Скільки триватиме карантин?

Скільки триватиме карантин?

На жаль, точно наразі ми знаємо лише дату початку — це 12 березня 2020 р.

Нещодавно строк закінчення карантину було перенесено на 11 травня 2020 р. Ми про це писали тут.

Однак очевидно, що ця дата не остаточна і далі може змінюватись. При цьому відомо, що вихід з карантину відбуватиметься поступово.

Наразі Уряд розробив програму, яка містить 5 етапів. Про це ми писали тут.

Як заявив Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль: «З 11 травня, я сподіваюся, ми розпочнемо перший етап виходу з карантину, коли ми послабимо певні обмеження, починаючи з можливості відвідувати парки, сквери. Дамо дозвіл на роботу магазинів оптової і роздрібної торгівлі непродовольчими товарами тощо».

За його словами, наступний етап виходу з карантину — це той етап, коли почне знижуватися рівень захворюваності і почнуть вивільнятися від хворих медичні заклади.

«Третій, четвертий і п'ятий етапи — це фактично завершення карантину. Крім цього є так звані червоний, помаранчевий, жовтий, зелений рівні — це коли ми зможемо розумними заходами управляти в тих точках, де виникають спалахи. Це окремі території, міста, області, райони», — зазначив Денис Шмигаль.

Пільгам і правилам, які застосовувались під час карантину, починаючи з березня 2020 р., був присвячений наш попередній номер спецвипуску — його ви можете прочитати тут. Тож далі ми розглянемо нововведення саме квітня!

На які товари під час карантину Уряд контролюватиме ціни?

Дійсно, 22 квітня 2020 р. Уряд на своєму засіданні прийняв рішення контролювати ціни на товари, що мають істотну соціальну значущість, товари протиепідемічного призначення, що необхідні для запобігання поширенню епідемій, пандемій, коронавірусної хвороби (COVID-19).

Перелік таких товарів можна побачити тут.

На ці товари поширюватиметься порядок декларування зміни роздрібних цін.

Згідно з порядком, декларування змін роздрібних цін запроваджується у разі збільшення ціни, порівняно із ціною на дату набуття чинності цієї постанови або попередньо задекларованої ціни:

• на 15% і більше — за 30 днів до початку її застосування;
• на 10% і більше, але менше 15% — за 14 днів до початку її застосування;
• на 5% і більше, але менше 10% — за три дні до початку її застосування, не рахуючи дня декларування.

Декларування зміни роздрібних цін здійснюватиметься через офіційний сайт Держпродспоживслужби, яка проводить державний нагляд (контроль) за дотриманням вимог формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Увага! Постанова набере чинності через 10 днів з дня її опублікування та діятиме до закінчення карантину.

Чи можна відправити працівника у відрядження під час карантину?

Так, можна. Таку відповідь надала Держпраці, а ми розмістили її тут.

Адже заборони відправляти працівників у службові поїздки за межи територіально-адміністративної одиниці, де знаходиться їх робоче місце, під час карантину чинним законодавством не встановлено. Тому роботодавець має право спрямовувати своїх працівників у відрядження навіть під час карантину. А відмова працівника без поважних причин поїхати у відрядження для виконання роботи, обумовленої трудовим договором, може розглядатись як порушення трудової дисципліни.

Однак при цьому, звісно, слід враховувати особливості цього періоду — і обмеження по роботі громадського транспорту під час карантину, і загрозу, якій піддається працівник під час спілкування з іншими фізособами.

Тому роботодавець має подбати і про те, щоб працівник зміг дістатися до місця відрядження (і повернутись до місця роботи), і про засоби індивідуального захисту під час такої поїздки!

Що ж до тих працівників, які були відправлені у закордонне відрядження до початку карантину і не встигли повернутися до місця роботи через закриття кордонів, ми цю проблему докладно аналізували тут.

Чи може COVID-19 бути визнаним професійним захворюванням?

Консультацію від Держпраці з цього приводу ми наводили тут.

Гостре професійне захворювання (отруєння) — захворювання (або смерть), що виникло після однократного (протягом не більш як однієї робочої зміни) впливу на працівника шкідливих факторів фізичного, біологічного та хімічного характеру (у тому числі інфекційні, паразитарні, алергійні захворювання).

Пунктами 4, 5 та 7 Інструкції про застосування переліку професійних захворювань, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України, Академією медичних наук України, Міністерством праці та соціальної політики України від 29.12.2000 р. №374/68/338, визначено, що якщо етіологія професійного захворювання не вказана в Міжнародній класифікації хвороб і споріднених проблем (МКХ-10), застосовують код Y 96 (фактори, пов'язані з умовами праці).

Діагноз гострого професійного захворювання (інтоксикації), що виникає на виробництві, встановлюється лікарем будь-якого лікувально-профілактичного закладу після обов'язкової консультації з профпатологом та лікарем з гігієни праці.

При гострих професійних захворюваннях інфекційного походження (вірусний гепатит, бруцельоз, сибірська виразка, кліщовий енцефаліт та інші) діагноз установлюється лікарем-інфекціоністом та профпатологом з урахуванням епідрозслідування.

Отже, лабораторно підтверджені випадки інфікування COVID-19 медичних та інших працівників, що пов'язані з виконанням професійних обов'язків в умовах підвищеного ризику зараження на COVID-19 (надання медичної допомоги хворим на інфекційні хвороби, роботи з живими збудниками та в осередках інфекційних хвороб, дезінфекційні заходи тощо), розслідуються як випадки гострого професійного захворювання відповідно до вимог Порядку.

Чи можна оштрафувати працівників магазину за порушення карантину?

Під час карантину часто доводиться чути погрози, мовляв, якщо ваш заклад не буде зачинений, вас будуть за це штрафувати. Наводиться і розмір штрафу (а він адміністративний) — 17 тис. грн.

Але насправді все не так просто. Адже карантинні заходи, введені Постановою №211, не закривають підприємства, а лише забороняють продаж певних товарів або прийом відвідувачів (тобто обслуговування клієнтів). Та всі розуміють, що зачинити і залишити без догляду приміщення офісів, магазинів тощо на кілька місяців ніхто не може собі дозволити.

Тому якщо вашого працівника намагаються притягнути до адміністративної відповідальності за те, що він знаходився у відчиненому магазині, слід спочатку розібратися, чи було порушення і чи є за що його штрафувати.

Наприклад, тут ми розглядали справу, за якою суд закрив адміністративне провадження, керуючись такими аргументами:

1. працівник не є посадовою особою, відповідальною за здійснення господарської діяльності підприємства, не мав повноважень на прийняття рішення про припинення діяльності підприємства в цілому, а також окремих його відділів, особисто не здійснював продаж товарів,
2. у протоколі вказано про «незабезпечення виконання в повному обсязі вимог пп. 3 п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211, що призвело до реалізації товару, який не відноситься до групи товарів, вказаних в Постанові Кабінету Міністрів України», що не відповідає змісту вказаної норми пп. 3 п. 2 Постанови №211.

