Скільки ще триватиме карантин?
Це питання хвилює і бізнес, і пересічних громадян. Проте рішення про припинення карантину має прийняти Кабмін. А наразі ситуація ось яка.
20 травня 2020 р. Уряд підтримав рішення щодо продовження карантину до 22 червня, але з пом'якшенням карантинних обмежень з 22 — 25 травня.
21 травня постанова КМУ від 20.05. 2020 р. №392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів» опублікована в «Урядовому кур'єрі» №94-95. Відповідно з 21 травня 2020 року вона набрала чинності.
Постановою визначено, що:
— у регіонах, в яких встановлено карантин, застосовуються протиепідемічні заходи, визначені цією постановою, а також заходи, що додатково встановлені органами державної влади та органами місцевого самоврядування в межах компетенції;
— заходи, запроваджені актами законодавства в процесі реалізації карантину на період, визначений Постановою №211, продовжують діяти на період, встановлений цією постановою.
Згідно з Постановою №392, на період дії карантину, зокрема, забороняється:
1) перебування в громадських будинках і спорудах, громадському транспорті без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно;
2) перебування на вулицях без документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство чи спеціальний статус;
3) самовільно залишати місця самоізоляції, обсервації;
4) відвідування закладів освіти її здобувачами, крім участі у пробному ЗНО, державній підсумковій атестації у формі ЗНО, вступних випробуваннях, єдиному вступному іспиті з іноземної мови, єдиному фаховому вступному випробуванні, атестації у формі тестових екзаменів ліцензійних інтегрованих іспитів «КРОК», а також здійснення підтвердження кваліфікації моряків, проведення підготовки моряків, членів екіпажів торговельних суден, у тому числі тих, що здійснюють плавання внутрішніми водними шляхами України, та проведення підготовки судноводіїв малих/маломірних суден;
5) проведення масових (культурних, розважальних, спортивних, соціальних, релігійних, рекламних та інших) заходів з кількістю учасників більше ніж 10 осіб, крім:
— заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування,
— навчально-тренувальних зборів спортсменів національних збірних команд України з олімпійських, неолімпійських, національних видів спорту та видів спорту осіб з інвалідністю,
— навчально-тренувального процесу спортсменів командних ігрових видів спорту професійних спортивних клубів;
6) робота закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів (крім розміщених у них магазинів), діяльність закладів, що надають послуги з розміщення, закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, крім:
— діяльності з надання послуг громадського харчування на відкритих (літніх) майданчиках, у тому числі під тентами, на верандах, за умови дотримання відстані не менш як 1,5 метра між місцями для сидіння за сусідніми столами та розміщення не більш як чотирьох клієнтів за одним столом (без урахування дітей віком до 14 років),
— діяльності з надання послуг із здійсненням адресної доставки замовлень та замовлень на винос за умови, що суб'єкт господарювання, який провадить таку діяльність, є оператором ринку харчових продуктів відповідно до Закону «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», та за умови забезпечення персоналу засобами індивідуального захисту (зокрема захист обличчя, очей, рук) і використання відвідувачами, крім часу приймання їжі, респіраторів або захисних масок, у тому числі виготовлених самостійно;
— діяльності закладів, які надають послуги з розміщення, в яких проживають медичні працівники та особи в обсервації, а також інші особи відповідно до рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій;
— діяльності музеїв, музеїв просто неба та історико-культурних заповідників відповідно до подання керівника закладу культури та за рішенням власника (органу управління) без безпосереднього прийому відвідувачів та за умови забезпечення персоналу респіраторами або захисними масками, у тому числі виготовленими самостійно. За рішенням власника (органу управління) дозволяється прийом відвідувачів за умови забезпечення персоналу засобами індивідуального захисту (захист обличчя, очей, рук) та використання відвідувачами респіраторів без клапанів видиху або захисних масок, у тому числі виготовлених самостійно;
— роботи суб'єктів господарювання, пов'язаної з виробництвом аудіовізуальних творів, зокрема здійснення кіно- та відеозйомки на відкритому повітрі, у транспортних засобах, житлових будинках, спорудах, приміщеннях (у тому числі приміщеннях, призначених для зйомки аудіовізуальних творів (студії, павільйони), за умови обмеження кількості осіб, які здійснюють кіно- та відеозйомку в одному місці, не більше 50 осіб, обмеження доступу до місця зйомки (знімального майданчика) сторонніх осіб та використання персоналом, залученим до виробництва аудіовізуального твору, респіраторів або захисних масок, у тому числі виготовлених самостійно;
— проведення у театрах, цирках, концертних організаціях, художніх (мистецьких) колективах за рішенням органів управління репетицій, тренувань та інших заходів, які не передбачають одночасного зібрання великої кількості осіб (до 50 осіб), без глядачів за умови використання учасниками засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, у тому числі виготовлених самостійно;
7) здійснення регулярних та нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському, внутрішньообласному та міжобласному сполученні, зокрема пасажирські перевезення на міських автобусних маршрутах у режимі маршрутного таксі, крім перевезення:
— легковими автомобілями;
— службовими та/або орендованими автомобільними транспортними засобами працівників підприємств, закладів та установ незалежно від форми власності, які забезпечують охорону здоров'я, продовольче забезпечення, урядування та надання найважливіших державних послуг, енергозабезпечення, водозабезпечення, зв'язок та комунікації, фінансові та банківські послуги, функціонування інфраструктури транспортного забезпечення, сфери оборони, правопорядку та цивільного захисту, суб'єктів господарювання, які мають безперервний промисловий цикл, за умови забезпечення водіїв засобами індивідуального захисту, зокрема респіраторами або захисними масками, у тому числі виготовленими самостійно, та використання таких засобів індивідуального захисту пасажирами під час перевезення, в межах кількості місць для сидіння, передбаченої технічною характеристикою транспортного засобу або визначеної в реєстраційних документах на цей транспортний засіб, за умови інформування органів Національної поліції про здійснення перевезення;
— працівників закладів та установ незалежно від форми власності, які забезпечують охорону здоров'я, продовольче забезпечення, урядування та надання найважливіших державних послуг, енергозабезпечення, водозабезпечення, зв'язок та комунікації, фінансові та банківські послуги, функціонування інфраструктури транспортного забезпечення, сфери оборони, правопорядку та цивільного захисту, осіб, які виявили бажання бути донорами крові та (або) її компонентів, на підставі посвідчення донора крові та (або) її компонентів або на підставі довідки, що видається донору за місцем медичного обстеження чи давання крові та (або) її компонентів, суб'єктів господарювання, які мають безперервний промисловий цикл, за умови забезпечення водіїв засобами індивідуального захисту, зокрема респіраторами або захисними масками, у тому числі виготовленими самостійно, та використання таких засобів індивідуального захисту пасажирами під час перевезення, в межах кількості місць для сидіння, передбаченої технічною характеристикою транспортного засобу або визначеної в реєстраційних документах на цей транспортний засіб, а також дотримання відповідних санітарних та протиепідемічних заходів в міському електричному (трамвай, тролейбус) та автомобільному транспортному засобі, що здійснює регулярні пасажирські перевезення на міських маршрутах;
8) здійснення перевезень пасажирів метрополітенами мм. Києва, Харкова і Дніпра;
9) здійснення перевезень пасажирів залізничним транспортом в усіх видах внутрішнього сполучення (приміському, міському, регіональному та дальньому). Дозволяється здійснення акціонерним товариством «Українська залізниця» окремих пасажирських рейсів у внутрішньому залізничному сполученні, рішення щодо яких приймається в кожному окремому випадку за погодженням з Міністерством інфраструктури, а також окремих пасажирських рейсів у міжнародному залізничному сполученні, рішення щодо яких приймається в кожному окремому випадку за погодженням з Міністерством інфраструктури, Міністерством закордонних справ та Адміністрацією Державної прикордонної служби;
10) прийняття та відправлення повітряних суден, що виконують міжнародні пасажирські перевезення, крім перевезень, які здійснюються через державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» або у разі неможливості прийняття та відправлення повітряних суден державним підприємством «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» — через державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького» як резервне. У разі необхідності задоволення державних потреб прийняття та відправлення повітряних суден, що виконують пасажирські перевезення, а також перевезення членів екіпажів морських та річкових суден, що прямують до/з місця своєї роботи, здійснюється за погодженням з відповідним міністерством.
