За який звітний період вперше роботодавці подаватимуть єдину звітність?

За який звітний період вперше роботодавці подаватимуть єдину звітність?

Вперше подавати єдину звітність роботодавці мають за І квартал 2021 року. Це передбачено Наказом №773.

При цьому строки подання єдиної звітності квартальні, тобто такі самі, які були для форми №1ДФ. Тому роботодавці, а також інші податкові агенти зобов'язані подавати єдину звітність протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу, до ДПС за основним місцем обліку.

Як виглядає нова єдина звітність для роботодавців?

Форму такої звітності затвердив Наказ №773.

Оновлена форма отримала назву «Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків — фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску».

Новий розрахунок складається із:

основної частини (Розділ I Розрахунку «Нарахування доходу та єдиного внеску за найманих працівників в розрізі місяців звітного кварталу», Розділ II Розрахунку «Нарахування грошового забезпечення та єдиного внеску за військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу та на суми допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами в розрізі місяців звітного кварталу (крім військовослужбовців строкової військової служби»);

додатка 1 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам»;

додатка 2 «Відомості про осіб, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку, при усиновленні дитини, та осіб із числа непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікунів, піклувальників, які фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю»;

додатка 3 «Відомості про осіб, які проходять строкову військову службу»:

додатка 4 «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору»;

додатка 5 «Відомості про трудові відносини осіб та період проходження військової служби»;

додатка 6 «Відомості про наявність підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства».

Яким буде електронний формат єдиної звітності для роботодавців?

23 березня в Реєстрі електронних документів на сайті ДПС з'явилися електронні формати для єдиної звітності з ПДФО, ВЗ та ЄСВ.

При цьому старий звіт з ЄСВ (J (F) 3000413) слід подавати за звітні періоди 2020 року та для виправлення помилок за ці періоди, а також у разі ліквідації роботодавця, якщо вона відбулася до 28 лютого включно.

В інших випадках звіт з ЄСВ вже не подаємо, а звітуватимемо за єдиною звітністю за підсумками І кварталу.

І ось 23 березня в Реєстрі електронних документів на сайті ДПС з'явилися електронні формати для єдиної звітності з ПДФО, ВЗ та ЄСВ. В ньому містяться й формати для розрахунку зі статусом «Довідковий».

А саме:

• J0500106 з додатками J0510106, J0510206, J0510306, J0510406, J0510506, J0510606 (для юросіб);
• F0500106 з додатками F0510106, F0510406, F0510506, F0510606 (для фізосіб-підприємців).

Зверніть увагу! Датою початку використання цих форматів є 1 квітня. Тобто при спробі подати розрахунок «Довідковий» ДПС може його у березні ще не прийняти.

Як складати основну частину Розрахунку (єдиної звітності для роботодавців)?

Основна частина звіту — це аналог старої Таблиці 1 щомісячного Звіту з ЄСВ. Яка, як відомо, мала заголовну частину і саму таблицю з числовими даними.

Заголовна частина — в ній будуть як вже знайомі нам реквізити, так і ті, яких раніше не було.

Щодо знайомих реквізитів будь-якої податкової декларації, чому вони тут є, зрозуміло — обов'язкові реквізити податкової звітності є стандартними і узагальнені у пп. 48.3 — 48.4 ПКУ. Йдеться про дані щодо роботодавця і органу ДПС, до якого звіт подаватиметься, щодо дати подання та підписів керівника та головбуха.

Проте буде в цій частині і дещо новеньке.

По-перше, типів звіту тепер не 3, а 4. До звітної, звітної нової та уточнюючої форм додали довідкову. Що це і для чого? Як пояснює новий Порядок складання звіту, рядок 014 «Довідковий» заповнюється, якщо звіт подається платником ЄСВ з типом «Звітний», у додатках якого наявна інформація щодо призначення пенсії застрахованим особам або матеріального забезпечення, страхових виплат.

По-друге, у поданих звітів з'явилась власна нумерація, яка наводитиметься у рядку 02 основної частини звіту. Як зазначено у примітках, номер звіту визначатиметься в хронологічному порядку незалежно від його типу.

Наприклад, якщо ви вже подали «Звітний» тип звіту за I квартал, і до закінчення строку подання (до 11 травня) подали «Звітний новий», то номер такого звітного нового буде 2 (незважаючи на те, що йдеться про один і той самий звітний період).

З'явилась можливість подання уточнюючої форми правонаступником ліквідованого податкового агента (для ЄСВ це важливо, так). Для цього у основній частині звіту з'явився рядок 034, у якому правонаступник зазначає податковий номер попередника, за якого подає уточнення.

Як і раніше, за наявності у юрособи філій (відокремлених підрозділів) передбачено 2 варіанти подання звіту: або філія звітує самостійно, або головне підприємство звітує за себе і за філію. Відповідно, для цього у формі нового звіту передбачено рядки 033 та 036.

По-третє, у форми звіту з'явилися додатки. Тому в основній частині звіту з'явився рядок 06, у якому треба буде зазначити, які саме додатки у складі звіту подаються. При цьому позначку «х» проставити замало: треба вказати кількість додатків і кількість аркушів, на яких вони були складені!

Інтеграція в форму квартального розрахунку даних про ЄСВ призвела і до появи в ньому рядків щодо всіх можливих варіантів нарахування цього внеску (а також інших аналогічних платежів з попередньої історії оподаткування). Тому не дивуйтесь, коли побачите в заголовній частині рядка 08 «Клас професійного ризику виробництва». Цей рядок заповнюється тільки у разі подання уточнень за період до 1 січня 2016 року.

По-четверте, в заголовній частині треба буде визначитися, хто ви є. Для цього треба поставити позначку у рядках 091 — 094. Вибір невеликий — ви можете бути або роботодавцем (для фізосіб це вибір за замовчуванням), або бюджетною установою, або одним з варіантів підприємств організацій інвалідів.

Далі йтимуть вже знайомі з таблиці 1 Звіту з ЄСВ (для роботодавців) реквізити — так, про штатну кількість працівників не можна забути і тут! Але і тут є новина: відобразити слід буде середньооблікову кількість штатних працівників, і зробити це треба буде в розрізі:

• місяців кварталу. Так, у службових рядків рядка 10 передбачено три графи, які так і пронумеровані (1, 2, 3) за номером місяця у кварталі;
• категорій працівників. Так, окремі службові рядки передбачено для наведення даних про працівників взагалі, про осіб з інвалідністю і про осіб, які мають додаткові гарантії з працевлаштування (див. ст. 14 Закону про зайнятість).

Також у розрізі місяців кварталу треба буде навести дані про облікову кількість штатних працівників. Нагадаємо, що різницю між середньообліковою та обліковою кількістю штатних працівників встановлює Інструкція зі статистики працівників. А полягає вона в тому, що облікова кількість наводиться на певну дату, а середньооблікова — в середньому за певний період. Яка дата буде вважатися ключовою для наведення показника облікової кількості, в Порядку складання звіту автори не зазначають. Сподіваємось, що про відповідну консультацію подбають податківці.

У рядках 105 — 107 треба буде зазначити кількість застрахованих осіб певної категорії (звичайні роботодавці заповнюватимуть рядок 105!). Далі треба буде зазначити жінок (рядок 108) і чоловіків (рядок 109).

А ті, хто претендує на компенсацію ЄСВ згідно ч. 3 ст. 24 та ч. 2 ст. 27 Закону про зайнятість, зазначатимуть у рядку 110 кількість створених у звітному періоді нових робочих місць. В Порядку №773 заповнення цього рядка ніяк не пояснюється, проте саме такими були роз'яснення ПФУ раніше (див. лист від 21.08.2014 р. №21841/05-10), і навряд чи ситуація зміниться надалі.