Чи можна не платити під час карантину аліменти? І як бути роботодавцям, які отримали виконавчі листи на працівників до початку карантину?

З введенням карантину порядок сплати та розмір на законодавчому рівні не змінився. І це стосується всіх: і платників аліментів, і роботодавців, які отримали виконавчий лист про стягнення аліментів з доходів своїх працівників. Про це ми докладно писали тут.

Щодо тих працівників, у яких доходи зменшились, проте є, слід робити відрахування з фактично нарахованого заробітку. І якщо сума аліментів при цьому менша за законодавчо встановлений мінімум, це не призведе до порушень з боку роботодавця. Адже різниця між нарахованою сумою аліментів та фактично виплаченою буде вважатись заборгованістю та погашатись у наступних періодах.

Така ситуація стосується й тих виконавчих листів, які мають тверду грошову суму аліментів, та тих, які мають суму аліментів, встановлену у процентному відношенні (наприклад, 25% від доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку).

Якщо ж нарахованих працівнику доходів взагалі немає, слід пам'ятати, що відсутність доходів не звільняє батьків від обов'язку утримувати дитину до досягнення нею повноліття (ч. 1 ст. 180 СКУ).

І оскільки на законодавчому рівні жодних змін щодо цього обов'язку, то несплата аліментів за цей період призведе до виникнення заборгованості. Адже у разі, якщо через введення карантину роботодавець не нараховує та не виплачує заробітну плату, інші види доходів працівнику, відсутня й база для нарахування та виплати аліментів. А обов'язок платити аліменти залишається. Принаймні до моменту прийняття судом іншого рішення.

Якщо платник аліментів на цей період не бажає накопичувати борги, аліменти він може сплачувати добровільно з власних заощаджень. При цьому платник має обов'язково правильно заповнювати платіжні реквізити та призначення платежу. У призначенні платежу обов'язково слід вказувати, що це аліменти за березень чи квітень 2020 року. Посилатись на виконавчий лист чи рішення суду не обов'язково.

Копію платіжних доручень потрібно зберігати та надати їх як роботодавцю, так і державному виконавцю. Останній зарахує сплачені, суми і це не призведе до заборгованості.

Якщо аліменти платник вирішив виплатити готівкою — обов'язково взяти розписку з паспортними даними отримувача та сумою отриманих аліментів (прописом), підпис, дата. Такі самостійно виплачені аліменти запобігають накопиченню заборгованості та спорів в судах, у т. ч. й щодо розміру пені.

Втім, якщо платник аліментів має лише доходи помісячно (а таких в Україні достатньо!), а заощаджень немає жодних — звісно, виплачувати аліменти така особа не зможе. І заборгованість неодмінно виникне. Погашати таку заборгованість доведеться з майбутніх заробітків поряд із щомісячними сумами аліментів. При цьому загальний розмір відрахувань із зарплати платника аліментів (з врахуванням заборгованості за несплаченими аліментами за період карантину) не може перевищувати 70% місячного доходу (зарплати та інших видів виплат).

Не треба забувати і про те, що роботодавці щомісяця надсилають виконавцю звіт про здійснені відрахування та виплати за формою, встановленою Мін'юстом (ч. 1 ст. 69 Закону про виконавче провадження). У разі якщо працівник відправлений у відпустку без збереження зарплати, на нашу думку, такий звіт теж потрібно подати, проте вказати на відсутність доходу та відрахувань на аліменти.

Як отримати допомогу по частковому безробіттю на час карантину?

Виплату такої допомоги Уряд анонсував уже давно, але практичні кроки щодо реалізації процедури такої виплати зробив лише нещодавно.

Спочатку Законом №540 (тобто з 2 квітня 2020 р.) були внесені зміни до Закону про зайнятість. У ньому з'явилася ст. 47-1, яка прописує надання допомоги по частковому безробіттю у зв'язку із скороченням (зупиненням) діяльності роботодавця через карантин.

Потім виник проект постанови КМУ, який прописує порядок надання цієї допомоги. Його ми аналізували тут. І вже 22 квітня Уряд цей порядок затвердив (проте на момент складання цього матеріалу ще не оприлюднив).

Тож радимо дочекатися остаточної редакції порядку. Але тим, хто бажає скористатися можливістю вже зараз (для чого всі юридичні підстави є), порадимо ось що.

Хто і коли надаватиме допомогу?

Допомога по частковому безробіттю на період карантину надаватиметься центром зайнятості працівникам у разі втрати ними частини заробітної плати внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв'язку із зупиненням (скороченням) діяльності за зверненням роботодавця для її виплати працівникам. Отже, виплата працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину здійснюватиметься роботодавцем, з яким оформлено трудові відносини.

Суму допомоги по частковому безробіттю на період карантину надаватимуть на строк зупинення (скорочення) діяльності роботодавця, а також протягом 30 календарних днів після завершення карантину.

Хто матиме право на допомогу?

Право на допомогу будуть мати всі працівники, з якими роботодавцем оформлено трудові відносини (крім осіб, які отримують пенсію). Проте допомога по частковому безробіттю на період карантину не надається працівникам, які отримують оплату часу простою, а також при освоєнні нового виробництва (продукції) відповідно до статті 113 КЗпП.

Розмір допомоги по частковому безробіттю на період карантину визначається виходячи з фінансових можливостей Фонду і не може перевищувати розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом.

Для яких видів (категорій) роботодавців діятиме цей порядок?

У проекті порядку говориться про те, що такий роботодавець не повинен мати боргів з ЄСВ за останні 6 місяців. Також говориться, що допомога надаватиметься суб'єктам малого і середнього підприємництва (тобто на допомогу зможуть претендувати і ФОП). Але якої саме сфери?

Добра новина те, що в проекті порядку немає фрази, що допомогу зможуть отримати лише ті роботодавці, які зайняті виготовленням продукції. Проте говориться вже не про зупинення (скорочення) виробництва, а про зупинення (скорочення) діяльності! Отже, обмежень в сфері, в якій працює роботодавець, бути не повинно. Втім, як застосовуватимуть новий порядок центри зайнятості на практиці, покаже лише час.

Як роботодавцеві отримати допомогу для виплати працівникам?

Роботодавець може звернутися за отриманням коштів для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину протягом 30 календарних днів з дня зупинення (скорочення) діяльності.

