• Посилання скопійовано

Класичний та програмний РРО: у чому відмінності?

01.

Класичний та програмний РРО: у чому відмінності?

З 01.08.2020 року поряд з традиційними РРО можна застосовувати програмні РРО (програму, яка встановлюється на комп'ютер, смартфон, планшет або інший гаджет продавця).

Який РРО обрати? Нижче пропонуємо порівняльні характеристики традиційних та програмних РРО.

  Програмний РРО Класичний РРО
Визначення Програмний РРО — програмний, програмно-апаратний або програмно-технічний комплекс у вигляді технологічного та/або програмного рішення, що використовується на будь-якому пристрої та в якому фіскальні функції реалізовані через фіскальний сервер контролюючого органу і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для подальшого переказу.
Отже, програмний РРО — це програма, яка може бути встановлена на будь-який гаджет (смартфон, планшет, ноутбук тощо).
РРО — пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для подальшого переказу. До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.
Тобто класичний (апаратний) РРО — це пристрій.
Вартість придбання Контролюючий орган забезпечує безкоштовне програмне рішення для використання суб'єктом господарювання.
Також, за бажанням, можна придбати відповідне програмне забезпечення за кошти у розробників ПРРО.
Касові апарати та програмно-технічні комплекси придбаваються за власні кошти суб'єкта господарювання.
Z-звіти (фіскальний звітний чек) Потрібно щоденно засобами ПРРО створювати у електронній формі фіскальні звітні чеки та подавати їх до фіскального сервера засобами телекомунікації.
При цьому Z-звіти генеруються автоматично (такі налаштування є в програмі).
Потрібно щоденно друкувати на РРО (за винятком автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.
Робота у разі виходу з ладу РРО або відсутності електроенергії На період відсутності зв'язку між програмним РРО та фіскальним сервером ДПС проведення розрахункових операцій здійснюється в режимі офлайн. Такий режим може тривати не більше 36 годин. У цей період створюються електронні розрахункові документи, яким присвоюються фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером ДПС.
Суб'єкт господарювання може використовувати такі фіскальні номери не більше 168 год. протягом календарного місяця.
На період виходу з ладу програмного РРО проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту усунення несправностей. Також можна користуватись зареєстрованим резервним РРО.
На період виходу з ладу РРО та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, не більше 7 робочих днів, відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного РРО.
Касовий чек Можна видавати як паперовий, так і електронний чек, який можна надсилати покупцю на його електронну пошту, месенджери (за бажанням), або — в форматі QR-коду. Фактично, продавець може надати платнику QR-код, за яким той ідентифікує свій чек. Касовий чек надається покупцям у паперовому вигляді.
Реєстрація РРО Після того, як платник стягне з сайту ДПС безкоштовне ПЗ або придбає незалежну програму та встановить на свій пристрій, йому необхідно буде зареєструвати цей програмний РРО.
Реєстрація програмного РРО буде здійснюватися платником податків у електронному вигляді через Єдине вікно подання звітності. Через Єдине вікно буде подаватися форма 1-ПРРО з інформацією про користувача даного програмного РРО, у відповідь буде присвоєно фіскальний номер програмному РРО та включено його до відповідної бази даних.
При реєстрації на кожний програмний РРО буде надано набір фіскальних номерів, які потім будуть присвоюватися кожному чеку по факту видачі їх в режимі офлайн.
Реєстрація РРО здійснюється у податковому органі за основним місцем обліку суб'єкта господарювання як платника податків, у паперовому або електронному вигляді (для реєстрації потрібно обмінятися близько 8 формами).
У разі відсутності підстав для відмови в реєстрації РРО приймається рішення про реєстрацію РРО, формується та резервується фіскальний номер РРО в інформаційній системі та видається суб'єкту господарювання довідка про резервування фіскального номера РРО.
Протягом трьох днів з дати надсилання до ЦСО довідки про резервування фіскального номера суб'єкт господарювання повинен забезпечити переведення РРО у фіскальний режим роботи (внесення фіскального номера до фіскальної пам'яті РРО, персоналізацію та опломбування РРО в ЦСО).
Для завершення процедури реєстрації РРО суб'єкт господарювання до закінчення терміну дії довідки про резервування фіскального номера надає до фіскального органу копію довідки про опломбування РРО та акт введення в експлуатацію РРО.

Звісно, висновки щодо використання апаратного чи програмного РРО кожен платник податків робить особисто, і це добре, адже «переваги» і «недоліки» — це суб'єктивні речі. Але для переважної більшості цінними є час та зусилля, які витрачаються для досягнення необхідного результату. Використання ПРРО збереже Ваш час, допоможе зекономити кошти, зробить Ваш бізнес більш гнучким та інноваційним.

02.

Які останні зміни у законодавстві відбулися щодо застосування РРО?

10 грудня 2020 року набрав чинності Закон №1017. Ми докладно аналізували його тут. Тож зараз розповімо лише про найцікавіші зміни.

РРО та ФОП-«єдинники»

У житті підприємців — платників єдиного податку є два головні сумові критерії, які стосуються загальної суми річного доходу. А саме:

  • обсяг доходу, який дає право на перебування на спрощеній системі оподаткування;
  • обсяг доходу, який вимагає застосування РРО.

Обидва ці критерії Закон №1017 змінив.

Так, з 1 січня 2021 року граничні обсяги доходів для перебування на ЄП для 1-ї — 3-ї груп встановлюються виходячи з розмірів МЗП:

  • 1-ша група — 167 МЗП (з 1 січня 2021 р. при мінзарплаті 6000 грн — це 1 002 000 грн);
  • 2-га група — 834 МЗП (з 1 січня 2021 р. — 5 004 000 грн);
  • 3-тя група — 1167 МЗП (1 січня 2021 р. — 7 002 000 грн) — цей критерій застосовуватиметься і щодо юросіб-«єдинників».

Граничний обсяг доходів, який дозволяє ФОП не застосовувати РРО, теж встановлюється виходячи з розміру МЗП: він не повинен перевищувати 220 МЗП (орієнтовно — 1 320 000 грн). Діятиме цей критерій лише протягом 2021 року. Принаймні так планується, адже з 2022 року запланована повна фіскалізація підприємців. За невеликими винятками усі ФОП повинні будуть проводити розрахункові операції за допомогою РРО.

Другий важливий критерій для ФОП-«єдинників» з метою застосування РРО — це група, у якій вони перебувають.