Нагадаємо, що визначення терміна «нове робоче місце» знаходимо в Законі про зайнятість. Відповідно до п. 12 частини 1 ст. 1, нове робоче місце — це робоче місце, яке створене у зв'язку зі створенням нового суб'єкта господарювання (крім того, що створений шляхом припинення) або збільшенням штатної чисельності працівників за умови відсутності скорочення (зменшення) середньомісячної чисельності за попередні 12 місяців, а також створене шляхом модернізації або зміни технології виробництва, що потребують нових знань, навичок та вмінь працівника.

Заголовну частину заповнили? Переходимо до табличної. І що ми бачимо? Три розділи, лише один з яких — перший! — стосується звичайних роботодавців.

Розділ І має назву «Нарахування доходу та єдиного внеску за найманих працівників в розрізі місяців звітного кварталу», де:

• у першому рядку (і службових до нього) показується сума нарахованих фізособам доходів;
• у другому — той самий дохід, але в межах максимальної величини, на яку нараховується ЄСВ;
• в третьому — сума нарахованого на ці доходи ЄСВ;
• у четвертому — сума донарахованого або доутриманого ЄСВ внаслідок виправлення помилок попередніх звітних періодів;
• у п'ятому — сума нарахованої на ці донарахування (доутримання) ЄСВ пені.

Зменшення ЄСВ минулих звітних періодів відображається у шостому рядку.

І все це відображається у розрізі трьох місяців. Тобто, знову ж таки, кожен з рядків має три графи (1, 2, 3).

Далі йде два рядка з нескладними розрахунками:

• у сьомому рядку рахується сума ЄСВ до сплати (рядок 3 + рядок 4 - рядок 6). Він ще має розбивку по місяцях;
• у восьмому рядку рахується сума ЄСВ до сплати усього. Тобто наводиться сума ЄСВ за 3 місяці, наведена у сьомому рядку (графа 1 + графа 2 + графа 3).

Заповнюється Розділ І у гривнях з копійками.

Розділ ІІ має назву «Нарахування грошового забезпечення та єдиного внеску за військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу та на суми допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами в розрізі місяців звітного кварталу (крім військовослужбовців строкової військової служби)».

Розділ III називається «Нарахування грошового забезпечення та єдиного внеску за патронатних вихователів, батьків — вихователів та прийомних батьків в розрізі місяців звітного кварталу».

Ці розділи, як зрозуміло з їх назв, заповнюватимуться лише окремими категоріями страхувальників, які не належать до бізнесу, тому їх ми розглядати не будемо.

Наприкінці основної частини є рядок, у якому проставляється помітка про подання доповнення до звіту згідно з п. 46.2 ПКУ. Таке доповнення подається, якщо чинної форми звіту платнику податків не вистачило і він вирішив подати у довільній формі доповнення, яке дозволяє виконати його податкові обов'язки та розрахувати суму податку (збору) відповідно до ПКУ. Тож наприкінці нової форми звіту, в разі подання такого доповнення, треба буде зазначити його зміст та кількість аркушів.

Як заповнюється додаток 1 Розрахунку (єдиної звітності для роботодавців)?

Дані, які ви наводите у основній частині Звіту, ви розшифровуєте у додатку 1 в розрізі працівників та місяців, у яких ці доходи та суми ЄСВ було нараховано.

При цьому, як і раніше в таблиці 6 Звіту з ЄСВ, маємо 25 граф. Але за рахунок зміни в нумерації заголовної частини додатка (введення службових рядків) насправді було додано нову, 25-ту графу! Вона дозволятиме вносити виправлення до додатка 1, і не так, як це було у Звіті з ЄСВ, а так, як це було у формі №1ДФ.

Тобто до кожного рядка вводиться окрема графа, у якій можна за потреби (якщо подається звітна нова або уточнююча форми) проставити «0» на додавання цього рядка до вже поданого Додатка 1, або «1» — для виключення цього рядка. Або комбінувати ці ознаки для заміни одного рядка на інший. Докладний опис цього механізму наведено у примітці 17 до Д1.

Як заповнюється додаток 5 Розрахунку (єдиної звітності для роботодавців)?

Д5 до звіту подається, якщо протягом звітного періоду:

• укладено або розірвано трудовий договір (цивільно-правовий договір, крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою — підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань) із застрахованою особою;
• укладено або розірвано трудовий договір із застрахованою особою, яка працевлаштована на нове робоче місце;
• особу переміщено з одного структурного підрозділу до іншого, переведено на іншу постійну посаду або роботу у того самого платника єдиного внеску;
• особу призначено на нову посаду;
• особа вперше вступила на військову службу або закінчила проходження військової служби (із виключенням зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо)) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби;
• особі надано відпустку у зв'язку з вагітністю та пологами (у тому числі особам із числа військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу);
• особі надано відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
• особі надано відпустку для догляду за дитиною від трирічного віку до досягнення нею шестирічного віку.

Виглядає дуже знайомо, чи не так? Проте зверніть увагу:

• рядків у Д5 налічується 20 (в Таблиці 5 їх було 19), назви рядків дуже схожі, але нумерація інша, не сплутайте;
• в табличній частині Д5 з'явилися рядки про внутрішнє сумісництво (рядок 11) і про переведення на іншу посаду, в інший підрозділ в одного роботодавця (рядок 12). Тобто на питання, а як показати ці підстави складання додатка, фахівці Мінфіну відповіли. Заповнятимуться вони, до речі, дуже просто, ознаками «1» — так або «0» — якщо ні.

При цьому рядок 11 тісно пов'язаний до заповнення рядка 10 (де зазначається певний трудовий період) — по суті, вони заповняються лише одночасно! Наприклад, якщо ви призначаєте працівника на певну посаду, в рядку 10 показуєте дату початку трудових відносин, а в рядку 11 одночасно показуєте, чи є він внутрішнім сумісником, чи ні.

Відповідно, рядок 12 заповнюється лише у випадку, коли відбувається переведення працівника на іншу посаду або роботу, переміщення до іншого підрозділу;

• в цій таблиці не буде рядка із кодом ЗКППТР (щодо назви посади працівника). Однак професійна назва посади (рядок 13) та код за КП (рядок 14) — залишились!
• рядок 20 виконує функції щодо видалення (ознака «1») або додавання (ознака «0») певного рядка до таблиці додатка і заповнюється лише в «Звітній новій» або «Уточнюючій» формі.

Як відображаються ПДФО та ВЗ в єдиній звітності для роботодавців?

В основній частині звіту їх не буде. Ці платежі податковий агент відображає лише у додатку 4 (ДФ). На відміну від основної частини, цей додаток має лише 3 знайомі типи (звітний, звітний новий та уточнюючий). Проте нумерація (рахування поданих додатків) зберігається (рядок 2).

Зверніть увагу, в заголовній частині 4ДФ зазначається:

• у рядку 4 навпроти напису «Працювало за трудовими договорами» — кількість працівників, що працюють за трудовими договорами (контрактами) у звітному періоді, по яких здійснюється нараховування доходу за ознакою 101;
• у рядку 5 навпроти напису «Працювало за цивільно-правовими договорами» — кількість працівників, які працюють за цивільно-правовими договорами у звітному періоді, по яких здійснюється нараховування доходу за ознакою 102.

Тобто без цієї довідкової інформації і тут не обійшлись. Але хоча б пояснили, як рахувати цю кількість — по кількості заповнених рядків із відповідною ознакою доходу.

Цей додаток, крім заголовної частини, має табличну, в якій два розділи.