Для цього слід звернутися до центру зайнятості за місцем реєстрації його як платника ЄСВ та подати такі документи:

• заяву у довільній формі (у якій також зазначається інформація про належність роботодавця до суб'єктів малого або середнього підприємництва та до якої додаються копії підтверджуючих документів, завірених в установленому порядку, щодо середньої кількості працівників та доходу роботодавця за календарний рік, що передує року подання до територіального органу документів, передбачених цим пунктом);
• копію наказу, завірену в установленому порядку, із зазначенням дати початку зупинення (скорочення) діяльності;
• відомості про працівників (прізвище, ім'я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний державний орган і мають відмітку в паспорті), у яких виникло право на допомогу по частковому безробіттю на період карантину;
• довідку про сплату ЄСВ за останні шість місяців, що передують даті зупинення (скорочення) діяльності, виданою ДПС.

Рішення про надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину приймається територіальним органом регіонального рівня протягом трьох робочих днів з дня подання роботодавцем вищезазначених документів.

У разі прийняття рішення про надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину між територіальним органом та роботодавцем протягом 3 робочих днів з дати прийняття такого рішення укладається відповідний договір.

Виплата, розмір та тривалість надання допомоги

Перерахування роботодавцю коштів для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину здійснюватиметься щомісяця протягом 5 робочих днів після отримання від роботодавця відомостей про осіб, щодо яких виконуються вимоги для виплати такої допомоги.

Роботодавець має виплатити кошти працівникам у строк не більше ніж 3 робочі дні після їх надходження на рахунок роботодавця за окремою платіжною відомістю для виплат допомоги по частковому безробіттю на період карантину (відомості на виплату грошей). Копія зазначеної відомості з підтвердженням перерахування коштів на рахунок працівника (відомості на виплату грошей) подається територіальному органу не пізніше 5 календарних днів після виплати працівникам допомоги.

Як податківцями проводиться камеральна перевірка звітності та податкових накладних під час карантину?

Нагадаємо, що за звичайних умов згідно з п. 76.3 ПКУ камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, — за днем їх фактичного подання.

Але карантин вносить свої корективи. Оскільки штрафи за порушення податкового законодавства з 1 березня по 31 травня скасовані, то законодавці розуміють, що частина платників податків може надати податкову звітність за ці періоди з порушенням граничного терміну.

Тому згідно із Законом №540 камеральна перевірка податкової декларації за звітні (податкові) періоди березень-травень 2020 року або уточнюючих розрахунків, що були подані платниками податків протягом березня-травня 2020 року, може бути проведена протягом 60 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, — за днем їх фактичного подання.

Але зазначені зміни не стосуються звітності з ПДВ (оскільки для неї звільнення від штрафів за неподання немає, навіть під час карантину).

Як розглядатимуться податківцями звернення та скарги, подані платниками податків під час карантину?

Тимчасово, до 31 травня 2020 року (включно), зупиняється перебіг строків, встановлених в частині процедури адміністративного оскарження щодо скарг платників податків (крім скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ та/або з від'ємного значення з ПДВ), що надійшли (надійдуть) до 31 травня 2020 року та/або які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року.

Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків щодо надання ДПС індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі, щодо надання платниками податків відповідей на запити ДПС (окрім запитів контролюючих органів щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість), що надійшли (надійдуть) платникам податків до 31 травня 2020 року. З 1 червня 2020 року перебіг строків, які зупинялися, продовжується з урахуванням часу, що минув до такого зупинення.

Кого можуть перевіряти податківці під час карантину?

Це питання ми докладно розглядали тут.

На жаль, незважаючи на існуючий мораторій на перевірки від податківців, він встановлений не на всі перевірки. І до переліку того, кого перевірятимуть, а кого ні, у квітні вносили зміни.

Нагадаємо, що у березні Законом №533 було внесено зміни до ПКУ. Зокрема, новий пункт 52-2, який додано до підрозділу 10 розділу XX ПКУ, говорить про встановлення мораторію на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року. Єдиний виняток — це документальні позапланові податкові перевірки з підстав, визначених пп. 78.1.8 ПКУ. Йдеться про документальні перевірки, які проводяться для відшкодування ПДВ.

Але 02.04.2020 р. набрав чинності Закон №540, який цей пункт 52-2 оновив.

І до винятків, на які мораторій не поширюється, було додано фактичні перевірки в частині порушення вимог законодавства в частині:

• обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
• цільового використання пального та спирту етилового платниками податків;
• обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками;
• здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених пп. 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 ПКУ.

На останній вид фактичних перевірок звертаємо вашу увагу. Підстави для них такі:

• наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;
• письмове звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування;
• наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Отже, навіть під час карантину податківці мають право завітати до виробників та продавців спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального і перевірити не лише дотримання правил такого виробництва та обігу підакцизних товарів, а й касову дисципліну та застосування РРО.

Нагадаємо, що Закон №533 позбавив платників податків від деяких штрафів.

Так, за пунктом 52-1, який додано до підрозділу 10 розділу XX ПКУ, за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року, штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:

• порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;
• відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;
• порушення правил обліку, виробництва та обігу пального або спирту етилового на акцизних складах, що застосовуються на загальних підставах;
• порушення нарахування, декларування та сплати ПДВ, акцизного податку, рентної плати.

Також протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Проте, як бачимо, від штрафів, встановлених розділом V Закону про РРО, ця норма не рятує. А отже, податківці, які виявлять порушення у сфері застосування РРО за допомогою фактичних перевірок, зможуть їх застосувати навіть під час карантину.

А що буде після мораторію?

Починаючи з 1 червня 2020 р. (якщо мораторій не буде подовжено) податківці зможуть проводити не лише фактичні, а й документальні перевірки. Тобто не лише «ловити порушників на гарячому», а й перевіряти документи, складені під час карантину.

Податківці в ІПК від 26.03.2020 р. №1249/6/99-00-05-04-01-06/ІПК надали відповідь на запитання, чи підпадають під перевірку періоди, в які діяв мораторій на проведення перевірок застосування РРО (запитання 4).

Відповідь була така: у разі встановлення порушень порядку застосування РРО (допущених під час дії мораторію на проведення перевірок) перевірками, що будуть проведені після закінчення мораторію, суб'єкти господарювання будуть нести відповідальність, передбачену розділом V Закону про РРО.

У які строки треба оприлюднювати фінзвітність у 2020 році? Чи не перенесено ці строки через карантин?

Про те, хто має оприлюднити фінансову звітність за 2019 рік (разом із аудиторським висновком), ми писали тут.

Тому зараз нагадаємо базові строки такого оприлюднення.

Категорія підприємств	Граничний строк оприлюднення	Що оприлюднити	Де оприлюднити
Підприємства, що становлять суспільний інтерес (крім великих підприємств, які не є емітентами цінних паперів)	Не пізніше ніж 30 квітня року, що настає за звітним періодом	Фінзвітність у повному обсязі + аудиторський висновок	На власній вебсторінці та в інший спосіб у випадках, визначених законодавством
Публічні акціонерні товариства
Суб'єкти природних монополій на загальнодержавному ринку
Суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях
Великі підприємства, які не є емітентами цінних паперів	Не пізніше ніж 1 червня року, що настає за звітним періодом		На своїй вебсторінці
Середні підприємства
Інші фінансові установи, що належать до малих і мікропідприємств

Законом №540 вносяться зміни у розділ V «Прикінцеві положення» Закону про бухоблік.

