Як проводиться індексація зарплати?

Як проводиться індексація зарплати?

Правила обчислення ІСЦ для проведення індексації та нарахування сум індексації визначено Порядком №1078.

Індексувати зарплату слід, коли розрахований ІСЦ перевищить поріг індексації (наразі 103%). ІСЦ має обчислюватися наростаючим підсумком.

Зверніть увагу: зарплата індексується в межах прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Наприклад, за Законом про бюджет-2021 у серпні його розмір встановлено 2379 грн. Про це ми писали тут.

Для нарахування індексації ви можете скористатися нашим калькулятором тут.

При підвищенні окладів значення індексу у місяці підвищення береться за 1 або 100%. Місяць підвищення вважається базовим та індексація в цьому місяці не проводиться. Але це тільки, якщо сума підвищення заробітної плати перевищить суму індексації.

Починаючи з наступного за базовим місяця наростаючим підсумком розраховується індекс для проведення подальшої індексації.

Якщо сума підвищення заробітної плати менша ніж сума індексації, яка складається на момент підвищення, то сума індексації у базовому місяці зменшується на суму підвищення зарплати.

А підприємствам i організаціям, які перебувають на госпрозрахунку, слід пам'ятати про таке. Підвищення заробітної плати у зв'язку зі зростанням рівня інфляції провадиться у порядку, визначеному у колективних договорах, але не нижче від норм, визначених Законом про індексацію та Порядком №1078.

Наказ на проведення індексації зарплати — потрібен чи ні?

Відповідно до ст. 33 Закону про оплату праці в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством. Статтею 95 КЗпП передбачено, що заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку. Про це йшлося у листі Мінсоцполітики від 03.02.2020 р. №1476/0/290-20/51.

Тобто ці закони, які регулюють трудові відносини, теж наполягають на проведенні індексації. А оскільки індексація заробітної плати передбачена КЗпП, вона є мінімальною державною гарантією.

У п. 5 Порядку №1078 зазначається, що працівникам підприємств i організацій, які перебувають на госпрозрахунку, підвищення заробітної плати у зв'язку зі зростанням рівня інфляції провадиться у порядку, визначеному у колективних договорах, але не нижче норм, визначених Законом про індексацію та Порядком №1078.

Це означає, що на госпрозрахункових (небюджетних) організаціях індексацію можна провадити в більшому розмірі, ніж передбачено законодавством, а також індексувати не лише оклад, а й, наприклад, середню зарплату для відпусткових чи інші виплати. Якщо роботодавець на це згоден — це можна узгодити у колдоговорі. Але якщо узгодили — це зобов'язання доведеться виконувати!

Нагадаємо, що відповідно до ст. 18 Закону про колдоговори на осіб, які представляють роботодавця чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи і з вини яких порушено чи не виконано зобов'язання щодо колективного договору, угоди, накладається штраф до 100 н.м.д.г. (1700 грн), і вони також несуть дисциплінарну відповідальність аж до звільнення з посади.

На вимогу профспілок, іншого уповноваженого трудовим колективом органу роботодавець зобов'язаний вжити заходів, передбачених законодавством, до керівника, з вини якого порушуються чи не виконуються зобов'язання щодо колективного договору, угоди.

Тож перш ніж передбачати щось подібне в колдоговорі, слід зважати на свої фінансові можливості.

Фахівці Мінсоцполітики у згаданому листі №1476/0/290-20/51 зауважили, що Закон про індексацію та Порядок №1078 не передбачають норм та положень щодо необхідності видання наказу в разі настання права на проведення індексації грошових доходів на підприємствах, установах, організаціях.

Оскільки індексація зарплати передбачена нормами закону, то байдуже, є на підприємстві такий наказ чи ні, — норму закону потрібно виконувати.

Зміна форми оплати праці: що з індексацією?

Якщо у працівника відбувається зміна форми оплати праці, то обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації має відбуватися з місяця, наступного за місяцем, в якому відбувається підвищення тарифної ставки.

Тобто так званий «базовий» місяць при зміні форми оплати праці буде визначатися за тією формою оплати праці, на яку працівника переведено, та буде змінюватися після підвищення ставки.

Порядок №1078 не передбачає збереження сум індексації у разі, коли працівника переведено з однієї форми оплати праці на іншу. Це наголошується у листі Мінсоцполітики від 28.02.2018 р. №13/0/66-18.

Погоджуватися із цим чи ні — кожен фахівець вирішує самостійно. Та в самому Порядку №1078 у жодному з пунктів взагалі не йдеться про «форму оплати праці» та зміни форм оплати праці.

Втім, Мінсоцполітики пробує допомогти працівникам і перекладає тягар з цієї гарної справи на плечі роботодавців.

У листі від 28.02.2018 р. №13/0/66-18 є посилання на п. 5 Порядку №1078, де зазначається: «Працівникам підприємств i організацій, які перебувають на госпрозрахунку, підвищення заробітної плати у зв'язку із зростанням рівня інфляції провадиться у порядку, визначеному у колективних договорах, але не нижче норм, визначених Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» та положень цього Порядку».

На підставі цього Мінсоцполітики рекомендує передбачати у колдоговорах положення щодо проведення індексації працівникам, яких переведено з однієї форми оплати праці на іншу. Розробити такі положення треба буде самому роботодавцю і погодити їх із трудовим колективом та профспілкою (за наявності).

Нагадуємо, що за відсутність колективного договору наразі не карають. Хоча його наявність є корисною як для підприємства, так і для працівників. Адже в ньому можна передбачити не лише порядок проведення індексації, зокрема і такий, що не визначений в Порядку №1078, а також низку інших питань, що стосуються оплати праці.

Чи враховується індексація до розміру мінімальної зарплати?

Наразі в роз'ясненнях Держпраці та Мінсоцполітики наголошується, що частиною другою статті 3-1 Закону про оплату праці визначений вичерпний перелік виплат, які не враховуються при обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру.

Це доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров'я, за роботу в нічний та надурочний час, роз'їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат.

Всі інші складові заробітної плати, які не перелічені в частині другій статті 3-1 вищевказаного Закону, у тому числі сума індексації, мають враховуватись до розміру мінімальної заробітної плати.

Проте народні депутати розробили законопроєкт щодо неврахування індексації. Про це ми зазначали тут.

Як нараховується індексація зарплати при роботі в режимі неповного дня?

Зверніть увагу на норми абз. 6 п. 4 Порядку №1078. За ними у разі, коли особа працює неповний робочий час, сума індексації визначається з розрахунку повного робочого часу/кількості календарних днів у місяці, а виплачується пропорційно відпрацьованому/службовому часу.

Чим це відрізняється від попередньої редакції цієї норми, яка діяла до 2 квітня? Нагадаємо, що вона виглядала так: «у разі коли особа працює неповний робочий час, сума індексації визначається з розрахунку повного робочого часу, а виплачується пропорційно відпрацьованому часу».

На жаль, подробиць і прикладів, як ця норма має діяти на практиці, Постанова №278 не містить. Тому чекатимемо на роз'яснення Мінекономіки.