Для роботодавців найцікавіший Розділ І «Персоніфіковані дані про суми нарахованого (виплаченого) на користь фізичних осіб доходу та нарахованих (перерахованих) до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору». Він є таким собі міксом двох розділів старої форми №1ДФ. Тому навряд чи когось здивує або викликатиме запитання. Навіть виправлення до цього розділу вноситимуться так само, як і раніше (див. новий рядок 10 розділу І).

Проте зверніть увагу: з I кварталу 2021 року відображати в розрізі фізосіб доведеться не лише доходи та ПДФО, а й суму утриманого та сплаченого до бюджету військового збору!

І ще: заробітна плата, що виплачується у встановлені терміни в наступному місяці, має бути відображена в 4ДФ за той період, у який входить попередній місяць, за який заробітну плату було нараховано. Наприклад, у 4ДФ за січень відображається заробітна плата, яка нарахована у січні та виплачена в лютому, за лютий (нарахована у лютому та виплачена в березні), за березень (нарахована в березні та виплачена у квітні).

Чим це відрізняється від старого порядку? А тим, що раніше таке відображення зарплати (нараховано=виплачено в одному кварталі) було обумовлено вимогою виплати зарплати у встановлені законом строки! Тепер такої вимоги немає, і навіть у випадку, якщо зарплата за березень була виплачена 30 квітня, її треба відображати як виплачену у звіті за І квартал.

Щодо ПДФО та ВЗ такого винятку не буде, і їх треба відображати по факту нарахування або сплати у звітному кварталі.

Сума нарахованого доходу у графі 3а, сума виплаченого доходу у графі 3, сума нарахованого ПДФО у графі 4а, сума перерахованого до бюджету ПДФО у графі 4, сума нарахованого військового збору у графі 5а, сума перерахованого військового збору у графі 5 відображаються у гривнях з копійками!

У графі 6 «Ознака доходу» зазначається ознака доходу, наведена у розділі 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» додатка 2 до нового Порядку. Відповідно, щодо кожної фізичної особи потрібно заповнювати стільки рядків, скільки ознак доходів вона має. Про кожну ознаку доходу фізичної особи потрібно заповнювати лише один рядок з обов'язковим заповненням графи 2 «Реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта²», крім граф 7, 8 та 9 4 ДФ, які заповнюються одноразово.

Для тих фізичних осіб, які не змінювали місця роботи у звітному періоді, графи 7, 8 не заповнюються.

Що відображається у розділі II «Оподаткування процентів, виграшів (призів) у лотерею», можна здогадатись з назви:

• у рядку «Оподаткування процентів» загальна сума доходу, нарахованого у вигляді процентів, загальна сума нарахованого ПДФО та загальна сума перерахованого до бюджету ПДФО відображаються у гривнях з копійками. Відомості про фізичну особу — платника податку, якій нараховані доходи у вигляді процентів, не зазначаються;
• у рядку «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею» загальна сума нарахованого доходу у вигляді виграшів (призів) у лотерею, загальна сума виплаченого доходу у вигляді виграшів (призів) у лотерею, загальна сума нарахованого ПДФО та загальна сума перерахованого до бюджету ПДФО відображаються у гривнях з копійками. Відомості про фізичну особу — платника податку, якій нараховані доходи у вигляді виграшів (призів) у лотерею, не зазначаються.

У кінці 4ДФ проставляються (крім дати подання та підписів):

• кількість заповнених рядків розділу I,
• кількість фізичних осіб, на яких подано інформацію,
• та кількість сторінок додатка.

Під час визначення кількості заповнених рядків розділу I підсумковий рядок не враховується.

Подаємо єдину звітність за відокремлений підрозділ: що зазначити в додатку 4ДФ?

Якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, не має окремого балансу і самостійно не веде розрахунки зі застрахованими особами для сплати ЄСВ на небюджетні рахунки, то єдину звітність за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за основним місцем обліку в один зі способів:

• засобами електронного зв'язку в електронній формі;
• на паперовому носії разом з електронною формою на електронному носії інформації;
• надсилає поштою з повідомленням та описом вкладення, за умови що кількість рядків у додатках до Розрахунку не перевищує п'яти;
• на паперовому носії, якщо кількість рядків у додатках до Розрахунку не перевищує п'яти.

Юридична особа під час подання Розрахунку за відокремлений підрозділ, не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) ПДФО до бюджету, у рядку 032 додатка 4ДФ до Розрахунку зазначає код за Кодифікатором за місцезнаходженням відокремленого підрозділу.

Борг, за яким минув строк давності: як показати в додатку 4ДФ?

Додаток 4ДФ в єдиній звітності з ПДФО, ВЗ та ЄСВ — це аналог старої форми №1ДФ. Тому при складанні 4ДФ користуємось Довідником ознак доходів. І списану заборгованість, за якою минув строк давності, відображаємо в 4ДФ за двома ознаками — «107» і «194». Про це ми писали тут.

Прийнято на роботу в I кварталі, а перші доходи — в II: як скласти додаток 4ДФ?

Якщо працівника було прийнято на роботу в звітному періоді (наприклад, 31 березня), а дохід нарахований і виплачений у наступному (наприклад, 1 квітня), то дата прийняття на роботу (31 березня) не відображається при заповненні додатка 4ДФ до Розрахунку за той звітний період, в якому нараховано дохід працівнику. Про це ми зазначали тут.

Така ж ситуація буде, якщо в місяці звітного кварталу, в якому відбулося звільнення працівника, йому не нараховувався та не виплачувався дохід. У додатку 4ДФ до Розрахунку відомості про такого звільненого працівника не вказуються та графа 8 «Дата звільнення з роботи» не заповнюється.

Надали родичам померлого працівника допомогу: як зазначити у додатку 4ДФ єдиної звітності?

Кошти або вартість майна, що надаються як допомога на поховання платника податку роботодавцем такого померлого платника податку за його останнім місцем роботи, незалежно від розміру такого доходу, відображаються в додатку 4ДФ до Розрахунку за ознакою доходу «146». Про це читайте ось тут.

За якою ознакою доходу зазначати благодійну допомогу в єдиній звітності?

Сума нецільової благодійної допомоги (у тому числі та, що перевищує встановлений граничний розмір) у додатку 4ДФ до єдиної звітності відображається за ознакою доходу «169». Про це тут.

Як показати негрошові доходи в додатку 4ДФ?

Податковий агент у графах 3а «Сума нарахованого доходу» та 3 «Сума виплаченого доходу» рядка 06 розд. І додатка 4ДФ до Розрахунку відображає суми наданих платнику податку доходів у негрошовій формі з урахуванням коефіцієнта, передбаченого п. 164.5 ПКУ.

Єдина звітність від роботодавця з типом «Довідковий»: як та коли подавати?

Найбільший резонанс у роботодавців викликала інформація про новий тип єдиної звітності «Довідковий». Адже чітких правил ні в формі (у примітках), ні в порядку його складання визначено не було. І відразу виникли маса запитань та роздумів на тему…

Фахівці ПФУ та МФУ оперативно надали відповіді у листах:

• лист ПФУ від 22.01.2021 р. №2800-050102-1/2832,
• лист МФУ від 27.01.2021 р. №11220-02-62/2362.

Для чого існує Розрахунок типу «Довідковий»?

Для недопущення порушення прав застрахованих осіб на своєчасне отримання пенсійних та соціальних виплат було впроваджено Розрахунок та додатки до нього, що містять персоніфіковані відомості, з типом «Звітний» як «Довідковий». У Розрахунку з типом «Звітний» як «Довідковий» зазначається інформація щодо призначення пенсії застрахованим особам або матеріального забезпечення, страхових виплат (абзац сьомий пункту 1 розділу ІІІ Порядку №773).