За ними особи, відповідальні за своєчасне та у повному обсязі подання та оприлюднення фінансової звітності, визначені ст. 11 Закону про бухоблік, звільняються від відповідальності за порушення строків оприлюднення фінансової звітності за 2019 рік або консолідованої фінансової звітності за 2019 рік разом з аудиторським звітом.

Але штрафів можна уникнути лише, якщо така звітність буде оприлюднена:

• або у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19,
• або протягом 90 календарних днів з дня, наступного за днем завершення такого карантину, але не пізніше 31 грудня 2020 року.

Тобто що ми маємо?

Зазначені вище у таблиці юрособи (крім емітентів цінних паперів) мають оприлюднити фінансову звітність до 30 квітня, як це і планувалось. Але в них з'явилась можливість зробити це (без штрафів!) і пізніше.

Наприклад, якщо карантин закінчиться 24 квітня, то оприлюднити фінзвітність можна буде до 23 липня (включно) — правило 90 днів. Якщо ж карантин триватиме, наприклад, до жовтня, то оприлюднити фінзвітність треба буде до 31 грудня (включно) — тут правило 90 днів не працює.

Для підприємств, які є емітентами цінних паперів, оприлюднити фінансову звітність можна протягом строку, встановленого пунктом 7 розділу VII «Прикінцеві положення» Закону про ЦП, але не пізніше 31 грудня 2020 року.

Зверніть увагу! Згаданий пункт 7 є новим, його теж внесено Законом №540. Цей пункт говорить таке.

Тимчасово, у зв'язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), положення статті 40 цього Закону щодо строків розкриття річної інформації про емітента за 2019 рік не застосовуються у 2020 році.

Така річна інформація може бути розкрита емітентами цінних паперів до 30 квітня 2020 року, а після зазначеної дати розкривається протягом 5 робочих днів після:

• проведення загальних зборів акціонерів в порядку, встановленому пунктом 10 розділу XVII Закону про АТ;
• проведення загальних зборів учасників товариств з обмеженою відповідальністю, які є емітентами цінних паперів, в порядку, встановленому пунктом 5-1 глави VIII Закону про ТОВ/ТДВ.

Отже, для емітентів цінних паперів оприлюднення фінзвітності залежить не від закінчення карантину, а від того, коли будуть проведені загальні збори. Зазначені строки проведення зборів теж переносяться (а пункти законів, які ми зазначаємо, теж нові, про що далі). Та в будь-якому випадку зробити це треба до 31.12.2020 р. (включно).

Строки розкриття річного звіту щодо діяльності інституту спільного інвестування за 2019 рік

Щодо цього зміни вносяться в розділ IX «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про ІСІ.

Згідно з ними тимчасово, у зв'язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникнення та поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), положення статті 75 цього Закону щодо строків розкриття річного звіту щодо діяльності інституту спільного інвестування за 2019 рік не застосовуються у 2020 році.

Такий річний звіт може бути розкритий компанією з управління активами до 1 квітня 2020 року, а після зазначеної дати розкривається протягом 5 робочих днів після:

• проведення загальних зборів корпоративного фонду в порядку, встановленому пунктом 16 цього розділу;
• прийняття уповноваженим органом компанії з управління активами пайового фонду рішення про затвердження річного звіту фонду в порядку, визначеному законодавством та регламентом такого фонду.

Строки загальних зборів теж перенесено

Закон №540 вносить тимчасові зміни, пов'язані з карантином, щодо проведення загальних зборів засновників/учасників/акціонерів в:

• розділ XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про АТ;
• розділ IX «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про ІСІ;
• главу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про ТОВ/ТДВ;
• розділ IX «Прикінцеві положення» Закону про кредитні спілки.

 

Категорія підприємств	Граничний строк проведення	Що проводиться?	На коли переноситься?
Акціонерні товариства	Не пізніше 30 квітня наступного за звітним року	Річні загальні збори акціонерів за результатами 2019 фінансового року	Провести збори можна і під час карантину. Але обов'язково це слід зробити у строк не пізніше трьох місяців після дати завершення карантину (зокрема, дистанційно)
Інститути спільного інвестування	Не пізніше 30 квітня року, що настає за звітним	Річні загальні збори корпоративного фонду за результатами 2019 фінансового року
Товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю	Протягом шести місяців наступного за звітним року	Річні загальні збори учасників за результатами 2019 фінансового року
Кредитні спілки	У строки, передбачені статутом кредитної спілки, але не рідше ніж один раз на рік	Загальні збори членів кредитних спілок за результатами 2019 фінансового року

 

А як щодо нових правил фінансового моніторингу? Чи почнуть вони застосовуватися, які і планувалось, з 28 квітня?

Так, і ми ці правила докладно розглядали тут.

Нагадаємо, що серед нововведень:

1. розширення суб'єктів первинного фінмоніторингу (тобто тих, хто має аналізувати документи, отримані від клієнтів, і повідомляти про підозрілі операції Держфінмоніторинг). До них тепер потрапили і приватні бухгалтери та податкові консультанти;
2. розширення інформації про кінцевих бенефіціаров (тобто фактичних власників) юросіб. Протягом 3 місяців доведеться цю інформацію надати держреєстратору;
3. збільшення порогу фінансових операцій, які підлягають моніторингу (і валютному нагляду), зі 150 тис. до 400 тис. грн. Проте водночас вводиться механізм ідентифікації та верифікації платників та отримувачів коштів на значно менші суми. А також вводиться визначення, що таке «підозріла фінансова операція», в разі встановлення якої (за власними критеріями і підозрами) банк чи небанківська фінустанова має право відмовити в її проведенні.

Чи можуть працювати ринки під час карантину?

Це питання ми розглядали тут.

Коротке резюме: Постанова №211 на сьогодні не забороняє роботу ринків. Проте органи виконавчої влади та місцевого самоврядування можуть самостійно приймати додаткові обмеження, в тому числі і рішення про заборону діяльності ринків, ярмарок тощо.

Чи можна не платити за оренду нерухомості під час карантину?

Це питання (із урахуванням останніх змін в законодавстві) ми досліджували тут.

Нагадаємо, що Законом №553 (який набрав чинності 18.04.2020 р.) пункт 14 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦКУ викладено у новій редакції:

«Встановити, що на час дії відповідних обмежувальних карантинних заходів, запроваджених Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), обставинами, за які наймач (орендар) не відповідає відповідно до частини другої статті 286 Господарського кодексу України, частин четвертої та шостої статті 762 Цивільного кодексу України, також є заходи, запроваджені суб'єктами владних повноважень, якими забороняються певні види господарської діяльності з використанням орендованого майна, або заходи, якими забороняється доступ до такого майна третіх осіб».