Оскільки 1-ша група ФОП залишається і в 2021 році. А всі, хто в ній перебувають, позбавлені обов'язку застосовувати РРО. І це перший виняток, про який ми згадували вище — це прямо передбачено п. 296.10 ПКУ.

Проте, як і раніше, 1-ша група суворо обмежена видами діяльності, які може здійснювати ФОП, який в ній перебуває. Також такий ФОП не може мати найманих працівників. Докладніше про це у пп. 1 п. 291.4 ПКУ, а новий обсяг річного доходу для таких ФОП ми вже зазначили — з 01.01.2021 р. це 1 млн 2 тис. грн.

Третій важливий критерій щодо ФОП-«єдинників» та РРО — це види діяльності, здійснення яких, незалежно від річного обсягу доходу, вимагає застосування РРО. Адже перелік таких видів діяльності у 2020 році змінюється вже втретє — завдяки введенню в ПКУ та змінам до редакції п. 61 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.

Отже, остання (із затверджених) версій розвитку подій:

До 1 січня 2021 року РРО потрібні тим ФОП-«єдинникам» 2-ї — 4-ї груп, які здійснюють:

  • реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
  • реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення.

Протягом усього 2021 р. РРО будуть потрібні тим ФОП-«єдинникам» 2-ї — 4-ї груп, які будуть здійснювати реалізацію:

  • технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
  • лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров'я;
  • ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Тобто, як бачимо, до видів діяльності, що вимагають від ФОП-«єдинника» РРО, з 1 січня буде додано лише платні медпослуги і «ювелірку». Тим, хто здійснює інші види діяльності і чий річний дохід у 2021 році не перевищуватиме 1,32 млн грн, можна не турбуватися. Але лише протягом 2021 року!

З 1 січня 2022 можливість не застосовувати РРО в разі здійснення розрахункових операцій залишиться лише у ФОП 1-ї групи ЄП.

Проте і тут не все так просто. Адже застосування РРО вимагає Закон про РРО. Саме цей закон (а не ПКУ) встановлює, що таке «розрахункова операція». Тобто випадки, коли без РРО не обійтись, та ті, коли без нього обійтись можна — вони визначені ст. 9 Закону про РРО, до якої теж внесли зміни.

Зміни до Закону про РРО (всі вони запрацювали з 10.12.2020 р.)

1. Використання ПРРО при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється!

2. Скасовано обов'язок реалізовувати товари (надавати послуги) за умови наявності цінника на товар (меню, прейскуранта, тарифу на послугу, що надається) у грошовій одиниці України! Однак тим, хто здійснює таку торгівлю (надання послуг) вже зараз, поспішати використовувати цю нову можливість просто зараз не радимо — варто почекати, адже в правила торгівлі, які вимагають від продавця застосовувати такі цінники, зміни ще внесені не були.

3. Обов'язок програмувати РРО так, щоб у фіскальному чеку відображався код УКТ ЗЕД, як і раніше, стосуватиметься лише підакцизних товарів (а не всіх, як планувалось!).

4. Скасовано обов'язок дотримуватись відповідності сум грошових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО. Одночасно скасовується і штраф за це порушення.

5. Скасовано штраф за нероздрук або за нестворення в електронній формі контрольної стрічки на ПРРО.

6. Подовжено до 1 січня 2022 року застосування понижених розмірів фінансових санкцій за порушення суб'єктами господарювання окремих вимог Закону про РРО.

Тобто до 1 січня 2022 року санкції, визначені п. 1 ст. 17 Закону про РРО, застосовуватимуть в таких розмірах:

  • 10% вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) — за порушення, вчинене вперше;
  • 50% вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) — за кожне наступне вчинене порушення);

7. Виключено норми щодо застосування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих до суб'єктів господарювання штрафних (фінансових) санкцій. Тобто так званий «кешбек» покупцям так і не запустили, а згадку про нього вже остаточно виключили зі Закону №128 та Закону №129.

І, нарешті, найцікавіша зміна: новий виняток, коли РРО можна не застосовувати

Статтю 9 Закону про РРО доповнили п. 14. І він вже б'є рекорди популярності серед запитів від продавців та їх бухгалтерів.

Звучить цей виняток так: РРО не застосовуються при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

І ось тут у всіх продавців радісно заблищали очі — невже інтернет-торгівлю (яка часто приймає оплату за товари/послуги дистанційно) позбавили обов'язку застосовувати РРО?!

Так, виглядає ця норма досить оптимістично, але не будемо поспішати.

По-перше, ми бачимо, що:

1) пільга стосується лише продажу послуг (продажу товарів і робіт — ні!);

2) пільга застосовується в разі приймання коштів за допомогою банківських сервісів. І їх називають два:

а) системи дистанційного обслуговування, чия діяльність регулюється гл. 10 Інструкції №22. В ній зазначено, що дистанційне обслуговування рахунку клієнт може здійснюватися за допомогою систем «клієнт — банк», «клієнт — Інтернет — банк», «телефонний банкінг», «платіжний застосунок» та інших систем дистанційного обслуговування.

З цього переліку цікавий «платіжний застосунок», адже він передбачає розрахунки за допомогою електронних платіжних засобів (тобто платіжних карт). Проведення таких розрахунків регулюється Інструкцією №705.

За Інструкцією №705 «платіжний застосунок» — це програмне забезпечення, встановлене в технічному/мобільному пристрої, яке дає змогу держателю ініціювати платіжні або інші операції з використанням електронного платіжного засобу. І цей держатель (користувач) здійснює платіжні або інші операції за допомогою платіжного застосунку, який пропонується емітентом у порядку, визначеному в договорі з емітентом.

б) сервіси переказу коштів, надання яких регулюється Законом про платіжні системи. За цим законом переказ коштів — це рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. При цьому переказ в Україні може здійснюватися за допомогою внутрішньодержавних та міжнародних платіжних систем. А головною ознакою таких сервісів є внесення їх надавача до Реєстру платіжних систем. Переглянути цей Реєстр можна за посиланням.

По-друге, того, що побачили ми і ви, на практиці недостатньо. Адже закони щодо застосування РРО приймає ВРУ, тлумачить їх НБУ, а контролюють їх виконання податківці. І у кожного органу може бути власна позиція щодо того, що малося на увазі в тому чи іншому нормативному акті.