На думку редакції, для більшості роботодавців порядок нарахування індексації для працівників із неповним робочим часом (або якщо з якихось причин працівник не виконав встановлену йому повну норму робочого часу!) не змінився.

Приклад того, як саме визначається індексація зарплати при роботі в умовах неповного робочого часу за колишніми роз'ясненнями Мінсоцполітики, ми наводили тут. А свою позицію щодо того як визначати таку індексацію у серпні 2021 року, ми зазначали тут.

Чи відбувається зміна базового періоду у разі збільшення доходу без зміни окладу?

За новою редакцією абз. 5 пп. 5 Порядку №1078 (вона діє з 2 квітня) у разі зростання грошового доходу за рахунок інших його складових без підвищення тарифних ставок (посадових окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового доходу. Але у разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (посадового окладу) у місяці підвищення враховуються всі складові грошового доходу, які не мають разового характеру.

Зокрема, з 2 квітня у Порядку №1078 уточнюється, що контролювати треба зростання не просто окладів, а саме посадових окладів (що, на практиці, і відбувалося до цього). А коли йдеться про загальний місячний показник, зростання якого є сигналом для роботодавця, вже говоритимемо не про загальну суму заробітної плати, а про загальну суму грошового доходу за місяць. Але, як і раніше, орієнтуємось на ті показники доходу, які не є одноразовими. Отже, поява разових негрошових дарунків, як і раніше, на розрахунок індексації зарплати працівника ніяк не вплине.

Чи не означає ця заміна терміну «заробітна плата» на «грошовий дохід», що індексувати доведеться не лише зарплату, а й інші грошові виплати найманим працівникам (наприклад, за цивільно-правовими договорами)? Ні, розширення кола доходів, які індексуватимуться, не відбулося. Адже до п. 2 Порядку №1078, яким визначено, які грошові доходи індексуються, Постанова №278 змін не внесла.

Якщо оклад (тарифну ставку) підвищили не з першого числа місяця: як індексувати?

За новим абзацом п. 5 Порядку №1078, якщо підвищення грошового доходу відбулося не з 1 числа місяця, сума індексації визначається з розрахунку повного робочого часу/кількості календарних днів у місяці, а виплачується пропорційно відпрацьованому/службовому часу з урахуванням положень цього Порядку.

Тобто в такому випадку аналогічно з неповним робочим часом:

• спочатку треба порахувати суму індексації за цілий місяць (так, ніби підвищення окладу і не було);
• порахувати суму індексації за місяць, у якому оклад зріс, пропорційно частині місяця до підвищення окладу;
• частина зарплати, яка розрахована вже з нового, збільшеного розміру окладу (якщо розмір зростання перевищує розмір індексації, яка мала б бути нарахована в цьому місяці), цього місяця не індексується.

Приклад того, як це має працювати на практиці, теж додали до Порядку №1078. Ось як він виглядає: припустимо, що підвищення посадового окладу відбулося з 15 грудня 2020 року. Заробітна плата працівника у грудні 2020 року до підвищення посадового окладу з розрахунку повного робочого часу становить 5250 гривень, з них:

• 3500 гривень — посадовий оклад;
• 1050 гривень (30% посадового окладу (3500 * 30 : 100) — надбавка;
• 700 гривень (20% посадового окладу (3500 * 20 : 100) — премія.

Крім того, у грудні 2020 року працівник повинен отримати індексацію 70,37 гривні, обчислену виходячи з величини індексу споживчих цін, що становить 3,1%, та з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб у грудні 2020 року, що становить 2270 гривень (2270 * 3,1 : 100 = 70,37).

Заробітна плата працівника у грудні 2020 року після підвищення посадового окладу з розрахунку повного робочого часу становить 6000 гривень, з них:

• 4000 грн — посадовий оклад;
• 1200 грн (30% посадового окладу (4000 * 30 : 100) — надбавка;
• 800 грн (20% посадового окладу (4000 * 20 : 100) — премія.

У зв'язку з підвищенням посадового окладу під час порівняння суми підвищення заробітної плати та суми індексації повинні враховуватися всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру виплати.

З розрахунку повного робочого часу сума підвищення заробітної плати у грудні 2020 року становить 750 гривень (6000 - 5250).

Оскільки сума підвищення заробітної плати у грудні 2020 року перевищує суму індексації, яка склалася у зазначеному місяці (70,37 гривні), у грудні 2020 року сума індексації не нараховується.

Для проведення подальшої індексації індекс споживчих цін розраховується наростаючим підсумком зі січня 2021 року.

Оскільки підвищення посадового окладу відбулося з 15 грудня 2020 р., то до 15 грудня сума індексації (70,37 гривні) розраховується та виплачується пропорційно відпрацьованому часу.

У грудні 2020 року 22 робочих дні, з них 10 робочих днів — відпрацьований час до підвищення посадового окладу. Сума індексації становить 31,99 гривні (70,37 : 22 * 10).

Після 15 грудня 2020 р. сума індексації не виплачується, оскільки сума підвищення заробітної плати у зазначеному місяці у розрахунку за повний місяць (750 гривень) перевищила суму індексації (70,37 гривні).

Також звернімо увагу на окреме роз'яснення Мінекономіки від 09.04.2021 р. №2144/0/290-21/51 щодо нарахування індексації за новими правилами.

У ньому йдеться про алгоритм дій.

Етап перший. Зростає розмір інших (постійних) складових зарплати, але оклад (тарифна ставка) — не змінюються.

Наприклад, працівнику, крім окладу, робиться постійна доплата. Вона нова (тобто призначена починаючи з певного місяця) або її розмір збільшується.

У такому випадку для проведення індексації не відбувається абсолютно нічого. Оскільки у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових, без підвищення тарифних ставок (посадових окладів), сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати.

Етап другий. Зростає оклад (тарифна ставка).

У разі коли відбувається підвищення тарифних ставок (посадових окладів), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Порівняння суми підвищення заробітної плати зі сумою індексації здійснюється в умовах місяця, у якому відбулося таке підвищення.

Але тут виникає питання: як саме враховуються ці інші складові?

Наприклад, якщо доплата працівнику була призначена у лютому, а оклад збільшився у квітні, то чи враховувати в травні лютневе підвищення зарплати працівника (на суму такої доплати)?

Мінекономіки відповідає: визначення суми підвищення доходу для його порівняння зі сумою індексації, яка склалася на квітень 2021 року, має відбуватися з урахуванням посадового окладу до (станом на березень 2021 року) та після його підвищення та всіх складових заробітної плати, які були встановлені на квітень 2021 року.

Тобто жодних перенесень минулих підвищень інших складових не буде. Порівняння відбуватиметься між доходами місяця підвищення окладу (тарифної ставки) і попереднього місяця. Розгляньмо на прикладах.

Приклад 1. Інші складові збільшуються раніше, ніж оклад. Працівнику призначили постійну доплату (1000 грн) в лютому 2021 року. Оклад тоді становив 7000 грн. У серпні 2021 року підвищили оклад, і він становить 10000 грн.

