Транспортний засіб (пересувний акцизний склад) зламався в дорозі: що робити власникові пального?
ДПС в ІПК від 11.03.2025 №1286/ІПК/99-00-09-04-03 ІПК (див. «ДК» №13/2025) ідентифікує умови продажу пального з пересувного акцизного складу та визначає, чи потрібна платникові ліцензія на зберігання пального, якщо пересувний акцизний склад зламався в дорозі?
Ситуація, що склалася
Транспортний засіб (пересувний акцизний склад) зламався в дорозі. У підприємства є декілька варіантів дій із пальним, яке перевозив цей ТЗ. Можна перелити пальне в інший власний ТЗ або ж продати його з цього поламаного ТЗ, а можна й залишити на поламаному ТЗ до закінчення ремонту. Проте як на ці варіанти подивляться податківці? Який із цих варіантів є дешевшим і зручнішим з погляду ліцензування та оподаткування?
Чи дозволений продаж пального, розміщеного у пересувному акцизному складі? Які умови продажу?
ДПСУ каже, що за наявності у суб’єкта господарювання ліцензії на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі він може здійснювати:
— оптову торгівлю пальним у транспортному засобі, на якому переміщується та/або в якому зберігається пальне суб’єктам господарювання, які мають ліцензію на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі;
— оптову торгівлю пальним з одного акцизного складу пересувного до іншого акцизного складу пересувного суб’єкту господарювання, який має ліцензію на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі;
— відвантаження пального з одного акцизного складу пересувного до іншого акцизного складу пересувного.
Коментар редакції. Така сама позиція податківців була викладена і в більш ранній ІПК від 22.10.2021 №3979/IПК/99-00-09-03-02-06. Хоча тоді ще діяв Закон №481, проте введення в дію Закону №3817 думку ДПСУ не змінило.
Отже, ТОВ може торгувати пальним просто з транспортного засобу (пересувного акцизного складу). Але для цього йому і, що найважливіше, його покупцям потрібна ліцензія на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі!
І для цього не обов’язково чекати, поки ваш ТЗ зламається. Тобто такий продаж можливий у будь-який момент, коли це є зручним для власника пального.
Додати можна тільки те, що за наявності роздрібної ліцензії такий продаж здійснювати не можна. У чому різниця?
Оптовий продаж передбачає продаж товару тому, хто планує його перепродати. Роздрібний — передбачає продаж кінцевому споживачу.
Роздрібна торгівля пальним передбачає наявність місць роздрібної торгівлі пальним, де відпуск здійснюється через паливороздавальні колонки кінцевому споживачеві.
Чи дозволено перелив з одного пересувного акцизного складу в інший?
Коментар редакції. Як бачимо, один із дозволених варіантів — це не продавати пальне, а перелити його з одного ТЗ в інший ТЗ (який теж є пересувним акцизним складом). Тому підприємство самостійно вирішує, чи переливати. І знову ж таки для цього не обов’язково чекати, щоб ТЗ зламався. Таке рішення можна ухвалити у будь-який момент.
Як діяти якщо пересувний акцизний склад зламався?
Коментар редакції. У цій ситуації порядку дій не передбачено, і податківці кажуть, що вибір, що робити з пальним залишається за власником.
Підприємництво — це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність. ТОВ самостійно оцінює всі ризики. Тому, якщо транспортний засіб можливо відремонтувати, не здійснюючи жодних операцій із пальним, то їх можна і не здійснювати.
Якщо ж ТЗ доставляв пальне покупцю, треба дивитися на терміни доставки у межах договору і строки проведення ремонту. Якщо строки ремонту дозволяють здійснити доставку вчасно, то пальне можна залишити у цьому ТЗ. В іншому випадку — ТОВ може здійснити переливання як у власний інший ТЗ (який продовжить доставку), так і в ТЗ покупця (за наявності потрібних ліцензій).