Питанню, чи потрібен РРО в разі отримання платежів за допомогою Приват24, Monobank, LiqPay, Portmone, присвячено не одне роз'яснення ДПС (наприклад, від 30.04.2020 р. №1763/ІПК/18-28-05-06-23, від 31.01.2020 р. №398/6/99-00-05-04-01-06/ІПК). В усіх них податківці вимагають застосування РРО. А чіткого роз'яснення НБУ, який мав би втрутитися в цей спір і аргументовано поставити крапку, досі немає.

03.

Чи треба застосовувати РРО в інтернет-торгівлі: як вважає редакція?

Наприклад, тут ми коментували одну з нещодавніх ІПК податківців. Ми зазначали, що Приват24 та LiqPay у Реєстрі платіжних систем НБУ немає. Але податківці в коментованій ІПК вперто стверджували, що це — платіжні системи. І це лише один з недоліків подібних податкових консультацій — вони часто не відповідають чинному законодавству.

Проте розрахунки за товар через сайт еквайра, коли гроші зараховуються спочатку на рахунок еквайра, а з нього — на рахунок продавця, — це розрахункові операції і потребують реєстрації через РРО. На цьому податківці наполягали в ІПК від 30.04.2020 р. №1763/ІПК/18-28-05-06-23. Цьому питанню ми присвятили нашу публікацію.

У ній ми вказували: платіжний застосунок — це такий собі «програмний POS-термінал», який часто можна бачити на сторінках інтернет-магазинів товарів та послуг. Приклади платіжних застосунків — це LiqPay, ОщадPAY, Platon, Fondy, iPay.ua та інші.

Приймати платіжні картки до сплати за товари/послуги продавець може тільки після укладання договору еквайрингу з банком, адже тільки такий договір надає право продавцю (у договорі еквайрингу він називається торговцем) приймати картки до оплати (п. 3 розділу V Положення №705). Найпоширеніші два види еквайрингу — «звичайний» еквайринг, коли використовується POS-термінал у точці проведення розрахунків, та інтернет-еквайринг, коли використовується платіжний застосунок на сайті продавця, яким покупці можуть скористатися через Інтернет.

Якщо оплата картками приймається дистанційно через Інтернет платіжним застосунком, без контакту з покупцем і без роботи оператора, то ця операція вже більше схожа на роботу класичного банківського рахунка, на який можуть приходити вхідні платежі у будь-яку годину доби без контролю з боку торговця. Проте до 10 грудня 2020 року податківці наполягали на тому, що операції інтернет-еквайрингу треба проводити через РРО!

А що податківці будуть розповідати нам далі, у зв'язку із набранням чинності Закону №1017, та які саме розрахунки вони визначать під новий п. 14 ст. 9 Закону про РРО — залишається лише здогадуватись. Однак, скоріш за все, інтернет-еквайринг (застосування платіжного застосунку LiqPay, ОщадPAY, Platon, Fondy, iPay.ua та інших на підставі договору еквайрингу) як і раніше, вимагатиме застосування РРО.

04.

Проводимо лише безготівкові розрахунки: чи виникає обов'язок застосовувати РРО?

Суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані проводити розрахункові операції через зареєстровані, опломбовані та переведені у фіскальний режим роботи РРО / програмні РРО (п. 1 ст. 3 Закону про РРО).

РРО / програмні РРО не застосовуються, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (склади, місця зберігання товарів, оптова торгівля тощо) (п. 12 ст. 9 Закону про РРО).

Безготівкові розрахунки — це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів (п. 1.4 Інструкції №22).

Отже, при здійсненні розрахункових операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) застосування РРО або програмного РРО є обов'язковим.

При здійсненні розрахунків у безготівковій формі через установи банку РРО або програмні РРО не застосовуються.

Тобто якщо в місці отримання товарів розрахунки проводяться у безготівковій формі, то РРО / програмний РРО не застосовується, але в місці отримання готівкових коштів підприємство зобов'язане застосовувати РРО або програмний РРО чи проводити розрахунки у безготівковій формі через установи банків.

При здійсненні виключно безготівкової форми оплати (шляхом переказу коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку або шляхом внесення коштів через касу банку) споживачами виставлених рахунків за реалізовані товари (послуги) РРО можна не застосовувати.

05.

Чи потрібен ФОП-кур'єру РРО у 2020 році?

ДПС в ІПК від 09.11.2020 р. №4625/ІПК/99-00-07-05-01-06 розглянула декілька питань та надала такі відповіді:

1. Чи буде вважатись у розумінні п. 61 підрозділу 10 Перехідних положень ПКУ операція з повернення Кур'єру готівкових коштів, сплачених ним від імені та за рахунок Користувача за зарезервований ним товар Партнера, розрахунковою операцією, що має бути проведена через РРО?

Згідно з п. 61 підрозділу 10 Перехідних положень ПКУ до 1 січня 2021 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку ІІ — IV груп незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн грн, окрім тих, які визначені цим пунктом, та тих, обсяг доходу яких за календарний рік перевищив 1 млн грн.

Статтею 2 Закону про РРО визначено, що розрахункова операція — це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки — оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Оскільки замовлений споживачем товар продавця доставляється споживачу за визначеною адресою, де Кур'єр отримає готівкові кошти як оплату за нього, то операція з отримання Кур'єром від споживача коштів за замовлений товар буде вважатись розрахунковою операцією.

2. Чи необхідно Кур'єру як ФОП, що діє від імені, в інтересах та за рахунок Користувача на підставі усного договору доручення, проводити розрахункові операції через РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, на суму вартості товару, що повертається Користувачем (як довірителем) Кур'єру (як повіреному) в місці адресної доставки зарезервованого та придбаного через Кур'єра товару Партнера (продавця)?

Оскільки приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів покупцям фактично здійснює кур'єр, тому саме він і зобов'язаний видати споживачу розрахунковий документ встановленої форми та змісту.

3. Чи необхідно Кур'єру як ФОП, що діє від імені, в інтересах та за рахунок Користувача на підставі усного договору доручення, проводити розрахункові операції через РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, на суму вартості кур'єрських послуг з адресної доставки зарезервованого та придбаного через Кур'єра товару Партнера (продавця) на визначену Користувачем через Додаток адресу?

Якщо Кур'єр є ФОП на загальній системі оподаткування, то відповідно до вимог ст. 3 Закону про РРО він має провести розрахункову операцію за надану кур'єрську послугу з адресної доставки товару Партнера через РРО та/або програмний РРО і видати споживачу розрахунковий документ встановленої форми та змісту.