УВАГА! Постановою №392 передбачене поетапне скасування низки карантинних обмежень у регіонах, де це дозволяє зробити епідемічна ситуація. Більше про це тут.
Як видаються та оплачуються лікарняні листки під час карантину?
В умовах карантину діє особливий порядок видачі листків непрацездатності, який передбачений розділом 5 Інструкції №455.
Якщо тимчасова непрацездатність застрахованої особи викликана карантином, допомога по тимчасовій непрацездатності за рахунок коштів ФСС надається з першого дня за весь час відсутності на роботі з цієї причини.
Відповідно до розділу 5 Інструкції №455 право на отримання та оплату лікарняних, у зв'язку з відстороненням від роботи під час карантину мають особи, робота яких пов'язана з обслуговуванням населення, якщо ці особи були в контакті з інфекційними хворими або є бактеріоносіями, також у разі неможливості здійснення тимчасового переведення цих осіб за їх згодою на іншу роботу, не пов'язану з ризиком поширення інфекційних хвороб.
У цьому випадку листок непрацездатності видається інфекціоністом або лікуючим лікарем згідно з висновком лікаря-епідеміолога територіальної СЕС.
Відповідно до Закону №533, до числа страхових випадків віднесено період перебування в закладах охорони здоров'я чи на самоізоляції під медичним наглядом у зв'язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій. У такому випадку Фонд компенсуватиме 50 відсотків середньої заробітної плати (доходу) незалежно від страхового стажу.
Допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок перебування у закладах охорони здоров'я, а також на самоізоляції під медичним наглядом у зв'язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій, виплачується Фондом соціального страхування України застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності). Перші п'ять днів тимчасової непрацездатності оплачуються за рахунок коштів роботодавця.
Водночас загальні правила надання допомоги по тимчасовій непрацездатності та тривалість її виплати, визначені в ст. 22 Закону №1105, продовжують діяти на всій території України незалежно від введення карантину.
Так, допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом застрахованим особам, починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством. Перші п'ять днів тимчасової непрацездатності оплачуються за рахунок коштів роботодавця.
Допомога по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років виплачується застрахованій особі з першого дня за період, протягом якого дитина за висновком лікаря потребує догляду, але не більш як за 14 календарних днів. Утім, якщо дитина перебуває на стаціонарному лікуванні, Фонд оплачує лікарняний листок за весь час перебування на такому лікуванні. У такому випадку листок непрацездатності отримує один із працюючих батьків.
Допомога по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворим членом сім'ї (крім догляду за хворою дитиною віком до 14 років) надається застрахованій особі з першого дня, але не більш як за три календарні дні, а у виняткових випадках, з урахуванням тяжкості хвороби члена сім'ї та побутових обставин, — не більш як за сім календарних днів. У такому випадку листок непрацездатності отримує працюючий член сім'ї.
Допомога по тимчасовій непрацездатності в разі захворювання матері або іншої особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною віком до трьох років або дитиною з інвалідністю віком до 18 років, надається застрахованій особі, яка здійснює догляд за дитиною, з першого дня за весь період захворювання в порядку та розмірах, встановлених законодавством.
Що таке допомога по частковому безробіттю і згідно чого вона надається під час карантину?
Слід зазначити, що сама допомога по частковому безробіттю — це явище не нове. Вона і раніше надавалась згідно зі ст. 47 Закону про зайнятість та за створеним на її виконання Порядком №103.
Проте Закон №540 додав до Закону про зайнятість нову статтю 47-1. У ній йдеться про надання допомоги по частковому безробіттю саме через запровадження в Україні карантину. І не просто карантину, а саме того, який був встановлений Постановою №211 (тобто карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2).
І ось під цю нову статтю і було розроблено новий Порядок. Його було затверджено постановою КМУ від 22.04.2020 р. №306.
Як надається допомога по частковому безробіттю на час карантину?
При наданні допомоги по частковому безробіттю на час карантину застосовується вже знайомий деяким роботодавцям ланцюг: Центр зайнятості <-> Роботодавець -> Працівники.
Тобто допомога надається територіальним центром зайнятості, розташованим за місцем реєстрації роботодавців як платників ЄСВ.
Надається вона за зверненням роботодавця, який має надати центру зайнятості певний перелік документів (про нього нижче).
Центр зайнятості ініціює перерахування на рахунок роботодавців коштів на виплату такої допомоги. І тільки після цього її роботодавець виплачує працівникам. Тут виконується вже знайомий нам принцип — спочатку кошти від Фонду безробіття, а потім виплата працівникам. Навпаки (тобто виплатити допомогу з власних коштів, а потім за рахунок фінансування від Фонду відшкодувати понесені витрати) роботодавець не може!