Визначимо, чи перевищує сума підвищення окладу індексацію, яка виникла у працівника:

1) щоби визначити розмір індексації, користуйтеся нашим калькулятором за посиланням. Оскільки востаннє оклад у працівника зростав у січні 2021 року, розмір індексації станом на серпень 2021 року становить 80,89 грн;

2) порівнюємо оклад (із урахуванням інших постійних складових) до та після підвищення (10000,00 + 1000) - (7000,00 + 1000) = 3000,00 грн. Очевидно, що сума підвищення окладу більша ніж сума індексації, тож ні нової, ні «фіксованої» індексації в місяці підвищення окладу не буде.

Приклад 2. Розмір підвищення окладу менший ніж розмір індексації

У працівника востаннє зростав оклад у січні 2018 року й становив 5000 грн. У серпні 2021 року підвищили оклад й він становить 5300,00 грн.

Визначимо, чи перевищує сума підвищення окладу індексацію, яка виникла у працівника.

1. Оскільки востаннє оклад у працівника зростав у січні 2018 року, розмір індексації станом на серпень 2021 року становить 542,41 грн.

2. Порівнюємо оклад до та після підвищення. 5000,00 грн - 5300,00 грн = 300,00 грн. А розмір індексації становить 542,41 грн, що більше, ніж підвищення посадового окладу, на 242,41 грн.

Таким чином, виникла так звана «фіксована» індексація, яку слід виплачувати до наступного підвищення окладу за посадою. І знову потрібно буде провести порівняння індексації та розміру підвищення окладу.

Зверніть увагу: у такому випадку потрібно буде при порівнянні підсумувати поточну індексацію (за наявності) та «фіксовану». І вже після порівнювати з розміром підвищення окладу.

Які штрафи загрожують, якщо не індексувати зарплату?

Свого часу у листі від 07.05.2018 р. №3570/4.1/4.1-ДП-18 фахівці Держпраці зазначали, що:

• ненарахування індексації заробітної плати є порушенням ст. 95 КЗпП та, відповідно, мінімальних державних гарантій в оплаті праці. Отже, якщо індексація працівнику не нараховувалася взагалі (зокрема, у якомусь одному місяці), то роботодавцю загрожуватиме штраф 2 МЗП. Зараз цей штраф становить 12000 грн;
• порушення правил обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації є порушенням Порядку №1078, не підпадає під визначення мінімальних державних гарантій в оплаті праці, наведене у ст. 12 Закону про оплату праці, та належить до категорії інших порушень. Тобто якщо хоч якась сума індексації працівнику нараховувалася (за місяці, коли вона повинна була нараховуватися), то роботодавцю загрожуватиме штраф 1 МЗП. Зараз цей штраф становить 6000 грн, але за кожне таке порушення.

Але у разі виконання припису Держпраці та усунення виявлених порушень у визначені приписом строки зазначені вище штрафи не застосовуються (ч. 6 ст. 265 КЗпП).

Як нарахувати індексацію новоприйнятому працівнику?

За п. 10-2 Порядку №1078 для новоприйнятих працівників обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.

Тож якщо працівник був прийнятий на нову посаду, то обчислення індексу споживчих цін (ІСЦ) для проведення індексації розпочнеться з наступного місяця за прийняттям.

Якщо ж працівник був прийнятий на стару посаду, то обчислення ІСЦ для проведення індексації розпочнеться з наступного місяця за останнім переглядом окладу працівника.

Приклад 1. Працівника прийнято на роботу з 1 березня 2021 року на існуючу посаду. Востаннє оклад за цією посадою підвищувався у січні 2021 року.

Базовим місяцем для нарахування індексації є січень 2021 року. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації має здійснюватись з лютого 2021 року.

Відповідно у березні 2021 року працівнику ще не потрібно було нарахувати індексацію, оскільки ІСЦ був меншим за 103%. А от вперше індексувати зарплату слід було у червні на рівні 77,18, а у липні та серпні на рівні 80,89 грн.

Приклад 2. Працівника прийнято на роботу у серпні 2021 року на існуючу посаду. Останнє підвищення окладу за нею відбулося у серпні 2021 року.

Базовим місяцем для нарахування індексації такого працівника буде серпень 2021 року. Обчислення ІСЦ для проведення індексації має здійснюватись з вересня 2021 року. Тож у серпні 2021 року індексації не буде.

Приклад 3. Працівника прийнято на роботу у серпні 2021 року на нову посаду. Посаду створено у серпні 2021 року.

Базовим місяцем для нарахування індексації такого працівника буде серпень 2021 року. Обчислення ІСЦ для проведення індексації має здійснюватись з вересня 2021 року.

Приклад 4. Працівника прийнято на роботу з 1 серпня 2021 року на існуючу посаду. Востаннє оклад за цією посадою підвищувався у січні 2019 року.

Базовим місяцем для нарахування індексації є січень 2019 року. Обчислення ІСЦ для проведення індексації має здійснюватись з лютого 2019 року. Відповідно у серпні 2021 року працівнику потрібно буде нарахувати індексацію за коефіцієнтом 14,6% (347,33 грн).

Як довести, що індексація зарплати проводилася?

Верховний Суд у Постанові від 06.08.2018 р. №695/984/16-ц вимагав від самого роботодавця довести факт проведення індексації зарплати. При цьому суд грунтувався на положеннях КЗпП та Закону про оплату праці. Але прямої норми, яка б зобов'язувала роботодавця доводити дотримання вимог закону щодо виплати зарплати та проведення, в цьому випадку, індексації, наразі не існує. Це скоріш тлумачення прав та обов'язків роботодавця щодо дотримання ним вимог трудового законодавства.

Виплата зарплати підтверджується належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами. Складати первинні документи на кожну господарську операцію — це обов'язок юросіб, встановлений Законом про бухоблік.

Тож роботодавець веде облік виплачених сум, а працівник лише їх отримує. Фактично єдиним підтверджуючим документом щодо суми зарплати, яка підлягає видачі працівнику, що роботодавець надає працівникові згідно зі ст. 110 КЗпП та ст. 30 Закону про оплату праці, є так званий «розрахунковий лист», складений у довільній формі. Тож і не дивно, що суди йдуть назустріч працівникам, які не мають достатніх підтвердних документів щодо їх претензій до роботодавця.

А роботодавцеві не залишається нічого іншого, ніж довести факт нарахування та виплати зарплати, якщо він бажає вирішити питання на свою користь. І зробити це потрібно за допомогою первинних документів.

Саме так вчинив відповідач у цій судовій справі — він додав до матеріалів справи копію особового рахунку форми П-54а позивача за період з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2015 року, в якому у відповідній графі детально вказано про нарахування та сплату індексації, визначено її розмір.

ВС нагадав, що особовий рахунок форми П-54а застосовується для запису всіх видів нарахувань та утримань із заробітної плати на підставі первинних документів з обліку виробітку та виконаних робіт, відпрацьованого часу і документів на різні види оплат, відповідно до наказу Міністерства статистики від 22.05.1996 р. №144 (і він був чинний на момент спірних правовідносин).

А позивач, зі свого боку, на доказ заборгованості з виплати йому індексації надав розрахункові листки за період квітень-листопад 2009 року, травень-грудень 2010 року та січень, квітень, травень, серпень, жовтень 2011 року. Ці документи не були підписані, не були завірені належним чином. Тому ВС не визнав їх документами первинного бухгалтерського обліку та належним доказом цих обставин.