Від редакції: на практиці це означає, що такий Розрахунок складається за правилами звітного типу. Проте в ньому зазначається саме «Довідковий» тип і наводиться інформація лише щодо тих застрахованих осіб, заради яких цей проміжний Розрахунок подається!

Це підтверджують і зазначені листи. За ними, відповідно до норм Порядку №773 Розрахунок та додатки до нього з типом «Довідковий» подаються платником єдиного внеску у разі необхідності призначення поза межами звітного періоду застрахованим особам (та містять виключно інформацію по таких особах):

1. пенсії;
2. або матеріального забезпечення;
3. або страхових виплат.

Крім позначки про довідковий тип Розрахунку у його «шапці», у рядку 035 додатка 1 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам» (Д1) обирається необхідна позначка:

1) для призначення пенсії — у разі подання Д1 у складі Розрахунку з типом «Довідковий» для призначення пенсії застрахованим особам. У цьому разі Д1 має містити відомості для призначення пенсії по застрахованій особі, які подаються за період до дати формування заяви на призначення пенсії (у Д1 позначка у рядку 035, у Д5 — у рядку 036, у Д6 — у рядку 034);

2) для призначення матеріального забезпечення, страхових виплат — у разі подання Д1 у складі Розрахунку з типом «Довідковий» для призначення матеріального забезпечення, страхових виплат застрахованим особам. У цьому разі Д1 має містити відомості для призначення інших соціальних виплат по застрахованій особі (у Д1 — позначка у рядку 035; у Д5 — у рядку 036).

В які строки подається довідковий Розрахунок?

У Порядку №773 зазначено лише, що Розрахунок типу «Довідковий» подається протягом звітного кварталу в разі призначення пенсії або інших соціальних виплат застрахованій особі. Тобто строки подання такого звіту роботодавець начебто міг встановити сам, і подавати його в разі потреби (коли у цьому є необхідність).

Проте така свобода порадувала небагатьох. Адже в чому сенс тоді в квартальному звіті, якщо на кожну заяву-розрахунок до ФСС (та інший подібний документ, який потребує перевірки страхового стажу) треба складати цей звіт окремо? На жаль, потішити вас ми не можемо.

Ось що відповіли фахівці ПФУ.

1. Якщо працівник йде на пенсію, довідковий Розрахунок подаємо після того, як працівник подасть заяву про призначення пенсії. Про необхідність подання роботодавець дізнається або зі звернення від Пенсійного фонду, або від цього працівника.

2. Якщо працівник претендує на лікарняні / декретні, довідковий Розрахунок подаємо раніше або разом з поданням заяви-розрахунку до ФСС. Оскільки протягом 10 робочих днів після надходження заяви-розрахунку фахівцям ФСС слід перевірити наявність даних про страхувальника в Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування, дані про сплату ЄСВ, коректність нарахованих виплат.

3. Уперше подавати Податковий розрахунок «Довідковий» будуть ті роботодавці, у працівників яких настали страхові випадки з 1 лютого 2021 р. Оскільки розрахунковий період 12 місяців або менший відпрацьований період, що передує місяцю настання страхового випадку. Тож, аби показати січневу зарплату та ЄСВ до закінчення звітного кварталу, роботодавцю доведеться подати довідковий Розрахунок із даними по таким працівникам.

З цього можна зробити висновок, що окремі довідкові розрахунки на кожного працівника подавати не потрібно. Орієнтуватися треба на перелік таких працівників, зазначених у заяві-розрахунку (по кожному такому документу — окремий довідковий Розрахунок, якщо інформація по працівникам і місяцям, які потрібні для перевірки страхового стажу, ще не надавалася раніше)!

4. Те, що про деяких працівників ви зазначили інформацію про певні місяці в проміжному «Довідковому» Розрахунку, не позбавляє вас обов'язку від подання інформації про них у «Звітному» Розрахунку! І взагалі — по суті, статус справжнього звіту матимуть будь-які типи Розрахунку, крім «Довідкового» (саме тому для нього не встановлено жорстких строків подання, тож не буде і штрафів за порушення цих строків!).

Інформацію про осіб, зазначених у довідковому Розрахунку, необхідно також дублювати у звітному Розрахунку за відповідний звітний період (квартал). Тобто відображаємо одних і тих же осіб два рази, перший — у «Довідковому» всередині кварталу, другий — у квартальному «Звітному» після закінчення кварталу.

АЛЕ! Якщо звітний квартал підійшов до завершення і потрібні будуть дані за квартал для призначення пенсії, матзабезпечення або страхових виплат, слід подати Розрахунок вже не «Довідковий», а просто «Звітний».

Наприклад, якщо заява-розрахунок до ФСС подається 09.02.2021 р., то до цього або одночасно треба подати до ДПС довідковий розрахунок щодо зазначених у цій заяві працівників і їх доходів за січень 2021 року.

Якщо ж заява-розрахунок до ФСС подається 01.04.2021 р., то подавати треба вже звітний Розрахунок (в жодному разі не «Довідковий») за І квартал 2021 р. (з даними про всіх фізосіб, які отримували у І кварталі доходи).

Зверніть увагу: 2 березня на сайті ПФУ з'явився текст законопроєкту щодо внесення змін до ПКУ з метою встановлення місячного періоду для єдиної звітності з ПДФО, ВЗ та ЄСВ для роботодавців та податкових агентів.

Його текст можна переглянути за посиланням. А з пояснювальною запискою до цього законопроєкту можна ознайомитися тут.

Зрозуміло, що головним мотивом для появи такого законопроекту стали суперечки між роботодавцями, ДПС, ПФУ та ФСС щодо періодичності подання «Довідкового» Розрахунку (єдиної звітності).

Законопроєктом передбачено внесення змін до п. 51.1 та пп. «б» п. 176.2 ПКУ. Зокрема, замість квартальної форми та подання у розрізі місяців буде прописано про щомісячне подання єдиної звітності.

Звісно, що документ ще має пройти ухвалення Урядом та прийняття ВРУ. У разі прийняття він набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Як виправляти помилки у новій єдиній звітності з ЄСВ, ПДФО та ВЗ?

Порядок складання нової єдиної звітності, затверджений (як і сама її форма) наказом Мінфіну від 15.12.2020 р. №773 (далі — Порядок №773), передбачає внесення змін до такої звітності у двох випадках:

• у разі самостійно виявлених платником помилок,
• а також на підставі повідомлень про помилки, виявлені контролюючим органом.

Але це не є новацією, адже те ж саме було передбачено Порядком №4 щодо виправлень у формі №1ДФ.

Які повідомлення можуть надіслати податківці? Наприклад, про виявлення під час камеральної перевірки неправомірного застосування податкової соціальної пільги. Порядок інформування податкових агентів про такі випадки затверджено наказом Мінфіну від 19.05.2017 р. №514. А наслідки цього порушення докладно прописані у пп. 169.2.4 ПКУ.

Слід зазначити, що сам ПКУ для звітності про нараховані фізособам доходи та утримані з них податки встановлює особливі правила внесення уточнень.

Так, звичайні правила коригування податкової звітності зазначені у ст. 50 ПКУ. Але у податкових агентів є право провести перерахунок ПДФО, результати якого відображаються у звітності за квартал, у якому цей перерахунок було зроблено.

Таким чином, і штрафи за порушення складання єдиної звітності будуть різними, і їх розмір залежить від того, які помилки виправляються, яким чином і наскільки швидко. Звісно ж, розмір штрафів залежатиме і від того, хто знайшов помилки у звіті — сам податковий агент чи податківці.

