Уряд постановою від 01.04.2026 №410 (див. «ДК» №15/2026) затвердив Порядок реалізації експериментального проєкту щодо розірвання трудового договору з ініціативи працівника з роботодавцем, місцезнаходження якого знаходиться на території активних бойових дій або на тимчасово окупованій Російською Федерацією території.
Яка мета експерименту і коли він почне працювати?
Мета проєкту — спростити процедуру звільнення з ініціативи працівника, якщо роботодавець перебуває на:
1) території активних бойових дій;
2) тимчасово окупованій рф території, включеній до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або які є тимчасово окупованими рф.
Коли експеримент почне працювати?
Постанова №410 набере чинності через три місяці з дня її опублікування. Водночас це не означає, що скористатися новим механізмом можна буде одразу на практиці.
Експериментальний проєкт щодо розірвання трудового договору з ініціативи працівника з таким роботодавцем реалізовуватиметься протягом двох років із дня набрання чинності постановою. Тому практичне застосування нового порядку потребуватиме часу.
Але розуміти його основні положення варто вже тепер. Адже, в разі успіху, цей експеримент можуть поширити й на інші випадки звільнення працівників, якщо вони не можуть або не бажають з’являтися на роботі під час звільнення.
Нагадаємо, що уряд планує оцифрувати не лише звільнення працівників, а й інші кадрові процедури. Про це ми писали за посиланням:
- Електронне працевлаштування через «Дію»: експериментальний проєкт від Уряду.
- «Увага: експеримент «Обрій»! Як прийняти на роботу працівника через Дію або звільнити його?».
Хто не зможе скористатися Порядком №410?
Дія Порядку не поширюється на припинення трудових договорів:
1) з керівниками підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності;
2) з особами, які обіймають виборні посади.
За якими статтями уможливиться звільнення за допомогою Дії?
Працівник може звільнитися за власним вибором на підставі:
1) частини першої статті 38 КЗпП;
2) частини першої статті 39 КЗпП.
Отже, наразі йдеться про найменш спірний вид звільнення — за власним бажанням.
До відома!
Частина перша статті 38 КЗпП
Працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши роботодавця письмово за два тижні.
Якщо заява працівника про звільнення за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу, роботодавець зобов’язаний розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.
До таких причин належать, зокрема:
- переїзд на нове місце проживання;
- переведення чоловіка або дружини на роботу до іншої місцевості;
- вступ до закладу освіти;
- неможливість проживання в цій місцевості, підтверджена медичним висновком;
- вагітність;
- догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю;
- догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи;
- вихід на пенсію;
- прийняття на роботу за конкурсом;
- інші поважні причини.
Частина перша статті 39 КЗпП
Строковий трудовий договір (пункти 2 і 3 статті 23 КЗпП) підлягає достроковому розірванню на вимогу працівника у разі:
- його хвороби або інвалідності, що перешкоджають виконанню роботи за договором;
- порушення роботодавцем законодавства про працю;
- порушення колективного або трудового договору;
- наявності підстав, передбачених частиною першою статті 38 КЗпП.
Дії працівника у межах експерименту
Працівник зможе розірвати трудовий договір, подавши заяву про його розірвання на ім’я роботодавця в електронній формі через систему «Обрій» засобами порталу Дія або за через мобільний додаток Дія.
Способи подання заяви наведено в таблиці 1.
Таблиця 1. Способи подання заяви на звільнення
| № | Спосіб подання заяви | Хто може подати / умови |
| 1. | Через Єдину систему засобами порталу Дія | Працівник, який є громадянином України, досяг 18-річного віку та має паспорт громадянина України |
| 2. | Через мобільний додаток Дія | Працівник, який є громадянином України, досяг 18-річного віку, має паспорт громадянина України та/або паспорт громадянина України для виїзду за кордон, сформований засобами Єдиного державного демографічного реєстру, а також реєстраційний номер облікової картки платника податків |
Алгоритм подання заяви на звільнення
Крок 1. Створення особистого електронного кабінету користувача на порталі Дія або встановлення мобільного додатка порталу Дія (Дія).
Крок 2. Проходження електронної ідентифікації та автентифікації з використанням КЕП або УЕП.
Крок 3. Обрання в особистому електронному кабінеті користувача на порталі Дія або в мобільному додатку порталу Дія (Дія) послуги з подання заяви.
Крок 4. Заповнення заяви.
Крок 5. Підписання заяви. Заява підписується накладенням кваліфікованого електронного підпису, зокрема віддаленого кваліфікованого електронного підпису «Дія.Підпис» («Дія ID»), КЕП або УЕП.
Докладніше про цей алгоритм — у таблиці 2.