Ще позивач додав до позовної заяви індивідуальні відомості про застраховану особу за формою №ОК-5 Пенсійного фонду України. Проте ВС відмітив, що ці відомості унеможливлюють встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки містять лише звітні дані про загальну суму нарахувань, але не містять даних стосовно структури заробітної плати.

Отже, із документальними доказами у працівника не склалося, а у роботодавця, навпаки, все вийшло на краще. Рішення було винесено на користь роботодавця. Адже доводи скаржника стосовно невиплати заявлених у позові сум не знайшли свого документального підтвердження, а також спростовані наданою відповідачем первинною бухгалтерською документацією.

Донараховуємо індексацію до початку перевірки Держпраці: про що треба пам'ятати?

Багато фахівців у сфері трудових відносин надають поради щодо встановлення/запровадження на підприємстві схем посадових окладів, тарифних сіток чи інших систем оплати праці — у будь-якому разі таке прописується у колективному договорі. А за його відсутності керівнику слід прийняти наказ про обрану систему оплати праці, у т.ч. яка відрізняється від законодавчо встановленої. Причому в такому разі варто додатково розробити Положення про систему та умови оплату праці працівників, яким передбачити, зокрема, її структуру, а також перегляд та індексацію розміру заробітної плати (періодичність перегляду та індексацію зарплати між такими переглядами).

Чинне законодавство не вимагає для проведення індексації виносити спеціальні накази. Адже обов'язок її проведення встановлений Законом про індексацію, а порядок проведення — Порядком №1078.

Хоча, звісно, заборони складати такий наказ теж немає. Про це йшлося у Постанові ВС від 12.04.2018 р. у справі №816/2325/16.

У ситуації, яка розглядалася тоді у суді, наказ на проведення індексації на підприємстві був і стосувався періоду січня-жовтня 2016 року. Причому сам наказ був виданий 04.11.2016 р., в той час як дата початку перевірки Держпраці визначена 07.11.2016 р.

Втім, для суду цей наказ не мав вирішального значення. Судом не було визнано факту нарахування індексації за відповідний період. Чому?

Тому що підприємство включило донараховану індексацію до розрахункової відомості за листопад 2016 року — у якому це донарахування було проведено. З неї неможливо було довідатися, коли саме було проведено нарахування індексації на заробітну плату працівників. Тобто окремого первинного документа, який би доводив факт донарахування індексації до початку перевірки (із відповідною датою), складено не було. А наказ про її нарахування від 04.11.2016 р. не може свідчити про усунення порушень підприємством ще до початку перевірки.

Зараз, коли таке порушення спочатку загрожує складанням припису про усунення, ця справа здається вже застарілою. Але не поспішайте: адже припис теж має чіткі строки його виконання! Тож коли ви донараховуєте індексацію на виконання припису, це теж краще зробити окремим первинним документом із датою, яка б дозволяла довести, що припис було не лише виконано, а і зроблено це було вчасно!

Чи нараховується компенсація за несвоєчасно виплачену індексацію?

Компенсація несвоєчасно виплачених доходів працівника здійснюється відповідно до Закону №2050, у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів. Компенсацію провадять за Порядком №159.

Тобто право на компенсацію мають лише ті працівники, які постраждали через затримку розрахунку з ними. Одним з видів доходів, на які нараховується така компенсація, як побачимо далі, є й індексація зарплати працівника.

Як зазначили фахівці Мінсоцполітики у листі від 22.05.2018 р. №3/0/216-18, посилаючись на п. 4 Порядку №1078, у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.

Та ось проблема: компенсація нараховується виходячи з нарахованого, але не виплаченого своєчасно (із затримкою більш як місяць) доходу працівника. А якщо індексація не нараховувалась? До дати такого нарахування в працівника немає права на отримання компенсації. І роботодавець таким компенсуванням не переймається. Але це лише до пори до часу.

Адже рано чи пізно індексацію доведеться нарахувати і виплатити. В тому самому місяці, в якому виплачується заборгованість з індексації, нараховується та виплачується компенсація за таку несвоєчасну виплату доходу.

Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу.

Ще раз наголосимо: потрібно провадити компенсацію за затримку виплати індексації більше ніж на 1 місяць.

Докладніше про те, як нараховується така компенсація, ми писали тут і тут.

Щомісячне збільшення зарплати на кілька гривень задля непроведення індексації — порушення?

Свого часу фахівці Держпраці вказували, що формально порушення законодавства у такому випадку не виникає. Водночас такий механізм підвищення доходів працівників може свідчити про відсутність соціальної відповідальності роботодавця та його спроби зменшити витрати на оплату праці незважаючи на наявність інфляції.

Але що таке «соціальна відповідальність» і звідки вона взялася в цьому діалозі між бізнесом та владою? Ось тут про неї згадує Державна регуляторна служба, але посилання на жоден нормативний документ не дає. І не випадково. Адже в законодавчому полі України визначення цьому терміну немає.

Тож, подобається Держпраці це чи ні, відповідальність на сьогодні існує одна — за порушення чинного законодавства. І якщо закон не порушено, то притягнути роботодавця до відповідальності не вдасться.

Але, на нашу думку, не слід боятися застосування цього штрафу в разі непроведення індексації через періодичне зростання окладів. Адже, повторимося, застосувати штраф можна лише у випадку порушення норм закону, чого в цьому випадку, як визнають самі фахівці Держпраці, немає. А отже, не буде і штрафу (або його можна оскаржити).

Головне — робити таке підвищення окладів правильно, тобто враховуючи існуюче законодавство щодо індексації зарплати працівників. І все буде добре.

Що робити, щоб не нараховувати індексацію?

Мінімальний розмір окладу та прожитковий мінімум зростають, а ще і до мінімальної зарплати треба робити доплату. Як роботодавцю зекономити хоча б на нарахуванні індексації?

Перш за все зауважимо, що обов'язково нараховується індексація лише працівникам за основним місцем роботи.

Щоб не нараховувати індексацію, роботодавець має збільшити посадовий оклад працівнику у відповідному місяці, перед виникненням першого нарахування індексації, хоча б на 1 грн.

Логіка тут проста:

по-перше, в місяці збільшення окладу та у двох наступних місяцях (червень та липень) працівнику нараховувати індексацію точно буде не потрібно;

по-друге, при цьому не виникне і того, що раніше мало назву «фіксована сума індексації», — оскільки у травні сума індексації ще не нараховується, тож будь-яка сума підвищення окладу більша за суму індексації, яка могла б нараховуватися в такому місяці.

Далі доведеться стежити за порогом індексації і за потреби знову підвищувати оклади. Зрозуміло, що робити це краще у місяцях, коли індексацію нараховувати ще не потрібно. Тоді можна обійтись і підвищенням окладу на 1 гривню.

Але якщо розмір підвищення грошового доходу менший за суму індексації, що склалась у місяці підвищення, сума індексації у цьому місяці визначається як різниця між сумою індексації і розміром підвищення зарплати.

Наразі продовжує діяти норма Порядку №1078: «До чергового підвищення тарифних ставок (окладів)... до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку».