Втім, давайте розглянемо це докладніше.

Коли єдина звітність для роботодавців вважається прийнятою?

Поданим і прийнятим до граничного строку подання вважається Розрахунок, який прийнятий контролюючим органом та пройшов всі контролі, у тому числі під час завантаження до Реєстру страхувальників та до Реєстру застрахованих осіб, залишається чинним під час прийняття контролюючим органом наступного звіту за такий звітний (податковий) період.

Це норма, яка раніше стосувалася Звіту з ЄСВ (щомісячного), тепер вона стосується єдиної звітності в цілому.

Тому подавати такий звіт в останній день граничного строку не радимо! А раптом він не пройде контроль у ПФУ, який веде Реєстр застрахованих осіб? На всі контролі йде, як правило, близько трьох днів, тож подавайте звіт заздалегідь і не затягуйте з цим, щоб встигнути виправити помилки.

Подавати єдину звітність можна буде чотирма шляхами:

• засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Законів «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги»;
• на паперовому носії разом з електронною формою на електронному носії інформації;
• поштою з повідомленням та описом вкладення, за умови, що кількість рядків у додатках до Розрахунку не перевищує п'яти;
• на паперовому носії, якщо кількість рядків у додатках до Розрахунку не перевищує п'яти.

Проте ті, хто звітує в електронному вигляді, гарантовано і швидко отримають квитанцію про відмову в прийнятті звіту зі зазначенням причини (помилок, виявлених на контролі).

Відповідно вони можуть встигнути виправити ці помилки і подати звіт заново.

Але оскільки звіт не пройшов контролі, то він не вважається прийнятим. Тому для виправлення помилок доведеться перездавати його наново («Звітного» типу). Порядковий номер такого звіту теж не буде враховувати той, що не прийняли.

А от якщо помилки були виявлені у вже прийнятому звіті, тоді треба буде подавати або «Звітний новий», або «Уточнюючий» тип звіту, вже з наступним порядковим номером.

Як виправити помилки у звіті типу «Звітний новий» або «Уточнюючий»?

За необхідності проведення коригувань звіту з типом «Звітний» до закінчення строку його подання подається звіт з типом «Звітний новий». Наприклад, якщо ви вже подали звіт за І квартал 2021 року і його було прийнято, то в разі виправлення помилок до 11 травня 2021 року подається звіт типу «Звітний новий».

У разі необхідності проведення коригувань у звіті з типом «Звітний новий» до закінчення строку його подання знову подається звіт з типом «Звітний новий». Тобто якщо ви виправили помилку до 11 травня, але припустилися при цьому нової помилки — виправляєте це теж «Звітним новим» звітом.

Розрахунок з типом «Уточнюючий» подається після закінчення строку подання розрахунку з типом «Звітний» та/або «Звітний новий».

Наприклад, якщо ви вже подали звіт за І квартал 2021 року і його було прийнято, в разі виправлення помилок після 11 травня 2021 року подається звіт типу «Уточнюючий».

Порядок заповнення «Звітного нового» та «Уточнюючого» звітів при коригуванні сум ПДФО, військового збору є однаковим.

«Звітний новий» та «Уточнюючий» подаються на підставі інформації з раніше поданих звітів і містять інформацію лише за рядками з реквізитами або сумами нарахованого ПДФО, військового збору, які уточнюються.

Для заповнення також використовується інформація з повідомлень про виявлені помилки, які відправляються контролюючими органами до платника!

Оскільки у єдиній звітності ПДФО та ВЗ присвячено четвертий додаток, то у ньому як раз і будуть виправлятися такі помилки. Але аналогічно виправлятимуться і помилки у рядках додатків Д1 і Д5, для чого в них передбачено додаткові рядки.

Адже Порядок №773 говорить: для виключення одного помилкового рядка з попередньо поданої (прийнятої) інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у відповідній графі додатків указати «1» — на виключення рядка.

Увага! Не в усіх рядках додатків є графи на видалення і додавання. Наприклад, інформацію щодо кількості людей, які працювали за трудовими або цивільно-правовими договорами, в додатку 4ДФ, на жаль, виправити буде неможливо.

Тож для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи і у відповідній графі додатків указати «0» — на введення рядка.

Для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку відповідної графи указується «1» — рядок на виключення, а в другому «0» — рядок на введення.

Тобто виправлення в усіх трьох додатках звіту уніфікували і застосували при цьому той принцип, який діяв у формі №1ДФ.

Однак при виправленні помилок в Д1 і лише при заповненні «Уточнюючого» типу коригування сум ЄСВ проводиться з використанням типів нарахувань 2 та 3, а відповідні графи і ознаки «0» або «1» не застосовуються.

Що це означає? Давайте дивитися на прикладі.

Приклад 1. Ви подали «Звітний» тип єдиної звітності і помилилися в сумі нарахованої працівнику зарплати: зазначили 10000 грн, а треба було 14000 грн. Відповідно зміняться і суми ЄСВ, ПДФО та ВЗ.

В усіх частинах звіту, яким виправляємо цю помилку, зазначаємо обов'язкову інформацію, тобто «шапку» і основної частини, і додатків, звісно, ж треба буде заповнити, а наприкінці зазначити дату подання і підписи.

Якщо подається не лише основна частина, а й додатки — про це теж треба зазначити в основній частині. Додатки, інформація щодо яких не коригується, у рядку 06 не вказуються та відповідно не подаються.

Це те, що спільного. А далі, залежно від типу звіту, можливі 2 варіанти.

Варіант 1. Строк подання звіту ще не закінчився, ви подаєте тип «Звітний новий»:

а) в основній частині звіту в розділі І відображаємо лише різницю! Тобто у рядках 1 та 2 покажемо 4000 грн, а у рядку 3 покажемо 880 грн (відповідну інформацію показуємо і в службових рядках, де розшифровуємо, що це за дохід і на що була нарахована ця сума ЄСВ). Не забувайте, що нова форма звіту вимагає наведення інформації в розрізі місяців — тобто показати такі суми треба буде у графі того місяця, у якому їх було нараховано! Звітний період буде той самий, порядковий номер звіту — наступний, рядки 4 та 5 не заповнюємо;

б) в додатку Д1 зазначаємо дані лише щодо працівника, по якому виправляємо подану інформацію. При цьому заповнюємо два рядки — в першому повторюємо ті дані, які вже зазначали у попередньому звіті, у графі 25 проставляємо «1» на виключення, в другому наводимо правильні дані, у графі 25 проставляємо «0» на додавання;

в) аналогічні дії проводимо у додатку 4ДФ — виключаємо один рядок і додаємо другий.

Варіант 2. Строк подання звіту закінчився, ви подаєте тип «Уточнюючий»:

а) в основній частині звіту в розділі відображаємо лише різницю! Тобто у графах 1 та 2 покажемо 4000 грн, а у графі 3 — 880 грн. Звітний період буде той самий, порядковий номер звіту — наступний, рядки 4 та 5 не заповнюємо. Загалом тут все буде аналогічно до «Звітного нового» типу;

б) Порядок №773 говорить: якщо в Д1 з типом «Уточнюючий» платник єдиного внеску поза межами звітного (податкового) періоду при поданні включив відомості, що стосуються однієї або декількох застрахованих осіб, які не були вчасно внесені або збільшив їх, то таке збільшення проводиться у додатках стосовно застрахованих осіб з типом нарахувань 2.

