнного стану.
Ризик 4. «Паперові» паралельні канали. Закон дозволяє повідомляти про перевірку як онлайн, так і рекомендованим листом. Поки система не стане єдиним обов’язковим каналом, є ризик дублювання комунікацій та спірних ситуацій щодо моменту отримання повідомлення.
Ризик 5. Якість наповнення — відповідальність органів. Органи контролю зобов’язані вносити дані до ІКС у встановлені строки. Але механізм санкцій за несвоєчасне або неповне наповнення системи законом прописано не так детально, як хотілося б.
Висновки
Очікується, що реалізація Закону №4840 підвищить прозорість державного нагляду, знизить корупційні ризики та дозволить бізнесу менше відволікатися на формальні перевірки, а держава зможе ефективніше спрямовувати ресурси на контроль у сферах, які становлять підвищену небезпеку для споживачів.
Для цього створюється ІКС, а бізнес зможе звертатися до неї через власні Е-кабінети. В одному місці суб’єкти господарювання бачитимуть усю свою «наглядову» біографію, всі плани, акти і листування з різними органами. Це істотно, бо раніше ця інформація була розпорошена між десятками окремих систем різних органів і часто взагалі не була доступна юрособам та підприємцям у реальному часі.
Виглядає це досить привабливо, проте запуск ІКС планується не раніше скасування або припинення воєнного стану.