Якщо Кур'єр є ФОП — платником єдиного податку, у якого протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1 млн грн, то відповідно до п. 61 підрозділу 10 Прикінцевих положень ПКУ, він може не застосовувати РРО та/або програмний РРО при наданні кур'єрських послуг з адресної доставки товарів Партнера (продавця), проте згідно з п. 15 ст. 3 Закону про РРО має видавати споживачу в паперовій та/або електронній формі покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший розрахунковий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця.

06.

Як зареєструвати ПРРО за допомогою Електронного кабінету платника податків?

Про це ми наводили консультацію податківців тут. Для цього необхідно:

— за допомогою особистого ключа або інших способів електронної ідентифікації здійснити вхід до приватної частини Електронного кабінету, який розміщено за посиланням;

— для реєстрації ПРРО знайти та створити електронний документ за формою №1-ПРРО «Заява про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій» (J/F1316602);

— при заповненні заяви за формою №1-ПРРО необхідно вказати дані:

а) в розділі 1 «Дія» обрати комірку «Реєстрація»;

б) в розділі 2 «Дані щодо суб'єкта голосування» зазначається:

  • найменування/прізвище, ім'я, по батькові;
  • податковий номер/серія (за наявності) та номер паспорта;
  • ІПН (для платників ПДВ);

в) в розділі 3 «Дані щодо господарської одиниці» зазначається:

  • ідентифікатор об'єкта оподаткування та КОАТУУ (згідно з присвоєним суб'єктом господарювання при наданні Повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність за формою №20-ОПП). Для фізичних осіб — підприємців — платників єдиного податку, у яких відсутні господарські одиниці, у полі «ідентифікатор об'єкта оподаткування» проставляється значення «00000000», а в полі «КОАТУУ» — значення населеного пункту місця реєстрації;
  • назва господарської одиниці (ГО) — для відображення у розрахунковому документі;
  • адреса розміщення ГО (програмно-технічного комплексу самообслуговування) — для відображення у розрахунковому документі;
  • назва платіжної системи (для платіжної організації платіжної системи (учасника платіжної системи)) — для відображення у розрахунковому документі за умови, якщо суб'єкт господарювання є учасником такої платіжної системи;

г) в розділі 4 «Дані щодо ПРРО» зазначається:

  • тип ПРРО;
  • назва ПРРО (як приклад «Каса», «Термінал», «ПТКС», «Сайт»);
  • номер ПРРО — вказується номер ПРРО, який в межах кожної окремої господарської одиниці має бути унікальним;
  • фіскальний номер ПРРО при виконанні дії «Реєстрація» не зазначається;

д) в розділі 5 «У разі відсутності зв'язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу здійснення розрахункових операцій до моменту належного встановлення зв'язку:» ставиться позначка:

  • не здійснюється (ПРРО не працює в режимі офлайн) — при застосуванні ПРРО виключно в режимі онлайн та у такому разі ПРРО не зможе працювати за відсутності зв'язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу;
  • здійснюється (ПРРО може працювати в режимі офлайн) — надає можливість застосовувати ПРРО за відсутності зв'язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу;
  • здійснюється (застосовується резервний РРО згідно з п. 13 розділу V Порядку) — у такому випадку за відсутності зв'язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу застосовується резервний РРО;

е) в розділі 6 «Прошу до стандартної кількості (2 тис. фіскальних номерів) додатково видати фіскальні номери у кількості:» проставляється значення (тільки для ПРРО, які мають позначку «здійснюється (ПРРО може працювати в режимі офлайн)»);

є) в розділі 6 «Підписант» зазначається посада та дані підписанта;

— виконується перевірка, та у разі відсутності помилок Заява зберігається, підписується та направляється на обробку;

— через короткий проміжок часу перевіряється отримання квитанції про обробку Заяви, та у разі успішної обробки у квитанції отримується: «Документ прийнято» «Інформація — ПРРО «Назва каси» з локальним номером «Номер каси» призначено фіскальний номер «Фіскальний номер ПРРО»»;

— наступний крок — подання Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа (для повідомлень щодо сертифікатів відкритих ключів, які застосовуються в ПРРО) форми №J/F1391801.

За умови попереднього подання та успішної обробки повідомлення про касирів за формою J/F1391801 можна здійснити завантаження програмного забезпечення ПРРО з офіційного вебпорталу ДПС, яке розміщено у банері «Програмні РРО» та доступні за посиланням;

— вхід в ПРРО (додавання сертифікатів) здійснюється за допомогою ключа касира / старшого касира, щодо якого суб'єкт господарювання подав Повідомлення за формою J/F1391801.

07.

У ПРРО неможливо зробити Z-звіт при закритті зміни (кнопка неактивна): які дії?

При застосуванні програмних реєстраторів розрахункових операцій відкриття робочої зміни особою, яка здійснює розрахункові операції, відбувається на підставі Повідомлення про відкриття зміни ПРРО (форма №3-ПРРО, J(F)1316801), закриття робочої зміни здійснюється на підставі Z-звіту.

Пунктом 2 Вимог №199 визначено, що зміна — це період роботи РРО від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту.

Фіскальний звітний чек (Z-звіт) створюється засобами ПРРО щоденно у електронній формі у разі здійснення розрахункових операцій або закриття робочої зміни та подається до фіскального сервера засобами телекомунікацій. Z-звіт може бути сформованим в електронній формі або роздрукованим.

Суб'єкт господарювання протягом дня в ПРРО може відкрити нову робочу зміну у разі формування фіскального звітного чека (Z-звіту) та закриття попередньої зміни.

При цьому, якщо кнопка формування Z-звіту не активна, то це свідчить про те, що зміна вже закрита та Z-звіт сформовано. Для перевірки суб'єкту господарювання рекомендовано перейти на початкове меню та переконатись, що є активною кнопка «Відкрити зміну».

08.

Що є підтвердженням внесення розмінної монети до РРО або ПРРО?

Згідно з п. 6 розд. III Порядку №547, внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через РРО з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача», якщо таке внесення чи видача не пов'язані з проведенням розрахункових операцій. Крім того, операція «службове внесення» використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання щоденного фіскального звітного чека (Z-звіту).

Не проводиться через РРО видача готівки, не пов'язана з проведенням розрахунків, якщо така видача здійснюється після виконання Z-звіту до реєстрації першої розрахункової операції та (або) до виконання операції «службове внесення».

Тобто розмінна монета, отримана з каси підприємства, або яка зберігається на місці проведення розрахунків РРО та/або ПРРО з попереднього дня, має проводитися через РРО та/або ПРРО за допомогою формування чеку «Службове внесення».

