До листа НБУ від 10.05.2019 р. №57-0007/24815
Податківці неодноразово зазначали (див., зокрема, лист ГУ ДФС у м. Києві від 21.02.2017 р. №3805/10/26-15-12-01-18 та IПК ДФСУ від 15.03.2019 р. №1069/6/99-99-15-03-02-15/IПК, «ДК» №14/2019, коментар «ДК»), що при помилковому зарахуванні коштів податкова накладна не складається за умови дотримання таких вимог:
— немає жодних договірних відносин на постачання товарів (послуг) між отримувачем коштів і особою, що перерахувала такі кошти;
— помилково перераховані кошти повернено платнику в установлений чинним законодавством термін.
Тобто якщо кошти, що надійшли на рахунок платника податку, не є оплатою за постачання товарів або послуг, то підстав для виникнення об'єкта оподаткування ПДВ немає. Тож немає підстав для складання податкової накладної.
Якщо стосовно першої умови (відсутність договірних відносин) усе більш-менш зрозуміло, то умова щодо дотримання термінів повернення таких коштів викликає наразі запитання.
Так, до 07.02.2019 р. діяв Указ Президента від 16.03.95 р. №227/95 «Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України», яким і було встановлено терміни повернення помилково отриманих коштів для їх отримувача. Зокрема, п. 6 Указу №227 було визначено, що підприємства незалежно від форм власності мають повертати у п'ятиденний строк платникам помилково зараховані на їхні рахунки кошти.
Тож до 07.02.2019 р. платники податку мали право не визнавати ПЗ та відповідно не складати ПН за умови, що такі помилкові кошти було повернуто в 5-денний строк, а також за умови відсутності договірних відносин щодо постачання товарів/послуг між платником та отримувачем коштів.
З 7 лютого у зв'язку з прийняттям Закону від 21.06.2018 р. №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» дію Указу №227/95 було припинено. При цьому жодним іншим законодавчим актом строки для повернення помилково зарахованих на рахунок коштів встановлено не було.
У зв'язку з чим постає запитання: у які ж строки необхідно повернути помилкові кошти для уникнення обов'язку щодо визнання ПЗ з ПДВ та складання ПН?
«Дебет-Кредит» надіслав запит до ДФСУ щодо роз'яснення зазначеного вище питання. У листі від 24.07.2019 р. №35242/6/99-99-15-03-02-15 податківці підтвердили, що у разі відсутності будь-яких договірних відносин на постачання товарів/послуг між платником податку, який отримав кошти, і особою, що перерахувала такі кошти на банківський рахунок платника податку, та за умови що в рахунок отриманих коштів платником надалі не будуть постачатися товари/послуги, в особи, яка отримала ці кошти, не виникає об'єкта оподаткування ПДВ за такою операцією, а кошти, що помилково зараховані на банківський рахунок платника податку, не включаються до бази оподаткування ПДВ. При цьому за такою операцією податкову накладну не складають.
Увага! Про строки повернення таких помилкових коштів у листі вже не зазначається. Податківці наголосили, що це питання не належить до їхньої компетенції. Позаяк регулювання безготівкових розрахунків в Україні здійснюється НБУ, то саме туди ми і звернулись із запитом для отримання роз'яснень.
НБУ надав відповідь у листі від 10.05.2019 р. №57-0007/24815 (див. «ДК» №32/2019), з тексту якого можна зробити висновок, що наразі строки повернення помилково зарахованих коштів на рахунок неналежного отримувача встановлено лише у разі, якщо таке помилкове перерахування сталося з вини банку. Водночас платники й отримувачі коштів здійснюють контроль за своєчасним проведенням розрахунків та розглядають претензії, що виникли, без участі банку.
Проаналізувавши відповіді податківців та НБУ, можна дійти висновку, що на сьогодні єдиною умовою, за якої платник податку має право не нараховувати ПЗ з ПДВ (та відповідно не складати ПН) на суму помилково отриманих коштів, є відсутність договірних відносин між платником та отримувачем.
Проте все-таки у разі отримання помилково перерахованих коштів не радимо зволікати з їх поверненням, адже чим довшим буде їх строк повернення, тим більше податківці матимуть підстав сумніватися, що такі кошти є помилково перерахованими і за ними об'єкт оподаткування ПДВ не виникає.
Як діяти, якщо договірні відносини все ж таки є? В IПК від 26.07.2019 р. №3507/6/99-99-15-03-02-15/IПК (див. «ДК» №32/2019) податківці зазначили, що платник податку при отриманні коштів (у тому числі помилковому) від іншої особи, з якою він має договірні відносини щодо постачання товарів/послуг, зобов'язаний визначити ПЗ з ПДВ та скласти за такою операцією ПН і зареєструвати її в ЄРПН. Одночасно на дату повернення коштів відповідно до пункту 192.1 ПКУ підприємство повинне скласти РК до ПН та зменшити ПЗ після реєстрації такого РК в ЄРПН отримувачем коштів, якщо останній є платником ПДВ.
Станіслав ГОРБОВЦОВ, «Дебет-Кредит»