Які IBAN-розрахунки треба проводити через РРО/ПРРО: позиція ДПСУ
ДПС у листі від 24.09.2025 №1033/2/99-00-24-03-01-02 заявила, що використання підприємцем послуг небанківських надавачів платіжних послуг для здійснення розрахунків за товари має супроводжуватись обов’язковим застосуванням підприємцем РРО/ПРРО.
ДПС України у листі від 29.09.2025 №1057/2/99-00-21-01-01-02 (див. «ДК» №40/2025) відповідає на запитання: ФОП, що займається інтернет-торгівлею, приймає оплату від покупців шляхом перерахування коштів на свій поточний рахунок у форматі IBAN. Покупець отримує реквізити рахунку та самостійно здійснює оплату. Яким чином має діяти фізособа-підприємець у разі, коли він для оплати за товар надає покупцю поточний рахунок (IBAN), а оплата надходить від покупця з рахунку небанківської установи або через ПТКС?
ДПСУ розпочала відповідь з нагадування, що обов’язок застосування РРО/ПРРО залежить не від форми розрахунків, а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції суб’єкта господарювання.
Погоджуємося з цим і ми. Адже за допомогою РРО/ПРРО реєструються (фіскалізуються) лише операції, які мають статус розрахункових, за визначенням, наведеним у ст. 2 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі — Закон №265).
Розрахункова операція — це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а в разі застосування банківської платіжної картки — оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати у безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів до банку покупця.
Тобто, як бачимо, і готівкові, і безготівкові операції, але тільки ті, що стосуються розрахунків за товари (послуги).
Також Закон №265 установлює однакові вимоги щодо фіскалізації як готівкових, так і безготівкових розрахунків:
— застосовувати РРО/ПРРО повинні майже всі суб’єкти господарювання (винятки встановлено ст. 9 Закону №265);
— покупцю треба надати фіскальний чек за проведені розрахунки.
Щоправда, згідно з одним із винятків (п. 2 ст. 9 Закону №265), РРО/ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються під час банківських операцій.
Банківські операції в розумінні Закону №265 і на думку ДПСУ здійснюються виключно банками (юрособами, які мають банківську ліцензію).
Тобто називати безготівкові операції ФОПа з отримання коштів за товари (послуги) банківськими операціями і на підставі цього не застосовувати РРО/ПРРО — помилка!
ФОП надає покупцю платіжні реквізити у форматі IBAN.
Це теж один із способів легально уникнути застосування РРО/ПРРО. Адже якщо при оплаті за товари (послуги) платіжна картка не використовується, а кошти перераховуються з рахунку на рахунок, — це та безготівка, яка не потребує фіскалізації.
Проте, як роз’яснюють податківці, IBANи бувають різні. І застосовувати реєстратор чи ні, залежить від того, де відкрито рахунок: у банку чи в небанківській установі, та який це рахунок: поточний чи платіжний.
Отже, якщо підприємець надає покупцю для оплати за товар (послуги) реквізити свого поточного рахунку в форматі IBAN Registry:2009, NEQ, ДСТУ-Н 7167:2010 і покупець (споживач) самостійно здійснює оплату з їх використанням:
— переказуючи кошти з поточного рахунка на поточний рахунок через установу банку;
— вносячи кошти через касу банку (зокрема через інтернет-банкінг);
— здійснюючи розрахунки у касі банку через платіжний термінал та/або ПТКС, який належить банку,
то застосування РРО/ПРРО не є обов’язковим, бо оплата товарів (послуг) відбуватиметься за допомогою різновиду банківських операцій.
Проте, крім поточних банківських рахунків, є ще й платіжні рахунки.
Платіжний рахунок відкривається у небанківській фінансовій установі виключно для виконання платіжних операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства.
Обидва ці рахунки мають реквізити у форматі IBAN. При цьому, як зауважують податківці в коментованому листі, платіжні рахунки, хоча і мають формат, аналогічний до поточних рахунків, але не відкриваються і не обслуговуються банками як юрособами, що мають банківську ліцензію.
Позиція ДПСУ
Попри той факт, що структура номера поточного та платіжного рахунку користувача формується за стандартом IBAN, на відміну від поточних рахунків, які відкриваються та ведуться виключно банками, платіжні рахунки відкриваються небанківськими надавачами платіжних послуг, які не мають банківської ліцензії. А тому в разі використання послуг небанківських надавачів платіжних послуг для розрахунків за товари підприємець обов’язково має застосовувати РРО/ПРРО.
З цього податківці роблять і ще один висновок, який стосується саме підприємців!
Незалежно від способу оплати, запропонованого покупцю, з кінця листопада 2023 року ФОП має визначати джерело безготівкових надходжень та здійснювати фіскалізацію всіх розрахунків, що не підпадають під право не застосовувати РРО/ПРРО, встановлене ст. 9 Закону №265.