На практиці це означає, що заклади громадського харчування (ресторани, кафе тощо), торговельно-розважальні центри, інші заклади розважальної діяльності, фітнес-центри, заклади культури, торговельного і побутового обслуговування населення, тобто, ті, чия господарська діяльність скоротилась/зупинилась під час карантину, мають право вимагати:

• зменшення розміру орендної плати, якщо орендована нерухомість використовується лише частково. Наприклад, якщо в орендованих приміщеннях здійснюються додаткові види діяльності, не пов'язані із забороненими. Переважно йдеться про перепрофілювання госпдіяльності частково з метою збереження робочих місць та клієнтів. Прикладами такої зміни діяльності можуть бути продаж продуктів харчування у ресторанах, кафе, інших закладах громадського харчування (тобто переобладнання їх в магазин), здійснення онлайн-тренувань в орендованих приміщеннях фітнес-центрів тощо);
• звільнення від орендної плати, якщо через пряму заборону певних видів госпдіяльності власники та працівники позбавлені доступу для таких приміщень. Втім, доводити цей факт доведеться орендарям;
• зменшення розміру орендної плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, змінилися передбачені договором умови господарювання.

Тобто маємо два варіанти на зменшення орендної плати і лише один — на звільнення від неї. І всі три варіанти вимагають переговорів із орендодавцем та аргументації (доказів) прав орендаря.

Чи можна не платити податок на нерухомість та плату за землю під час карантину?

Нагадаємо, що 18 березня 2020 року набрав чинності Закон №533. Ним, зокрема, передбачалось звільнення платників податку на час карантину від плати за землю та податку на нерухомість на період з 1 березня по 30 квітня (тобто на два місяці).

Але 2 квітня 2020 року набрав чинності Закон №540, яким звільнення від плати за землю чи нерухомість передбачається лише за березень!

Отже, змінився період, за який платники звільняються від сплати плати за землю та податку на нерухомість. Не нараховується та не сплачується за період з 1 березня по 31 березня 2020 року:

• плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності;
• податок на нерухомість за об'єкти нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Умови та порядок звільнення

Умови звільнення від сплати цих податків залишились такими самими:

• для земельної ділянки — її використання у господарській діяльності;
• для нерухомості — класифікації її як нежитлової.

Для тих, хто подає декларацію про плату за землю щомісячно, ці зміни означатимуть лише те, що декларації за березень вони подадуть, а ось грошове зобов'язання в них не визначатимуть. За квітень вони сплачуватимуть свої зобов'язання у загальному порядку.

А ось тим, хто подає декларацію про плату за землю або з податку на нерухомість за рік, треба врахувати таке. Декларація за 2020 рік була ними подана до 20 лютого 2020 р., тобто коли звільнення від сплати за березень ще не було. Отже, сума грошового зобов'язання вже такими платниками визначена в цій декларації, а за ПКУ це означає наявність узгодженого грошового зобов'язання — яке треба сплатити. Щоб скористатися пільгою, це грошове зобов'язання слід зменшити. Зробити це можна лише поданням уточнюючої декларації. І провести це зменшення треба до настання граничного строку сплати цього зобов'язання за березень 2020 р.

При цьому частина платників, знаючи про цю умову використання пільги, вже встигла подати уточнюючу декларацію, але із урахуванням норм Закону №533. Тобто зі зменшенням грошового зобов'язання як за березень, так і за квітень. Таким платникам тепер доведеться подавати уточнюючу декларацію ще раз — і донарахувати зобов'язання за квітень.

Розгляньмо ці дії на практиці.

Для тих, хто ще не подавав уточнюючі декларації

Закон №540 передбачає, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) та платники податку на нерухомість, які вже подали відповідні декларації і визначили суму грошового зобов'язання, мають право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій відобразити зміни податкового зобов'язання з плати за землю за березень 2020 року.

Порядок уточнення таких декларацій ми наводили тут і тут.

Строки уточнення за ПКУ також залишаються без змін:

• плати за землю — протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни (оскільки Закон №540 було опубліковано лише 2 квітня, то уточнити показники необхідно до 20 травня);
• з податку на нерухомість таких строків не встановлено.

Проте в будь-якому разі радимо уточнити до настання терміну сплати грошового зобов'язання за березень (І квартал). Інакше раніше задеклароване зобов'язання треба буде заплатити.

Для тих, хто вже скасував плату за березень і квітень

Для таких платників податку у Законі №540 передбачено спеціальний порядок.

Так, якщо у березні чи квітні 2020 року платниками плати за землю (або податку на нерухоме майно) було подано уточнюючу податкову декларацію щодо зменшення податкового зобов'язання із сплати плати за землю за податковий період квітень 2020 року із причин, які не пов'язані із самостійним виявленням помилок, що містяться у раніше поданій ними податковій декларації, такі платники зобов'язані подати не пізніше 30 квітня 2020 року уточнюючу податкову декларацію за 2020 рік, в якій відобразити зміни податкового зобов'язання із сплати плати за землю за податкові періоди березень та квітень 2020 року (тобто повернути нарахування зобов'язань за квітень).

Тим юрособам, які декларують плату за землю щомісячно, нічого уточнювати не треба. Вони просто подають декларацію за березень з врахуванням звільнення від оподаткування.

Порядок уточнення показників такими платниками податку

Уточнююча декларація з плати за землю такими платниками заповнюється так:

• річна сума земельного податку (або орендної плати) у розділі І або ІІ заповнюється вручну, виходячи з 11/12 суми податку за рік (тобто річна сума податку буде меншою на суму податку/орендної плати лише за березень!);
• у рядку 3 розділу ІІІ вказуються правильні показники плати за землю з розбивкою по місяцям, нуль проставляється лише у графі 6 (березень), а у квітні відображається сума нарахування;
• у рядку 4 розділу ІІІ вказуються показники, що були задекларовані у раніше поданій декларації (тобто графи 6 та 7 заповнюються відповідно до сум податку, що були зазначені з врахуванням уточнення декларації (за березень та квітень проставляються нулі));
• у рядку 5 відповідно вказується сума плати, на яку було збільшено зобов'язання (відповідно заповнюється тільки 7 (квітень));
• графи 7 та 8 не заповнюються.

Аналогічним чином уточнюються показники і декларації з податку на нерухоме майно:

• у графі 6.1 декларації вказується сума податку із врахування звільнення лише за березень, а у графі 6.2 відповідно сума податку за квітень (на яку у попередній декларації було зменшено податкове зобов'язання).