Підтвердженням внесення відповідної суми до РРО та/або ПРРО як розмінної монети є фіскальний звітний чек (Z-звіт), у якому відображається інформація про операцію «службове внесення».

09.

Перереєстрували РРО: як бути з роздрібною ліцензією на торгівлю алкоголем?

При перереєстрації РРО слід переоформити й ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями. На час переоформлення суб'єкт господарювання може здійснювати діяльність на підставі копії раніше виданої ліцензії до отримання ліцензії на новому бланку з урахуванням змін.

Платникам податків для внесення змін у додаток до ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями щодо реєстраторів розрахункових операцій (далі — РРО) чи книг обліку розрахункових операцій (далі — КОРО) необхідно подати заяву довільної форми із зазначенням адреси місця торгівлі, переліку РРО (КОРО), які знаходяться у місці торгівлі, та інформації про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень РРО (КОРО), які знаходяться у місці торгівлі, дата початку їх обліку в органах державної податкової служби, а також документи, які потребують внесення змін (ліцензія з додатком).

У разі зміни відомостей, зазначених у виданій суб'єкту господарювання ліцензії (за винятком змін, пов'язаних з реорганізацією суб'єкта господарювання та/або зміною типу акціонерного товариства), орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб'єкта господарювання протягом трьох робочих днів видає суб'єкту господарювання ліцензію, оформлену на новому бланку з урахуванням змін.

Законом не передбачено призупинення дії ліцензії чи її анулювання у періоді внесення змін до такої ліцензії.

З урахуванням викладеного, у разі переоформлення ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, що пов'язане зі зміною відомостей, зазначених у ліцензії, суб'єкт господарювання може здійснювати діяльність на підставі копії раніше виданої ліцензії до отримання ліцензії на новому бланку з урахуванням змін.

У разі якщо в результаті внесення таких змін у платника передбачено збільшення кількості РРО (КОРО), то такий платник додатково повинен внести плату за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями в розмірі, передбаченому ст. 15 Закону №481.

При цьому відповідно до ст. 17 Закону №481 у разі роздрібної торгівлі алкогольними напоями через електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), не зазначений у ліцензії, до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірі 200% вартості реалізованої через такий контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій) продукції, але не менше 10 000 грн.

10.

Продаж алкоголю, замовленого через інтернет-магазин: що зазначати у чеку?

Незважаючи на те, що сам продаж алкоголю та тютюнової продукції шляхом їх доставки покупцю (кінцевому споживачу) податківці вважають поза законом, роз'яснення щодо заповнення чека при продажу через інтернет-сайт вони надають. Про це ми докладно писали тут, і наприкінці 2020 року позиція податківців не змінилася.

Так, п. 1 та 2 розд. II Положення №13 визначено, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) — це розрахунковий документ, надрукований РРО при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги), який повинен містити обов'язкові реквізити згідно з визначеним переліком, в тому числі позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит тощо) та суму коштів за цією формою оплати.

При цьому у разі реалізації товарів, кошти за які підприємством на момент відвантаження таких товарів не було отримано, у розрахунковому документі (касовому чеку) необхідно зазначати форму оплати «кредит/післяплата/відстрочення платежу».

Тобто податківці вважають, що у випадку проведення розрахункових операцій з відстроченням платежу або в кредит (зокрема, при продажу підприємством алкогольних напоїв та тютюнових виробів, замовлених через інтернет-сторінку стаціонарного магазину) необхідно при відпуску товару (послуги) видати покупцеві розрахунковий документ встановленої форми зі зазначенням у ньому форми оплати «кредит/післяплата/відстрочення платежу».

Надалі отримання коштів, які надходять у рахунок продажу товару з відстроченням платежу, слід оприбутковувати у касі підприємства з оформленням прибуткових касових ордерів, або сума готівкових коштів, отримана від покупця, що відповідає сумі, зазначеній у фіскальному чеку з формою оплати «кредит/післяплата/відстрочення платежу», вноситься до скриньки РРО та пам'яті відповідного РРО шляхом виконання на цьому РРО операції «службове внесення» з наступним зазначенням на службовому документі номера фіскального чека, за яким здійснено реалізацію товару з відстроченням платежу.

11.

Застосовуємо РРО після закінчення строку експлуатації: які наслідки?

У разі використання суб'єктом господарювання реєстратора розрахункових операцій, який вичерпав свій строк експлуатації, передбачена фінансова та адміністративна відповідальність.

Так, пунктом 2 Порядку №601 визначено, що строк служби — це строк, протягом якого виробник (постачальник) гарантує працездатність реєстратора розрахункових операцій, у тому числі комплектувальних виробів та його складових частин, збереження інформації у фіскальній пам'яті за умови дотримання користувачем вимог експлуатаційних документів.

При цьому жоден виробник не передбачає продовження такого строку залежно від того, більше чи менше днів на тиждень працював апарат.

Фактично після закінчення строку служби апарата виробник не гарантує подальшу працездатність РРО в цілому, його комплектувальних вузлів та складових частин, і, що головне, не гарантує збереження інформації у фіскальній пам'яті такого апарата, тобто реалізації фіскальних функцій, які є обов'язковими для РРО відповідно до вимог Закону про РРО.

У випадку якщо виробником (постачальником) не встановлено строку служби (а це стосується здебільшого старих моделей касових апаратів), слід керуватися нормою щодо семирічного з моменту введення в експлуатацію, але не більше дев'яти років від дати випуску, строку служби апарата, яка встановлена Порядком №11.

Отже, у разі використання суб'єктом господарювання РРО, який вичерпав свій строк експлуатації, такий технологічний пристрій не може вважатися РРО відповідно до вимог Закону про РРО.

Тобто подальше використання такого пристрою суб'єктом господарювання є порушенням вимог Закону про РРО та тягне накладення фінансових санкцій згідно з п. 1 ст. 17 цього закону, які з врахуванням п. 11 розд. II «Прикінцеві положення» цього закону тимчасово, до 01 січня 2022 року, застосовуються в таких розмірах:

  • за порушення, вчинене вперше, — 10% вартості проданих з порушеннями, встановленими п. 1 ст. 17 Закону про РРО, товарів (робіт, послуг);
  • за кожне наступне вчинене порушення — 50% вартості проданих з порушеннями, встановленими п. 1 ст. 17 Закону про РРО, товарів (робіт, послуг).