Але пам’ятайте! Будь-яке фізичне переміщення пального є реалізацією в розумінні ПКУ. Тому для переливання в інший ТЗ потрібно буде скласти акцизну накладну.
Якщо переливання пального не відбулося і пальне залишилося в автоцистерні, через який час перебування пального в автоцистерні вважатиметься зберіганням пального?
Відповідь ДПС. Якщо транспортний засіб використовується для переміщення пального, а не його зберігання певний час у певному місці, де є об’єкти оподаткування, то отримувати ліцензію на зберігання не потрібно.
При цьому терміни перевезення та перебування пального в автоцистернах Законом №3817 не встановлено.
Коментар. Відповідь податківців досить нечітка і надає дуже багато варіацій щодо її застосування. Тож спробуємо конкретизувати її.
ДПСУ каже, що ТЗ використовується для переміщення пального, а не для його зберігання. Але додатком А ДСТУ 4454:2005 «Маркування, пакування, транспортування та зберігання» визначено, що бензини автомобільні та паливо дизельне можуть зберігатися:
— у сховищах підземних;
— резервуарах стаціонарних та пересувних металевих.
При цьому транспортування бензину та дизельного палива можливе у металевих ємностях різної форми, в тому числі автоцистернах (див. ДСТУ 4454:2005). Із автомобільних цистерн нафта і нафтопродукти мають бути злиті повністю з видаленням в’язких нафтопродуктів із внутрішньої поверхні котла цистерн (п. 8.4 ДСТУ 4454:2005).
Тобто насправді ємність паливозаправника (бензовоза) призначена для зберігання пального. Хоча так, в ідеалі тільки на період його транспортування. А що як ці умови порушуються? От як у ситуації, коли ТЗ зламався і пальне залишається в ньому до закінчення ремонту?
ТЗ — не для зберігання пального!
ДПСУ каже, що для отримання ліцензії пальне має зберігатися у певному місці, де є об’єкти оподаткування, певний час. У цьому твердженні є два ключові визначення, зокрема «певне місце» та «об’єкт оподаткування».
Якби відповідь давали ми, то ми б аргументували відсутність необхідності отримання ліцензії на зберігання пального насамперед визначенням того, що є місцем зберігання пального.
Стаття 1 Закону №3817 дає нам визначення міcця зберігання пального, що являє собою об’єкт нерухомого майна, відмінний від земельної ділянки, або єдиний (цілісний) майновий комплекс, на території якого здійснюються приймання, навантаження, розвантаження, розміщення та/або видавання пального (власного чи отриманого від інших осіб), який належить суб’єктові господарювання на праві власності або користування.
З огляду на це визначення ТЗ, який зламався в дорозі, не можна ідентифікувати як місце зберігання. Він, можливо, під час ремонту і не рухається, проте залишається рухомим майном. Тому ліцензію на зберігання пального у ньому отримувати не потрібно.
Але податківці пішли іншим шляхом, вирішивши, що ліцензія на зберігання потрібна там, де певний час пальне зберігається як об’єкт оподаткування.
Відповідно до п. 22.1 ПКУ об’єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об’єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов’язує виникнення у платника податкового обов’язку.
Звісно, що пальне саме по собі є об’єктом оподаткування акцизним податком. Але чи відбувається саме зберігання під час очікування та проведення ремонту?
На нашу думку, ні. Якщо водій має ТТН, подорожній лист, наказ на відрядження або інший документ, що підтверджує необхідність транспортування пального, то вимушена зупинка не є достатньою умовою для отримання ліцензії на зберігання пального.
До того ж, як ми вже наголосили, паливозаправник(бензовоз) призначений для зберігання пального саме на період транспортування, а не як ємність для зберігання.
Проте суб’єкт господарювання має бути обачним! Таке твердження податківців залишає їм можливість стверджувати: якщо було ухвалено рішення про тривалий ремонт ТЗ, то транспортування пального (вантажу) закінчилося і паливозаправник (бензовоз) має бути порожній, окрім пального в баку.