У додатку 2 «Розрахунок у частині об'єктів нежитлової нерухомості»:

• графи 16 та 20 заповнюються, виходячи лише зі суми податку з врахуванням звільнення лише за березень. Відповідно сума авансових внесків за І квартал вказується із врахуванням зменшення за березень, а за ІІ квартал у повному обсязі;
• у розділі ІІ у рядку 4 вказуються показники раніше поданої декларації із врахуванням уточнень (тобто зі зменшенням суми на розмір податку за березень та квітень), у рядку 5 сума, на яку збільшено (квітень) розмір податку загалом за рік та з розбивкою за ІІ квартал.

Ще раз звертаємо увагу, що наведений порядок застосовується лише тими платниками податку, які вже встигли уточнити (зменшити) податкові зобов'язання за квітень.

Чи будуть у такому разі застосовуватись штрафні санкції?

У разі подання таких уточнюючих декларацій санкції, визначені ст. 50 ПКУ, та штрафні санкції згідно з п. 120.2 ПКУ, за внесення змін до податкової звітності в частині збільшення податкових зобов'язань з плати за землю (податку на нерухомість) за податковий період квітень 2020 року не застосовуються.

У які строки необхідно сплатити зобов'язання за квітень?

Щодо плати за землю та податку на нерухомість для квітневих зобов'язань юросіб встановлено і окремі строки їх сплати, без нарахування пені та штрафних санкцій — до 30 червня 2020 року.

Але ще треба з'ясувати, як ця нова норма буде працювати. І для цього вже зараз потрібні роз'яснення від податківців!

По-перше, квітень 2020 р. згадується у нових нормах не просто як місяць, але як податковий період! Згідно з п. 33.1 ПКУ, податковим періодом визнається встановлений цим Кодексом період часу, з урахуванням якого відбувається обчислення та сплата окремих видів податків та зборів.

Але обчислення за певний місяць відбувається лише платниками плати за землю (як тими, хто подає декларацію щомісячно, так і тими, хто подає річну декларацію — в ній визначається не лише загальна сума плати за рік, а і її щомісячні складові).

Платники ж податку на нерухомість подають річні декларації, де сума грошового зобов'язання визначається за рік і за квартали. Але окремий строк сплати податку за податковий період квітень 2020 року встановлюється і для них.

По-друге, ще слід розібратися, наскільки вигідне це встановлення окремих строків сплати.

Для тих, хто платить щомісячно (це можна застосувати лише щодо плати за землю), це вигідно. Замість того, щоб платити за квітень до 30 травня, вони можуть сплатити на місяць пізніше.

Для тих, хто платить щоквартально (а це стосується податку на нерухомість), ситуація погіршується.

Законодавці говорять про те, що платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, які визначають податкові зобов'язання із такого податку на підставі податкових декларацій, сплачують податкове зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за податковий період квітень 2020 року у повному обсязі за місцезнаходженням об'єкта нежитлової нерухомості у строк по 30 червня 2020 року без нарахування пені та штрафних санкцій.

Отже, швидше за все, уточнення строків сплати вноситься лише щодо податку на нежитлову нерухомість!

Нагадаємо, що в річній декларації з податку на нерухомість юрособи зазначають окремо:

• податкове зобов'язання за об'єкти житлової нерухомості (рядок 5.1);
• податкове зобов'язання за об'єкти нежитлової нерухомості (рядок 6.1 із урахуванням уточнень в рядках 6.2 і 6.3).

Тобто поділити суми податку за декларацією можна. Але сам податок сплачується не окремо за кожен місяць, а щоквартально, у розмірі 1/4 річної суми податку до сплати. То доведеться визначати окремо суму податку за нежитлову нерухомість саме за квітень (чого немає навіть у додатку 2 до декларації)?

У звичайному порядку сума податку на нерухомість за ІІ квартал 2020 року повинна була сплачуватись до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом (пп. «б» пп. 266.10.1 ПКУ). Тобто за ІІ квартал (до якого входить і квітень) до змін треба було сплатити до 30 липня. То в чому сенс платити частину цієї суми до 30 червня?

Одним словом, складається враження, що законотворці хотіли як краще. Але як застосувати це нововведення на практиці, поки що незрозуміло.

Як відбувається оподаткування ПДВ медвиробів та ліків під час карантину? Чи є пільга і як її застосовувати?

Про це ми писали, зокрема, тут.

А із роз'ясненням податківців, наведеним в черговому Інформаційному листі, можна ознайомитись тут.

Нагадаємо, що з 2 квітня 2020 року завдяки Закону №540 пункт 71 підрозділу ІІ розд. ХХ ПКУ викладено в новій редакції.

До 2 квітня він звільняв (з 17 березня 2020 р.) від оподаткування ПДВ лише імпорт ліків та медвиробів для боротьби з коронавірусом. І під це був розроблений перелік товарів, які підпадають під пільгу.

Свіжа редакція цього пункту говорить: тимчасово, на період, що закінчується останнім числом місяця, в якому завершується дія карантину, звільняються від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України та/або операції з постачання на митній території України товарів (в тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено КМУ. У разі здійснення операцій, звільнених відповідно до цього пункту, положення п. 198.5 ПКУ та ст. 199 ПКУ не застосовуються щодо таких операцій.

Тобто з 2 квітня таке звільнення поширюється не лише на імпорт, а й на постачання таких товарів в Україні. І для цього існуючий перелік вдосконалили. Хоча це зробили вже у квітні, працює він, як і норми закону, з 17 березня (тобто введений в дію «заднім числом»).

Проте не цілком. Адже під час оновлення переліку до нього додали деякі нові позиції. Ось на них пільга (як вирішили податківці) діє лише з 15 квітня. Про які саме додані товари йдеться, ми писали тут.

І ще одне (і це важливо). Відмовитись від пільги продавці і імпортери таких товарів не можуть. А ось не виконати умови щодо її застосування — цілком.

Адже до переліку товарів додано такі вимоги. Щоб скористатися пільгою щодо ПДВ та ввізного мита, на медичні вироби, медичне обладнання та інші товари повинно бути:

подано декларацію про відповідність та нанесено на товар або на його упаковку, а також на супровідні документи, якщо такі документи передбачені відповідним технічним регламентом, знак відповідності технічним регламентам згідно з правилами та умовами його нанесення, визначеними у Технічному регламенті щодо медичних виробів, затвердженому постановою КМУ від 02.10.2013 р. №753, Технічному регламенті щодо медичних виробів для діагностики in vitro, затвердженому постановою КМУ від 02.10.2013 р. №754, Технічному регламенті щодо активних медичних виробів, які імплантують, затвердженому постановою КМУ від 02.10.2013 р. №755, Технічному регламенті засобів індивідуального захисту, затвердженому постановою КМУ від 27.08.2008 р. №761;

або

подано повідомлення Міністерства охорони здоров'я про введення в обіг та/або експлуатацію медичних виробів (медичних виробів для діагностики in vitro, активних медичних виробів, які імплантують), стосовно яких не виконані вимоги технічних регламентів, або повідомлення Державної служби з питань праці про введення в обіг засобів індивідуального захисту, стосовно яких не виконані вимоги технічних регламентів.