Тобто в додатку Д1 зазначаємо дані лише щодо працівника, по якому виправляємо подану інформацію. Але двох рядків в цьому випадку не буде! Буде один на додавання, і показати треба буде лише різницю! Зробити це треба буде із повторенням «недоходних» даних про працівника, зі зазначенням у графі 16 і 17 суми збільшення доходу 4000 грн, а у графі 20 — суми збільшення ЄСВ 880 грн. При цьому у графі 09 зазначається код типу нарахувань 2;

в) а ось у додатку 4ДФ — виключаємо один рядок і додаємо другий. Тобто тут буде так само, як і в «Звітному новому» типі.

Щодо ЄСВ є й інший спосіб виправлення помилок, якщо вони були знайдені у минулих звітних періодах.

Порядок №773 говорить: платник єдиного внеску у звітному (податковому) періоді може провести коригування та виправити помилку, допущену у попередніх звітних (податкових) періодах, здійснити донарахування або зменшення єдиного внеску, застосовуючи коди типу нарахувань 2 та 3.

Але коди передбачено лише для додатка Д1, тобто помилки щодо додатка 4ДФ таким чином не виправиш.

Та тим не менш, якщо взяти умови Прикладу 1 і виправляти помилку у наступному звіті, як це виглядатиме на практиці?

Приклад 2. Тут тільки один варіант — виправляємо помилку у поточному звіті за попередній. Для цього:

а) в розділі І основної частині звіту, крім даних звітного кварталу, зазначаємо у рядку 4 (і в службовому рядку 4.1) суму ЄСВ 880 грн. При цьому значення рядка 4 увійде у загальний підсумок звіту — він враховується при визначенні суми ЄСВ до сплати в рядках 7 та 8.

При цьому виникає певний казус. Нова форма звіту вимагає наведення інформації в розрізі місяців — тобто показати такі суми треба буде у графі того місяця, у якому їх було нараховано. Але ж у цьому випадку йдеться про суми, нараховані у минулому звітному періоді. І тому в якій графі показати ці суми, наразі незрозуміло. Скоріш за все, у якій би графі не показав, це не буде помилкою — точно місяць та рік нарахування буде відображено в Д1.

Рядок 5 заповнюємо, лише якщо внаслідок помилки була недоплата з ЄСВ, яка призвела до нарахування пені, — для періоду карантину це не актуально;

б) в додатку Д1, крім даних поточного кварталу, зазначаємо окремим рядком дані щодо працівника, щодо якого виправляємо подану інформацію. Але двох рядків в цьому випадку не буде! Буде один на додавання, і показати треба буде лише різницю! Зробити це треба буде із повторенням «недоходних» даних про працівника, зі зазначенням у графі 09 коду типу нарахувань 2, у графі 10 — місяця та року, у якому були здійснені нарахування, у графі 16 і 17 суми збільшення доходу 4000 грн, а у графі 20 — суми збільшення ЄСВ 880 грн;

в) на жаль, у додатку 4ДФ (принаймні, виходячи з тексту Порядку №773 і наявної форми звіту) відобразити в поточній формі доходи і податки минулих періодів не вийде. Тому цей варіант виправлення підходить лише тим, хто помилився в основній частині і в додатку Д1, для 4ДФ доведеться подавати уточнюючий звіт.

А якщо помилку зробили у старих формах звітів?

Нічого страшного. Старі форми звітів скасували, проте виправити старі помилки можна буде у новій формі єдиної звітності. Тобто подати уточнюючий розрахунок.

Форма 4ДФ майже дублює стару форму №1ДФ, отже проблем виникнути не повинно (алгоритм виправлення наведено вище). А в основній частині звіту до рядків 4 і 6 передбачено, навіть, спеціальні службові рядки, у яких можна розшифрувати, у чому саме полягала помилка і яка тоді була ставка соцвнеску чи збору.

Єдине, на що треба звернути увагу, це виправлення помилок щодо військового збору, допущених у формі №1ДФ. Для цього у новій формі встановлено спеціальні правила, адже раніше інформація про ВЗ подавалась у звітності загальною сумою, без персоніфікації, як у новій формі.

У рядку «Військовий збір» під час проведення коригування показників 4ДФ за минулі періоди зазначається період, відповідно за який була подана звітність, що коригується. При цьому коригування показників за періоди до 01 січня 2021 року у розділі I графи 5а, 5 не заповнюються. Для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Військовий збір — виключення» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Військовий збір» відобразити правильну інформацію.

Якщо треба виправити «недоходні» дані про працівника (наприклад, податковий номер), то подаються «Звітний новий» або «Уточнюючий» типи:

• щодо ПДФО та ВЗ для цього підійде комбінація «основна частина + 4ДФ». При цьому, оскільки сума доходу не зміниться, то в основній частині буде заповнено лише «шапку» та відомості про поданий додаток (те, що ми зазвичай називаємо «пустишкою»);
• щодо персоніфікації з ЄСВ для цього підійде комбінація «основна частина + Д1». А якщо «недоходні» дані стосуються кадрової інформації — то разом подаватимуться «основна частина + Д5».

Помилки щодо доходних даних виникають, як правило, в усіх частинах звіту, тому подавати треба буде весь пакет звітного нового або уточнюючого типу.

А ось якщо в одному звіті в додатку Д1 виникли помилки як доходні, так і недоходні, і граничний строк подання цього звіту вже минув, то виправляти їх доведеться окремо (тобто треба буде подавати один звіт «Уточнюючий», в комбінації «основна частина + Д1», у якому виправляємо доходні помилки, і другий «Уточнюючий» — із виправленням недоходних помилок)! Цього вимагає пп. 7 п. 9 розділу V нового Порядку №773.

Як уникнути штрафів при виправленні помилок щодо ПДФО в єдиній звітності для роботодавця?

Якщо ви утримали ПДФО більше або менше ніж треба (а щодо ЄСВ та інших помилок не було), то виправити це можна шляхом перерахунку.

Це може бути річний перерахунок, перерахунок при звільненні працівника (вони проводяться обов'язково) або за будь-який інший період за бажанням податкового агента (це передбачено п. 169.4 ПКУ).

Перерахунок сум доходів провадиться в такій послідовності.

Етап 1. Уточнюють суми нарахованих доходів працівникам за кожен місяць розрахункового періоду, а також інші виплати, які входять до складу зарплати згідно з Iнструкцією №5.

Етап 2. Перевіряють правильність розподілу перехідних відпусткових і допомоги з тимчасової непрацездатності за місяцями, за які вони нараховані, для виявлення того, чи не відображені в одному місяці виплати, які належать до різних місяців.

Етап 3. Перевіряють правильність застосування ПСП. Для цього розраховану помісячно суму оподатковуваного доходу порівнюють із граничним доходом, який дає право на застосування ПСП. Також перевіряють наявність підстав для застосування ПСП. Якщо ПСП застосовується на двох і більше дітей, потрібно перевірити за свідоцтвом про народження, чи не виповнилося комусь із дітей 18 років. ПСП на дітей застосовується до кінця року, в якому дитина досягає 18 років, а у разі її смерті до досягнення зазначеного віку — до кінця року, на який припадає смерть. Право на отримання такої ПСП втрачається у разі позбавлення платника податку батьківських прав або якщо він відмовляється від дитини чи передає її на державне утримання, у тому числі у закладах для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, незалежно від того, чи береться плата за таке утримання, чи ні, а також якщо дитина стає курсантом на умовах її повного утримання, починаючи з податкового місяця, в якому відбулася така подія. Звісно, що про всі ці події працівник зобов'язаний повідомляти роботодавця. Крім того, перевіряють наявність заяв та копій документів працівників, які мають право на ПСП до доходу.

Етап 4. Проводять остаточне оподаткування розрахованого (уточненого) оподатковуваного доходу щомісяця і визначають уточнену суму ПДФО до сплати для кожного місяця окремо.