Допомога надається працівникам у разі втрати ними частини заробітної плати внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв'язку зі зупиненням (скороченням) діяльності у роботодавця.
Суму допомоги по частковому безробіттю надаватимуть на строк зупинення (скорочення) діяльності на період карантину, а також протягом 30 календарних днів після завершення карантину.
Зверніть увагу! Хоч ця допомога і має на меті компенсувати працівнику втрати у зарплаті, насправді її розмір суворо обмежений.
Допомога по частковому безробіттю на період карантину надається за кожну годину, на яку працівникові скорочено передбачену законодавством тривалість робочого часу, з розрахунку двох третин тарифної ставки (окладу), встановленої працівникові відповідного розряду.
Але розмір допомоги не може перевищувати розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом. Тобто не більше 4723 грн в місяць на кожного працівника!
Хто з працівників може отримати допомогу по частковому безробіттю на час карантину?
Як передбачено п. 6 Порядку №306, виплата працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину здійснюється роботодавцем, з яким оформлено трудові відносини (крім осіб, які працюють у роботодавця за сумісництвом). Отже, допомога виплачуватиметься за основним місцем роботи.
Також п. 3 Порядку №306 говорить, що допомога по частковому безробіттю на період карантину надається центром зайнятості застрахованим особам, з якими роботодавцем оформлено трудові відносини (крім осіб, які отримують пенсію), у разі втрати ними частини заробітної плати внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв'язку із зупиненням (скороченням) діяльності за зверненням роботодавця для її виплати працівникам, з якими не припинено трудові відносини.
Але згідно п. 20 Порядку допомога по частковому безробіттю на період карантину не надається працівникам, які отримують оплату часу простою, а також у разі освоєння нового виробництва (продукції) відповідно до ст. 113 КЗпП. Отже, якщо на час карантину роботодавець оголосив простій не з вини працівників, то оплачувати його в розмірі 2/3 окладу доведеться самому роботодавцю за власний рахунок.
Хто з роботодавців може оформити отримання допомоги по частковому безробіттю на час карантину?
Щодо роботодавців Порядок №306 встановлює два критерії.
Критерій №1. Це суб'єкти малого та середнього підприємництва. Хто належить до таких суб'єктів, визначає ч. 3 ст. 55 ГКУ.
Суб'єктами малого підприємництва є:
фізичні особи, зареєстровані в установленому законом порядку як фізичні особи — підприємці, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом НБУ;
юридичні особи — суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом НБУ.
Суб'єктами середнього підприємництва є:
— фізичні особи, зареєстровані в установленому законом порядку як фізичні особи — підприємці, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом НБУ;
— юридичні особи — суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) перевищує 50 осіб, але не перевищує 250 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, але не перевищує суму, еквівалентну 50 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом НБУ.
Щодо середньорічного курсу НБУ, то нагадаємо, що офіційні курси гривні до іноземних валют, середні за період, регулярно розміщуються Нацбанком на власному сайті. Про те, як ці середні показники рахуються, йдеться у листі НБУ від 22.03.2004 р. №13-410/1390.
Зверніть увагу! Щодо цього критерію в Порядку №306 є важливі зауваження.
У разі коли суб'єкт господарювання належить одночасно до різних категорій суб'єктів підприємництва за різними критеріями, належність до відповідного суб'єкта підприємництва в цілях застосування цього Порядку визначається за річним доходом від провадження будь-якої діяльності за звітний рік.
Показник річного доходу суб'єкта підприємництва від будь-якої діяльності визначається на підставі офіційних звітних даних за останні чотири квартали (для суб'єкта підприємництва, що подає квартальну звітність) або за останній звітний рік (для суб'єкта підприємництва, що подає річну звітність).
Отже, Порядок №306 фактично підтверджує дві надії, які були в роботодавців, які на нього чекали (і спростовує відмови в наданні допомоги центрами зайнятості, з якими вже багато хто стикнувся на практиці):
— оформити допомогу може не лише виробник продукції, а й той, хто провадить інші види діяльності. Тобто код КВЕД тут ні до чого і обмежень в сфері, в якій працюють роботодавці, бути не повинно;
— оформити допомогу зможуть не лише юрособи, а й підприємці.
Середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) визначається за даними відповідної статистичної звітності, де зазначається такий показник. Проте підприємці статзвітності (зокрема Звіту з праці) не подають. Тому на практиці цей показник вони підтверджують податковою звітністю. Звісно, в обох випадках йдеться про надання копій таких звітів.
Критерій №2. Це роботодавці, які не мають боргу зі сплати ЄСВ за останні 6 місяців перед зверненням по допомогу.
Тому коли роботодавець звертається по допомогу вперше і надає повний пакет документів, факт відсутності боргу підтверджує видана ДПС довідка про сплату ЄСВ за останні шість місяців, що передують даті зупинення (скорочення) діяльності.
Які документи слід подати Центру зайнятості для оформлення допомоги по частковому безробіттю?
Для звернення до центру зайнятості п. 9 Порядку №306 встановлює обов'язковий пакет документів:
— заява у довільній формі, в якій, зокрема, зазначається інформація про належність роботодавця до суб'єктів малого або середнього підприємництва відповідно до Господарського кодексу України та до якої додаються засвідчені роботодавцем копії підтвердних документів щодо середньої кількості працівників та доходу роботодавця за календарний рік, що передує року подання до центру зайнятості документів;
— засвідчена роботодавцем копія наказу із зазначенням дати початку зупинення (скорочення) діяльності;
— відомості про працівників (прізвище, ім'я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному державному органу і мають відмітку в паспорті), в яких виникло право на допомогу по частковому безробіттю на період карантину згідно зі статтею 47-1 Закону «Про зайнятість населення»;
— видана ДПС довідка про сплату ЄСВ за останні шість місяців, що передують даті зупинення (скорочення) діяльності.
Зверніть увагу! Подані документи, звісно, прийматимуться територіальним центром зайнятості. І їм забороняється вимагати інші документи, ніж ті, що визначені цим Порядком (п. 11 Порядку №306).
У разі подання неповного пакета документів або наявності в окремих документах помилок центр зайнятості в межах 3 робочих днів повідомляє про це роботодавцю. Після доповнення або доопрацювання таких документів роботодавець має право повторно звернутися до центру зайнятості протягом 5 робочих днів з дня отримання повідомлення центру зайнятості.