Тобто фіксованої індексації як терміна немає, але справа її — живе. І стару, вже зароблену індексацію працівнику ніяк не скасувати. Її відмінити можна лише підвищенням зарплати на більшу суму. Але якщо правильно підвищувати оклади/тарифні ставки, то можна уникнути нової індексації.

Чи можна підвищувати оклади працівників щомісячно на 1 гривню і таким чином через пару місяців відмовитись від індексації взагалі?

Свого часу фахівці Мінсоцполітики у листі від 13.03.2019 р. №24/0/214-19 підтвердили: якщо підвищення посадових окладів відбувається щомісяця, то згідно з положенням п. 1-1 Порядку №1078 право на індексацію не відбувається.

Чому? Тому що вже починаючи з другого місяця такої практики нова індексація не виникає.

Втім, враховуючи те, що після підвищення індексація вперше застосовуватиметься не раніше, ніж через два місяці, то можна підвищувати оклади/тарифні ставки і раз на три місяці. І теж таким чином уникати індексації зарплат. При цьому вони погодились і з тим, що Порядок №1078 не передбачає конкретного розміру, на який має зростати посадовий оклад. Тобто це може бути і 1 гривня!

Але, як ми вже зазначили вище, правила «фіксованої» індексації, тобто тієї, яка виникла через зростання цін і незмінність зарплати у попередніх місяцях, ніхто не відміняв.

Як нараховувати індексацію при відпрацюванні частини місяця?

У зв'язку з продовженням карантину до 1 жовтня у багатьох роботодавців виникли ситуації, коли працівникам встановлено неповний робочий час. Або коли працівникам надається відпустка, зокрема й неоплачувана. Або ж оформлюється оплачуваний простій.

У таких випадках з метою нарахування індексації слід пам'ятати про прості правила:

1. Усі виплати, пораховані виходячи з середньої зарплати, не індексуються. Це стосується насамперед відпусткових і лікарняних.

2. Відповідно до п. 4 Порядку №1078, якщо особа працює неповний робочий час, сума індексації визначається з розрахунку повного робочого часу, а виплачується пропорційно до відпрацьованого часу.

При цьому під неповним робочим часом в цьому випадку розуміється будь-який випадок, коли працівник з будь-яких причин не виконав встановлену норму робочого часу.

Класичний випадок — це коли працівника за наказом перевели на неповний робочий час. Але ця норма також стосується працівників, які перебували у відпустці, на лікарняному, яким оформлено прогул тощо. Тобто, коли працівник фактично відпрацював тільки частину місяця. Для всіх зазначених випадків індексації підлягає лише та частина зарплати, яка нарахована за фактично відпрацьований час. Але при цьому має застосовуватись специфічна процедура визначення суми такої індексації!

З метою визначення суми індексації в цьому випадку розрахунок проводиться в два етапи. Спочатку рахується загальна сума індексації (виходячи зі суми зарплати, нарахованої за відпрацьований час). А потім визначається фактична сума індексації (пропорційно співвідношенню фактично відпрацьованого часу до норми робочого часу у відповідному місяці).

Про порядок нарахування індексації в цьому випадку дивіться тут.

3. Якщо працівник перебував у відпустці цілий місяць або хворів весь місяць, то індексація не нараховується. Адже немає зарплати, на яку можна було б нарахувати індексацію (а лікарняні та відпусткові не індексуються).

4. Оплата, яка виплачується працівникам за час простою, не підлягає індексації.

Статтею 2 Закону про індексацію визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру. Таким чином, оскільки оплата у разі вимушеного простою не є постійною виплатою, вона не підлягає індексації.

Приклад 1. Працівник працює неповний робочий час (відпрацьовано 80 годин при місячній нормі у серпні 2021 року 167 годин). Останній раз підвищення окладу відбулося у жовтні 2020 року. Нараховано працівнику зарплати більше, ніж 2270 грн, проте індексуємо лише в межах 2379 грн.

Спочатку визначається сума індексації за повний робочий час у серпні 2021 року, яка становить 166,53 грн (2379 * 7,0 : 100).

Проте за фактично відпрацьовані години серпня 2021 року сума індексації становить 79,77 грн (166,53 : 167 * 80).

Кому та як слід нараховувати індексацію у серпні?

Індекс споживчих цін, на підставі якого здійснюється розрахунок для проведення індексації, за червень 2021 р. становив 100,2%.

Він не вплинув на коефіцієнти індексації. Тому всі роботодавці будуть нараховувати індексацію за коефіцієнтами на рівні липня 2021 року. Як саме треба було індексувати у липні, ми розповідали тут.

Приклад 1. Підвищення окладів працівників відбулося в січні 2020 р. (базовий місяць) і до серпня 2021 року зарплата не збільшувалася.

Розрахунок ІСЦ за лютий 2020 — листопад 2020 року: 3,8% = (0,997 * 1,008 * 1,008 * 1,003 * 1,002 * 0,994 * 0,998 * 1,005 * 1,010 * 1,013 * 100) - 100.

Розрахунок ІСЦ за грудень 2020 та січень-лютий 2021 становить 1,0322 = 1,009 * 1,013 * 1,01.

Розрахунок ІСЦ за березень-травень 2021 року становить 103,7 = 1,017 * 1,007 * 1,013 * 100.

Розрахунок ІСЦ за червень 2021 року становить 100,2%.

Тобто розрахунок ІСЦ не перевищив поріг індексації (103%), тому у серпні індексація здійснюватиметься за коефіцієнтом 11,1%.

Розмір індексації становитиме 264,07 грн (2379 * 11,1 : 100).

Приклад 2. Підвищення окладів працівників відбулося в лютому 2020 р. (базовий місяць) і до серпня 2021 року зарплата не збільшувалася.

Розрахунок ІСЦ за квітень 2020 — листопад 2020 року: 4,2% = (1,008 * 1,008 * 1,003 * 1,002 * 0,994 * 0,998 * 1,005 * 1,010 * 1,013 * 100) - 100.

Розрахунок ІСЦ за грудень 2020 р. та січень-лютий 2021 р. становить 1,0322 = 1,009 * 1,013 * 1,01.

Розрахунок ІСЦ за березень-травень 2021 року становить 103,7 = 1,017 * 1,007 * 1,013 * 100.

Розрахунок ІСЦ за червень 2021 року становить 100,2%.

Тобто розрахунок ІСЦ не перевищив поріг індексації (103%), тому у серпні індексація здійснюватиметься за коефіцієнтом 11,5%.

Розмір індексації становитиме 273,59 грн (2379 * 11,5 : 100).

Приклад 3. Підвищення окладів працівників відбулося в березні 2020 р. (базовий місяць) і до серпня 2021 року зарплата не збільшувалася.

Розрахунок ІСЦ за квітень 2020 — листопад 2020 року: 3,3% = (1,008 * 1,003 * 1,002 * 0,994 * 0,998 * 1,005 * 1,010 * 1,013 * 100) - 100.

Розрахунок ІСЦ за грудень 2020 р. та січень-лютий 2021 р. становить 1,0322 = 1,009 * 1,013 * 1,01.