Етап 5. Обчислюють остаточну річну суму ПДФО, що складається зі сум податку, визначених за результатами перерахунку кожної окремої місячної оподатковуваної суми доходу.

Етап 6. Порівнюють загальну суму ПДФО, обчислену внаслідок перерахунку, з фактично утриманим ПДФО протягом розрахункового періоду.

Етап 7. Відображають результати перерахунку у єдиній звітності за той квартал і місяць, у якому проведено перерахунок.

Останній етап — найголовніший. Адже за допомогою нього можна виправити суму ПДФО і не сплачувати за це штраф! І жодних уточнень звітності минулих періодів робити не треба.

Які штрафи загрожують за помилки в єдиній звітності для роботодавців?

Зараз триває карантин, і більшість роботодавців не звертає увагу на штрафи, оскільки переважна частина їх потрапляє під мораторій. До останнього числа місяця, у якому буде закінчено карантин, можна буде виправляти помилки з ПДФО, ВЗ та ЄСВ без фінансових санкцій.

Навіть зі «самоштрафами» ситуація дуже лояльна. Податківці в ЗІР роз'яснюють: у разі самостійного виправлення помилок, виявлених у податкових деклараціях (крім ПДВ, рентної плати) за звітний (податковий) період протягом періоду проведення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) (по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину) платник податку на суму заниженого податкового зобов'язання не нараховує штрафні санкції, передбачені п. 50.1 ПКУ, та пеню.

Проте коли карантин закінчиться, доведеться повертатися до сплати штрафів, а вони вже більші, ніж раніше.

Пунктом 119.1 ПКУ встановлена відповідальність податкового агента за неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку, у розмірі 1020 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 2040 гривень.

Зауважимо, що Законом №115 (яким встановлено правила подання єдиної звітності) визначено, що аналогічні штрафи будуть застосовуватися й у разі подання нової звітності, в т.ч. щодо помилок з ЄСВ.

Але з цією нормою вийшла колізія. Закон №115, коли говорить про застосування аналогічних штрафів щодо ЄСВ (у складі єдиної звітності), посилається на п. 119.2 ПКУ. А до ПКУ з 23 травня 2020 року (Законом №466) було внесено зміни, і зараз штрафи за порушення правил складання та подання такої звітності передбачено п. 119.1.

Тобто формально зараз ще від цього штрафу щодо помилок з ЄСВ можна відбитися. Проте потреби в цьому немає, адже триває карантин і мораторій на штрафи та пеню. А далі, можливо, законодавці виправлять цю колізію.

Увага! Передбачені п. 119.1 ПКУ штрафи не застосовуються у випадках, якщо недостовірні відомості або помилки в податковій звітності про суми доходів, нараховані (сплачені) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), виникли у зв'язку з виконанням податковим агентом вимог п. 169.4 ПКУ, тобто внаслідок перерахунку, про який ми говорили вище.

І ще! За п. 119.3 ПКУ штрафи, передбачені п. 119.1 ПКУ, не застосовуються у випадках, якщо помилки щодо ідентифікаційного номера у звіті були виправлені податковими агентами самостійно, у тому числі протягом 30 календарних днів з дня надходження повідомлень про помилки, виявлені контролюючим органом.

Змінили місцезнаходження: куди подавати єдину звітність з ПДФО, ЄСВ та ВЗ?

Відповідно до пп. 168.4.4 ПКУ юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням не уповноважених сплачувати податок відокремлених підрозділів, відокремлений підрозділ, який уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) до бюджету податок, за своїм місцезнаходженням одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів сплачує (перераховує) суми утриманого податку на відповідні рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, за місцезнаходженням відокремлених підрозділів, а у випадках, передбачених ПКУ, — за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості).

Крім того, згідно з пп. «а» пп. 168.4.5 ПКУ фізична особа, відповідальна згідно з вимогами розд. IV ПКУ за нарахування та утримання податку, сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету, зокрема, у разі коли така фізична особа є податковим агентом, — за місцем реєстрації у контролюючих органах, а у випадках, передбачених ПКУ, — за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості).

Згідно з пп. «б» п. 176.2 ПКУ особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування зобов'язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, Розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків — фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу) (далі — Розрахунок), до контролюючого органу за основним місцем обліку.

Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку — фізичній особі податковим агентом, протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.

У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, Розрахунок за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за основним місцем обліку.

Відповідно до п. 10.13 розд. Х Порядку №1588, у разі зміни місцезнаходження суб'єкта господарювання — платника податків сплата визначених законодавством податків і зборів після такої реєстрації здійснюється таким платником податків за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду.

До закінчення року платник податків обліковується в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) з ознакою того, що він є платником податків до закінчення року, а в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) — з ознакою того, що він є платником податків з наступного року.

Враховуючи викладене, у разі зміни місцезнаходження, пов'язаного зі зміною адміністративного району, суб'єкт господарювання до закінчення поточного бюджетного року сплачує податок на доходи фізичних осіб та подає Розрахунок за попереднім місцезнаходженням.

Єдина звітність для ФОП 3-ї групи: як звітуємо з єдиного податку та ЄСВ разом?

Мінфін наказом від 09.12.2020 р. №752 виклав у нових редакціях форми:

• декларації платника єдиного податку — фізичної особи — підприємця;
• декларації платника єдиного податку четвертої групи.

Подавати вперше їх потрібно за податкові звітні періоди 2021 року.

Отже, ФОП 3-ї групи, для яких встановлено (і це не змінилося) квартальний звітний період з єдиного податку, починаючи з І кварталу 2021 року одночасно звітують і щодо ЄСВ за такий квартал. А решта ФОП-«єдинників» звітуватимуть за новою формою вже за наслідками 2021 року (у 2022-му році).

Як складається основна частина єдиної звітності ФОП 3-ї групи?

Основна частина зведеної декларації присвячена єдиному податку.

Як і раніше, вона має 4 типи: звітний, звітний новий, уточнюючий і довідковий (про що проставляється позначка «х» у рядках 01 — 04 заголовної частини декларації або додатка до неї).

А ось призначення довідкового типу декларації змінилося. Тепер довідковий тип використовуватиметься не тільки з метою отримання довідки про доходи за інший період, ніж квартальний (річний) податковий (звітний) період, а й в разі призначення пенсії або матеріального забезпечення, страхових виплат від держави.

Зверніть увагу!

1. У разі подання декларації для отримання довідки про доходи обов'язково зазначається тип декларації «Довідкова», податкові зобов'язання по єдиному податку в розділі V та VІ декларації не визначаються та Додаток 1 не подається. Тобто позначка в цьому випадку одна!

2. Для призначення пенсії / матеріального забезпечення, страхових виплат обов'язково зазначається тип декларації «Звітна» або «Звітна нова» з додатковою позначкою «Довідкова». Тобто позначок в такому випадку проставляється дві!

3. Тип декларації «Уточнююча» при поданні Додатка 1 «Відомостей про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (далі — Додаток 1) для призначення пенсії/ матеріального забезпечення, страхових виплат не застосовується.

4. І найголовніше. Подання таких декларацій не звільняє платника від обов'язку подання декларації у строк, встановлений для квартального (річного) податкового (звітного) періоду.

І щоб закінчити тему проміжних декларацій, наголосимо:

• для отримання довідки про доходи платником зазначається номер календарного місяця, за який подається декларація з позначкою «Довідково»;
• для призначення пенсії платником вказується арабськими цифрами від 1 до 12 номер календарного місяця, в якому подається декларація;
• для забезпечення реалізації права на матеріальне забезпечення та страхових виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням платником вказується арабськими цифрами від 1 до 12 номер календарного місяця, в якому настав страховий випадок.