Але рішення про надання або відмову у наданні допомоги по частковому безробіттю на період карантину приймається обласним або Київським міським центром зайнятості протягом трьох робочих днів з дня подання (або повторного подання) роботодавцем документів. Про таке рішення складається відповідний наказ, про що повідомляється роботодавця протягом трьох робочих днів з дати прийняття такого рішення.
Цікаво: якщо роботодавцю відмовлено у наданні допомоги по частковому безробіттю на період карантину з незалежних від нього причин, він має право повторно звернутися за отриманням коштів для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину в межах строку дії карантину, але не більше 30 календарних днів після його завершення.
Рішення обласних та Київського міського центру зайнятості про відмову в наданні допомоги по частковому безробіттю на період карантину може бути оскаржене до Державного центру зайнятості або суду.
Державний центр зайнятості має право переглянути рішення, скасувати його частково або повністю та зобов'язати обласний або Київський міський центр зайнятості розглянути питання про надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину повторно.
Який наказ треба оформити, щоб отримати допомогу по частковому безробіттю?
У Порядку №306 говориться, що це має бути наказ зі зазначенням дати початку зупинення (скорочення) діяльності.
Проте багатьох роботодавців хвилює питання, як це зупинення або скорочення діяльності трактуватиметься згідно КЗпП.
З тексту Порядку №306 можна побачити, що допомога надаватиметься на працівників, які втратили частину зарплати внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв'язку зі зупиненням (скороченням) діяльності їх роботодавців.
Проте чітко, який саме з варіантів, передбачених КЗпП, дій роботодавця під час карантину підходить для отримання допомоги, в Порядку так і не було зазначено. Ясність внесена лише по одному запитанню — оплачуваний простій під часткове безробіття не потрапляє. Відпустки, тим більш оплачувані, також ні.
Тому, щоб отримати допомогу, все ж таки оформити доведеться наказ про зупинення (скорочення) діяльності на час карантину і скорочення тривалості робочого часу (із визначенням посад працівників, для яких це скорочення встановлюється).
При цьому, щоб отримати таку допомогу, скорочені робочі години не повинні оплачуватися роботодавцем. Адже допомога, по суті, має бути компенсацією втрати зарплати, а не додатковою виплатою до неї.
Та чи не порушується при цьому трудове законодавство? Адже КЗпП така ситуація не передбачена. Зараз ми вже маємо роз'яснення від територіальних органів Держпраці, які заспокоюють. Про що ми писали тут.
Держпраці в коментованому роз'ясненні вважає, що порушень немає!
Підставою для отримання допомоги по частковому безробіттю на період карантину є втрата застрахованими особами заробітної плати або її частини, внаслідок вимушеного часткового або повного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв'язку із зупиненням (скороченням) діяльності через проведення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), передбачених карантином, встановленим КМУ.
Обмеження діяльності суб'єктів господарювання встановлені Постановою №211.
Держпраці погоджується, що чинним законодавством про працю не визначена процедура зупинення (скорочення) діяльності через проведення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), передбачених карантином, встановленим КМУ. Але не вважає це проблемою роботодавця. Навпаки, для роботодавця це навіть краще.
Держпраці пояснює, що до цієї процедури не може застосовуватися порядок запровадження зміни істотних умов праці, передбачений ст. 32 КЗпП. Тобто попереджати працівників про зупинення/скорочення діяльності і про скорочення в них через це робочих годин за 2 місяці не обов'язково!
Крім того, на думку Держпраці, зупинення (скорочення) діяльності суб'єктів господарювання, передбачене Постановою №211, не є простоєм, визначеним ст. 34 КЗпП.
Зупинення (скорочення) діяльності оформляється наказом власника або уповноваженого ним органу за наявності умов, передбачених Постановою №211.
Чи треба для отримання допомоги по частковому безробіттю на час карантину укладати із центром зайнятості відповідний договір?
Так, і це (а також його форма) передбачено Порядком №306.
У разі прийняття рішення про надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину між центром зайнятості та роботодавцем протягом трьох робочих днів з дати прийняття такого рішення укладається договір про надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину, в якому визначаються права та обов'язки сторін, порядок перерахування роботодавцю коштів Фонду та виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину, гарантії зайнятості працівника, якому виплачується допомога по частковому безробіттю на період карантину, відповідальність сторін, строк дії договору та порядок вирішення спорів.
Примірний договір про надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину наведений у додатку 1 до Порядку №306.
Зверніть увагу! Коли йдеться про гарантію зайнятості працівника, якому виплачується ця допомога, мається на увазі, що роботодавець, який бажає отримувати фінансування, не може такого працівника звільнити протягом періоду, коли він отримував допомогу, і ще 6 місяців після, з таких підстав:
— за скороченням чисельності чи штату, крім випадку повної ліквідації або припинення діяльності роботодавця (п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП),
— угодою сторін (п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП),
— за ініціативою самого працівника в разі порушення роботодавцем законодавства про працю, умов колективного чи трудового договору (ч. 3 ст. 38 КЗпП).
Уточнимо: звільнити працівника на підставі зазначених норм КЗпП можна. Але таке звільнення буде порушенням договору, укладеного роботодавцем із центром зайнятості.
У примірному зразку договору встановлено і обов'язок роботодавця письмово інформувати центр зайнятості про порушення цієї умови.
Якщо цю умову договору порушити, наступає відповідальність, передбачена п. 20 Порядку №306: кошти, отримані роботодавцем, повертаються до Фонду безробіття в повному обсязі у розмірі виплаченої звільненій особі допомоги по частковому безробіттю на період карантину.
Якщо звільнення відбудеться з інших підстав, наприклад, за власним бажанням працівника (ч. 1 ст. 38 КЗпП), то роботодавець нічого не порушив і отриману раніше допомогу на такого працівника повертати Фонду не повинен. Зрозуміло, що після звільнення такого працівника вже не буде зазначено у відомостях, які надаються центру зайнятості (і допомоги за період після звільнення він не отримає).
Як повідомити центр зайнятості про працівників, які мають право на допомогу?
Про це інформацію доведеться подавати кілька разів.
Вперше така інформація (без зазначення сум допомоги) надається разом із заявою роботодавця, тобто ще до укладання договору із центром зайнятості.
Вона надається у вигляді відомості, яка повинна містити про працівників, в яких виникло право на допомогу по частковому безробіттю на період карантину згідно зі статтею 47-1 Закону «Про зайнятість населення»:
— прізвище, ім'я, по батькові,
— реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному державному органу і мають відмітку в паспорті).
Документи подані, договір укладено — що далі? Наступний крок — це отримання фінансування.