Розрахунок ІСЦ за березень-травень 2021 року становить 103,7 = 1,017 * 1,007 * 1,013 * 100.

Розрахунок ІСЦ за червень 2021 року становить 100,2%.

Тобто розрахунок ІСЦ не перевищив поріг індексації (103%), тому у серпні індексація здійснюватиметься за коефіцієнтом 10,6.

Розмір індексації становитиме 252,17 грн (2379 * 10,6: 100).

Приклад 4. Підвищення окладів працівників відбулося в квітні 2020 р. (базовий місяць) і до серпня 2021 року зарплата не збільшувалася.

Розрахунок ІСЦ за травень 2020 — грудень 2020 року: 3,4% = (1,003 * 1,002 * 0,994 * 0,998 * 1,005 * 1,010 * 1,013 * 1,009 * 100) - 100.

Розрахунок ІСЦ за січень-березень 2021 р. становить 1,041 =1,013 * 1,01 * 1,017.

ІСЦ за квітень-червень 2021 року становить 1,007 * 1,013 * 1,002 = 1,022.

Тобто розрахунок ІСЦ не перевищив поріг індексації (103%), тому у серпні індексація здійснюватиметься за коефіцієнтом 7,6%.

Розмір індексації становитиме 180,80 грн (2379 * 7,6 : 100).

Приклад 5. Підвищення окладів працівників відбулося в травні 2020 р. (базовий місяць) і до серпня 2021 року зарплата не збільшувалася.

Розрахунок ІСЦ за червень 2020 року — грудень 2020 року: 3,1% = (1,002 * 0,994 * 0,998 * 1,005 * 1,010 * 1,013 * 1,009 * 100) - 100.

Розрахунок ІСЦ за січень-березень 2021 р. становить 1,041 = 1,013 * 1,01 * 1,017.

ІСЦ за квітень-червень 2021 року становить 1,007 * 1,013 * 1,002 = 1,022.

Тобто розрахунок ІСЦ не перевищив поріг індексації (103%), тому у серпні індексація здійснюватиметься за коефіцієнтом 7,3%.

Розмір індексації становитиме 173,67 грн (2379 * 7,3 : 100).

Приклад 6. Підвищення окладів працівників відбулося в червні 2020 р. (базовий місяць) і до серпня 2021 року зарплата не збільшувалася.

Розрахунок ІСЦ за липень 2020 — січень 2021 року: 104,3% = (0,994 * 0,998 * 1,005 * 1,010 * 1,013 * 1,009 * 1,013 * 100) - 100.

Розрахунок ІСЦ за лютий-квітень 2021 р. становить 103,4% = (1,01 * 1,017 * 1,007 * 100) - 100.

Розрахунок ІСЦ за травень-червень становить 1,013 * 1,002 = 1,022.

Тобто розрахунок ІСЦ не перевищив поріг індексації (103%), тому у серпні індексація здійснюватиметься за коефіцієнтом 7,8%.

Розмір індексації становитиме 185,56 грн (2379 * 7,8 : 100).

Приклад 7. Підвищення окладів працівників відбулося в серпні 2020 р. (базовий місяць) і до серпня 2021 року зарплата не збільшувалася.

Розрахунок ІСЦ за серпень 2020 — грудень 2020 року: 103,5% = (0,998 * 1,005 * 1,010 * 1,013 * 1,009 * 100) - 100.

Розрахунок ІСЦ за січень-березень 2021 р. становить 1,041 = 1,013 * 1,01 * 1,017.

ІСЦ за квітень-червень 2021року становить 1,007 * 1,013 * 1,002 = 1,022.

Тобто розрахунок ІСЦ не перевищив поріг індексації (103%), тому у серпні індексація здійснюватиметься за коефіцієнтом 7,7%

Розмір індексації становитиме 183,18 грн (2379 * 7,7 : 100).

Приклад 8. Підвищення окладів працівників відбулося в серпні 2020 р. (базовий місяць) і до серпня 2021 року зарплата не збільшувалася.

Розрахунок ІСЦ за вересень 2020 — грудень 2020 року: 103,7% = (1,005 * 1,010 * 1,013 * 1,009 * 100) - 100.

Розрахунок ІСЦ за січень-березень 2021 р. становить 1,041 = 1,013 * 1,01 * 1,017.

ІСЦ за квітень-червень 2021року становить 1,007 * 1,013 * 1,002 = 1,022.

Тобто розрахунок ІСЦ не перевищив поріг індексації (103%), тому у серпні індексація здійснюватиметься за коефіцієнтом 8%.

Розмір індексації становитиме 190,32 грн (2379 * 8 : 100).

Приклад 9. Підвищення окладів працівників відбулося у вересні 2020 р. (базовий місяць) і до серпня 2021 року зарплата не збільшувалася.

Розрахунок ІСЦ за жовтень 2020 — грудень 2020 року: 103,2% = (1,010 * 1,013 * 1,009 * 100) - 100.

Розрахунок ІСЦ за січень-березень 2021 р. становить 1,041 = 1,013 * 1,01 * 1,017.

ІСЦ за квітень-червень 2021 року становить 1,007 * 1,013 * 1,002 = 1,022.

Тобто розрахунок ІСЦ не перевищив поріг індексації (103%), тому у серпні індексація здійснюватиметься за коефіцієнтом 7,4%.

Розмір індексації становитиме 176,05 грн (2379 * 7,4 : 100).

Приклад 10. Підвищення окладів працівників відбулося в жовтні 2020 р. (базовий місяць) і до серпня 2021 року зарплата не збільшувалася.

Розрахунок ІСЦ за листопад 2020 — січень 2021 року: 103,5% = (1,013 * 1,009 * 1,013 * 100) - 100.

Розрахунок ІСЦ за лютий-квітень 2021 становить 103,4% = (1,01 * 1,017 * 1,007 * 100) - 100.

Розрахунок ІСЦ за травень-червень становить 1,013 * 1,002 = 1,022.

Тобто розрахунок ІСЦ не перевищив поріг індексації (103%), тому у серпні індексація здійснюватиметься за коефіцієнтом 7,0%.

Розмір індексації становитиме 166,53 грн (2379 * 7,0 : 100).

Приклад 11. Підвищення окладів працівників відбулося в листопаді 2020 р. (базовий місяць) і до серпня 2021 року зарплата не збільшувалася.

Розрахунок ІСЦ за грудень 2020 — лютий 2021 року: 103,2% = (1,009 * 1,013 * 1,01 * 100) - 100.

Розрахунок ІСЦ за березень-травень 2021 року становить: 103,7 = 1,017 * 1,007 * 1,013 * 100.

Розрахунок ІСЦ за червень 2021 року становить 100,2%.

Тобто розрахунок ІСЦ не перевищив поріг індексації (103%), тому у серпні індексація здійснюватиметься за коефіцієнтом 7,0%.

Розмір індексації становитиме 166,53 грн (2379 * 7,0 : 100).

Приклад 12. Підвищення окладів працівників відбулося в грудні 2020 р. (базовий місяць) і до серпня 2021 року зарплата не збільшувалася.

Розрахунок ІСЦ за січень-березень 2021 становить 1,041 = 1,013 * 1,01 * 1,017.