А те, що ТЗ технологічно не призначений для зберігання пального, ДПСУ хвилює менше, ніж відсутність ліцензії. Доказ цього ми знаходимо у консультації в «ЗІР» (підкатегорія 113.04).
Податківців запитали: «Чи потрібно СГ, який використовує транспортний засіб — паливозаправник (бензовоз) з метою доставки та зберігання пального, отримувати ліцензію на зберігання пального на такий транспортний засіб?».
І вони відповіли: «Так, потрібно отримати ліцензію на зберігання пального на місце (територію), де знаходиться паливозаправник (бензовоз), як ємність, що використовується для зберігання пального відповідно до вимог Закону №3817».
У разі зберігання пального на постійній основі в автоцистернах транспортного засобу це є порушенням правил зберігання пального, але, позаяк це не сфера контролю ДПСУ, то вона такою відповіддю допускає це як норму. Адже ліцензія придбавається не на разову операцію, а на операції, які здійснюватимуться протягом певного періоду.
Щодо терміну розміщення пального у ТЗ
Термін розміщення пального у ТЗ встановлено для транспортних засобів, які перевозять пальне і не є акцизними складами пересувними, на які подано заявку на переміщення пального.
Період переміщення пального такими транспортними засобами не може перевищувати 30 календарних днів (пп. 1 розд. ІІ Порядку №188).
Конкретний період переміщення зазначають у заявці. Але якщо зазначений термін минув, а переміщення пального не завершено, потрібно подати нову заявку, продовживши термін.
Для пересувних акцизних складів граничного терміну розміщення в них пального ПКУ не встановлено. Закон №3817 також не містить додаткової інформації про такі терміни.
А ДСТУ дає нам інформацію тільки щодо гарантійного терміну зберігання, зокрема для бензину — 6 місяців від дати виготовлення (п. 11.2 ДСТУ «Бензини автомобільні Євро. Технічні умови» 7687:2015), а для дизельного палива — 1 рік від дати його виготовлення (ДСТУ 7688:2015 «Паливо дизельне євро. Технічні умови»).
Звісно, термін зберігання пального як такого говорить тільки про якість пального і не є визначальним критерієм для отримання ліцензії на зберігання пального.
Тобто питання, скільки часу має тривати ремонт ТЗ, у якому весь цей час залишається пальне, яке цей ТЗ перевозив, для того щоб податківці могли звинуватити власника ТЗ за зберігання пального без наявності ліцензії, наразі залишається відкритим.
Тому, хоч податківці і кажуть, що рішення, що робити з пальним у ТЗ, який поламався в дорозі, залишається за самим власником пального, — доки не буде отримано чіткої відповіді «можна залишити в цьому ТЗ на період, потрібний для проведення ремонту, без отримання ліцензії на зберігання такого пального», — розслаблятися не варто.
Звертаємо увагу, що штраф за зберігання пального в транспортному засобі без ліцензії на зберігання в коментованій ІПК не розглядався. Тому, можливо, податківці все ж таки вважають, що ліцензія не потрібна, хоча пряму відповідь і не дали. І тому, хто замовив цю ІПК, варто запитати ще раз, із конкретнішим формулюванням.
Тож підсумуймо
1. Якщо постачальник та покупець мають ліцензію на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі, то можна продати це пальне просто з ТЗ.
2. Можна перелити пальне з одного ТЗ (акцизного складу пересувного) в інший ТЗ (акцизний склад пересувний), не продаючи цього пального.
3. Питання щодо зберігання пального в ТЗ під час ремонту недостатньо висвітлено. На нашу думку, якщо транспортний засіб (пересувний акцизний склад) зламався, то це не підстава отримувати ліцензію на зберігання пального, яке залишається в ньому під час ремонту. Але, щоб не спорити з територіальними податківцями, треба отримати або ІПК, в якій би це було сказано, або, якщо ДПСУ не надасть чіткої відповіді, краще це пальне в цьому ТЗ не залишати.