Як говорить п. 15 Порядку №306, перерахування роботодавцю коштів для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину здійснюється центром зайнятості на підставі відомостей про осіб, щодо яких виконуються вимоги частини третьої статті 47-1 Закону України «Про зайнятість населення», наданих роботодавцем за формою згідно з додатком 2 до Порядку №306, щомісяця протягом трьох робочих днів після зарахування відповідних коштів на рахунок центру зайнятості.
У примірному зразку договору (додаток 1 до Порядку №306) говориться про:
— обов'язок роботодавця подавати щомісяця до 10 числа (до закінчення строку дії цього договору) центру зайнятості відомості про працівників, яким призначена допомога, що є підставою для перерахування коштів Фонду для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину, а також повідомляти про зміну зазначених відомостей протягом 5 календарних днів;
— право роботодавця додатково надавати центру зайнятості відомості про працівників, які не включені до відомостей про осіб, щодо яких прийнято рішення про надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину.
Тобто подання відомостей про працівників в первинному пакеті документів недостатньо. Щоб отримати допомогу, треба буде надавати такі відомості щомісячно.
А якщо раптом подані відомості зміняться (наприклад, працівник, якому призначено допомогу, візьме відпустку, оформить лікарняний або звільниться), про це обов'язково і швидко слід повідомити центр зайнятості.
Перелік працівників, зазначений у первинному пакеті документів, теж не є граничним. Наприклад, якщо протягом карантину далі скорочення робочого часу буде встановлено для більшої кількості працівників, про це варто повідомити центр зайнятості. Про таку можливість говорить і останній абзац п. 16 Порядку №306.
Чи треба звітувати за отримані та використані кошти на виплату допомоги по частковому безробіттю?
Роботодавець виплачує допомогу працівникам у строк не більше ніж три робочих дні після надходження коштів на рахунок роботодавця за окремою платіжною відомістю для виплати допомоги по частковому безробіттю на період карантину (відомістю на виплату грошей).
Копія зазначеної відомості (відомості на виплату грошей) з підтвердженням перерахування коштів на рахунок працівника подається центру зайнятості не пізніше ніж протягом п'яти календарних днів після виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину.
Отже, окремого звіту про отримання та використання коштів не буде. Але повідомити про їх використання (по суті, підтвердити первинними документами) буде потрібно!
Як контролюється правильність виплати допомоги по частковому безробіттю?
Центри зайнятості під час надання допомоги будуть ретельно перевіряти подану роботодавцями інформацію (зокрема, звіряти її з даними Реєстру застрахованих осіб, який формується ПФУ на підставі щомісячних Звітів з ЄСВ). І в разі виявлення недостовірних даних — припинять надання допомоги.
Буде і документальна перевірка — протягом 90 календарних днів після останньої виплати такої допомоги працівникам.
У разі виявлення нецільового використання коштів роботодавцю доведеться повернути їх Фонду безробіття. А ще сплатити штраф — у розмірі таких коштів.
Як відображати працівників, які отримують допомогу по частковому безробіттю, в Табелі обліку робочого часу?
Слід враховувати, що форма Табелю обліку робочого часу, затверджена Наказом №489, має рекомендований характер. Тобто до цієї форми табелю (і порядку його заповнення) можна за потреби вносити зміни. Про це йдеться у листі Держстату від 12.01.2012 р. №9/4-10/9.
Отже, ви можете самі вирішити, як відображати таких працівників в своєму табелі. Головне — вести у ньому облік відпрацьованих та невідпрацьованих ними годин.
Якщо працівникам скоротився робочий час частково, і в цьому наказі ми зазначили встановлення з певної дати неповного робочого часу, то в табелі зазначаємо фактично відпрацьовані години таких працівників із позначкою «РС» (або з кодом 02). А невідпрацьовані години — з позначкою або «НД» (код 20), або «ІН» (з кодом 22), на ваш вибір.
Якщо ж в наказі зазначено скорочення робочого часу для працівників до нуля (йдеться про тих працівників, праця яких під час карантину зовсім не потрібна роботодавцям і які на роботу не виходять), можна зазначити позначку «ІН» (з кодом 22).
Як розрахувати суму допомоги по частковому безробіттю?
Коли договір із центром зайнятості буде укладено, ви маєте дізнатися, скільки хто з працівників отримає допомоги. Для цього ви маєте подавати щомісяця до 10 числа (до закінчення строку дії цього договору) центру зайнятості відомості про працівників, яким призначена допомога. Форма таких відомостей наведена у додатку 2 до Порядку №306. Такі відомості будуть підставою для перерахування коштів Фонду безробіття для виплати працівникам допомоги.
У формі відомостей щодо кожного працівника зазначається його оклад або тарифна ставка (в гривнях), кількість годин нормальної тривалості робочого часу на місяць і кількість годин часткового безробіття за місяць. Далі рахується сума допомоги.
Рахується вона згідно з п. 4 Порядку №306: за кожну годину, на яку працівникові скорочено передбачену законодавством тривалість робочого часу, з розрахунку двох третин тарифної ставки (окладу), встановленої працівникові. Але розмір допомоги не може перевищувати розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом.
Наприклад, оклад працівника становить 5000 грн. Норма робочого часу в нього 168 годин. Отже, за годину робочого часу в цьому місяці цей працівник має отримати 5000 : 168 = 29,77 грн.
Скорочений робочий час становить 100 годин.
Далі рахуємо суму допомоги: 100 х 29,77 х 2/3 = 1984,67 грн. Це менше за 4723 грн. Отже, працівник отримає таку допомогу в повному обсязі.
Зверніть увагу: у формі відомості зазначено, що грошові показники в ній наводяться в гривнях (а не в гривнях з копійками). Тому, скоріш за все, центри зайнятості вимагатимуть ці показники округлювати за математичними правилами.
Якщо ж порахована сума допомоги буде більшою за розмір мінімальної зарплати, то працівник отримає за цей місяць лише 4723 грн.
Як оформити виплату допомоги по частковому безробіттю?
Кошти від Фонду безробіття надходитимуть на поточний рахунок роботодавця. Отже, про те, що кошти надійшли, ви дізнаєтесь з банківської виписки по цьому рахунку.
Далі треба буде провести виплату: у строк не більше ніж три робочих дні після надходження коштів на рахунок роботодавця за окремою платіжною відомістю для виплати допомоги по частковому безробіттю на період карантину (відомістю на виплату грошей). Типової форми такої відомості Порядок №306 не наводить. Тож її можна скласти самостійно. Але з урахуванням того, що це — первинний документ, а отже в ньому мають бути усі обов'язкові реквізити (ст. 9 Закону про бухоблік).