ІСЦ за квітень-червень 2021 року становить 1,007 * 1,013 * 1,002 = 1,022.

Тобто розрахунок ІСЦ не перевищив поріг індексації (103%), тому у серпні індексація здійснюватиметься за коефіцієнтом 4,1%.

Розмір індексації становитиме 97,54 грн (2379 * 4,1 : 100).

Приклад 13. Підвищення окладів працівників відбулося в січні 2021 р. (базовий місяць) і до серпня 2021 року зарплата не збільшувалася.

Розрахунок ІСЦ за лютий — квітень 2021 р. становить: 1,034 = (1,01 * 1,017 * 1,007 * 100) - 100.

Розрахунок ІСЦ за травень-червень становить: 1,013 * 1,002 = 1,022.

Тобто розрахунок ІСЦ не перевищив поріг індексації (103%), тому у серпні індексація здійснюватиметься за коефіцієнтом 3,4%.

Розмір індексації становитиме 80,89 грн (2379 * 3,4 : 100).

Приклад 14. Підвищення окладів працівників відбулося в лютому 2021 р. (базовий місяць) і до серпня 2021 року зарплата не збільшувалася.

Розрахунок ІСЦ за березень-травень 2021 р. становить: 1,037 = (1,017 * 1,007 * 1,013 * 100) - 100.

Розрахунок ІСЦ за червень 2021 року становить 100,2%.

Тобто розрахунок ІСЦ не перевищив поріг індексації (103%), тому у серпні індексація здійснюватиметься за коефіцієнтом 3,7%.

Розмір індексації становитиме 88,02 грн (2379 * 3,7 : 100).

По інших місяцях 2021 року ще не настав момент нарахування індексації у серпні 2021 року.

Як донарахувати індексацію звільненому працівнику?

Якщо внаслідок виправлення помилки виникла необхідність донарахувати працівникові індексацію, відображається таке донарахування у місяці, в якому помилку виявлено і в якому вона виправляється (а не в місяці, за який нараховується така індексація). Зауважимо, що ані КЗпП, ані Законом про оплату праці це не встановлено. Проте на практиці це здійснюється саме так через пп. 1.6.2 Інструкції №5.

При цьому виправлення не вносяться в документ про нарахування зарплати за той місяць, за який донараховується індексація. Це виправлення можна відобразити у відомості про нарахування зарплати за місяць, у якому помилку було виявлено. Проте правильніше, на нашу думку, буде скласти бухгалтерську довідку, до якої додати розрахунок донарахованої суми індексації (у довільній формі). У цій довідці слід відобразити відповідну кореспонденцію рахунків.

Оскільки сума індексації належить до фонду оплати праці (і це теж передбачено пп. 2.2.7 Інструкції №5), то зобов'язання її виплатити потрапить до кредиту рахунку 66. А ось дебет рахунку залежатиме від того, за який період така індексація донараховується.

Справа в тому, що зобов'язання з оплати праці спричиняють виникнення витрат. І вид таких витрат залежить від того, у якій саме частині діяльності роботодавця використовується праця певного працівника. А якщо йдеться про донарахування з оплати праці вже звільненого працівника, в місяці після його звільнення, то говорити про коригування витрат того місяця, за який донараховується індексація, вже не можна. Так само й в місяці, у якому відображається в бухобліку така індексація, праця такого працівника вже не використовується, а отже, витрати з нарахування такої індексації, на нашу думку, не повинні потрапити до поточної собівартості виготовленої у такому місяці продукції, адміністративних або збутових витрат.

Отже, якщо йдеться про донарахування індексації за поточний звітний рік, то при такому донарахуванні витрати з індексації потраплятимуть до дебету субрахунку 949 або 977 (залежно від облікової політики підприємства).

ПКУ не містить норм щодо звільнення такого доходу від оподаткування, а отже, суми донарахованої індексації оподатковуватимуться ПДФО та військовим збором на загальних підставах. Однак, оскільки йдеться про донарахування у поточному звітному періоді індексації за минулі місяці, то оподатковувати такий дохід треба за наступним алгоритмом:

— додати суму донарахованої за певний місяць індексації до суми доходу, раніше нарахованого за такий місяць. Така наново визначена сума і буде загальномісячним оподаткованим доходом працівника, з якого наново слід буде обчислити суми ПДФО та військового збору, і за необхідності доплатити до бюджету несплачену різницю;

— під час оподаткування застосовуються ставки ПДФО, які діяли у місяці, за який нараховується індексація.

Щодо ЄСВ, то оскільки під час нарахування доходу працівника вже звільнено, то існує позиція податківців, що ЄСВ на суму такої індексації нараховувати не потрібно.

Але ж сума індексації зазначена в пп. 2.2.7 №5 Інструкції і до виплат за невідпрацьований час, виходячи з цієї Інструкції, не належить! А отже, на її суму, виходячи з ч. 2 ст. 7 Закону про ЄСВ, слід нарахувати ЄСВ. І застосовувати при цьому ставку ЄСВ, яка діє у місяці, в якому така індексація донараховується. Наприклад, не дивлячись на те, що донараховується дохід минулих років, на суму індексації слід нарахувати ЄСВ за ставкою 22%, а утримання ЄСВ з суми такої індексації робити не треба. І звісно, оскільки все ж таки йдеться про дохід минулих звітних періодів, з метою визначення бази для нарахування ЄСВ слід суму такої індексації додати до суми нарахованого в місяці, за який вона донараховується. Адже нараховується ЄСВ тільки в межах максимальної величини доходу, яка діяла в місяці, за який нараховано дохід.

Коли суміснику можна нарахувати індексацію зарплати?

Свого часу фахівці Мінсоцополітики у листі від 01.08.2014 р. №8538/0/14-14/10 вказували: якщо працівник за основним місцем роботи відпрацював повний робочий час і отримав суму індексації, обчислену із розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то на іншій виконуваній ним роботі заробітна плата індексації не підлягає.

У випадку, якщо працівник працює на дві неповні ставки, зокрема за основним місцем роботи на 0,5 ставки та на іншій роботі — на 0,25 ставки, то нарахування сум індексації може здійснюватись окремо за кожною посадою.

Сума індексації визначається за кожною посадою за фактично відпрацьований час із розрахунку прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на місяць.

Для індексації зарплати на роботі за сумісництвом необхідна довідка з основного місця роботи про розмір доходу, що підлягає індексації, і проіндексованого доходу (п. 7 Порядку №1078). Таку довідку повинен надати працівник. Інакше доходи за сумісництвом не індексуються (див. листи Мінсоцполітики від 01.08.2014 р. №8538/0/14-14/10 та від 31.07.2015 р. №11587/0/14-15/10). Без такої довідки роботодавець за зовнішнім сумісництвом не зможе визначити, у яких межах була проіндексована зарплата працівника за основним місцем роботи. Отже, і проіндексувати зарплату за сумісництвом він не зможе. Індексація на роботі за сумісництвом можлива, якщо на основному місці роботи працівник працює в режимі неповного робочого часу.