Крім того, відповідно до ст. 155-1 КУпАП за порушення порядку проведення розрахунків накладається штраф у розмірі від двох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на осіб, які здійснюють розрахункові операції, та на посадових осіб — від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Такі ж дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, — тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

12.

Як створюється контрольна стрічка в програмному РРО?

З 24 листопада 2020 року почали діяти зміни до Вимог №1057 та Порядку №1057. Ми докладно аналізували їх тут, тож зараз нагадаємо про найголовніше.

Зараз під даними, які відображаються у контрольній стрічці, мається на увазі інформація, яка створюється не лише апаратними, а й програмними РРО та подана у формі, придатній для оброблення електронними засобами.

Контрольна стрічка ПРРО — електронні копії розрахункових документів, а також електронні копії фіскальних звітних чеків, які сформовані послідовно з додаванням у кожен наступний розрахунковий документ або фіскальний звітний чек гешу (створеного із застосуванням геш-функції) попереднього розрахункового документу або фіскального звітного чека, та зберігаються в електронній формі таким ПРРО під час його роботи на період відсутності зв'язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу (в режимі офлайн) до моменту передачі розрахункових документів або фіскальних звітних чеків до фіскального сервера контролюючого органу.

З 24 листопада ПРРО має забезпечувати:

  • створення та зберігання контрольної стрічки на ПРРО у разі розрахункових операцій у режимі офлайн до передачі електронних розрахункових документів, електронних фіскальних звітних чеків до фіскального сервера. Така передача завершується отриманням від контролюючого органу підтвердження про доставку таких документів;
  • під час роботи в режимі офлайн присвоєння кожному створеному електронному розрахунковому документу та фіскальному звітному чеку фіскального номера з діапазону фіскальних номерів, сформованого фіскальним сервером контролюючого органу, у порядку, встановленому статтею 5 Закону про РРО. Докладніше про такий діапазон «запасних» номерів ми писали тут.

При цьому ПРРО забезпечує постійний контроль щодо відновлення та наявності зв'язку ПРРО з фіскальним сервером контролюючого органу для передачі пакета даних встановленого формату та змісту, передачу такого пакета даних після відновлення зв'язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу в момент виходу ПРРО з режиму офлайн у порядку, передбаченому Порядком застосування ПРРО.

13.

Скільки потрібно зберігати контрольну стрічку РРО і яка відповідальність за її незбереження?

Суб'єкти господарювання зобов'язані створювати в електронній формі на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) контрольні стрічки і забезпечувати їх зберігання протягом трьох років (п. 10 ст. 3 Закону про РРО).

Відповідно до Вимог №1057:

  • контрольна стрічка в електронній формі (далі — КСЕФ) — копії розрахункових документів, а також копії фіскальних звітних чеків, послідовно сформованих РРО, що створені в електронній формі таким реєстратором, які зберігаються на носії контрольної стрічки у формі пакетів даних;
  • носій контрольної стрічки в електронній формі — функціональна частина РРО з контрольною стрічкою в електронній формі, яка призначена для зберігання створених цим РРО пакетів даних.

Так, відповідно до вимог п. 2.3 розділу ІІ Вимог №1057, РРО з КСЕФ повинен забезпечувати енергонезалежне зберігання інформації КСЕФ у носії КСЕФ протягом законодавчо встановленого строку зберігання.

У випадку, якщо контрольну стрічку не створено в електронній формі на РРО, до суб'єкта господарювання застосовуються фінансові санкції, передбачені п. 3 ст. 17 Закону про РРО у розмірі 10 н. м. д. г. (170 грн).

Зверніть увагу: якщо контрольну стрічку не було створено через вихід з ладу РРО, то фінансові санкції не застосовуються (про це ми писали тут).

14.

Використовуємо ПРРО: як можна передати чек покупцю?

Згідно з п. 2 ст. 3 Закону про РРО суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, зокрема, надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції (далі — фіскальний чек), створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний РРО (далі — ПРРО) QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Суб'єктом господарювання фіскальний чек за оплачені товари (послуги) через ПРРО надсилається покупцю такими способами: електронною поштою (E-mail), Viber, Telegram, WhatsApp, або SMS, при цьому на пристрої повинна бути встановлена відповідна програма. Відправлення повідомлення виконується в загальному порядку від імені власника SIM-карти.

Про доставку фіскального чека від покупця надходить SMS-повідомлення.

Разом з тим суб'єкт господарювання може пересвідчитись, що покупець отримав фіскальний чек, надіславши на наданий покупцем абонентський номер (Viber, Telegram, WhatsApp) та/або адресу його електронної пошти повідомлення із вимогою зворотного інформування.

15.

Чи можуть різні СГ використовувати два окремі ПРРО на одному пристрої?

Податківці у підкатегорії 109.24 ЗІР зазначили, що програмне забезпечення може бути одночасно встановлено на будь-яку кількість пристроїв, але використовувати один програмний реєстратор розрахункових операцій (далі — ПРРО) можна тільки на одному пристрої і тільки одним касиром.

У програмних рішеннях «ПРРО Каса» та «пРРОсто», які надаються Державною податковою службою на безоплатній основі, на даний час немає можливості одночасно використовувати різними суб'єктами господарювання два окремі ПРРО на одному пристрої.

Водночас таке використання суб'єктами господарювання ПРРО допустиме лише почергово. Для цього необхідно почергово закривати робочу зміну одному суб'єкту господарювання та відкривати робочу зміну іншому.

При цьому суб'єкт господарювання протягом дня в ПРРО може відкрити нову робочу зміну у разі формування фіскального звітного чека (Z-звіту) та закриття попередньої зміни.

16.

Що змінилось у веденні касових операції для ФОП?

НБУ привів чинне Положення про ведення касових операцій (Положення №148) у відповідність до змінених правил обліку доходів ФОПів. Зміни запрацюють з 1 січня 2021 року.

Це зумовлено тим, що Закон №786 спростив роботу фізичних осіб — підприємців — платників єдиного податку першої та другої груп та платників єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, а саме — скасовано ведення книги обліку доходів фізичними особами — підприємцями. Такі фізичні особи — підприємці вестимуть облік у довільній формі (паперовій або електронній), помісячно відображаючи отримані доходи.

Оскільки Положення №148 містить посилання на документи, які застосовують фізичні особи — підприємці для обліку готівки, Національний банк привів його у відповідність до вимог цього закону.

Відповідні норми містить Постанова №155, яка набрала чинності з 15.12.2020 р., водночас підпункти, що стосуються спрощення обліку фізичними особами-підприємцями, наберуть чинності із 01.01.2021 р.