Придбали медичні товари з ПДВ (вже з початку дії пільги). Які дії щодо таких товарів мають вчинити продавець і покупець?

Як роз'яснюють податківці, такий сплачений при придбанні товарів ПДВ не дає покупцям права на податковий кредит. А податкові накладні, складені за такими товарами, оподаткованими ПДВ, вважатимуться складеними з помилкою.

На нашу думку, все не так просто, адже постачальник міг просто не виконати умови, за якими він міг скористатися пільгою (які ми навели вище). І в такому випадку він цілком правомірно визнав ПЗ з ПДВ, а у покупця цілком правомірно має бути ПК. Проте в такі деталі податківці зараз не вдаються.

Зараз вони кажуть: платникам податку, які здійснювали постачання товарів, що включені до Переліку №224, з нарахуванням ПДВ, слід забезпечити проведення коригування податкових зобов'язань з ПДВ щодо операцій, які були здійснені (відбулася «перша подія») з дати запровадження пільги з оподаткування (з 17 березня 2020 року) до дати набрання чинності Законом №540 (до 2 квітня 2020 року).

При цьому платники податку мають провести перерахунки, згідно з якими сума ПДВ, що була сплачена (нарахована) у складі вартості придбаних товарів та відображена в податкових накладних, складених щодо операцій із такими товарами, які відбулися в період з 17.03.2020 р. до 01.04.2020 р. (включно), має бути або повернута покупцям, або зарахована в рахунок оплати вартості наступних поставок.

При проведенні такого коригування:

• платник податку — постачальник повинен скласти розрахунок коригування до податкової накладної, яка була складена з нарахуванням ПДВ, в якому вказати зі знаком «мінус» показники щодо поставлених товарів із Переліку №224. Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН) отримувачем (покупцем) товарів;
• платник податку — постачальник повинен скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну на операцію з постачання товарів з Переліку №224, яка звільняється від оподаткування, без нарахування ПДВ.

У випадку, якщо постачання товарів, що включені до Переліку №224, здійснювалось з нарахуванням ПДВ кінцевому споживачу (неплатнику ПДВ), у зв'язку з чим повернення сплаченого податку покупцям неможливе, коригування нарахованих сум податкових зобов'язань безпосереднім продавцем не здійснюється. Відповідна сума ПДВ, одержаного від кінцевих споживачів — неплатників податку у складі ціни товарів, враховується таким продавцем при визначенні податкових зобов'язань з ПДВ за відповідний звітний період у загальному порядку.

Як скласти податкову накладну на медичний товар, який звільнено від оподаткування ПДВ?

При складанні податкової накладної за операціями з постачання товарів, які включені до Переліку №224:

• у верхній лівій частині податкової накладної у графі «Складена на операції, звільнені від оподаткування» робиться помітка «Без ПДВ»;
• у графі 8 розділу Б (таблична частина) податкової накладної вказується код ставки податку «903»;
• у графі 9 зазначається код пільги, визначений Довідником пільг, наданих чинним законодавством по сплаті податків, зборів, інших обов'язкових платежів (далі — Довідник). Згідно із Довідником №98/2, складеним за станом на 02 квітня 2020 року (який розміщено тут), для операцій з постачання товарів, включених до Переліку №224, застосовується код пільги 14060544.

У разі якщо у платника відсутня можливість зареєструвати в ЄРПН податкову накладну із зазначенням у графі 9 такої накладної коду пільги 14060544, платник податку у графі 9 має можливість проставити умовний код «99999999».

У разі одночасного постачання товарів, включених до Переліку №224 (операції з постачання яких звільняються від оподаткування), та будь-яких інших товарів та послуг, операції з постачання яких підлягають оподаткуванню за ставкою ПДВ 7% або 20%, платник податку має складати окремі податкові накладні для постачання товарів в межах оподатковуваних та звільнених від оподаткування ПДВ операцій, адже одночасного відображення у одній податковій накладній цих двох типів операцій не передбачено.

Чи є пільги на час карантину для платників податку на прибуток?

Так, Законом №540 внесено ряд змін до ПКУ, які стосуються оподаткування, зокрема для юридичних осіб — платників податку на прибуток підприємств.

Для цілей податку на прибуток платники у 2020 році матимуть право врахувати у повному обсязі витрати на суму коштів або вартості зазначених товарів, які були добровільно передані громадським об'єднанням, благодійним організаціям, державним органам, закладам у сфері охорони здоров'я, протягом дії карантину без 4% коригування, передбаченого пп. 140.5.9 ПКУ, за умов надання коштів або вартості лікарських засобів для надання медичної допомоги хворим, дезінфекційних і антисептиків, медичного обладнання, засобів індивідуального захисту, медичних виробів для скринінгу хворих, розхідних матеріалів, реагентів для лабораторних досліджень; медичних виробів, лабораторного обладнання, розхідних матеріалів для інфекційних відділень, патологоанатомічних відділень тощо, засобів особистої гігієни, продуктів харчування або товарів за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Закон №540 набрав чинності з 2 квітня 2020 року. Таким чином, платники податку на прибуток можуть враховувати повну суму витрат на безоплатну передачу з наведеного переліку, починаючи з 2 квітня 2020 року до завершення дати карантину, визначеної Урядом.

З огляду на зазначене, платники податку на прибуток, операції яких підпадають під вимоги п. 51-1 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, мають вести окремий облік таких операцій для визначення об'єкта оподаткування за відповідний (звітний) період 2020 року.

Крім того, п. 51-2 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ передбачено преференції для платників податку на прибуток, що отримують допомогу від юридичних або фізичних осіб протягом дії карантину, закладів охорони здоров'я державної та / або комунальної власності та / або особи, уповноваженої на здійснення закупівель у сфері охорони здоров'я, що є платниками податку на прибуток.

Для цих суб'єктів при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму доходів, визначених за правилами бухгалтерського обліку, внаслідок отримання ними коштів, вартості обладнання, товарів, матеріалів за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України.

Платники податку на прибуток, операції яких підпадають під вимоги п. 51-2 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, мають вести окремий облік таких надходжень у 2020 році та використання у період карантину та наступних роках.

Чи збільшено ліміт доходу для платників єдиного податку?

Так, Законом №540 збільшено ліміти доходів для платників єдиного податку І — ІІІ груп (як для ФОП, так і для юросіб). Тож з 2 квітня 2020 р. обсяг доходу становить:

• для І групи «єдинників» — 1 млн грн (до 2 квітня — 300 тис. грн);
• для фізосіб-«єдинників» ІІ групи — 5 млн грн (до 2 квітня — 1,5 млн грн);
• для фізосіб-«єдинників» та юрособ-«єдинників» ІІІ групи — 7 млн грн (до 2 квітня — 5 млн грн).