Приклад 1. Працівник за основним місцем роботи працює на повну зайнятість. Оклад його становить 7000 грн, тобто за основним місцем роботи його зарплата буде проіндексована в межах прожиткового мінімуму. Сума індексації на основному місці роботи за серпень 2021 року становитиме:

2379 грн х 3,4% = 80,89 грн,

де 2379 — прожитковий мінімум у серпні 2021 року;

3,4 — коефіцієнт індексації в серпні 2021 року для «базового» січня 2021 року.

Тобто його зарплата за основним місцем роботи вже проіндексована повністю в межах прожиткового мінімуму. Це означає, що підстав для індексації зарплати за сумісництвом немає.

Приклад 2. Працівник за основним місцем роботи працює на 0,75 ставки (неповний робочий час). Оклад його становить 7000 грн. Сума індексації на основному місці роботи за серпень 2021 року становитиме:

2379 грн * 3,4% * 0,75 = 60,67 грн,

де 2379 — прожитковий мінімум у серпні 2021 року;

3,4 — коефіцієнт індексації в серпні 2021 року для «базового» січня 2021 року.

Тобто його зарплата за основним місцем роботи проіндексована не повністю в межах прожиткового мінімуму, через неповну зайнятість такого працівника. Тому виникають підстави для індексації зарплати за сумісництвом у межах не більше 25% від звичайної індексації.

За сумісництвом працівник почав працювати за новоствореній посаді з січня 2021 року. Відповідно його індексація становитиме: 2379 грн. х 3,4% х 0,25 = 20,23 грн.

Як нарахувати індексацію працівнику-студенту зі стипендією?

Пунктом 4 Порядку №1078 визначено, що у разі коли особа працює та отримує інший грошовий дохід, насамперед індексується оплата праці. Якщо така особа працює і одночасно навчається за денною формою навчання або з відривом від виробництва у клінічній ординатурі, аспірантурі і докторантурі, насамперед індексується стипендія.

При цьому пунктом 8 Порядку №1078 передбачено, що стипендіатам із числа учнів професійно-технічних, студентів вищих навчальних закладів, клінічних ординаторів, аспірантів і докторантів, які навчаються за денною формою навчання або з відривом від виробництва і одночасно працюють, на їх вимогу професійно-технічні та вищі навчальні заклади видають довідку про розмір і строк призначення стипендії, на підставі якої проводиться індексація заробітної плати за місцем роботи таких стипендіатів у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, з урахуванням одержаної проіндексованої стипендії.

Пунктом 10-2 Порядку №1078 передбачено, що для працівників, яких прийнято на роботу, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.

Крім того, якщо працівника прийнято на роботу не з початку місяця, а з середини, при індексації заробітної плати слід застосовувати пункт 4 Порядку, яким передбачено, що у разі коли особа працює неповний робочий час, сума індексації визначається з розрахунку повного робочого часу, а виплачується пропорційно відпрацьованому часу.

Наводимо приклад розрахунку індексації заробітної плати учня, який одночасно навчається і працює.

Приклад. Зарплата працівника становить 6000 грн, а стипендія 1090 грн. Враховуючи, що заробітна плата знаходиться в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, з урахуванням одержаної проіндексованої стипендії, індексації підлягає 1289 грн (2379 грн — 1090 грн, де 2379 грн — розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, 1090 грн — розмір проіндексованої стипендії у серпні 2021 року).

Сума індексації за повністю відпрацьований місяць становила 43,83 грн (1289 грн * 3,4 : 100, де 6,7% — величина приросту індексу споживчих цін у серпні 2021 року, якщо останнє підвищення тарифних ставок (окладів) відбулося у січні 2021 року).

Отже, за місцем роботи учень мав отримати суму індексації у розмірі 43,83 грн. Визначення «базового» місяця для індексації, якщо є «вилка» окладів

Фахівці Мінсоцполітики у листі від 20.08.2019 р. №75/0/214-19 нагадали, що відповідно до п. 5 Порядку №1078, працівникам підприємств, що перебувають на госпрозрахунку, підвищення зарплати у зв'язку із зростанням рівня інфляції провадиться у порядку, визначеному в колдоговорах, але не нижче норм, визначених Законом про індексацію та положеннями Порядку №1078.

Тобто якщо в колдоговорі зазначити якісь свої норми, інші, ніж передбачені Законом про індексацію та Порядком №1078 (головне, щоб ці норми не були нижчими ніж в законодавчих актах), то слід буде керуватися при проведенні індексації саме колдоговором.

Якщо ж таких спеціальних норм на підприємстві немає, то визначати індексацію слід за загальними нормами. А вони є такими.

Обчислення ІСЦ для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифних ставок (окладів).

Суму індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховувати не потрібно, якщо розмір підвищення зарплати перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищенні тарифних ставок (окладів).

Якщо розмір підвищення зарплати не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення зарплати і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення зарплати. Тобто виникає так звана фіксована індексація. І ця «фіксована» індексація буде виплачуватись усі наступні місяці, доки не буде наступного підвищення окладів.

Під час наступного підвищення окладів слід буде також зважати на:

• розмір підвищення окладів;
• розмір поточної індексації (якщо вже виникла);
• розмір «фіксованої» індексації.

Якщо розмір підвищення буде більшим ніж поточна індексація + «фіксована» індексація, в такому випадку відбудеться зміна базового місяця.

Якщо ж розмір підвищення буде меншим ніж поточна індексація + «фіксована» індексація, в такому випадку відбудеться зміна базового місяця, а також виникне знову так звана фіксована індексація.

Та це загальновідомі норми. А як їх застосовувати в умовах встановлення «вилок» окладів? Фахівці Мінсоцполітики зробили неочікуваний висновок з приводу цього запитання.

Якщо за певною посадою встановлюється діапазон посадових окладів (мінімальний і максимальний), підвищення посадового окладу в межах цього діапазону, на думку фахівців Мінсоцполітики, не повинно призводити до зміни початку обчислення ІСЦ для проведення індексації.

Коли ж відбувається підвищення мінімальних та максимальних посадових окладів у межах діапазону за певною посадою, то в такому випадку має змінюватись і місяць початку обчислення ІСЦ для проведення індексації.

Тобто підвищенням окладу (ставки) вважатиметься не зміна окладу (ставки) конкретного працівника в межах вже існуючого діапазону, а зміна самого діапазону (зміни у штатному розписі) у бік збільшення.

Наприклад, якщо існує по певній посаді діапазон 10000 — 15000 грн. Якщо працівнику, який пройшов атестацію, оклад збільшили з 10000 грн до 12000 грн, тобто в межах діапазону, при цьому сам діапазон не змінився (змін до штатного розпису не вносили), це не вплине на порядок обчислення індексації зарплати такого працівника. «Базовий» місяць, на думку фахівців Мінсоцполітики, не зміниться.

А ось якщо діапазон збільшиться і стане, наприклад, 12000 — 17000 грн, у всіх працівників, у яких оклад (ставка) в результаті такої зміни збільшиться, «базовий» місяць зміниться — це вважатиметься місяцем підвищення окладу (ставки), і індексація в такому місяці не проводитиметься. Обчислення ІСЦ для проведення індексації здійснюватиметься з місяця, наступного за таким місяцем підвищення тарифних ставок (окладів).