Зокрема, з усіх норм Положення №148 буде виключено згадку про книгу обліку доходів. Але у п. 11 Положення №148 щодо правил оподаткування готівки ФОП з'явиться нове правило для фізосіб-«єдинників». А саме: оприбуткування та облік фізичними особами-підприємцями отриманих доходів здійснюється у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів у порядку, визначеному Податковим кодексом України.

17.

Що ФОП робити з Книгами обліку у 2021 році?

З 2021 року, відповідно до Закону №786, скасовується вимога обов'язкової реєстрації книги обліку доходів та витрат, а також обов'язок ведення книги обліку доходів для фізичних осіб-підприємців, платників єдиного податку І — ІІІ груп. При цьому вони будуть зобов'язані вести облік діяльності в довільній формі в паперовому чи електронному вигляді.

Зокрема, з 1 січня 2021 року фізичні особи — платники єдиного податку І і ІІ груп та ІІІ групи — неплатники ПДВ вестимуть облік діяльності у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів, а підприємці ІІІ групи — платники ПДВ — у довільній формі шляхом помісячного відображення доходів та витрат.

Водночас фізичні особи — підприємці на загальній системі оподаткування та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов'язані будуть вести облік доходів і витрат від такої діяльності за встановленою формою в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через Електронний кабінет. Типова форма такого обліку та порядок його ведення визначається Міністерством фінансів України.

Звертаємо увагу, що до 31 грудня 2020 року згідно з вимогами Податкового кодексу фізичні особи — підприємці — платники єдиного податку I, II та III груп, які не є платниками ПДВ, ведуть за встановленою формою Книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів, а «єдинники» III групи — платники ПДВ — ведуть Книгу обліку доходів та витрат. Такі Книги мають бути зареєстрованими в податкових інспекціях за місцем обліку.

Книги обліку, які ведуть фізичні особи-підприємці, необхідно зберігати у платника податку протягом 3 років після закінчення звітного періоду, в якому здійснено останній запис. Тобто фізичні особи — підприємці, які не вестимуть Книгу з 1 січня 2021 року у зв'язку з запровадженням ведення обліку доходу в довільній формі, мають її зберігати ще 3 роки.

18.

Закінчилась касова книга: яка нумерація сторінок у новій?

Аркуші касової книги нумеруються та прошнуровуються, опечатуються відбитком печатки, за наявності її в установі / на підприємстві. Кількість аркушів у касовій книзі засвідчується підписами керівника і головного бухгалтера установи/підприємства.

Контроль за правильним веденням касової книги покладається на головного бухгалтера або працівника установи/підприємства, який на це уповноважений керівником.

Якщо протягом календарного року закінчується касова книга, книга реєстрації прибуткових та видаткових касових ордерів, то нумерація сторінок повинна розпочинатись з «1».

При цьому нумерація прибуткових та видаткових касових ордерів повинна продовжуватись, незалежно від того, що протягом року заведена нова книга реєстрації прибуткових та видаткових касових ордерів, з метою уникнення касових ордерів з однаковими номерами.

Зазначена норма визначена п. 39, п. 42 розд. IV Положення №148.

Докладніше про правила ведення касової книги згідно із Положенням №148 ми розповідали тут.

19.

Які граничні розміри для розрахунків готівкою діють у 2020 році?

Про це ми докладно розповідали в цій статті.

За п. 6 Положення №148 суб'єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:

1) між собою — у розмірі до 10000 (десяти тисяч) грн включно;

2) з фізособами — у розмірі до 50000 (п'ятдесяти тисяч) грн включно.

Обмеження, встановлене в п. 6 Положення №148, стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою електронного платіжного засобу.

Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку.

Кількість суб'єктів господарювання та фізосіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.

За п. 8 Положення №148 готівкові обмеження не стосуються:

  • розрахунків суб'єктів господарювання з бюджетами та державними цільовими фондами;
  • добровільних пожертвувань та благодійної допомоги;
  • використання готівки, виданої на відрядження;
  • виплат, пов'язаних з оплатою праці.
20.

Як виплачувати зарплату готівкою без копійок?

При нарахуванні заробітної плати та при проведенні утримань з неї всі розрахунки здійснюються з точністю до 1 копійки. Відповідно в результаті всіх розрахунків може бути отримана сума заробітної плати до виплати теж з точністю до 1 копійки. І от у результаті того, що монети номіналами 1, 2 та 5 копійок вже не є засобом платежу, роботодавець не зможе виплатити працівнику зарплату готівкою точно в нарахованій сумі, якщо вона не кратна 0,1 грн.

Роз'яснень щодо того, як виплачувати зарплату в нових умовах, Мінфін ще не давав. А от НБУ вже надав свої рекомендації. Зокрема:

  • зазначати у ВКО або видатковій відомості суми виплат у сумах, кратних 10 копійкам;
  • застосовувати практику нарахування сум зарплати з урахуванням частки у копійках як кредиторської/дебіторської заборгованості, що переходить на наступний місяць.

Докладніше про це ми писали тут.

21.

Які види касових документів повинне складати підприємство?

Згідно з п. 25 розділу III Положення №148, приймання готівки у касу проводиться за прибутковим касовим ордером (додаток 2 до Положення №148), підписаним головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником установи/підприємства. До прибуткових касових ордерів можуть додаватися документи, які є підставою для їх складання.

Про приймання установами/підприємствами готівки у касу за прибутковими касовими ордерами видається квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера), підписана головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником, підпис яких може бути засвідчений відбитком печатки цієї/цього установи/підприємства. При цьому використання печатки установою/підприємством не є обов'язковим.

Пунктом 26 розділу III Положення №148 визначено, що видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами (додаток 3 до Положення №148) або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки підписуються керівником і головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником. До видаткових ордерів додаються заяви на видачу готівки, розрахунки.

Зверніть увагу: у разі якщо прибутковий чи видатковий касовий ордер підписаний особою, уповноваженою керівником установи/підприємства на зазначені дії, то прізвище та ініціали вносяться саме тієї особи, що фактично підписувала такі ордери.

Докладно про складання касових ордерів та видаткової відомості ми розповідали тут.

22.

Первинні документи та касові ордери в електронній формі: коли та як складати?