При цьому Порядок №306 прямо не забороняє здійснити виплату готівкою, але вимагає від роботодавця надавати центру зайнятості не пізніше ніж протягом п'яти календарних днів після виплати працівникам допомоги копію зазначеної відомості з підтвердженням перерахування коштів на рахунок працівника.
Тому тим, хто не має можливості перераховувати таку допомогу на рахунки працівників (таке трапляється), варто обговорити це питання при укладанні договору із центром зайнятості. Чи достатньо їм буде відомостей, у яких працівники проставлять свій підпис про отримання коштів готівкою? Якщо так, то видавати кошти треба буде окремою відомістю, проте з формою буде все зрозуміло — вона є в додатку 1 до Положення №148.
Але не думайте, що тим, хто зможе зробити виплату безготівково, буде легко та весело.
Якщо у роботодавця є так званий «зарплатний проєкт» в банку, тобто в одному відділенні на всіх працівників відкрито рахунки для зарахування зарплати та інших коштів від роботодавців, то така відомість надаватиметься банку (зі зазначенням рахунків працівників, на які слід зробити переказ). Така відомість разом із підтвердженням переказу (випискою банку тощо) надаватиметься центру зайнятості.
А от якщо у роботодавця працівники мають рахунки в різних банках, то однієї відомості тут не буде. Будуть або платіжні доручення, або виписка з рахунку роботодавця.
Як відобразити допомогу по частковому безробіттю в бухгалтерському обліку?
Виплату допомоги відобразити в бухобліку досить легко. Підстава — це первинний документ про виплату. Проведення: Д-т 663 К-т 311 (301).
А ось як відобразити її нарахування? Проведення тут зрозуміле: Д-т 378 К-т 663 (а за фактом надходження коштів — Д-т 311 К-т 378).
Зверніть увагу, що підставою для отримання коштів є відомість, подана центру зайнятості до 10-го числа місяця. При цьому звичного для бухгалтерів «місяця, наступного за місяцем, за який виплачується допомогу» — в Порядку №306 немає.
Як це розуміти? Якщо буквально і таку відомість слід подавати, наприклад, до 10 квітня, щоб отримати допомогу за квітень, то зрозуміло, що за квітень її отримати вже не вийде.
Проте на практиці зараз центри зайнятості трактують цю норму на користь роботодавців. Тобто розраховуємо і нараховуємо цю допомогу в останній день місяця, за який вона виплачується, а потім до 10 числа наступного місяця подаємо відомості з переліком працівників і сумами допомоги, яку вони мають право отримати.
Чи утримується з допомоги по частковому безробіттю ПДФО та ВЗ?
Слід зазначити, що у ДПСУ і досі немає чіткої відповіді на це питання.
Спочатку податківці стверджували, що оподатковувати таку допомогу треба. Про це ми писали тут.
Така консультація була розміщена в ЗІР в підкатегорії 103.02. Висновок її був таким:
«Сума допомоги по частковому безробіттю на період здійснення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, яка перерахована Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття на підставі ст. 47 прим. 1 Закону №5067 роботодавцю та виплачена ним працівнику оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором на загальних підставах».
Чому податківці так вирішили? Аргументація ДПСУ була така.
Статтею 165 ПКУ встановлено вичерпний перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема, суми страхових виплат, які отримує платник податку з фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування згідно із законом (пп. 165.1.1 ПКУ).
Водночас п. 164.2 ПКУ визначено перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема, інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ (пп. 164.2.20 ПКУ).
Тому податківці вирішили: оскільки допомога надається працівникам не напряму від Фонду безробіття, а через роботодавця, то підстав застосовувати пільгу немає. І це вже не дохід у вигляді допомоги від Фонду, а інший оподаткований дохід.
А оскільки є дохід, який оподатковується ПДФО, то це дохід оподатковується і військовим збором.
Сказати, що нас таке роз'яснення здивувало, це нічого не сказати. Адже в аналогічному порядку через роботодавця виплачується від ФСС допомога по вагітності та пологах. Але це не заважає податківцям (і вже досить давно) роз'яснювати, що така допомога не оподатковується. Якщо говорити про ЗІР, то і зараз у ньому міститься така консультація в підкатегорії 103.04.
Вже не кажучи про те, що Порядок №306 (навіть примірний договір із центром зайнятості, який наведено в додатку 1 до цього Порядку) не згадують про обов'язок роботодавця оподаткувати таку допомогу. Натомість він має підтвердити цільове використання коштів, для чого центру зайнятості (як передбачає п. 16 Порядку) роботодавцем надаються копії платіжних відомостей, складених на працівників. Про підтвердження використання цих коштів на сплату податків в Порядку №306 ані слова.
Тому ми сподівалися, що ДПСУ передумає і цю консультацію змінить.
В результаті ДПСУ дійсно передумала. Цю консультацію було переведено до не чинних із зауваженням: «Запитання-відповідь переведено до нечинних у зв'язку з уточненням редакції відповіді». Але нової або уточненої консультації і досі немає. Тому оподатковувати таку допомогу чи ні, роботодавцю і зараз доводиться вирішувати самостійно.
Допомогти в цій проблемі може законопроєкт №3329-д, прийнятий у другому читанні ще 13 травня 2020 р., про який ми писали тут.
Ним передбачено, що на період з 2 квітня 2020 року до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО (а отже, і ВЗ) не включатимуться доходи у вигляді допомоги по частковому безробіттю на період карантину, які виплачуються (надаються) роботодавцем відповідно до статті 47-1 Закону «Про зайнятість населення». Зауважимо, що текстом законопроекту №3329-д до другого читання було передбачено також можливість отримання фізособами-роботодавцями допомоги по частковому безробіттю, а також збільшення терміну для звернення за такою допомогою для всіх роботодавців. Враховано чи ні ці правки, дізнаємося вже після публікації підписаного Президентом закону.
Чи нараховувати ЄСВ на допомогу по частковому безробіттю?
Коло платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі — ЄСВ) та база нарахування ЄСВ визначені Законом про ЄСВ.
Так, базою нарахування ЄСВ є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати.
Розмежування видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні ЄСВ здійснюється згідно з Інструкцією №5.
Відповідно до п. 3.2 розд. ІІІ Інструкції №5, допомога по частковому безробіттю відноситься до інших виплат, що не належать до фонду оплати праці.
Враховуючи зазначене, сума допомоги по частковому безробіттю, яка перераховується роботодавцям-підприємствам Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття для виплати застрахованим особам, не включається до бази нарахування ЄСВ.