На що ще звернути увагу в заголовній частині декларації?

Подивіться на рядок 6. У ньому тепер, крім податкової адреси ФОПа, зазначатиметься номер його телефону та електронна адреса. Втім, на відміну від податкової адреси, такі реквізити не належать до обов'язкових (ст. 48 ПКУ), а тому їх незазначення не призведе до неприйняття декларації.

Ще подивіться на рядок 8. У ньому тепер проставлятиметься позначка «х», якщо декларація подаватиметься ліквідованим ФОП (рядок 8.1) або ФОП, який переходить на загальну систему оподаткування (рядок 8.2).

Завдяки введенню такого нового рядка подальша нумерація рядків декларації зсувається і наведення інформації про загальні показники господарської діяльності починається з рядка 9 (а не 8, як було до цього). Втім, самі загальні показники (чисельність найманих працівників та коди КВЕД підприємця) не змінилися.

Тож переходимо до табличної частини декларації.

Третя група ФОП-«єдинників» заповнюватиме розділ IV «Показники господарської діяльності для платників єдиного податку третьої групи» і розділ V «Визначення податкових зобов'язань по єдиному податку». У них — жодних змін. При цьому ЄСВ в цих розділах і не згадується.

Але до такої декларації ФОПу обов'язково потрібно буде подати Додаток 1. Ось в ньому і йтиметься про ЄСВ. І не забудьте проставити позначку «х» про те, що ви такий Додаток 1 склали до декларації, яка подається; позначка проставляється у відповідному рядку наприкінці основної частини декларації!

Як скласти Додаток 1 до єдиної звітності ФОП 3-ї групи?

Як зазначено у примітках до декларації, Додаток 1 є невід'ємною частиною декларації.

Він подається та заповнюється фізичними особами — підприємцями — платниками єдиного податку першої — третьої груп, відповідно до п. 296.2 та 296.3 ПКУ, які є платниками єдиного внеску відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону про ЄСВ.

Додаток 1 не подається та не заповнюється зазначеними платниками за умови дотримання ними вимог, визначених частинами четвертою та шостою статті 4 Закону про ЄСВ, що дають право на звільнення таких осіб від сплати за себе єдиного внеску. Такі особи можуть подавати Додаток 1 виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Отже, всі ФОП, які зобов'язані платити ЄСВ, обов'язково складають Додаток 1 (навіть, якщо під час карантину за якісь місяці або квартали вони будуть звільнені від сплати ЄСВ). Не складати Додаток 1 можуть лише ФОП, за яких ЄСВ (в розмірі не меншому за мінімальний) платить роботодавець за основним місцем роботи, а також ФОП-пенсіонери та інваліди, які звільнені від сплати ЄСВ за законом на постійній основі. Проте і вони складають Додаток 1, якщо сплачують ЄСВ за договором про добровільне соцстрахування.

Додаток 1 теж має 4 типи (про це ми докладно говорили вище), вони наводяться у рядках 01 — 04.

Проте в ньому є ще один рядок із типами: це рядок 5, але у ньому проставляють позначку «х» лише у спеціальних випадках:

• якщо йдеться про ліквідаційну декларацію, то в рядку 5 проставляють позначку «х» в графі «після припинення». При цьому такі платники одночасно проставляють у рядку 6 дату державної реєстрації припинення;
• для призначення пенсії зазначається тип декларації «Звітна» або «Звітна нова» з додатковою позначкою «Довідкова». При цьому платники одночасно проставляють позначку у розділі 5 тип форми «призначення пенсії». Тип декларації «Уточнююча» при поданні Додатка 1 для призначення пенсії не застосовується;
• позначка у графі «перехід на сплату інших податків і зборів» проставляється підприємцями, які перейшли на загальну систему оподаткування. При цьому такі платники одночасно проставляють позначку у розділі 8 — період перебування на спрощеній системі оподаткування;
• для призначення матеріального забезпечення, страхових виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням платником обов'язково зазначається тип декларації «Звітна» або «Звітна нова» з додатковою позначкою «Довідкова». При цьому платники одночасно проставляють позначку у рядку 5 тип форми «призначення матеріального забезпечення, страхових виплат». Тип декларації «Уточнююча» при поданні Додатка 1 для призначення матеріального забезпечення, страхових виплат не застосовується.

Перш ніж перейти до табличної частини Додатка 1, не забудьте в інформації про себе вказати код застрахованої особи (рядок 8.1). Для всіх ФОП-«єдинників» він буде однаковим (тому навіщо вони його зазначають у цьому додатку, це велика таємниця): «6» — фізична особа — підприємець на спрощеній системі оподаткування.

У табличній частині наводяться доходи підприємця у розрізі місяців року. Про відповідність даних Додатка 1 і даних основної частини декларації у формі нічого не сказано, і це зрозуміло. Адже ФОП-«єдинники» самостійно визначають базу нарахування ЄСВ, і вона ніяк не залежить від суми фактично отриманого ними доходу. Водночас виникає трохи дивне питання: а за який звітний період складається Додаток 1?

Якщо подивитися на саму форму Додатка, то в його «шапці» звітний період деталізується і в роках, і в кварталах (причому наростаючим підсумком!), і навіть в місяцях (останнє — для тих, хто подає довідкову звітність).

Проте податківці в ЗІР повісили роз'яснення (підкатегорія 201.06.02), що ФОП третьої групи вперше подають Додаток 1 у складі Декларації за IV квартал 2021 року у термін до 09 лютого 2022 року. Таку свою позицію вони ґрунтують на абзаці п'ятому частини восьмої ст. 9 Закону про ЄСВ, у якому зазначено, що «періодом, за який ФОП подають звітність з ЄСВ до контролюючого органу (звітним періодом), є календарний рік».

То як правильно? Закон про ЄСВ, звісно, має більшу силу, ніж Наказ №752 (яким затверджено нову форму звіту). І податківці зайняли позицію на боці закону.

А тому, коли ми складаємо декларацію за І квартал 2021 року, в основній частині декларації ми показуємо дохід за квартал, а Додаток 1 (хоч він і є невід'ємною частиною декларації, як це зазначено в її формі!), поки що не складаємо. Така сама ситуація буде і в декларації за півріччя, і за 9 місяців.

Вперше Додаток 1 треба буде скласти у декларації за 2021 рік — звісно, що хоч ФОП 3 групи і складають таку декларацію щоквартально, вона складається наростаючим підсумком і жодних окремих звітів за IV квартал ФОП не подають.

Розмір ЄСВ третьої групи ФОП-«єдинників» у 2021 році такий: з 1 січня — 1 320 грн, з 1 грудня — 1 430 грн.

Мінімальна база нарахування ЄСВ: з 1 січня — 6000 грн, з 1 грудня — 6500 грн. Максимальна база нарахування ЄСВ: з 1 січня — 90 000 грн, з 1 грудня — 97 500 грн.

Які штрафи очікують ФОП 3-ї групи за неподання або порушення строків подання єдиної звітності?

Відповідальність за неподання або подання зі порушенням строків нової декларації встановлюватиме п. 120.1 ПКУ. А отже, за чинною редакцією ПКУ порушнику загрожуватиме штраф 340 — 1020 грн.

Але зараз (до останнього дня місяця, у якому буде закінчено карантин) діє мораторій на застосування таких штрафів щодо єдиного податку та ЄСВ.

Втім, на адміністративний штраф мораторій не впливає. А він становить від 30 до 40 н.м.д.г. (тобто від 510 до 680 грн). Податківці про нього нагадують тут.