Статтею 9 Закону про бухоблік передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати обов'язкові реквізити, визначені п. 2 ст. 9 Закону про бухоблік. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Відповідно до п. 6.4 Положення №88, первинні документи, облікові регістри та бухгалтерська звітність, створені у формі електронного документа, повинні зберігатися на електронних носіях інформації у формі, що дає змогу перевірити їх цілісність на цих носіях, та протягом строку, що не повинен бути меншим від строку, встановленого для відповідних документів на папері.

При цьому у разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку з використанням електронних засобів оброблення інформації підприємство зобов'язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами (п. 6 ст. 9 Закону про бухоблік).

Згідно з ст. 1 Закону №2155 електронний підпис — це електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються ним як підпис; ідентифікація особи — процедура використання ідентифікаційних даних особи з документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних, в результаті виконання якої забезпечується однозначне встановлення фізичної, юридичної особи або представника юридичної особи.

Водночас регулювання методології бухобліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону про бухоблік).

Відповідно до п. 3 ст. 1 Положення №148 касовий ордер — первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси.

Типові форми прибуткового касового ордера №КО-1 (додаток 2) та видаткового касового ордера №КО-2 (додаток 3) затверджені Положенням №148.

Касові документи можуть бути паперовими або електронними. Електронні касові документи повинні бути оформлені відповідно до вимог законодавства України у сфері електронного документообігу (п. 23 розд. ІІІ Положення №148).

Бухгалтер (відповідальна особа установи/підприємства, на яку покладено обов'язок з оформлення цих документів) має право здійснювати реєстрацію касових ордерів і видаткових відомостей за допомогою комп'ютерних засобів, які забезпечують формування і роздрукування відповідних касових документів (абз. 2 п. 33 розд. ІІІ Положення №148).

23.

Як провести інвентаризацію каси у 2020 році?

Докладно про це ми розповідали тут, тож зараз розповімо про найголовніше.

Інвентаризацію проводять у встановлені строки на підставі наказу керівника, складеного у довільній формі. На практиці в наказі або в додатках до такого наказу затверджують склад інвентаризаційної комісії (яка підписуватиме інвентаризаційні документи) та склад робочої інвентаризаційної комісії (яка безпосередньо і проводитиме таку інвентаризацію, в т. ч. у відокремлених підрозділах). До початку інвентаризації у матеріально відповідальної особи береться розписка за формою, визначеною додатком 7 до Положення №148 (розписка є частиною акта про результати інвентаризації).

Крім того, касир чи інша особа, яка його заміняє та з якою укладено договір про повну матеріальну відповідальність, до початку інвентаризації повинні упорядкувати та підготувати всі касові документи.

Інвентаризацію каси комісія починає з перевірки фактичної кількості коштів у касі шляхом покупюрного перерахування всіх готівкових коштів і перевірки інших цінностей (наприклад, проїзних документів, білетів, знаків поштової сплати (поштових марок, конвертів з марками, листівок із марками), цінних паперів тощо), які зберігаються в сейфі каси. Залишок готівки у касі звіряється з даними обліку за книгами обліку. Книги обліку — це касова книга, книга обліку виданої та прийнятої старшим касиром готівки, КОРО (у разі її використання) (пп. 13 п. 3 Положення №148).

У разі застосування підприємством у розрахунках РРО звіряють суму наявної готівки на місці проведення касиром розрахунку зі сумою, зазначеною в звіті РРО (в РК та КОРО) (п. 46 Положення №148). Тобто звіряють фактичну суму готівки зі сумою, зазначеною в денному Х-звіті РРО (у РК і КОРО). I фактична сума готівки повинна збігатися зі сумою, відображеною в бухгалтерському обліку і підтвердженою касовими документами.

Комісія також перевіряє оприбуткування та списання коштів. Важливе значення має оформлення та правильне ведення касової книги. У разі ведення касової книги в електронній формі перевіряють правильність роботи програмних засобів оброблення касових документів.

Також перевіряють журнал реєстрації прибуткових і видаткових касових документів, в якому реєструють прибуткові та видаткові касові ордери та інші касові документи, що його веде бухгалтер окремо за прибутковими та видатковими операціями.

Основними документами для оформлення результатів інвентаризації каси відповідно до п. 14 розділу II Положення №879 є:

1) акти інвентаризації;

2) звіряльні відомості;

3) протокол інвентаризаційної комісії.

В акті інвентаризації наявності готівки наводять фактичний залишок та залишок за даними обліку і визначають результат інвентаризації. Відомості про готівку в іноземній валюті вносять до акта інвентаризації із зазначенням назви і суми іноземної валюти, курсу НБУ на початок робочого дня інвентаризації, суми іноземної валюти в перерахунку на грошову одиницю України.

У разі виявлення під час інвентаризації нестач або надлишків цінностей цей факт фіксують в акті. I тут касир записує причину їх виникнення. Виявлені лишки коштів оприбутковуються на підставі належним чином оформленого прибуткового касового ордера. Якщо в касі виявлено нестачу цінностей, керівник підприємства з'ясовує причину її виникнення та встановлює винну особу. Як правило, це касир (якщо не доведено протилежного), адже саме касир є матеріально відповідальною особою, з якою укладають договір про повну матеріальну відповідальність.

Акт про результати інвентаризації наявних коштів складається за формою, наведеною в додатку 7 до Положення №148, у двох примірниках, які підписують голова комісії, її члени та матеріально відповідальна особа. Один примірник акта передають до бухгалтерії підприємства, другий залишають у касира.

Звіряльна відомість результатів інвентаризації — такі відомості складає бухгалтер та відображає в ній розбіжності між даними бухгалтерського обліку і даними актів інвентаризації. Вартість лишків і нестач цінностей у звіряльних відомостях наводить відповідно до їх оцінки в регістрах бухобліку. Такі розбіжності відображає у графі «Результати інвентаризації».

Протокол інвентаризаційної комісії складають після закінчення інвентаризації. У ньому зазначають висновки щодо виявлених розбіжностей між фактичною наявністю цінностей з даними бухобліку, які наводять у звіряльних відомостях, та пропозиції щодо їх урегулювання. У протоколі уточнюють: причини нестач, втрат, лишків, пропозиції щодо списання нестач, а також вжиття заходів щодо запобігання таким втратам і нестачам. Підприємства можуть додавати до протоколів іншу інформацію, що є істотною для прийняття рішень щодо цінностей та розкриття відповідної інформації у фінансовій звітності. Після закінчення інвентаризації протокол передають на розгляд та затвердження керівникові. Протокол має бути затверджений протягом 5 робочих днів після завершення інвентаризації.

До змісту номеру