Але зверніть увагу! У перехідному 2020 році з цими лімітами буде не все так просто!

Як роз'яснюють податківці (а ми писали про це тут), закон зворотної сили не має. Немає в Законі №540 й спеціальних норм про те, що збільшення обсягу доходів діє з початку 2020 року. На цьому наголошують й податківці в інформаційному листі ДПСУ від 08.04.2020 р. №9. Зокрема, за позицією ДПС, у 2020 році:

• старі розміри доходів діяли протягом 92 з 366 календарних днів: з 1 січня по 1 квітня 2020 року (включно);
• нові розміри доходів будуть діяти протягом 274 календарних днів: з 2 квітня по 31 грудня 2020 року.

Через це розмір доходу за весь 2020 рік буде меншим, ніж встановлено Законом №540.

Наприклад, для «єдинників» 3-ї групи розрахунок буде такий:

• 5 000 000 ліміту x 92 : 366 календарних днів = 1 256 830,60 грн.
• 7 000 000 ліміту x 274 : 366 календарних днів = 5 240 437,16 грн.

Отже, ліміт на весь 2020 рік становить: 6 497 267,76 грн, тобто менше ніж 7 000 000 грн.

Для платників ЄП 1-ї і 2-ї групи ліміти відповідно становлять трохи більше ніж 824 тис. грн і 4 120 тис. грн.

Податківці зазначили, що при перевищенні відповідних розмірів доходу до 2 квітня та після цієї дати на «єдинників» буде поширюватися норма п. 298.3 ПКУ. Вони підкреслили, що зміни лімітів у бік збільшення можуть бути застосовані лише щодо випадків перевищення, які мали місце, починаючи з 2 квітня 2020 року.

Від себе нагадаємо, що у разі перевищення обсягу доходу платниками єдиного податку другої групи (1,5 млн грн) їм необхідно в наступному податковому кварталі подати заяву для переходу на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої групи, або відмовитися від застосування спрощеної системи оподаткування.

Фізособи-«єдинники» ІІІ групи, які перевищили у звітному періоді обсяг доходу, визначений для таких платників (5 млн грн), також зобов'язані перейти на загальну систему.

До того ж до суми перевищення слід застосовувати фізособам-«єдинникам» ставку єдиного податку у розмірі 15%, а для юросіб-«єдинників» ІІІ групи — подвійну ставку.

Приклад від ДПС: Якщо обсяг доходу платника єдиного податку другої групи станом на 30 березня 2020 року становив 1,6 млн грн (що більше за ліміт у 1,5 млн грн, чинний для 2020 року станом на таку дату), цей платник податку має виконати вимоги пункту 293.8 ПКУ щодо переходу на ІІ чи ІІІ групу або на загальну систему, а також оподаткування за ставкою 15% суми перевищення. Якщо таке перевищення відбулося у квітні 2020 року — підстав для застосування цих норм Кодексу не буде.

Які додаткові гарантії отримали ФОП під час карантину?

Зменшення ставки податку

Законом №540 надано право органам місцевого самоврядування у 2020 році приймати рішення про внесення змін до раніше прийнятого рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів на 2020 рік щодо зменшення ставок єдиного податку. Про це ми писали тут.

Отже:

1. Місцеві ради встановлюють розмір ставки ЄП виключно для І та ІІ груп платників цього податку. Отже, тільки щодо них може бути зменшено розмір ставки ЄП у 2020 році. Зокрема, для ІІІ групи ставку податку (у відсотках) встановлює ПКУ, і її місцеві ради встановлювати за самостійним рішенням не можуть!

2. Місцевим радам надано право зменшувати такі ставки. Отже, вони у 2020 році можуть їх не переглядати. Вони можуть їх зменшити. Вони не можуть їх збільшити.

Де можна дізнатися про зменшення ставки ЄП? Звернувшись до місцевих рад за податковою адресою (тобто за місцем реєстрації). Тобто повинен бути офіційний документ — рішення, постанова, наказ тощо від місцевої ради.

Чи треба подавати заяву, щоб скористатися зменшеною ставкою? Податківці роз'яснюють, що ні. Нормами ПКУ не передбачено подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування фізособами-підприємцями — платниками єдиного податку першої та другої груп у разі зміни розміру фіксованої ставки єдиного податку, яка відбувається на підставі рішення сільської, селищної або міської ради.

Увага! Проте є 2 випадки, коли ФОПам І — ІІ груп, які не мають найманих працівників, дозволяється один місяць єдиний податок не платити, і ось при цьому треба подавати заяву до податкової. Але ці випадки не мають жодного відношення до рішень місцевої ради! Це випадки оформлення відпустки (про що ми писали тут) або лікарняного (про це тут).

Соціальна допомога

Крім цього, КМУ прийнято рішення щодо забезпечення додаткових соціальних гарантій на період карантину для фізичних осіб-підприємців, які мають дітей. Відповідну постанову «Деякі питання соціальної підтримки сімей з дітьми», розроблену Міністерством соціальної політики, прийнято на засіданні Уряду 22 квітня 2020 року.

За даними КМУ, цією постановою, зокрема, запроваджено виплату допомоги на дітей фізичним особам-підприємцям, які належать до першої і другої групи платників єдиного податку та сплачували ЄСВ, на період карантину та на один місяць після дати його відміни.

Вона надаватиметься на кожну дитину до 10-річного віку у розмірі прожиткового мінімуму:

• для дітей віком до 6 років — 1 779 гривень;
• для дітей віком від 6 до 10 років — 2 218 гривень.

А що змінилось у квітні для платників акцизного податку?

Роз'яснення податківців з цього приводу ми наводили тут.

Прийнятим Законом №540 (який набрав чинності з 02.04.2020), підрозділ 5 розділу ХХ ПКУ було доповнено новими пунктами 29-1 — 29-3.

За п. 29-1 тимчасово до 30 квітня 2020 року передбачається звільнення від обладнання витратомірами-лічильниками при виробництві дезінфекційних засобів. Але при цьому встановлюється ряд нових умов їх виробництва та обліку спирту.

Погашення податкових векселів виробниками або імпортерами палива для реактивних двигунів на період з 1 березня по 31 травня 2020 року перенесено до 15 серпня. Про це йдеться у п. 29-2 підрозд. 5 розділу ХХ ПКУ, також ним буде передбачено наслідки у разі непогашення векселю після 15 серпня.

Пунктом 29-3 підрозд. 5 розділу ХХ ПКУ було введено тимчасовий порядок відвантаження спирту етилового для виробництва дезінфекційних засобів.