Відповідне роз'яснення від податківців ми наводили тут.
Як відобразити допомогу по частковому безробіттю в формі №1ДФ і в Звіті з ЄСВ?
Щодо Звіту з ЄСВ, то в ньому допомогу по частковому безробіттю відображати не потрібно (саме тому, що ЄСВ на таку допомогу не нараховується). Не відображається скорочення робочого часу і в таблиці 5 цього Звіту.
Роботодавці, у яких працівники частину місяця все ж таки отримували зарплату, відображають її і в таблиці 1, і в таблиці 6. Тут діють правила звичайні, як для неповного робочого часу.
Тобто якщо для працівника це основне місце роботи і він не має інвалідності, то за такого працівника слід буде заплатити ЄСВ в мінімальному місячному розмірі. Сумісникам та особам з інвалідністю ЄСВ нараховується на фактично нараховану зарплату (в межах максимальної величини бази нарахування).
Ті роботодавці, у яких працівники не працювали весь місяць, ЄСВ за них не сплачують. Проте відображають їх у таблиці 6 — для того, щоб зазначити кількість календарних днів перебування в трудових відносинах.
Щодо форми №1ДФ, то таку допомогу, хоча і неоподатковану, в ній слід (в обох розділах) зазначити, адже вона виплачується роботодавцем. Ознакою доходу для розділу І зараз буде, на нашу думку, 128 «Соціальні виплати з відповідних бюджетів».
Проте якщо до ПКУ додадуть окрему норму для не оподаткування такої допомоги, то ця ознака доходу вже не підійде — в такому випадку, на нашу думку, треба буде застосовувати 194, як щодо інших видів неоподаткованих доходів. Сподіваємось, податківці швидко нададуть свіжу консультацію з цього приводу.
На підставі яких нормативних документів ФОП надається допомога на дітей під час карантину?
Постановою КМУ від 22.04.2020 р. №329 було затверджено Порядок виплати допомоги на дітей фізичним особам — підприємцям, які обрали спрощену систему оподаткування і належать до першої та другої групи платників єдиного податку.
Однак на сайті КМУ текст постанови з'явився лише 4 травня. А опубліковано її було в «Урядовому кур'єрі» №84 від 05.05.2020.
Окремих норм щодо того, з якої дати набирає чинності ця постанова, в ній не зазначено. Відповідно, Порядок №329 набрав чинності з 5 травня (з дати опублікування).
Хто з ФОП має право на допомогу на дітей?
На виплату допомоги на дітей мають право фізичні особи — «єдинники» І та ІІ груп. На жаль, для решта груп платників єдиного податку і для ФОП на загальній системі оподаткування така допомога не передбачена.
Чи можуть отримати цю допомогу ті ФОП, що мають найманих працівників? Так, обмежень щодо цього в Порядку №329 не зазначено. Хоча зрозуміло, що ФОП І групи не повинні мати працівників за визначенням (пп. 1 п. 291.4 ПКУ).
Чи можуть отримати цю допомогу ФОП, які отримували доходи під час карантину? Так, адже формально ця допомога надається не як компенсація втрачених підприємницьких доходів, а як допомога на дітей.
Головною умовою отримання допомоги є сплата ЄСВ за усі місяці 2019 року. Або, якщо ФОП зареєструвався не спочатку 2019 р., — протягом усіх місяців 2019 року після державної реєстрації.
І до цієї умови можуть внести зміни. Зараз розроблено проєкт постанови, за якою право на допомогу також матимуть ФОП І — ІІ груп, які:
— були зареєстровані в січні-березні 2020 року;
— звільнені від сплати ЄСВ (особи, які отримують пенсію за віком, або особи, які досягли пенсійного віку й отримують передбачену законодавством пенсію або соцдопомогу, та особи з інвалідністю).
Про цей проєкт ми писали тут.
Зверніть увагу! Зазначена допомога на дітей призначається і виплачується як громадянам України, так іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають в Україні. Головне, щоб вони мали статус ФОП І або ІІ груп платників єдиного податку. Адже іноземці теж можуть бути «єдинниками».
Також слід звернути увагу на те, що надаватиметься допомога лише одному з батьків (або опікуну) на кожну дитину до досягнення нею 10-річного віку (включно)! Звісно, що цей з батьків (або опікун) повинен мати статус ФОП І або ІІ групи.
Ця допомога не призначається на дітей, на яких виплачується компенсація послуги «муніципальна няня». Отримання інших видів допомоги не позбавляє ФОП права на цю допомогу.
Куди ФОП звертатися по допомогу на дітей?
Призначення і виплата допомоги на дітей здійснюється органами з питань соціального захисту за зареєстрованим місцем проживання або фактичним місцем проживання фізичної особи — підприємця.
Отже, звертатися по допомогу слід до управління соцзахисту.
У сільській місцевості прийняття заяв з необхідними документами для призначення допомоги на дітей і передачу їх відповідним органам соціального захисту населення здійснюють особи, уповноважені виконавчими комітетами сільських і селищних рад.
Звернутися по цю допомогу можна як за місцем реєстрації, так і за місцем фактичного проживання. Але отримати таку допомогу можна лише за однією адресою. І це орган соцзахисту буде перевіряти з використанням власних інформаційних систем.
У якому розмірі ФОП надається допомога на дітей?
Згідно з Порядком №329, допомога на дітей призначається на період карантину (тобто з 12 березня) та на один місяць після дати його скасування.
Проте водночас в цьому ж Порядку зазначено, що допомога на дітей призначається з місяця звернення. Оскільки звертатися по допомогу ФОП почали лише в травні, доля допомоги за березень-квітень залишається під питанням.
Допомога надається одному з батьків (опікуну) на кожну дитину до досягнення нею 10-річного віку (включно) у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для дітей відповідних вікових груп станом на 1 січня 2020 р., і виплачується щомісяця за повний місяць.
Отже, коли б у травні ФОП не звернувся по допомогу, за травень він її отримає в розмірі як за повний місяць. І навіть якщо карантин закінчиться у травні, то такий ФОП отримає допомогу ще і за червень.
Зазначимо, що за Законом про бюджет-2020 прожитковий мінімум становить для:
— дітей віком до 6 років: з 1 січня 2020 року — 1779 гривень, з 1 липня — 1859 гривень, з 1 грудня — 1921 гривня;
— дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2020 року — 2218 гривень, з 1 липня — 2318 гривень, з 1 грудня — 2395 гривень.