Таблиця 2. Алгоритм подання заяви на звільнення в деталях
| Крок | Дія заявника | Що потрібно зробити |
| 1 | Створення доступу до сервісу | Створити особистий електронний кабінет користувача на порталі Дія або встановити мобільний додаток порталу Дія (Дія) на пристрої, який підтримує його використання |
| 2 | Ідентифікація та автентифікація | Пройти електронну ідентифікацію та автентифікацію з використанням доступних засобів електронної ідентифікації: КЕП, удосконаленого електронного підпису, інших засобів, зокрема одноразового пароля з смс |
| 3 | Вибір послуги | В електронному кабінеті на порталі Дія або в мобільному додатку Дія обрати послугу з подання заяви |
| 4 | Заповнення заяви | Заповнити заяву засобами порталу Дія або мобільного додатка порталу Дія (Дія) |
| 5 | Підписання заяви | Підписати заяву КЕП, зокрема віддаленим КЕП «Дія.Підпис» («Дія ID»), або удосконаленим електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису (через портал Дія) |
| Підписати заяву віддаленим кваліфікованим електронним підписом «Дія.Підпис» («Дія ID») (через мобільний додаток Дія) |
Яку інформацію про працівника та про роботодавця слід зазначити в заяві на звільнення:
Формування заяви засобами порталу Дія або мобільного додатка порталу Дія (Дія) припиняється у таких випадках:
1. Відомості, зазначені у заяві:
- подані не в повному обсязі та/або не пройшли арифметичний та/або формато-логічний контроль;
- не підтверджуються відомостями з інформаційно-комунікаційних систем, зазначених у пункті 9 цього Порядку (недостовірні відомості).
2. Автоматично отримано інформацію, що заявник уже подав заяву засобами порталу Дія або мобільного додатка порталу Дія (Дія).
Після усунення причин, які стали підставою для припинення формування заяви, заявник має право повторно сформувати та подати її через Єдину систему засобами порталу Дія або мобільного додатка порталу Дія (Дія).
Заяву про звільнення подано: що далі?
У день реєстрації заяви відомості про неї надходять до реєстрів. Також і працівник, і роботодавець отримують відповідні повідомлення:
Дата звільнення, видача копії наказу на звільнення та остаточний розрахунок зі звільненим працівником
У бухгалтерів і кадровиків після появи новини про експериментальний механізм звільнення одразу виникає низка практичних запитань:
1) Як видаватиметься копія наказу про звільнення?;
2) як проводитиметься розрахунок із працівником;
3) що буде з трудовою книжкою, якщо вона залишилася у роботодавця;
4) якою датою оформлюватиметься звільнення.
У Порядку №410 щодо цього передбачено таке:
- копія наказу про звільнення не видаватиметься. Отже, можна припустити, що надалі знадобиться узгодження цього механізму з вимогами статті 47 КЗпП;
- роботодавець зобов’язаний провести розрахунок із працівником і видати трудову книжку, якщо вона зберігається у роботодавця, після припинення активних бойових дій, та/або деокупації відповідної території, та/або перереєстрації роботодавця на іншій території України. Зробити це потрібно не пізніше наступного робочого дня після пред’явлення звільненим працівником письмової вимоги;
- датою розірвання трудового договору з ініціативи працівника є день, що настає за днем реєстрації заяви в Єдиній системі;
- окремо встановлено, що за відсутності доступу до трудової книжки або її втрати роботодавець зобов’язаний видати працівникові дублікат трудової книжки.
Виглядає це все привабливо, але коли точно експеримент запрацює на практиці, невідомо.
А що робити сьогодні людині, яка є ВПО і не може звільнитися від роботодавця?
У статті 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» передбачено, що внутрішньо переміщена особа, яка не мала можливості припинити трудовий договір (або інший вид зайнятості) відповідно до пункту 1 статті 36, статей 38, 39 КЗпП у зв’язку з неможливістю продовжувати роботу за попереднім місцем проживання, має право припинити такий трудовий договір в односторонньому порядку.
Для цього з метою набуття статусу безробітного, отримання допомоги по безробіттю та соціальних послуг у межах загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття ВПО подає до центру зайнятості за місцем свого проживання заяву на ім’я роботодавця про припинення трудового договору.
Датою припинення трудового договору є день, наступний за днем подання такої заяви.
Центр зайнятості за місцем проживання внутрішньо переміщеної особи у день припинення трудового договору повідомляє про це:
- роботодавця — будь-якими засобами комунікації, у тому числі електронними;
- територіальний орган Пенсійного фонду України;
- територіальний орган Державної податкової служби.
Якщо трудовий договір не розірвано з роботодавцем, який перебуває на непідконтрольній території або щодо якого немає інформації про місце перебування, заява зберігається в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, на підконтрольній території до моменту деокупації (розблокування) відповідних територій.
Після цього такий орган протягом семи календарних днів повідомляє роботодавця будь-якими засобами комунікації, зокрема електронними.
Також читайте за посиланням: ВПО наділені правом розірвати трудові відносини з роботодавцями через Центри зайнятості.