А що як протягом отримання допомоги дитина стане старшою? На сьогодні, як бачимо, в межах 10 років прожитковий мінімум встановлено в двох розмірах — до 6 і після 6 років. Тому в разі досягнення шестирічного віку дитиною, на яку виплачується допомога на дітей, її розмір переглядається з урахуванням відповідного розміру прожиткового мінімуму з наступного місяця. Наприклад, якщо у квітні дитині виповнилось 6 років, то за квітень допомога на неї становитиме ще 1779 грн, а з травня на неї допомога надаватиметься вже у розмірі 2218 грн.
Чи має ФОП право на допомогу, якщо його дитині вже виповнилось 10 років, але ще немає 11?
У чинному тексті Порядку №329 говориться, що допомога призначається на дитину до досягнення нею 10-річного віку (включно). Це дає надію ФОП отримати цю допомогу і на тих дітей, яким вже виповнилось 10 років, але ще немає 11.
Проте для підтвердження наявності цих дітей згідно з Порядком №329 слід надати копії свідоцтв про народження дітей віком до 10 років. Так само і в проєкті змін до цього Порядку, про які ми писали тут, коли йдеться про документи, що підтверджують народження дитини за кордоном, говориться про дітей віком до 10 років. Так «включно» чи «до»? Це питання поки що залишається без відповіді. Між тим управління соцзахисту на практиці відмовляють таким ФОП у допомозі.
Які документи ФОП треба надати для отримання допомоги на дітей?
Звернемо вашу увагу на те, що допомога на дітей виплачується через установи уповноважених банків відповідно до Порядку №1596. Тобто перш ніж подавати документи на допомогу, слід звернутися до банку для відкриття спеціального рахунку для її отримання.
Для призначення допомоги на дітей заявник подає/надсилає органу соцзахисту населення заяву за формою згідно з додатком до Порядку №329 і документи, які підтверджують право на отримання допомоги.
Надати цей пакет документів можна як в паперовій, так і в електронній формі.
Зрозуміло, що на час карантину особистий прийом громадян органами соцзахисту обмежено. Тому в паперовій формі такі документи можна надати поштою (рекомендованим листом із описом вкладення).
Щодо електронного шляху подання, то це зробити можна на сайті Мінсоцполітики. Для цього потрібно заповнити спеціальну форму на порталі за допомогою електронного підпису.
Якщо заява подана в паперовій формі, до неї додають:
— копії свідоцтв про народження дітей віком до 10 років;
— довідку з Пенсійного фонду України про сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (індивідуальні відомості про застраховану особу за формою ОК-7). Зауважимо, що довідку ОК-7 можна отримати в електронному вигляді через портал послуг ПФУ. Про це ми писали тут;
— копію документа, що підтверджує право на постійне проживання в Україні (для іноземця та особи без громадянства);
— копію рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради, сільської, селищної, міської ради об'єднаної територіальної громади або суду про встановлення опіки (у разі здійснення опіки над дитиною).
Якщо заява подана в електронній формі, до неї додають:
— фотокопії свідоцтв про народження дітей віком до 10 років або відомості про свідоцтва про народження дітей (серія, номер, дата видачі, прізвище, ім'я та по батькові дитини, прізвище, ім'я та по батькові батьків);
— фотокопію довідки з Пенсійного фонду України про сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (індивідуальні відомості про застраховану особу за формою ОК-7);
— фотокопію документа, що підтверджує право на постійне проживання в Україні (для іноземця та особи без громадянства);
— фотокопію рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради, сільської, селищної, міської ради об'єднаної територіальної громади або суду про встановлення опіки (у разі здійснення опіки над дитиною).
Зверніть увагу! На заяву та документи/відомості, що подаються в електронній формі, накладається кваліфікований електронний підпис заявника. Відомості про прізвище, ім'я та по батькові заявника, його реєстраційний номер платника податків та реквізити документів, що посвідчують особу, отримуються з кваліфікованого сертифіката електронного підпису.
Документи, необхідні для призначення допомоги на дітей, розглядаються органом соціального захисту населення протягом трьох робочих днів з дня отримання заяви з усіма необхідними документами.
У разі коли до заяви, поданої у паперовій формі, не додані всі необхідні документи, орган соціального захисту населення повідомляє заявнику, які документи повинні бути подані додатково. Якщо зазначені документи будуть подані не пізніше ніж протягом одного місяця з дня звернення за призначенням допомоги на дітей, така допомога призначається з місяця звернення.
Про призначення допомоги на дітей чи про відмову в її призначенні із зазначенням причини відмови та порядку оскарження такого рішення орган соціального захисту населення видає чи надсилає заявникові письмове повідомлення, у тому числі в електронній формі (у разі подання заяви та документів в електронній формі).
У яких випадках допомогу на дітей можуть скасувати?
Виплата допомоги на дітей припиняється у разі:
— позбавлення отримувача батьківських прав;
— відібрання дитини в отримувача без позбавлення батьківських прав;
— тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання;
— перебування отримувача під вартою на час слідства, у місцях позбавлення волі, за рішенням суду, розшуку отримувача органами Національної поліції;
— смерті дитини;
— смерті отримувача.
Отримувач допомоги на дітей у разі виникнення обставин, які призводять до припинення виплати допомоги, зобов'язаний протягом трьох робочих днів повідомити про це органам соціального захисту населення.
Виплата допомоги на дітей припиняється з місяця, що настає за місяцем, в якому виникли зазначені обставини, за рішенням органу соціального захисту населення, який призначив допомогу.
Працівник звільнився під час карантину за власним бажанням: як буде виплачуватися допомога по безробіттю?
18 квітня 2020 року набрав чинності Закон №553, яким внесено зміни до Прикінцевих положень Закону №1533. Змінами визначено, що на період карантину для осіб, які звільнилися з роботи за власним бажанням, не будуть застосовуватися вимоги щодо відкладення виплати допомоги по безробіттю строком до 90 днів. При цьому загальна тривалість виплат допомоги по безробіттю для таких осіб не може перевищувати 270 календарних днів.
Тобто громадяни, які звільнилися з останнього місця роботи в період карантину (з 12 березня 2020 року) за власним бажанням і стали на облік в державній службі зайнятості, отримуватимуть допомогу по безробіттю з першого дня набуття статусу безробітного. Тобто на період карантину правило про відкладення виплати допомоги по безробіттю для звільнених за власним бажанням застосовуватися не буде.
Мінімальний розмір допомоги по безробіттю на період карантину становить 1 тис. грн на місяць. Максимальний розмір не може перевищувати чотирикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з 1 січня 2020 року — 2 102 гривні), тобто не більше ніж 8 408 грн на місяць.